МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЧОРТКІВСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПІДПРИЄМНИЦТВА І БІЗНЕСУ
Кафедра фундаментальних та спеціальних дисциплін
Міждисциплінарна курсова робота на тему:
« Економічні наслідки від запровадження мита для національної економіки
»
Студента групи ФМСч-41
Головчинського М. І.
Науковиий керівник:
Дерманська Л. В.
Національна шкала_______
Кількість балів __________
Оцінка ЕCTS____________
Чортків – 2023 р.
Зміст
Вступ
Розділ 1.
Поняття ввізного мита та його регулююче значення
............................ 4
Розділ 2.
Мито як інструмент митно-тарифного захисту економіки
....................11
Розділ 3. Економічні наслідки введення мита.......................................................15
Висновки...........................................
...........................................................................17
Список використаної літератури............................................................................18
Вступ
Сучасна світова економіка характеризується високим ступенем взаємозалежності між країнами. Тим не менше, уряди зберігають суверенітет над своїми економіками і часто вживають заходів, спрямованих на захист внутрішнього виробника. Одним з таких
інструментів є введення мита, яке може мати значущий вплив на національну економіку.
У даній курсовій роботі ми дослідимо економічні наслідки від запровадження мита для національної економіки. Зазначимо, що мито – це не лише інструмент торговельної політики, але й складний економічний механізм, який може викликати широкий спектр ефектів.
У контексті глобалізації та міжнародного співробітництва, важливо розуміти, як введення мита може впливати на ринки, виробництво, інвестиції та загальний економічний розвиток країни. Аналізуючи ці наслідки, ми зможемо краще оцінити ефективність заходів захисту, прийнятих урядами, і їх вплив на економічне благополуччя країни.
У подальших розділах роботи буде розглянуто теоретичні основи та практичні аспекти впливу введення мита на різні сегменти національної економіки, враховуючи взаємозв'язки з іншими країнами та світовими тенденціями.
В умовах реформування економіки України мито є найважливішим інструментом зовнішньоторгової політики держави, що використовується з метою обмеження ввезення іноземних товарів, захисту та заохочення розвитку вітчизняного виробництва, стимулювання вивезення національних товарів.
Введення мита може мати декілька цілей, серед яких фіскальні, економічні та політичні. На відміну від інших податків, стягнення мита здійснюється не тільки і
не тільки з фіскальною метою (формування дохідної частини бюджету), скільки спрямоване в основному на формування раціональної структури експорту й імпорту в умовах відсутності прямого втручання держави до цієї сфери. Метою введення мита може бути здійснення економічного тиску на відповідні держави або створення режиму найбільшого сприяння за політичними мотивами.
В економічно розвинених країнах найбільш розповсюдженим є мито, що стягується з товарів, ввезених до країни, тобто регулюванню підлягає тільки імпорт. Експорт товарів регулюється, як правило, лише в країнах з невисоким рівнем економічного розвитку.
Товари і предмети, які ввозяться до митної території України та вивозяться за межі цієї території, підлягають накладенням мито.
В економічно розвинених країнах найбільш розповсюдженим є мито, що стягується з товарів, ввезених до країни, тобто регулюванню підлягає тільки імпорт. Експорт товарів регулюється, як правило, лише в країнах з невисоким рівнем економічного розвитку.
Товари і предмети, які ввозяться до митної території України та вивозяться за межі цієї території, підлягають накладенням мито.
Розділ 1.
Поняття ввізного мита та його регулююче значення
Одним із найбільш поширених інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності є ввізне (імпортне) мито. Відповідно до запропонованої класифікації митного тарифу мито на імпорт та ввізне мито за своєю економічною природою є еквівалентними поняттями. Воно нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію країни.
Основні цілі застосування імпортного мита — це:
• створення сприятливих умов для розвитку національного виробництва;
• регулювання конкурентного впливу іноземних товарів на ринок України з метою встановлення добросовісної конкуренцї;
• вплив на господарську діяльність і соціальну обстановку як складової механізму ціноутворення;
• формування раціональної структури споживчого ринку, яка грунтується на збалансованій пропозиції внутрішніх та зовнішніх ресурсів, а також на ескалації митного тарифу;
• захист окремих галузей економіки від можливого заподіяння їм суттєвих збитків від іноземних виробників;
• збільшення доходної частини Державного бюджету;
• сприяння структурній перебудові економіки України;
• сприяння оптимізації співвідношення експорту та імпорту держави, валютних витрат і надходжень, досягненню оптимального торговельного балансу
•
вирішення торговельно-політичних цілей у взаємовідносинах з
іноземними державами, їхніми союзами та групами, тобто використання митного тарифу з метою поступок на міжнародних переговорах .
