Ім'я файлу: 110.1. ДБН В.2.6-98_2009. Конструкції будинків і споруд..pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1248кб.
Дата: 01.06.2022
скачати

ДБН В.2.6-98:2009 33
Кінець таблиці 4.1
Клас умов експлуатації
Характеристика навколишнього середовища, вологісний режим
Приклади умов навколишнього середовища
Мінімальний клас бетону
ХС4
Поперемінне зволоження та висушування
Конструкції, поверхні яких контактують з водою, але не відповідають класу ХС2
С 25/30
3 Корозійні пошкодження, викликані хлоридами
XD1
Вологий, в умовах повітряно-вологісного стану за відсутності епізодичного водонасичення
Конструкції, поверхні яких контактують із газоподібними середовищами з вмістом хлор-
іонів
С 25/ 30
XD2
У водонасиченому стані Залізобетонні конструкції, які контактують з технічною водою, що містить хлор-іони; басейни для плавання
С 30/ 35
XD3
Поперемінне зволоження і висушування
Елементи мостових конструкцій; трубопроводи; плити автостоянок тощо
С 30/ 35
4 Корозійні пошкодження, викликані поперемінним заморожуванням-відтаванням
XF1
Епізодичне водонасичен- ня, дія від'ємних темпера- тур за відсутності антиобморожувачів
Конструкції, вертикальні поверхні яких зазнають атмосферних дій
С 25/30
XF2
Те саме, у присутності антиобморожувачів
Конструкції, вертикальні поверхні яких зазнають атмосферних дій та попадання антиобморожувачів, що містяться у повітрі
С 20/25
XF3
Водонасичений стан, антиобморожувачі не застосовують
Конструкції, горизонтальні поверхні яких зазнають атмосферних дій
С 25/30
XF4
Водонасичений стан, застосовують антиобморожувачі
Конструкції, горизонтальні поверхні яких зазнають прямих дій антиобморожувачів; проїзні частини мостів, шляхи
5 Корозійні пошкодження, викликані хімічними та біологічними діями
ХА1
Слабоагресивне середовище
Згідно зі СНиП 2.03.11
С 25/30
ХА2
Середньоагресивне середовище
ХА3
Сильноагресивне середовище
С 30/35

ДБН В.2.6-98:2009 34
Таблиця 4.1 (а) – Марки бетону за морозостійкістю та водонепроникністю для бетонних і залізобетонних конструкцій у залежності від режиму експлуатації
Умови роботи конструкції
Марка бетону, не нижче
Клас умов
експлуа-
тації
Розрахункова температура
зовнішнього повітря
За
морозостійкістю За водонепроникністю
Для конструкцій (крім стін опалюваних
будівель) будівель і споруд із ступенем
відповідальності (ДБН В.1.2-14)
І
II
III
І
II
III
1 Поперемінне заморожування-відтавання
ХС4, XF3,
XF4
Від мінус 20 °С до мінус 40 °С включно
F200 F150 F100 W4 W2
Не нормується
» 5
°С » 20 °С »
F150 F100
F75
W2
Не нормується
XC2, XF1,
XF2
» 20
°С » 40 °С »
F150 F100
F75
W2
Те саме
» 5
°С » 20 °С »
F75
F50
Не нормується
XD1
» 20
°С » 40 °С »
F75
F50
Те саме
» 5 °С » 20 °С »
F75
Не нормується
2 Можлива епізодична дія температури нижче за 0 °С
ХС2, ХС4
Від мінус 20 °С до мінус 40 °С включно
F100 F75
Не нормується
» 5 °С » 20 °С »
F100
Не нормується
XC1, XC3
» 20
°С » 4 0°С »
F100
Те саме
» 5 °С » 20 °С »
Не нормується
Таблиця 4.1 (б) – Марки бетону за морозостійкістю для зовнішніх стін опалюваних будівель
Умови роботи конструкції
Мінімальна марка бетону за
морозостійкістю для зовнішніх стін
опалюваних будівель із ступенем
відповідальності
Відносна
вологість
повітря
приміщення
RH, %
Розрахункова зимова
температура зовнішнього
повітря
І
II
III
Від мінус 20 °С до мінус 40 °С включно
F100
F75
F50
» 5
°С » 20 °С »
F75
F50
Не нормується
» 20
°С » 40 °С »
F50
Не нормується
» 5
°С » 20 °С »
Не нормується
–
Те саме
4.4 Захисний шар бетону
4.4.1
Загальні положення
4.4.1.1
Захисний шар бетону – це відстань від поверхні арматури до найближчої поверхні бетону (включаючи з'єднання, поперечні стрижні і зовнішнє армування, за наявності).
4.4.1.2
Номінальний захисний шар потрібно вказувати у робочих кресленнях. Він визначається за величиною мінімального захисного шару
(таблиця 4.2) та допустимих проектних відхилів
:

ДБН В.2.6-98:2009 35
4.4.2
Мінімальний захисний шар бетону
4.4.2.1
Мінімальний захисний шар бетону повинен забезпечувати:
- безпечну передачу зусиль зчеплення;
- захист арматурної сталі від корозії (довговічність);
- необхідну межу вогнестійкості (ДБН В.1.2.-7).
4.4.2.2
Необхідно вибирати більшу з величин, що задовольняє умови стосовно зчеплення
і впливу умов навколишнього середовища.
4.4.2.3
Для надійної передачі зусиль зчеплення та забезпечення необхідного ущільнення бетону мінімальний захисний шар повинен бути не меншим ніж
, наведений у таблиці
4.2.
Таблиця 4.2 – Вимоги до мінімального захисного шару для забезпечення зчеплення
Вимоги до зчеплення
Розташування стрижнів
Мінімальний захисний шар,
Роздільне
Діаметр стрижня
Пасмо
Еквівалентний діаметр
Примітка. Якщо номінальний максимальний розмір наповнювача більший ніж 32 мм, то необхідно збільшити на 5 мм;
– еквівалентний діаметр визначається згідно з відповідними нормативними документами.
При напруженні арматури на бетон товщина захисного шару повинна перевищувати:
- при круглому перерізі каналу – величину діаметра каналу;
- при прямокутному перерізі каналу – більше із двох значень: меншу сторону чи половину більшої.
Якщо розміри круглого або прямокутного каналу перевищують 80 мм, то вказані вимоги не застосовуються.
При напруженні арматури на упори рекомендовані величини становлять:
-
1,5 х діаметр канату або гладкого дроту;
-
2,5 х діаметр стрижня періодичного профілю.
4.4.2.4 При товщині захисного шару, яка перевищує 45 мм, необхідно передбачити конструктивне його армування.
4.4.3
Допустимі проектні відхили
При визначенні номінальної товщини захисного шару до його мінімального значення необхідно додати допуск на відхил
. Товщину мінімального захисного шару необхідно збільшити на абсолютне значення допустимого від'ємного відхилу.
Примітка. Рекомендоване значення
5
РОЗРАХУНОК КОНСТРУКЦІЙ
5.1
Загальні положення
5.1.1
Метою конструктивного розрахунку є визначення розподілу внутрішніх сил і

