Державні будівельні норми україниконструкції будинків І спорудбетонні та залізобетонні конструкції сторінка 3

ДБН В.2.6-98:2009 17 враховувати, якщо вони є суттєвими.
2.3.2.1.3
При врахуванні повзучості її розрахунковий вплив потрібно оцінювати для сполучення квазіпостійних впливів, незалежно від розрахункового випадку, що розглядається, наприклад, довготривалий, короткотривалий чи аварійний.
Примітка. У більшості випадків впливи повзучості можна оцінювати при постійних навантаженнях і середній величині попереднього напруження.
2.3.3
Деформації бетону
2.3.3.1
Наслідки деформації, спричиненої температурою, повзучістю і усадкою, потрібно враховувати у розрахунках із дотриманням наступних правил:
- мінімізувати деформації і утворення тріщин, спричинених початковими переміщеннями, повзучістю і усадкою, шляхом підбору складу бетонної суміші;
- мінімізувати обмеження деформацій шляхом відповідного обладнання опор і з'єднань;
- за наявності обмежень забезпечувати врахування їх впливу при проектуванні.
2.3.3.2
Для конструкцій будівель впливи температури та усадки можна не враховувати у загальному розрахунку за умови, що з'єднання здійснюються на певній відстані d
joint
,
яка забезпечує розподіл кінцевих деформацій. Величина d
joint
для монолітних конструкцій рекомендується 30 м. Для збірних залізобетонних конструкцій ця величина може бути більшою. При величині
, що перевищує вказану, необхідно врахувати вплив на напружено-деформований стан конструкцій температури, усадки та повзучості.
2.3.4
Геометричні дані
Правила для геометричних даних наведені у ДСТУ Б В.2.6-2.
2.3.5
Додаткові вимоги до буронабивних паль
2.3.5.1
Невизначеності, пов'язані з поперечним перерізом буронабивних паль і технології бетонування, повинні бути в межах, допустимих для проекту.
2.3.5.2
У разі відсутності інших положень у проектних розрахунках буронабивних паль, улаштованих із вилученням обсадних труб, приймаються наступні їх діаметри:
2.4 Перевірка за методом часткових коефіцієнтів надійності
2.4.1
Коефіцієнти надійності для матеріалів
При перевірці граничних станів необхідно застосовувати коефіцієнти надійності для матеріалів
Рекомендовані величини γ
с
,
γ
ct
і γ
s
наведені у таблиці 2.1. Ці значення не використовуються при перевірці вогнестійкості, для якої необхідно використовувати вказівки, наведені в ДБН
В.1.2-7 та ДБН В.1.1-7.
Величина коефіцієнта γ
с
призначена виходячи із значення коефіцієнта варіації міцності бетону на стиск 13,5 %, на розтяг - 15 %, для сталі - від 7 до 10 %. При відповідному контролі якості можна приймати фактичні коефіцієнти варіації, що не охоплені конкретними положеннями цих Норм.
2.4.2
Сполучення навантажень та впливів
Загальні параметри сполучення навантажень та впливів для граничних станів першої та другої груп наведені у ДБН В.1.2-2. До конструкції необхідно прикладати меншу або більшу розрахункову величину (залежно від того, яке значення діє несприятливо) кожного постійного навантаження чи впливу.

ДБН В.2.6-98:2009 18
2.5
Проектування з використанням випробувань
Проектування конструкцій або елементів може супроводжуватися випробуваннями.
Таблиця 2.1 – Коефіцієнти надійності матеріалів для граничних станів
Вид матеріалу
Перша група
Друга група
Бетон конструкційний важкий та легкий
1,3*
1,5/1,3**
1,о**
Стрижнева арматура класів:
А240С***
1,05 1,0
А400С, А-IIІ діаметром, мм:
6-40 1,10 1,0
А500С діаметром, мм:
8-22 1,15 1,0 25-32 1,20 1,0
А600, А600С, А600К, А800, А800К,
А800СК, А1000 1,20 1,0
Дротяна арматура класів:
Дріт В, В
р
1,25 1,0
В500 1,20 1,0
Арматурні канати К-7 та К-15 1,20 1,0
*) У чисельнику наведені коефіцієнти надійності γ
сt
при призначенні
(табл. 3.1), у знаменнику – коефіцієнти надійності γ
ct
при призначенні f
ctd, 0,95
**) При аварійних навантаженнях приймаються такі коефіцієнти надійності матеріалів для розрахунку за першою групою граничних станів: γ
с
– 1,00,
γ
ct
= 1,00,
γ
s
= 1,00.
***)
Арматурний прокат класів А 240С, А400С, А500С, А600, А600С, А600К, А800, А800К,
А800СК, А1000 згідно з ДСТУ 3760.
Дріт В і В
р згідно з ГОСТ 7348 (СТ СЗВ 5728).
Сталь гарячекатана для армування залізобетонних конструкцій А-III(А400) згідно з
ГОСТ 5781.
Сталь для армування бетону В500 згідно з ДСТУ 'ENV 10080.
Канати сталеві арматурні К-7 згідно з ГОСТ 13840 2.6.1
У випадках, коли характер взаємодії "основа-споруда" значно впливає на результат впливів у споруді, необхідно враховувати властивості ґрунту і вплив взаємодії згідно з чинними нормативними документами.
2.6.2
Якщо можливі нерівномірні осідання, то їх вплив на конструкції потрібно перевіряти.
2.6.3
Залізобетонні фундаменти потрібно конструювати з урахуванням вимог чинних нормативних документів.
2.6.4
У відповідних випадках розрахунок повинен охоплювати впливи таких явищ, як про сідання, здимання, замерзання, відтавання, ерозію тощо.
3
МАТЕРІАЛИ
3.1 Бетон
3.1.1
Міцність
3.1.1.1
Міцність бетону надтиск визначається через класи міцності бетону С, які пов'язані з характеристичною кубиковою міцністю
, гарантованою з 95 % імовірністю.
3.1.1.2
Класи міцності у даних Нормах ґрунтуються на характерестичній кубиковій міцності
, визначеній на 28 добу з максимальним значенням С
тах
=
С50/60 і з статистичною забезпеченістю 0,95. До накопичення достатньої для нормування бази даних