Хоча імпортне мито — найпопулярніший захід системи економічного
інструментарію регулювання зовнішньоекономічної діяльності, але часто його доля в структурі митних платежів не сама суттєва, так нарахування з податку на додану вартість значно перевищують надходження з мита при ввезенні товарів. Визначити вплив мита на загальний рівень товарних цін у країні значно важче, ніж розрахувати підвищення цін на імпортні товари. Проте деякі автори, здійснивши такі розрахунки, доводять, що втрати споживачів від загального підвищення внутрішніх цін, яке було результатом застосування імпортного мита в економічно розвинутих країнах, у 4-5 разів перевищували суму стягнутого мита .
Реалізації зазначених цілей певною мірою має відповідати структура митного тарифу, яку умовно можна поділити на три рівні ставок мита, що існують на даний час. Кожний рівень має відповідати стадії обробки продукції — сировина, напівфабрикати та готові вироби. Даний поділ грунтується на принципі ескалації тарифу, тобто підвищення ставок мита у міру зростання ступеня обробки продукції, яка представляє ланки одного технологічного ланцюга (наприклад: каучук — вулканізована резина — гумотехнічні вироби). Поділ на рівні в цілому відповідає основам побудови Гармонізованої системи опису та кодування товарів (далі — ГС) та товарним номенклатурам зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) багатьох країн світу.
Запровадження митного податку на імпорт відповідає інтересам вітчизня- них виробників товарів, які конкурують з імпортом. З одного боку, вони можуть розширити обсяги реалізації, оскільки імпортні товари стають дорожчими і споживачі "переорієнтовують" попит на продукцію вітчизняного виробництва. З
іншого боку зростання ціни на імпортні товари дає змогу вітчизняним виробникам теж підвищити ціни і отримати додатковий виграш.
Крім того, що ввізне мито впливає на інтереси споживачів і виробників воно також є важливим джерелом доходів для державного бюджету. Розмір цього доходу визначається як добуток ставки імпортного податку на обсяг імпорту, який підлягає оподаткуванню.
Важливо, також, підкреслити, що ввізне мито буде лише тоді давати дохід державі, коли воно є обмежувальним, тобто не настільки високим, щоб повністю перекрити дорогу імпортним товарам. Заборонне мито доходу державі не дає.
Потрібно пам'ятати, що, запроваджуючи імпортне мито, держава водночас і витрачає певні кошти, пов'язані з розробкою самого тарифу, оформленням відповідної документації, утриманням митної служби тощо. Іншими словами, доходи від мита частково "поглинаються" самою тарифною системою, а тому чистий ефект для держави буде дещо меншим від очікуваного.
За економічним змістом і характером дії імпортне мито належить до вартісних ринкових регуляторів зовнішньоторговельного обороту, тобто як будь-який податок мито збільшує ціну товару і знижує його конкурентоспроможність. Крім того, що ввізне мито впливає на інтереси споживачів і виробників, воно також є важливим джерелом доходів для державного бюджету.
Внаслідок запровадження ввізного мита виграють виробники та державний бюджет, а програють споживачі. Це означає, що імпортне мито призводить до перерозподілу доходів від споживачів на користь державного бюджету та виробників у галузях, які конкурують з імпортом.
Разом з тим сукупний виграш виробників і держави, в сумі, насправді є меншим, аніж втрати споживачів . Таким чином, імпортне мито призводить до чистих втрат добробуту нації.
Залежність рівня митного оподаткування від рівня обробки товару має на меті, насамперед, захист національної обробної промисловості. Якщо розглядати структуру за рівнем ставок, то за модель можна взяти структуру, граничниий рівень якої на даний час найбільш пристосований до економічних умов та проблем
України, зокрема імпорт промислової сировини, як правило, здійснюється безмитно
або оподатковується низькими ставками мита, в той час як на напівфабрикати та особливо готові вироби ставки мита суттєво зростають. На практиці дана закономірність наступна: сировина та матеріали — 0-5%; напівфабрикати та комплектуючі — 5-15%; готові вироби — 15-30%.
