16.Категорії як форми відображення і засоби предметного поділу світу
Теоретичне осмислення сутності категорій, їх функціонального значення з необхідністю передбачає з’ясування питання в чому ж полягає відношення категорій до дійсності.
По-перше, категорії узагальнюють, поєднують в класи, групи, рівні предмети, явища дійсності за відповідною загальною (спільною) ознакою. Тут категорії виконують синтезуючу роль.
По-друге, за допомогою категорій людина аналізує (членує у свідомості) дійсність, у зв’язку з тим, що різним категоріям відповідають різні групи, або класи предметів об’єктивної реальності.
Об’єктом філософського пізнання є світ як ціле. Перше, що тут привертає до себе увагу – це його мінливе якісне і кількісне різноманіття. Світ єдиний, але він існує у вигляді сукупності різних речей, явищ, подій, що мають свої індивідуальні, неповторні ознаки. Всі ці характеристики світу, охоплюються завдяки категоріям. Останні утримують у мисленні найбільш важливі, найсуттєвіші ознаки предметів, дозволяють людині не перелічувати множину конкретних ознак для характеристики предметів, а охоплювати її цілком через якусь її загальну властивість.
Саме тому Геґель та інші мислителі, з’ясовуючи сутність філософських категорій, безпосередньо вказували на розкриття їх інваріантної природи як смислових вузлів, в яких нагромаджується і передається від покоління до покоління життєво практичний досвід людства. Виконуючи в життєдіяльності людини різні функції, – категорії філософії, в першу чергу є формами відображення у свідомості людини оточуючого її світу. Однак, не просто дзеркальним відображенням об’єктивної дійсності, а насамперед виступають результатом творчого осмислення сутності сущого та визначення відношення людини до світу. Фіксуючи в категоріях універсальні зв’язки, закономірності об’єктивної реальності в цілому людина намагається теоретично обґрунтувати можливість переходу від світу об’єктивно реального до світу духу і навпаки обґрунтувати можливість пізнання світу та подальшого його перетворення відповідно до своїх потреб та інтересів. Оскільки філософія являється теоретичною формою вирішення світоглядних проблем людства і в цьому сенсі є надзвичайно абстрактною наукою, її категорії виступають універсальними засобами узагальнення об’єктивної реальності через виявлення подібності, загальності між окремими предметами, процесами тощо.
Осмислюючи процес пізнання світу, людина осмислювала спочатку його окремі, відокремлені один від одного предмети та їх характеристики – колір, розмір, вагу тощо. Так наприклад з часом сформувалася категорія властивість, яка позначає таку особливість об’єкта, способу його буття, що притаманна об’єкту як самостійній цілісності, дозволяє його ідентифікувати й відрізнити від інших об’єктів (холод, тепло, протяжність).
Отже категорії філософії допомагають пізнати всезагальні, єдині для всього світу властивості і закони, фіксуючи безкінечне багатоманіття світу, представлене в окремих речах. Тобто категорії постають не лише формами відображення об’єктивної реальності в цілому, а й слугують важливими засобами пізнання світу через його рубрикацію, предметний поділ.
17.Система філософських категорій
Серед науковців прийнято вважати, що кожне філософське вчення має загальну систему категорій. Але, будучи єдиною, система філософських категорій, тим не менше, багаторазово викладається різними методами і в різному порядку. Виникає питання, чи викладається при цьому одна і та ж система категорій, чи кожного разу ми маємо справу з різними системами? Це питання представляє серйозну філософську (гносеологічну, логічну, методологічну) проблему. З приводу цього оригінальним є підхід у вітчизняній філософії, згідно з яким запропоновано розрізняти систему категорій і категоріальний апарат, що є двома вимірами загальної мережі філософських категорій.
Система категорій філософії постає для дослідника, котрий здійснює пошук нових знань про світ, як мета, пізнавальний ідеал, постаючи своєрідною кінцевою метою його діяльності. Натомість, категоріальний апарат – це функціональна і функціонуюча система категорій, яка використовується кожним дослідником для розв’язання конкретних завдань на даний момент часу.
Відтак, роль філософських категорій репрезентована тими функціями, які вони виконують в теоретичному пізнанні дійсності й реальній життєдіяльності людини, основними серед них є методологічна і світоглядна. Методологічну функцію категорії виконують, задаючи пізнанню його початкові умови і перспективи, утворюючи критерії осмислення і розуміння реальності, організовуючи і коректуючи рух думки. Як квінтесенція людського досвіду, категорії виконують у дослідженні роль базових гносеологічних структур і програмних завдань, і тому в наукових відкриттях, в життєдіяльності людини, вони з необхідністю виражають зв'язок з дійсністю, відповідними потребами й інтересами людини. Тому виступають не тільки універсальними формами знання й пізнання, а й нормами оцінок, які виражають духовно-практичну значимість предмета для людини, її відношення до нього і цим самим виконують світоглядну функцію.
Отже, категорії філософії можуть бути визначені як форми абстрактного мислення, що відображають найбільш загальні, універсальні характеристики та взаємозв’язки об’єктів, закономірності розвитку матеріальних і духовних явищ, за допомогою яких здійснюється філософське мислення, які слугують вихідними принципами пізнання й духовно-практичного перетворення світу.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 29