1   2   3
Ім'я файлу: ДІАЛЕКТОЛОГІЧНА ПРАКТИКА.docx
Розширення: docx
Розмір: 67кб.
Дата: 05.06.2023
скачати
Пов'язані файли:
влад_26.docx
iona.docx
вадим.docx

завдань:



–простежити історіографію досліджень діалектних особливостей говору села Плахтіївка;

–з’ясувати специфіку вияву лексико-семантичних та фонетико- морфологічних рис визначеного ареалу;

–здійснити аналіз структурної-семантичної організації тематичної групи побутової лексики;

–окреслити характер взаємозв’язоків центральних та маргінальних виявів у складі зазначеної тематичної групи лексики;

Об’єкт дослідження – побутова лексика говірки села Плахіїка, Саратського району, Одеської області.

Предмет дослідження – структурно-семантичні особливості тематичної групи назв меблів, предметів побуту та господарської діяльності.

Матеріалом дослідження стали власні записи лексики, здійснені у селі Плахтіївка Саратського району Одеської області за спеціально укладеним питальником; збір матеріалу проводився в режимі питання – відповідь.

Інформатори – корінні/некорінні мешканці с. Плахтіївка віком від 18 до 83 років.

Мета і завдання роботи зумовили використання відповідних методів та прийомів дослідження: описового, що передбачає характеристику лексики народного побуту з описом її структурнj-семантичних особливостей; зіставного, що полягає в порівнянні лексичних одиниць, які є репрезентантами сем у складі тематичної групи назв меблів та предметів хатнього вжитку говірки села Плахтіївка, з побутовою лексикою інших говорів на сучасному зрізі; порівняльно-історичного, що передбачає шляхом порівняння знайти спільність і відмінність семантики сучасних лексем на позначення побутових реалій та їх етимологічних відповідників; елементів компонентногоаналізу, на основі якого встановлювались інтегральні семантичні ознаки слів у складі різних мікрогуп побутової лексики, що функціонує на території досліджуваної говірки.

Теоретичне значення роботи полягає в поглибленні теорії діалектної лексикології, дослідженні українського діалекту.
Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані вчителями-словесниками, студентами філологічного факультету під час вивчення курсів української діалектології, сучасної української мови.

Тема роботи — пов'язана з кафедральною науковою темою “Дослідження різнорівневих елементів системи української мови”.

Апробація результатів дослідження здійснена у вигляді допопвідей на засіданнях наукового гуртка кафедри української мови (“Діалектна лексика с. Плахтіївка Саратського району Одеської області”).

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, новизну, визначено мету і завдання роботи, предмет і об’єкт дослідження, методи та прийоми опрацювання матеріалу, теоретичне і практичне значення роботи її структуру. У першому розділі «Діалектизми села Плахтіївка: з історії

становлення та функціонування діалектної лексики» викладено основи дослідження діалектних особливостей говору села Плахтіївка, досліджено специфіку вияву лексико-семантичних та фонетико-морфологічних рис

визначеного ареалу.

У другому розділі “Фонетико-морфологічні риси говірки села Плахтіївка як різновиду степового говору” окреслено основні характеристики фонетичну та морфологічну організацію діалекту.

Третій розділ «Лексика говірки села Плахтіївка» присвячено комплексному аналізу структурно-семантичної організації тематичних груп лексичних діалектизмів села Плахтіївка, дослідженню семантичних зв'язків і відношень лексики на позначення меблів та різних предметів побуту.

У висновках узагальнено результати дослідження, здійснені у процесі аналізу структурно-семантичних особливостей тематичної групи назв меблів та предметів хатнього вжитку в говірці села Плахтіївка Саратського району Одеської області.

У додатках подано перелік інформантів та аудіозапис з зафіксованою говіркою.

ВИСНОВКИ

Отже, внаслідок здійсненного дослідження ми дійшли таких висновків:

    1. Від мешканців с. Плахтіївка було зібрано і опрацьовано 232 лексичні одиниці, що характерезують говірку с.Платіївка.

    2. Ця говірка значною мірою споріднена зі слобожанськими гворами на рівні різних фонетико-морфологічних рис. Встановлено, що фонемне розрізнення голосних у ненаголошеній позиції у діалектнй мові зникає. Передньоязикові приголосні перед [і] незалежно від його походження вимовляються пом'якшено. Шиплячий [ч] має напівм'яку вимову у ненаголошених складах.

    3. Морфологічними особливостями говірки є наявність паралельних форм при словозміні, зокрема іменників у давальному, орудному та місцевому відмінках.

Паралельні флексії мають і дієслова другої дієвідміни, що у говорі зазнають впливу дієслів першої дієвдміни.