Тарифна ескалація особливо відчутна в економічно розвинутих країнах. У такий спосіб вони стимулюють виробництво сировини в країнах, що розвиваються і консервують їх технологічну відсталість, тому що тільки з сировинною продукцією, мито на яку мінімальне, країни, що розвиваються реально можуть пробитися на ринки економічно розвинутих країн, а ринок готової продукції для них практично закритий. Це стосується й України, експортні товари якої є переважно сировинними або з низьким рівнем обробки, а вийти на світовий ринок готової продукції за
існуючої тарифної ескалації для неї вельми проблематично.
Разом з тим, слід зазначити, що тарифна ескалація дозволяє країні імпортеру стимулювати виробництво чи переробку певного товару на її території. Так, в січні
2002 року з метою стимулювання фасування чаю в Україні були підвищені пільгові ставки ввізного мита на фасований чай в упаковках масою до 3 кг. — з EURO 0,2 за
1кг. до EURO 0,4 за кг (повна ставка — EURO 0,4 за кг). По відношенню до продукту, який ввозиться в упаковках масою більше 3 кг, діє нульова ставка мита.
Підвищення ступеня захисту окремих галузей економіки може відбуватися не тільки за рахунок підвищення ставки імпортного мита, але й шляхом вибіркового його заниження, у першу чергу, на ті товари, які є складовою готової продукції, що виробляється (вузли, агрегати, комплектуючі, які ввозяться з-за кордону). Такий спосіб підвищення митного протекціонізму за сучасних умов використовується досить активно у зв'язку з розширенням міжнародної торгівлі напівфабрикатами, вузлами, комплектуючими.
Аналіз механізму впливу мита на ціни і конкурентоспроможність товару дає змогу зробити ще один висновок: ефективність тарифного протекціонізму визначається не тільки абсолютною величиною ставки мита. Зіставлення структури митного тарифу,
Тарифна ескалація особливо відчутна в економічно розвинутих країнах. У такий спосіб вони стимулюють виробництво сировини в країнах, що розвиваються і консервують їх технологічну відсталість, тому що тільки з сировинною продукцією, мито на яку мінімальне, країни, що розвиваються реально можуть пробитися на ринки економічно розвинутих країн, а ринок готової продукції для них практично закритий. Це стосується й України, експортні товари якої є переважно сировинними або з низьким рівнем обробки, а вийти на світовий ринок готової продукції за
існуючої тарифної ескалації для неї вельми проблематично.
Разом з тим, слід зазначити, що тарифна ескалація дозволяє країні імпортеру стимулювати виробництво чи переробку певного товару на її території. Так, в січні
2002 року з метою стимулювання фасування чаю в Україні були підвищені пільгові ставки ввізного мита на фасований чай в упаковках масою до 3 кг. — з EURO 0,2 за
1кг. до EURO 0,4 за кг (повна ставка — EURO 0,4 за кг). По відношенню до продукту, який ввозиться в упаковках масою більше 3 кг, діє нульова ставка мита.
Підвищення ступеня захисту окремих галузей економіки може відбуватися не тільки за рахунок підвищення ставки імпортного мита, але й шляхом вибіркового його заниження, у першу чергу, на ті товари, які є складовою готової продукції, що виробляється (вузли, агрегати, комплектуючі, які ввозяться з-за кордону). Такий спосіб підвищення митного протекціонізму за сучасних умов використовується досить активно у зв'язку з розширенням міжнародної торгівлі напівфабрикатами, вузлами, комплектуючими.
Аналіз механізму впливу мита на ціни і конкурентоспроможність товару дає змогу зробити ще один висновок: ефективність тарифного протекціонізму визначається не тільки абсолютною величиною ставки мита. Зіставлення структури митного тарифу,
структури внутрішнього виробництва і структури імпорту економічно розвинутих країн світу показало, що рівень протекціоністського захисту готового виробу залежить не тільки від рівня обкладання митом самого готового виробу, але й від рівня мита на ті складові і матеріали, які імпортуються для виготовлення даного виробу.
