Для удосконалення виробництва:
своєчасне і якісне виконання ТО і ремонтів автомобілів;
зменшення простоїв автомобілів в ТО і ремонтах;
підвищення продуктивності праці ремонтних робочих;
зниження витрат на ТО і ремонти автомобілів;
забезпечення реалізації технічних даних автомобілів, що закладені в їх конструкції.
І. Аналітична частина.
1.1. Загальна характеристика КП СМР «Електроавтотранс».
КП СМР «Електроавтотранс» – одне з найбільших транспортних комунальних підприємств на теренах Сумщини, соціальний перевізник № 1. Підприємство є власністю територіальної громади міста Суми, на якому працює 471 працівник.Основні функції підприємства :
забезпечення надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним та електротранспортом (тролейбус, автобус);
підвищення якості транспортних послуг;
забезпечення ефективного управління міським транспортом загального користування;
створення сприятливих умов для його розвитку.
Послугами КП СМ «Електроавтотранс» щоденно користуються близько 72 000 пасажирів, з них майже 70% мають право на пільговий проїзд.
Пасажирські перевезення здійснюються за 8 автобусними та 15 тролейбусними маршрутами. Для забезпечення роботи даних маршрутів підприємство обслуговує 103 км контактної мережі, 9 тягових підстанції та має закріплені 278 зупинкових комплексів.
Для поліпшення якості транспортного обслуговування підприємство з початку його створення, взяло курс на оновлення рухомого складу. Керівництвом розробляється програма, яка передбачає придбання нового рухомого складу сучасних моделей та ремонт і модернізацію існуючого.
Крім придбання нових автобусів і тролейбусів, щорічно проводяться планові ремонти рухомого складу підприємства.
Комунальне підприємство «Електроавтотранс» є соціально орієнтованим підприємством, у якому на постійній основі впроваджуються соціально спрямовані заходи. Їх головною метою є розвиток та популяризація комунального громадського транспорту міста Суми, однак формат таких заходів завжди різноплановий.
Загалом, діяльність комунального підприємства спрямована на задоволення потреб з перевезення пасажирів та якісного надання транспортних послуг.
1.2 Загальний технологічний процес ТО і ремонтів автомобіля.
Агрегатна дільниця призначена для ремонту двигунів, коробок передач, зчеплень, рульових керувань, ведених та ведучих мостів, гальмівних систем, карданних передач та інших механізмів і вузлів, що зняті з автомобіля у зоні ТО-2 і ПР.
Після контролю технічного стану агрегати транспортуються у відділення візками або кран-балками, де підлягають зовнішньому миттю. Попередньо із картерів видаляють масло, із гальмової і охолоджуючої систем – експлуатаційні рідини. Після зовнішнього миття агрегати установлюються на стенди, де
виконується їх попереднє розбирання. Вузли і деталі після попереднього розбирання підлягають миттю у спеціальних ваннах або установках.Деталі підлягають дефектуванню із використанням вимірювального інструменту та спеціальних приладів з метою визначення відхилень розмірів і форм поверхонь. Ознаками непридатності деталей до подальшого їх використання без відновлення є задирки, тріщини, вм’ятини, сліди корозії тощо.
Після відновлення і заміни непридатних деталей виконують збирання окремих вузлів і самих агрегатів на відповідних стендах та контроль якості ремонту.
В середньому орієнтовний розподіл загальних трудовитрат агрегатних робіт становить: ремонт двигунів та їх систем – 57%; керованих та ведучих мостів – по 11%; коробок передач – 8%; рульових керувань – 4%; карданних механізмів і зчеплень – по 3%; гальм та інших систем і механізмів – 3%.
Оскільки у загальних трудовитратах агрегатних робіт значна частка (більше 50%) припадає на ремонт двигунів та їх систем, ці роботи можна виконувати у окремому приміщенні (моторному відділенні). Тому можливі два варіанти компонування агрегатних відділень – з виконанням та без виконання робіт по двигуну.
Щоденне технічне обслуговування (ЩТО) передбачає:
контроль стану автомобіля;
підтримання належного зовнішнього вигляду;
заправлення паливом, мастильним матеріалом та охолодною рідиною.