ДБН В.2.6-98:2009 36 моментів або напружень, деформацій і переміщень по всій конструкції або її частині. За необхідності виконується розрахунок на місцеву дію навантаження.
Примітка. Для більшості випадків розрахунок застосовується для визначення розподілу внутрішніх сил і моментів, а кінцева перевірка або демонстрація опору поперечних перерізів
ґрунтується на наслідках цих дій; однак, результати за деякими методами розрахунку
(наприклад, за методом скінченних елементів) представлені переважно у вигляді напружень, деформацій і переміщень, а не внутрішніх сил і моментів. Для застосування цих даних і отримання відповідних результатів перевірки потрібно використовувати спеціальні методи.
5.1.2
Розрахунок повинен виконуватись із використанням ідеалізації як геометрії, так і характеру роботи конструкції. Вибрана ідеалізація повинна відповідати характеру задачі, яка розв'язується.
5.1.3
У розрахунках необхідно враховувати вплив геометрії і характеристик конструкції на характер її роботи на кожній стадії існування.
5.1.4
У будівлях впливи поперечних і осьових зусиль на деформацію лінійних елементів і плит можуть не враховуватись, якщо сукупна величина цих впливів не перевищує 10 % від зусиль, викликаних згином.
5.1.5
Якщо взаємодія "основа-споруда" суттєво впливає на характер розподілу зусиль у споруді, то необхідно виконувати розрахунок як єдину геометричну і фізично нелінійну систему "основа-фундаменти-споруда".
5.1.6
При аналізі сполучень навантажень і впливів повинні розглядатись відповідні випадки з метою визначення всіх перерізів конструкції або її частини, де можливе виникнення граничного стану.
5.1.7
Впливи другого порядку потрібно враховувати, якщо вони суттєво впливають на загальну стійкість конструкції і на досягнення граничного стану у критичних перерізах.
5.2
Геометричні недосконалості
5.2.1
Несприятливі впливи від можливих відхилів у геометрії конструкції, розташуванні навантажень потрібно враховувати при розрахунку елементів і конструкцій.
Примітка. Відхили у розмірах поперечних перерізів, зазвичай, ураховуються коефіцієнтами надійності за матеріалами, їх не потрібно додатково включати у конструктивний розрахунок.
5.2.2
При розрахунку за першою групою граничних станів слід розглядати ефект від впливу можливих недосконалостей у геометрії ненавантаженої конструкції. Необхідно намагатися врахувати несприятливі ефекти якомога більшої кількості недосконалостей.
5.2.3
Недосконалості потрібно враховувати для граничних станів за придатністю до нормальної експлуатації.
5.2.4
Якщо вплив недосконалостей менший від впливу розрахункових горизонтальних дій, то ним можна знехтувати.
Недосконалості не слід ураховувати для особливих (аварійних) сполучень навантажень.
5.2.5
Розраховуючи бетонні і залізобетонні елементи надію стискального поздовжнього зусилля, необхідно враховувати випадковий ексцентриситет , який слід приймати не меншим за:
-
1/600 довжини елемента або відстані між його перерізами, закріпленими від зміщення;
-
1/30 висоти перерізу (діаметра);
-
10 мм.
Для елементів статично невизначених конструкцій значення ексцентриситету поздовжнього зусилля відносно центра ваги приведеного перерізу е приймають таким, що дорівнює величині ексцентриситету, отриманого зі статичного розрахунку, але не меншим від
Для елементів статично визначених конструкцій ексцентриситет приймають таким, що дорівнює сумі ексцентриситетів зі статичного розрахунку та випадкового.

ДБН В.2.6-98:2009 37
5.3
Ідеалізація споруди
5.3.1
Конструктивні моделі для загального розрахунку
5.3.1.1
Елементи споруди класифікують, за характером їх функціонування як балки, колони, плити, стіни, панелі, арки, оболонки тощо. Правила охоплюють розрахунок цих характерних елементів та споруд, що сформовані сукупністю таких елементів.
5.3.1.2
Для будівель застосовуються нижченаведені положення.
5.3.1.3
Балка – це елемент, у якого проліт не менше ніж утричі перевищує загальну висоту пере різу. У іншому разі вона повинна розглядатися, як балка-стінка.
5.3.1.4
Плита – це елемент, у якого мінімальний розмір сторони не менше ніж у п'ять разів перевищує загальну товщину плити.
5.3.1.5
Плита, на яку діє переважно рівномірно розподілене навантаження, може розглядатися як така, що працює за балковою схемою, якщо:
- вона має дві вільні (не обперті) та практично паралельні грані;
- вона є центральною частиною практично прямокутної плити, обпертої по чотирьох гранях при співвідношенні довшого прольоту до коротшого, більшого ніж удвічі.
5.3.1.6
Ребристі або кесонні плити не потрібно розглядати як дискретні елементи при розрахунку, коли забезпечується умова, за якої полиця або верхня частина конструкції та поперечні ребра мають необхідну жорсткість на крутіння. Це можливо, якщо:
- крок ребер не перевищує 1500 мм;
- ширина полиці не більше ніж у чотири рази перевищує висоту ребер;
- товщина полиці, щонайменше, становить 1/10 відстані у чистоті між ребрами або 50 мм.
У розрахунок приймається більше з цих двох значень;
- крок поперечних ребер у чистоті не перевищує більше ніж у 10 разів середню товщину плити.
Мінімальна товщина плити 50 мм може бути зменшена до 40 мм, якщо ребра розташовані зі сталим модулем (стала структура).
5.3.1.7 Колона – це елемент, у якого висота перерізу не перевищує ширину більше ніж у чотири рази, а висота елемента – щонайменше у три рази висоту перерізу. В іншому разі її потрібно розглядати як пілон або стіну.
5.3.2
Геометричні дані
5.3.2.1
Робоча ширина полиць (для всіх граничних станів)
5.3.2.1.1
У таврових та Г-подібних балках робоча ширина полиці, на якій можна вважати рівномірним розподіл напружень, залежить від розмірів стінки і полиці, виду навантаження, прольоту, умов обпирання та поперечної арматури.
5.3.2.1.2 Робочу ширину полиці потрібно враховувати на відстані l
0
між точками балки з нульовими моментами, які можна приблизно визначити за рисунком 5.1.
Рисунок 5.1 – До визначення відстані l
0 5.3.2.1.3
Робочу ширину полиці для таврової або Г-подібної балки можна визначати за формулою:
Примітка. Довжина консолі l
3
не повинна перевищувати половини прилеглого прольоту,