Як вже зазначалось вище, механізм впливу мита на ціни багатогранний, тому ефективність мита, а отже, й оцінка його ефективного рівня — залежать від багатьох факторів. Необхідно врахувати й те, що ставки митних тарифів зростають в період погіршення економічної кон'юнктури і знижуються в період підвищення ділової активності
Побудова імпортного тарифу, якиий застосовується в Україні, має
грунтуватись на таких основних принципах, як:
• ескалація митного тарифу — це підвищення ставок мита у міру зростання ступеня обробки продукції
• ефективний митний тариф — це встановлення низьких ставок для товарів, необхідних для розвитку виробництва з високою часткою новоствореної вартості;
• поповнення доходної частини Державного бюджету за рахунок встановлення високих ставок мита для товарів з малою еластичністю попиту;
• згідно з теоремою симетрії Лернера, імпортне мито — це податок і на експорт, оскільки воно підвищує реальний курс національної валюти і знижує користь експорту;
• здійснення структурної перебудови національної економіки та її розвиток мають привести до раціоналізації тарифу і поступового зниження ставок імпортного мита у міру підвищення конкурентоспроможності внутрішнього виробництва, основним показником якої є зростання експорту.
Якщо експорт товару збільшується, то необхідно знижувати ставки імпортного мита на сировину та комплектуючі, які використовуються для цього виробництва, а зниження ставок на кінцеву продукцію може бути обумовлено торговельно- політичними міркуваннями.
Як вже зазначалось вище, механізм впливу мита на ціни багатогранний, тому ефективність мита, а отже, й оцінка його ефективного рівня — залежать від багатьох факторів. Необхідно врахувати й те, що ставки митних тарифів зростають в період погіршення економічної кон'юнктури і знижуються в період підвищення ділової активності
Побудова імпортного тарифу, якиий застосовується в Україні, має
грунтуватись на таких основних принципах, як:
• ескалація митного тарифу — це підвищення ставок мита у міру зростання ступеня обробки продукції
• ефективний митний тариф — це встановлення низьких ставок для товарів, необхідних для розвитку виробництва з високою часткою новоствореної вартості;
• поповнення доходної частини Державного бюджету за рахунок встановлення високих ставок мита для товарів з малою еластичністю попиту;
• згідно з теоремою симетрії Лернера, імпортне мито — це податок і на експорт, оскільки воно підвищує реальний курс національної валюти і знижує користь експорту;
• здійснення структурної перебудови національної економіки та її розвиток мають привести до раціоналізації тарифу і поступового зниження ставок імпортного мита у міру підвищення конкурентоспроможності внутрішнього виробництва, основним показником якої є зростання експорту.
Якщо експорт товару збільшується, то необхідно знижувати ставки імпортного мита на сировину та комплектуючі, які використовуються для цього виробництва, а зниження ставок на кінцеву продукцію може бути обумовлено торговельно- політичними міркуваннями.
Як було зазначено вище, імпортне мито формується на основі різниці між світовими
і національними цінами. Тому як метод політики протекціонізму ввізне (імпортне) мито використовують практично усі країни світу і досить часто. Тільки в економічно розвинутих країнах, як правило, рівень імпортного мита відносно низький, а в менш розвинутих країнах, де високі національні витрати, рівень імпортного мита досить високий.
Як свідчить світовий досвід, для того щоб рівень митно-тарифного захисту був ефективним, він має бути не вище 10-15% митної вартості товару. Відповідно до
існуючих домовленостей у рамках СОТ до тарифних піків, тобто максимальних ставок мита, належать усі ставки, які перевищують 10%. Максимальна межа мита не має перевищувати 30%. Перевищення даного рівня призводить не до збільшення надходжень до Державного бюджету країни, а навпаки — до їх скорочення.
Розділ 2.
Мито як інструмент митно-тарифного захисту економіки.
Митно-тарифна політика будь-якої країни, повинна виконувати низку завдань серед яких, крім забезпечення необхідного рівня доходів державного бюджету є забезпечення певного рівня захисту національних підприємств, які здійснюють переоснащення виробництва, його раціоналізацію, реструктуризацію, впроваджують нові методи управляння з метою підвищення конкурентоздатності вітчизняних товарів на світовому ринку та створення рівних умов для конкуренції вітчизняних та
іноземних товаровиробників.
Одним з основних інструментів митно-тарифної політики є митні тарифи - в сучасних умовах - ввізне мито, ставки якого зведені у митних тарифах.
Протекціоністська (захисна) функція мита, насамперед, реалізується через так званиий ціновий ефект - запровадженням ввізного мита призводить до подорожчання імпортних товарів та дає змогу вітчизняному товаровиробнику скористатися ціновою перевагою і розширити можливості для виготовлення та реалізації ним аналогічної продукції. Ефективність тарифного захисту обумовлюється тим, наскільки сформованим є захисний механізм митного тарифу.