Для автомобілів зі спеціальними кузовами в ЩТО входить санітарне оброблення кузова. ЩТО виконують після закінчення роботи автомобіля або перед виїздом його на лінію. В разі зміни водіїв на лінії автомобіль оглядають і перевіряють його технічний стан.
ТО1 проводиться через кожні 10–15–20 тис. км пробігу, залежно від вимоги автовиробника. Ця процедура передбачає:
перевірку, регулювання розвалу-сходження;
заміну повітряного фільтра;
перевірку свічок запалювання, їх заміну за необхідності;
змащування петель капота, дверей, замків;перевірку рівня заряду акумулятора;
оцінку стану шин, тиску в них, балансування, підкачку;
заміну масляного фільтра, моторного масла;
оцінку рівня технічних рідин, за необхідності — долив;
перевірку амортизаторів, інших систем на цілісність, працездатність, усунення виявлених несправностей;
перевірку гальмівної системи, діагностику ходової частини.
Більшість цих робіт входить до переліку процедур щоденного огляду. Їх мета — запобігти поломкам, знизити витрату палива, мастильних матеріалів. У деяких випадках водій може усунути виявлені несправності сам або як мінімум виявити їх. Якщо ж самостійно полагодити не виходить або ви не впевнені у своїх уміннях, краще довірити машину професіоналам СТО.
ТО2. Періодичність цього сервісу — кожні 30 тис. км пробігу. Він має на меті ті ж завдання, що й ТО 1, але обсяг робіт більший, і вони складніші. Коли проводиться глибока перевірка автомобіля, доводиться знімати окремі його частини й вузли, щоб розібрати й уважно оглянути.
Починається огляд із загальної діагностики і ТО 1. Перелік робіт 2 технічного обслуговування охоплює такі дії:
перевірка рівня антифризу;
заміна технічних рідин, гальмівної також;
заміна паливного, салонного, повітряного фільтрів, свічок запалювання;
чистка паливної системи хімічним шляхом;перевірка приводних ременів;
заміна ременя привода ГРМ (при досягненні встановленого автовиробником пробігу).
Технологічний процес ТО і ремонту автомобілів - частина виробничого процесу технічної підготовки автомобілів, що є сумою дій для зміни розміру, форми, стану (внутрішніх властивостей) і взаємного розміщення предметів праці (наприклад, процеси виконання ТО-1, ПР двигуна і т.д.).
1.3.Структура технічної служби підприємства.
Технічні служби кожного АТП та автомобільного транспорту в цілому повинна забезпечити процес перевезень необхідною кількістю рухомого складу в номенклатурі.
Рішення цієї задачі залежить, по-перше, від виробничої потенціальної можливості, тобто від ступеня відповідності виробничої потужності та ресурсного забезпечення терміну і об’єму операцій що пов’язані з підтриманням працездатності рухомого складу, по-друге, від інтенсивності використання виробничих потужностей, матеріальних та трудових ресурсів, що є в наявності.
Важливими елементами рішення проблеми управління технічним станом автомобілів являється удосконалення технологічних процесів виробництва ТО та ремонту автомобілів, що включають в себе технічні прийоми обладнання постів і робочих місць, наукову організацію праці, а також широке застосування засобів механізації та автоматизації процесів.
Аналізуючи сучасну теорію надійності та її взаємодію з науками, що розглядають технічне обслуговування, виробництво і ремонт автомобілів, неможливо не звернути увагу на те важливе місце, яке в проблемі забезпечення надійності і скорочення витрат на технічне утримання автомобілів займає профілактика (до неї слід віднести не тільки традиційні операції технічного обслуговування, а й попереджувальний ремонт, що має по суті ті ж задачі).
Дійсно, так як мета профілактики – попередити виконання відмов і несправностей, то від правильно вибраних її режимів (періодичності, переліку операцій, а також трудомісткості суттєвим чином забезпечити рівень безвідмовності автомобіля).
Періодичність і склад профілактичних робіт значно впливають на інтенсивність зміни параметрів технічного стану деталей, вузлів, агрегатів, тобто
на їх довговічність. Так як в залежності від прийнятого рівня безвідмовності і довговічності змінюються і режими профілактики, то очевидний взаємозв’язок профілактик з експлуатаційною технологічністю (ремонтопридатністю) виробу. На кінець склад профілактичних робіт впливає на потребу виробничої бази, визначає в АТП технологію і організацію виробництва. Це означає, що профілактика активно впливає на надійність, являється основою технології і організації виробництва, а також проектування автотранспортного підприємства.