    1. Діалектна лексика с. Плахтіївка репрезентує три типи діалектизмів: власне лексичні, етнографічні та семантичні. Найбільше у кількісному відношенні виявилося власне лексичних діалектизмів, що єзакономірним явищем для діалектної мови.

Етнографічні діалектизми охоплюють передусім лексико-тематичні групи, що відтворюють матеріальну й духовну культуру народу, його побут.

Семантичні діалектизми с. Плахтіївка, охоплюють слова, що з одного боку, мають спільні значення із загальновживаними лексемами, але відрізняються від них одним чи кількома іншими значсеннями, а з іншого боку, - це слова, що в місцевій говірці вживаються в іншому значенні.Перший різновид семантичних діалектизмів представлено значно більшою кількістю лексичних одиниць.

    1. Усі діалектизми, записані з уст мешканців села, всі лексеми було згруповано в 14 тематичних груп, а саме: назви, пов'язані з рельєфом та водною системою, будівництвом та частинами будівлі, назви, що пов'язані з рибальством, із тваринництвом, бджільництвом, землеробством,

виноградництвом, назви, їжі та питва, назви, пов'язані з землеробством, а

також назви декоративних і дикоростучих рослин, назви посуду та кухонних речей, назви їжі та питва, одягу та взуття, назви засобів пересування, назви деталей воза та саней, оцінні назви, що позначають людину за її властивостями чи ознаками.

    1. Найширшими у кількісному відношенні виявилися тематичні групи на позначення хатніх речей, будівництва та частин будівлі, назв їжі та питва, назв пов'язаних із землеробством, оцінних назв, що позначають людину за її властивостями чи ознаками, назв одягу та взуття. Відповідно у цих тематичних групах налічується від 19 до 26 лексем, що становлять собою діалектну лексику села Плахтіївка. Найменшими у кількісному відношенні виявилися тематичні групи лексики на позначення засобів пересування, назв декоративних рослин, назв, пов'язаних із бджільництвом, виноградництвом, які відповідно налічують 7, 6, 5, 8 одиниць діалектної лексики с.Плахтіївка.

    2. Невелику групу у говірці села склали фразеологізми — 8 одиниць. У більшості випадків вони збігаються з фразеологізмами загальновживаними, хоча дещо різняться фонетико-граматичними рисами або лексичними видозмінами. Усі фразеологічні одиниці є носіями виразного емоційго- експресивного значення, переважно мейоративного, але зрідка мають відтінок позитивної конотацї.

    3. Аналіз системних відношень у лексиці досліджуваної говікки виявив різного типу формально-смислові зв'язки між словами загальновживаними та діалектними, або ж на рівні суто діалектних слів. Це відношення синонімії, омонімії, парономазії.

Спостерігалося також розширення семантики загальновживаного слова за рахунок діалектного його використання. Зрідка фіксувалося зворотнє явище.

Різні типи відношень у лексичній системі говірки с. Плахтіївка жодним чином не порушують взаєморозуміння між носіями мови під час усного чи писемного іх спілкування, а реалізуються відповідно до конкретних потред номінації.

    1. Дослідження лексичного складу говірки засвідчило, що він постійно


перебуває у русі, зазанає змін, проте ця динаміка позбавлена будь-якої хаотичності. Підтвердженням цього є аналіз номінацій, що використовується мешканцями с. Плахтіївка на позначення різних предметів побуту — переважно назв меблів.

Дослідженно 28 груп лексики, компоненти кожної з яких об'єднуються інтегральною семантикою.

Групи слів на позначення відовідних побутових реалій вичявили певну семантичну організацію, певний ступінь словотвірної варіативності та деякі відмінності у фонетичному вираженні морфемного кладу вживаних у діалектному середовищі слів.

    1. Матеріал дослідження показав, що говірка села Плахтіївка відноситься до степових говорів південно-східного наріччя. Але значна частина слів, що характерезують говори села, уже виходять із вжитку. Інші становлять складову частину пасивного словника старшого покоління, і лише деяка частина таких слів відома мешканцям села. Також матеріал дослідження показав, що поряд з відмираням діалектних слів у лексиці відбувається процес поповнення словникового складу досліджуваної говірки новими словами.

    2. Основний шар побутової лексики складає загальнонародна лексика давнього походження, що засвідчує і її висока функціональна активність. Він представлений:

а) назвами праслов’янського походження; б) назвами давньоруського походження;

г) лексемами, запозиченими з російської мови цілісними мовними знаками, хоч однокореневі утворення можуть бути відомі і в українських діалектах;

ґ) словами, запозиченими з інших мов.

В основу творення багатьох назв меблів та предметів хатнього вжитку покладено:

  1. виконувані предметом функці;

  2. особливості практичного використання;




  1. асоціативна подібність до частин тіла та інших об’єктів навколишньої дійсност
    1   2   3

    скачати

© Усі права захищені
написати до нас