Знижуючи чи підвищуючи ставки у митному тарифі, країна завжди ризикує: у першому випадку - отримати перенасичення внутрішнього ринку імпортними товарами, що призведе до зменшення національного виробництва таких товарів, а у другому - завести країну у глухий кут міжнародної економічної ізоляції. Тому завжди необхідно проводити виважену митно-тарифну політику і зважати на власні економічні інтереси.
Структура митних тарифів у багатьох країнах забезпечує захист інтересів насамперед вітчизняних виробників готової продукції, не перешкоджаючи при цьому ввезенню
сировини, напівфабрикатів та комплектуючих. При цьому для захисту вітчизняних товаровиробників готової продукції, стимулювання ввезення сировини і напівфабрикатів використовується деталізована диференціація ставок мита залежно від товарних груп і конкретних виробів з врахуванням потреби в імпорті, рівні національних і світових цін, яка дає змогу застосовувати принцип тарифної ескалації
- підвищення рівня митного оподаткування товарів у міру зростання ступеня їх обробки продукції18. Чим вищиий відсотковий ріст ставки мита по мірі просування товару від сировини до готової продукції, тим вищий ступінь захисту виробників готової продукції від зовнішньої конкуренції, тобто ступінь ескалації залежить від рівня ефективності переробки сировини.
Принцип ескалації - це принцип побудови митного тарифу, що базується на понятті порівняльної конкурентоспроможності сировинних і готових виробів. При прийнятті економічного рішення виникає ситуація, коли ввезення сировини і, наприклад, замовлення на виробництво всередині країни є істотно вигіднішими, ніж ввезення оброблених або готових виробів. Виходячи з цього принципу, рівень тарифного захисту ринку можна підвищити не тільки збільшуючи ставку мита на товари, але й знижуючи їх на сировину і напівфабрикати, що використовуються у виробництві відповідного товару, тобто збільшуючи різницю між ставками.
Використання принципу ескалації в міжнародній торгівлі між розвиненими країнами, країнами, що розвиваються та найменш розви-неними країнами дозволяє закріплювати сировинну орієнтацію країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн і стримувати їх розвиток, сприяючи зберіганню лідерства
На сучасному етапі науково і економічно обґрунтовані ставки ввізного мита повинні сприяти підсиленню конкурентних позицій держави на міжнародному ринку та визначатися не доходами держави, а рівнем доданоії вартості в конкретній галузі економіки, що захищається, тобто встановлення мита повинно сприяти перерозподілу доданої вартості від іноземних товаровиробників до національних, що
- підвищення рівня митного оподаткування товарів у міру зростання ступеня їх обробки продукції18. Чим вищиий відсотковий ріст ставки мита по мірі просування товару від сировини до готової продукції, тим вищий ступінь захисту виробників готової продукції від зовнішньої конкуренції, тобто ступінь ескалації залежить від рівня ефективності переробки сировини.
Принцип ескалації - це принцип побудови митного тарифу, що базується на понятті порівняльної конкурентоспроможності сировинних і готових виробів. При прийнятті економічного рішення виникає ситуація, коли ввезення сировини і, наприклад, замовлення на виробництво всередині країни є істотно вигіднішими, ніж ввезення оброблених або готових виробів. Виходячи з цього принципу, рівень тарифного захисту ринку можна підвищити не тільки збільшуючи ставку мита на товари, але й знижуючи їх на сировину і напівфабрикати, що використовуються у виробництві відповідного товару, тобто збільшуючи різницю між ставками.
Використання принципу ескалації в міжнародній торгівлі між розвиненими країнами, країнами, що розвиваються та найменш розви-неними країнами дозволяє закріплювати сировинну орієнтацію країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн і стримувати їх розвиток, сприяючи зберіганню лідерства
На сучасному етапі науково і економічно обґрунтовані ставки ввізного мита повинні сприяти підсиленню конкурентних позицій держави на міжнародному ринку та визначатися не доходами держави, а рівнем доданоії вартості в конкретній галузі економіки, що захищається, тобто встановлення мита повинно сприяти перерозподілу доданої вартості від іноземних товаровиробників до національних, що
можливо лише при розвитку вітчизняного виробництва, реалізації принципу тарифної ескалації та заохоченню імпорту високотехнологічного обладнання.