Директор – Новик Андрій Вікторович
Головний інженер – Кривенко Анатолій Іванович
Головний бухгалтер – Раліна Тетяна Вікторівна
Прес-секретар – Крячко Ірина Вікторівна
Начальник служби руху – Ситник Олександр Валентинович
Начальник служби енергогосподарства – Клюєва Любов Яківна
Начальник служби рухомого складу – Король Олександр Олексійович
Начальник відділу безпеки руху – Наконечна Тетяна Миколаївна
Інспектор з кадрів – Парченко Надія Олександрівна
Начальник планово-економічного відділу – Ковтуненко Тетяна Анатоліївна
Інженер з підготовки кадрів – Савченко Олена Іванівна
Інженер по роботі з конструкторами – Клеба Ірина Яківна
Начальник дільниці планових ремонтів – Бібіков Сергій Олександрович
Інженер з охорони праці - Гриценко Олександр Іванович
Секретар – Кульченко Юлія Миколаївна
Організаційна структура КП СМР «Електроавтотранс» Додаток 1Керівник - це працівник, який очолює підприємство, наділений необхідними повноваженнями для прийняття рішень і несе всю повноту відповідальності за результати роботи очолюваного ним колективу. Керівники організують підготовку управлінських рішень, приймають управлінські рішення і контролюють їхнє виконання. Праця керівника є самою складною і відповідальною у системі управління підприємством.
Фахівці - це працівники, що виконують функції управління, наприклад економісти, бухгалтери, фахівці з управління персоналом, зі зв'язків із громадськістю, з маркетингу, юристи. Вони аналізують інформацію і готують варіанти рішень для керівників відповідно до їх наказів і розпоряджень, техніко-технологічних нормативів, організаційних регламентів, кваліфікаційних вимог. У їхній діяльності переважають логічні операції, що не виключають творчості.
Технічні виконавці - це працівники, що обслуговують діяльність фахівців і керівників, наприклад секретарі, друкарки, архіваріуси, оператори. Вони
виконують інформаційно-технічні операції, звільняючи керівників і фахівців від цієї рутинної роботи і забезпечуючи їх необхідною інформацією. У їхній діяльності використовуються стандартні процедури та операції, тому вона у більшому ступені підлягає нормуванню, ніж інші категорії.1.4 Режими роботи основних виробничих підрозділів.
Робота водіїв відноситься до однієї із найбільш напружених і відповідальних форм праці, тому що вона пов’язана з великим нервово - емоційним напруженням, потребує постійної стійкості і концентрації уваги; проходить в умовах, що постійно близькі до екстремальних. Тому було розроблено і прийняте „ Положення про робочий час і час відпочинку водіїв на колісних транспортних засобах”.
Робота водіїв складається з роботи, яка пов’язана з підготовкою автомобіля до виїзду та поверненням його з лінії. Робота водіїв в автотранспортних підприємства організовується у відповідності із законодавством про працю, який встановлює тривалість робочого дня, час відпочинку, тривалість перерв, тощо.
Як при п’ятиденному,так і семиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи водіїв та працівників АТП визначається правилами внутрішнього розпорядку або графіками змінності, виходячи із встановленої тривалості робочого тижня.
Таблиця – Режим роботи КП СМР «Електроавтотранс»
| Виробничий підрозділ | Режим роботи | ||
| Кількість робочих днів на рік, Дроб | Кількість змін, nзм | Тривалість зміни, tзм | |
| Зона ЩТО | 305 | 2 | 8 |
| Зона ТО-1 | 305 | 2 | 8 |
| Зона ТО-2 | 251 | 2 | 8 |
| Пости ПР | 251 | 2 | 8 |
| Виробничі дільниці з нормальними умовами праці: діагностування, агрегатна, слюсарно-мехенічна, електротехнічна, шино монтажна | 251 | 2 | 8 |
| Виробничі дільниці з шкідливими умовами праці: акумуляторна, ремонт систем живлення, вулканізаційна, ковальсько-ресорна, зварювальна, малярна | 251 | 2 | 7 |
1 2 3 4 5 6