ДБН В.2.6-98:2009 19 щодо фізико-механічних характеристик бетону класів С55/70-С100/115 використання їх у практиці проектування та будівництва можливе за умови виконання експериментальних досліджень, виконаних базовою організацією з науково-технічної діяльності згідно з затвердженою профільним міністерством програмою.
3.1.1.3
Характеристичні значення міцності
і відповідні механічні характеристики бетону, необхідні для проектування, наведені у таблиці 3.1.
3.1.1.4
У певних випадках (наприклад, попереднє напруження) доцільно визначати міцність бетону на стиск у віці до або після 28 діб на основі випробування зразків, що зберігались в умовах, відмінних від визначених згідно з ГОСТ 10180.
3.1.1.5
Міцність бетону на розтяг ґрунтується на найбільших напруженнях, що виникають при розтягу, і може бути визначена через клас його міцності.
3.1.1.6
У разі визначення опору на розтяг через міцність на розтяг при розколюванні відповідне значення осьової міцності на розтяг може прийматись, як:
3.1.2
Модуль пружності бетону
3.1.2.1
Пружні деформації бетону у значній мірі залежать від його складу (особливо заповнювачів). Величини, що надаються у цих Нормах, повинні розглядатися як відповідні для загального застосування. Однак, вони можуть конкретизуватися, якщо конструкція буде чутливою до відхилень від цих загальних значень.
3.1.2.2
Модуль пружності бетону залежить від модулів пружності його складових.
Відповідні значення модуля пружності
, величина тангенсів кута січної між для бетону на кварцових заповнювачах наведені у таблиці 3.1. Для заповнювачів із вапняку і піщаника значення модуля пружності необхідно знижувати відповідно на 10 % і 30 %. Для заповнювачів із базальту значення Е
ст
необхідно збільшувати на 20 %. Величина для визначення
є наближеною.
3.1.2.3
Коефіцієнт Пуассона може прийматися таким, що дорівнює 0,2 при рівні напружень, які не перевищують для бетону без тріщин, і 0 – для бетону з тріщинами.
3.1.2.4
У разі відсутності більш точних даних коефіцієнт лінійного теплового розширення можна приймати 1×10
–5
С
–1
3.1.3
Повзучість і усадка
3.1.3.1
У ряді випадків необхідно враховувати вплив усадки та повзучості бетону, який залежить від вологості навколишнього середовища, розмірів елемента і складу бетону, тривалості та величини навантаження. На повзучість також впливає вік бетону в момент прикладання навантаження.
3.1.3.2
Коефіцієнт повзучості пов'язаний з , тангенціальним модулем, що може прийматись як
3.1.3.3
Деформація повзучості бетону при постійних напруженнях стиску
, прикладених до бетону у віці , представлена виразом:
3.1.3.4 Якщо напруження стиску бетону у віці перевищують величину
, то повзучість треба розглядати як нелінійну. Такі високі напруження можуть виникати у результаті попереднього напруження, наприклад, у збірних елементах на рівні прикладення напружень. У таких випадках коефіцієнт нелінійної повзучості можна визначати так:

ДБН В.2.6-98:2009 20
3.1.4
Залежність напруження-деформацїі для нелінійних розрахунків конструкцій
3.1.4.1 У загальному випадку для визначення несучої здатності, кривизни, переміщень, перерозподілу зусиль у статично невизначених конструкціях необхідно виходити з напружено-де-формованого стану залізобетонних перерізів, визначеного на основі використання нелінійної діаграми напруження-деформації. Залежність між показана на рисунку 3.1 (напруження стиску та деформація скорочення показані в абсолютних величинах) для короткотривалого осьового навантаження, що описується рівняннями типу (3. 4) або (3.5):
Вирази (3.4) і (3.5) справедливі при
– номінальні граничні деформації бетону.
Рисунок 3.1 – Діаграма напруження-деформації бетону
3.1.4.2 Можливе використання іншої залежності напруження-деформації, якщо вона належним чином представляє характер роботи бетону, що розглядається
3.1.5
Розрахункова міцність бетону на стиск і розтяг
3.1
.5.1 Величина розрахункової міцності бетону на стиск визначається, як:

ДБН В.2.6-98:2009 21
3.1.6
Спрощені залежності напруження-деформації бетону для розрахунку
конструкцій
3.1.6.1
Для розрахунку залізобетонних конструкцій можуть бути використані спрощені діаграми залежності напруження-деформації бетону, якщо вони є еквівалентними або більш консервативними (результати розрахунків дають більший запас) ніж визначені у 3.1.5, наприклад, дволінійна, що показана на рисунку 3.2, із величинами згідно з таблицею
3.1.
3.1.6.2
При виконанні перевірочних розрахунків прямокутних перерізів або близьких до них можна припускати рівномірний характер розподілу нормальних стискальних напружень у стиснутій зоні (рисунок 3.3). Коефіцієнт визначає розрахункову висоту стиснутої зони, коефіцієнт визначає вплив різних факторів на міцність бетону. Рекомендованою величиною є
Рисунок 3.2 – Дволінійна залежність напруження-деформації бетону

ДБН В.2.6-98:2009 24
Рисунок 3.4 – Залежність напруження-деформації бетону при двовісному стиску
3.2 Арматура
3.2.1
Загальні положення
3.2.1.1
Нижченаведені вимоги являють собою основні положення і правила для арматури у формі стрижнів, прутків гладкого круглого прокату, зварних сіток. Вони не розповсюджуються на стрижні зі спеціальним покриттям.
3.2.1.2
Вимоги до характеристик арматури застосовуються як до матеріалу, розміщеного у бетоні.
3.2.1.3
Якщо використовується інша арматура, не регламентована ДСТУ 3760, ГОСТ
5781,
ГОСТ 10884 та ДСТУ ENV 10080, то її характеристики потрібно перевіряти на відповідність 3.2.2-3.2.6.
3.2.1.4
Необхідні для розрахунку характеристики арматури потрібно перевіряти та визначати за допомогою випробувань згідно з чинними нормативними документами.
3.2.1.5
Для армування залізобетонних конструкцій слід використовувати арматуру, яка відповідає вимогам чинних нормативних документів.
Арматуру для залізобетонних конструкцій поділяють на такі види:
- гарячекатану гладку та періодичного профілю з постійною та змінною висотою виступів
(відповідно кільцевої та серпоподібної форми) діаметром від 5,5 мм до 40 мм;
- термомеханічно зміцнену періодичного профілю з постійною та змінною висотою виступів (відповідно кільцевої та серпоподібної форми) діаметром від 6 мм до 40 мм;
- холоднодеформовану періодичного профілю діаметром від 3 мм до 12 мм;
- арматурні канати діаметром від 6 мм до 15 мм;
3.2.1.6
Основним показником якості арматури, який встановлюється при проектуванні, є клас арматури за міцністю на розтяг, який позначають:
-
А – для гарячекатаної та термомеханічно зміцненої арматури;
-
В – для холоднодеформованої арматури;
-
К – для арматурних канатів.
Класи арматури за міцністю на розтяг А, В і К відповідають гарантованому значенню межі текучості (з округленням) з забезпеченістю 0,95.
Крім того, у необхідних випадках до арматури пред'являють вимоги з додаткових показників якості: зварюваності, пластичності, холодостійкості тощо.
3.2.1.7
Для звичайних залізобетонних конструкцій, які проектують у відповідності з вимогами цих Норм, слід передбачати арматуру:
- гладку класу А240С;
- періодичного профілю класів А400С, А500С, В500.
Для попередньо ненапружених залізобетонних конструкцій арматуру, яку встановлюють відповідно до розрахунку, слід переважно приймати періодичного профілю класів А400С і
А500С, а також арматуру класу В500 у зварних сітках і каркасах. При обґрунтуванні економічної доцільності допускається використовувати арматуру більш високих класів.
3.2.1.8
Для попередньо напружених залізобетонних конструкцій слід використовувати стрижні та канати класів А600, А600С, А600К, А800, А800К, А800СК, А1000, К-7 та дріт класів В, В
р
3.2.1.9
При виборі видів і марок сталі для арматури, яку встановлюють за розрахунком, а також прокатних сталей для закладних деталей слід ураховувати температурні умови експлуатації конструкцій та характер їх навантаження.
У конструкціях, які експлуатують при статичному навантаженні в опалюваних будівлях, а також на відкритому повітрі та у неопалюваних будівлях при розрахунковій температурі мінус
30 °С і нижче, може бути використана арматура всіх вказаних вище класів, за винятком арматури класу А240С марки сталі Ст3кп, яка застосовується при розрахунковій температурі не нижче мінус 30 °С.
За інших умов експлуатації клас арматури та марку сталі приймають за спеціальними