Реалізація захисної функцій мита заснована на перерозподілі доданої вартості від
іноземних товаровиробників на користь національних. Таким чином, загальний рівень тарифного захисту в галузі визначається додатково забезпечуваною величиною доданої вартості.
Однак будучи частиною ціни товару мито не повинно перевищувати певної допустимої межі. Вилучення через податки великих сум ново- створеної вартості може сповільнити або повністю припинити процес розширеного відтворення, що штовхає підприємства до незаконної діяльності.
Ввізне мито відображає той додатковий дохід, який повинен був би отримати
імпортер іноземного товару, придбаного на світовому ринку за нижчою ціною, ніж та, за якою аналогічний товар може бути реалізований вітчизняним виробником.
Джерелом цього доходу є частина новоствореної вартості, призначена для задоволення потреб у відповідному товарі. Якщо ж товар призначений для задоволення цієї потреби, зроблений вітчизняним виробником, то здійснюється обмін новоствореною вартістю різних вітчизняних виробників. У разі задоволення такої потреби за рахунок імпортного товару новостворена вартість призначена для задоволення цієї потреби, розподіляється на користь імпортера (у якого вона вилучається повністю або частково на користь держави через митні платежі). Таким чином, держава акумулює в себе частину новоствореної вартості, яка утворилася наслідок того, що потреба була задоволена дешевшим іноземним товаром, а частина виробничих ресурсів на задоволення цієії потреби вивільнилася. Державі вигідно раціонально використовувати цю економію, тобто спрямовувати її на прискорення соціально-економічного розвитку країни. Оскільки в процесі імпорто- заміщення було вивільнено частину трудових і матеріальних ресурсів, ця частина має ефективно вкладена у виробництво інших, більш доцільних для виробництва
Реалізація захисної функцій мита заснована на перерозподілі доданої вартості від
іноземних товаровиробників на користь національних. Таким чином, загальний рівень тарифного захисту в галузі визначається додатково забезпечуваною величиною доданої вартості.
Однак будучи частиною ціни товару мито не повинно перевищувати певної допустимої межі. Вилучення через податки великих сум ново- створеної вартості може сповільнити або повністю припинити процес розширеного відтворення, що штовхає підприємства до незаконної діяльності.
Ввізне мито відображає той додатковий дохід, який повинен був би отримати
імпортер іноземного товару, придбаного на світовому ринку за нижчою ціною, ніж та, за якою аналогічний товар може бути реалізований вітчизняним виробником.
Джерелом цього доходу є частина новоствореної вартості, призначена для задоволення потреб у відповідному товарі. Якщо ж товар призначений для задоволення цієї потреби, зроблений вітчизняним виробником, то здійснюється обмін новоствореною вартістю різних вітчизняних виробників. У разі задоволення такої потреби за рахунок імпортного товару новостворена вартість призначена для задоволення цієї потреби, розподіляється на користь імпортера (у якого вона вилучається повністю або частково на користь держави через митні платежі). Таким чином, держава акумулює в себе частину новоствореної вартості, яка утворилася наслідок того, що потреба була задоволена дешевшим іноземним товаром, а частина виробничих ресурсів на задоволення цієії потреби вивільнилася. Державі вигідно раціонально використовувати цю економію, тобто спрямовувати її на прискорення соціально-економічного розвитку країни. Оскільки в процесі імпорто- заміщення було вивільнено частину трудових і матеріальних ресурсів, ця частина має ефективно вкладена у виробництво інших, більш доцільних для виробництва
всередині країни товарів. Це багато в чому залежить від кваліфікації вивільненої праці та матеріально-речового складу вивільнених ресурсів. Якщо ж ці ресурси вивільнені з найбільш ефективних сфер, наприклад таких, де застосовуються високі технології, то, природно, не можуть бути спрямовані в ще більш ефективні сфери, а будуть трансформуватись в менш ефективні або вилучатися з суспільного виробництво. Таке державне господарювання не може сприяти соціально- економічному розвитку країни.
Розділ 3. Економічні наслідки запровадження мита.
Введення імпортного тарифу для захисту національних виробників, що несуть збитки через наплив більш дешевого товару, впливає на економіку як малої, так і великої країни. Країна вважається малою, якщо зміна попиту з її боку на імпортні
Розділ 3. Економічні наслідки запровадження мита.