ДБН В.2.6-98:2009 38 а співвідношення прилеглих прольотів повинно бути у межах від 0,6 до 1,5, де
5.3.2.1.4
Для конструктивного розрахунку, якщо не вимагається високої точності результату, допускається приймати постійну ширину полиці вздовж усього прольоту (рисунок 5.2). При цьому, ширина полиці повинна задовольняти вимоги опору прольотного поперечного перерізу.
Рисунок 5.2 – Характеристики робочої ширини полиці
5.4
Нелінійний розрахунок
5.4.1
При визначенні зусиль у конструкціях, як правило, потрібно використовувати нелінійні методи розрахунку за обома групами граничних станів при забезпеченні умов рівноваги і сумісності деформацій та урахуванні нелінійного характеру роботи матеріалів.
Розрахунок потрібно виконувати на впливи першого чи другого порядку.
5.4.2
При граничному стані потрібно перевіряти здатність розрахункового поперечного пере різу сприймати будь-які передбачені розрахунком зусилля з відповідним урахуванням невизначеностей.
5.4.3
Для конструкцій, що зазнають дії переважно статичних навантажень, впливом попередніх навантажень, зазвичай, можна знехтувати та припускати, що зростання
інтенсивності дій відбувається монотонне.
5.4.4
При застосуванні нелінійного методу розрахунку використовуються характеристики матеріалів, які відображаються реальними діаграмами деформування бетону й арматури.
Потрібно застосовувати тільки такі методики розрахунку, які є справедливими у відповідних межах і підтверджуються експериментом.
5.4.5
Для гнучких конструкцій, у яких не можна знехтувати впливами другого порядку, необхідно враховувати вплив поздовжнього прогину на їх несучу здатність.
5.5
Лінійно-пружний розрахунок
5.5.1
Визначення зусиль при відповідному обґрунтуванні можна виконувати за лінійно- пруж ним розрахунком елементів на основі загальних правил будівельної механіки для першого і другого граничних станів.
5.5.2
Для визначення впливу дій лінійний розрахунок можна виконувати за умов: (і) відсутності тріщин у перерізах;
(іі) близького до лінійної залежності напруження-деформації;
(ііі) відповідності величини модуля пружності розрахунковій ситуації.
5.5.3
Для врахування температурної деформації, осідання і дії усадки при граничному стані за несучою здатністю і стійкістю приймають знижену жорсткість, що відповідає перерізу з тріщина ми, нехтуючи жорсткістю на розтяг, але враховуючи вплив повзучості. При

ДБН В.2.6-98:2009 39 граничному стані за придатністю до експлуатації
необхідно розглядати поступовий розвиток тріщин.
5.6
Лінійно-пружний розрахунок з обмеженим перерозподілом
5.6.1
При лінійно-пружному розрахунку з обмеженим перерозподілом необхідно враховувати вплив перерозподілу моментів.
Пластичність у критичних перерізах повинна бути достатньою для того, щоб передбачений механізм міг реалізуватися.
Розрахунок з урахуванням пластичних деформацій повинен ґрунтуватись або на методі нижньої границі (статичному), або на методі верхньої границі (кінематичному).
5.6.2
Розрахунок балок, рам і плит з урахуванням пластичних деформацій виконується для граничних станів без здійснення безпосередньої перевірки граничного повороту перерізу за умови, що виконується вимога 5.6.1.
5.7
Розрахунок впливів другого порядку при стиску
5.7.1
Загальні положення
5.7.1.1 Цей підрозділ стосується елементів і конструкцій, характер роботи яких суттєво залежить від впливів другого порядку (наприклад, колони, пілони, стіни, палі, арки та оболонки). Загальні впливи другого порядку можуть проявлятись і у конструкціях із гнучкою в'язевою системою.
5.7.1.2
Якщо враховуються впливи другого порядку, то рівновагу й опір конструкції потрібно перевіряти у деформованому стані. Деформації потрібно визначати з урахуванням відповідного впливу тріщиноутворення, нелінійних властивостей матеріалів і повзучості.

1   2   3   4   5   6   7   8   9

скачати