Введення імпортного тарифу для захисту національних виробників, що несуть збитки через наплив більш дешевого товару, впливає на економіку як малої, так і великої країни. Країна вважається малою, якщо зміна попиту з її боку на імпортні
товари не приводить до зміни світових цін, і великою - якщо зміна попиту на
імпортні товари спричиняє зміну світових цін.
У малій країні введення імпортного тарифу не впливає на рівні світових цін, і не може змінити її умови торгівлі. Зростає лише внутрішня ціна імпортного товару на розмір мита, за що розплачується споживач.
Наслідки введення тарифу наступні:
- скорочення загального обсягу попиту. Це відбувається за рахунок споживачів, що за вищою ціною не зможуть купувати даний товар;
- одержання державою додаткового доходу, що дорівнює добутку ставки тарифу на обсяг імпорту;
- збільшення внутрішнього виробництва товару. За зрослою ціною національні виробники товару, що конкурує з імпортним, зможуть поставити на ринок більшу кількість товарів;
- зменшення обсягу імпорту, що відбувається внаслідок збільшення внутрішнього виробництва і скорочення попиту;
- зниження добробуту споживачів. Скорочення споживання товару пов'язано з ростом його ціни на внутрішньому ринку;
- підвищення добробуту національних виробників імпортозамінної продукції;
Економічні втрати країни, що виникають через необхідність внутрішнього виробництва під захистом тарифу додаткової кількості товарів при більш високих витратах. Чим більше зростає захист внутрішнього ринку за допомогою ввізних тарифів, тим усе більшу кількість ресурсів, не призначених спеціально для випуску даного товару, доводиться використовувати для його виробництва. Країна могла б не зазнавати збитків, якби купувала товари за нижчою ціною в іноземного продавця. На внутрішньому ринку відбувається заміна ефективних, з погляду витрат, іноземних
імпортні товари спричиняє зміну світових цін.
У малій країні введення імпортного тарифу не впливає на рівні світових цін, і не може змінити її умови торгівлі. Зростає лише внутрішня ціна імпортного товару на розмір мита, за що розплачується споживач.
Наслідки введення тарифу наступні:
- скорочення загального обсягу попиту. Це відбувається за рахунок споживачів, що за вищою ціною не зможуть купувати даний товар;
- одержання державою додаткового доходу, що дорівнює добутку ставки тарифу на обсяг імпорту;
- збільшення внутрішнього виробництва товару. За зрослою ціною національні виробники товару, що конкурує з імпортним, зможуть поставити на ринок більшу кількість товарів;
- зменшення обсягу імпорту, що відбувається внаслідок збільшення внутрішнього виробництва і скорочення попиту;
- зниження добробуту споживачів. Скорочення споживання товару пов'язано з ростом його ціни на внутрішньому ринку;
- підвищення добробуту національних виробників імпортозамінної продукції;
Економічні втрати країни, що виникають через необхідність внутрішнього виробництва під захистом тарифу додаткової кількості товарів при більш високих витратах. Чим більше зростає захист внутрішнього ринку за допомогою ввізних тарифів, тим усе більшу кількість ресурсів, не призначених спеціально для випуску даного товару, доводиться використовувати для його виробництва. Країна могла б не зазнавати збитків, якби купувала товари за нижчою ціною в іноземного продавця. На внутрішньому ринку відбувається заміна ефективних, з погляду витрат, іноземних
товарів, менш ефективними у виробництві вітчизняними товарами. Введення
імпортного тарифу великою країною викликає зниження рівня світових цін і здешевлення імпорту. Імпортний тариф, введений великою країною, не тільки захищає ринок від іноземної конкуренції, але є засобом поліпшення своїх умов торгівлі з зовнішнім світом. Велика країна є великим імпортером товарів на світовому ринку. Тому, якщо вона обмежує свій імпорт ввізними тарифами, то це
істотно знижує сукупний попит на даний товар. У результаті продавці товару змушені знижувати ціни. При незмінному рівні цін на експортні товари і зниженні цін на імпортні товари умови торгівлі країни поліпшуються. Введення імпортного тарифу призведе до позитивних результатів тільки в тому випадку, якщо вони не будуть перекриті негативними економічними втратами для країни через його нарахування.
Отже, при введенні імпортного тарифу малою країною світові ціни не змінюються і
її умови торгівлі не настільки поліпшуються, щоб компенсувати негативний вплив тарифу на економіку. Результати введення імпортного тарифу великою країною, приблизно такі ж, як у малої країни. Однак він впливає на зміну світової ціни і поліпшує умови торгівлі. Позитивний ефект тарифу досягається у випадку, якщо ефект умов торгівлі у вартісному вираженні більше, ніж сума втрат, що виникають у результаті меншої ефективності внутрішнього виробництва в порівнянні зі світовим
і скорочення внутрішнього споживання товару.
Висновок
У цій курсовій роботі було розглянуто важливі аспекти ввізного мита та його вплив на економіку. В першому розділі ми детально вивчили поняття ввізного мита та визначили його регулююче значення. Визначено, що ввізне мито, будучи формою торговельного обмеження, відіграє ключову роль у регулюванні зовнішньої торгівлі та встановленні стандартів для ввезення товарів.
імпортного тарифу великою країною викликає зниження рівня світових цін і здешевлення імпорту. Імпортний тариф, введений великою країною, не тільки захищає ринок від іноземної конкуренції, але є засобом поліпшення своїх умов торгівлі з зовнішнім світом. Велика країна є великим імпортером товарів на світовому ринку. Тому, якщо вона обмежує свій імпорт ввізними тарифами, то це
істотно знижує сукупний попит на даний товар. У результаті продавці товару змушені знижувати ціни. При незмінному рівні цін на експортні товари і зниженні цін на імпортні товари умови торгівлі країни поліпшуються. Введення імпортного тарифу призведе до позитивних результатів тільки в тому випадку, якщо вони не будуть перекриті негативними економічними втратами для країни через його нарахування.
Отже, при введенні імпортного тарифу малою країною світові ціни не змінюються і
її умови торгівлі не настільки поліпшуються, щоб компенсувати негативний вплив тарифу на економіку. Результати введення імпортного тарифу великою країною, приблизно такі ж, як у малої країни. Однак він впливає на зміну світової ціни і поліпшує умови торгівлі. Позитивний ефект тарифу досягається у випадку, якщо ефект умов торгівлі у вартісному вираженні більше, ніж сума втрат, що виникають у результаті меншої ефективності внутрішнього виробництва в порівнянні зі світовим
і скорочення внутрішнього споживання товару.
Висновок
У цій курсовій роботі було розглянуто важливі аспекти ввізного мита та його вплив на економіку. В першому розділі ми детально вивчили поняття ввізного мита та визначили його регулююче значення. Визначено, що ввізне мито, будучи формою торговельного обмеження, відіграє ключову роль у регулюванні зовнішньої торгівлі та встановленні стандартів для ввезення товарів.
Другий розділ надає уявлення про мито як інструмент митно-тарифного захисту економіки. Виокремлено роль мита у забезпеченні конкурентоспроможності національних товарів та встановлено, що мито виступає ефективним інструментом захисту вітчизняних виробників від конкуренції на міжнародному ринку.
Третій розділ курсової роботи зосереджується на економічних наслідках введення мита. Вивчено позитивні та негативні аспекти цього заходу. Відмічено, що впровадження мита може мати різноманітні наслідки для економіки, включаючи зміни в обсязі торгівлі, захист внутрішнього ринку та вплив на споживчу діяльність.
У підсумку, результати дослідження підтверджують важливість вивчення ефективного використання ввізного мита та митно-тарифного захисту для стабільного функціонування національної економіки. Впровадження митних заходів вимагає ретельного аналізу та розуміння можливих наслідків з метою максимізації користі для економічного розвитку країни
Список використаної літератури
Електронні ресурси та веб-сторінки
Міністерство фінансів України. (2021). Митна стратегія 2022-2027
URL:
http://www.minfin.gov.ua/uploads/redactor/files/ProektStrategiiMRP%2022-27%20-
%20%20Redakt%20vid%20210524.docx
Державна митна служба України. (2022). Річний звіт 2021. URL: http://www.customs.gov.ua/en/ar2021
Посібники та підручники
Дьяченко О. В. Економічна природа митного тарифу та його функції / О. В. Зубко О.
В. Дьяченко // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. - 2014. - Вип. 1(1). - С. 177
Гребельник О.П. Митна справа: підруч. / О. П. Гребельник. - К.: Центр навчальної літератури, 2010. - С. 138
Книш О. (2019). Модернізація митних процесів в Україні: виклики та перспективи.
Проблеми та перспективи менеджменту, 17(2), 58-68.
Також було використано актуальну інформацію з наукових статей та конференцій.