1   2   3   4   5
Ім'я файлу: Методичка3.doc
Розширення: doc
Розмір: 413кб.
Дата: 01.07.2021
скачати
Пов'язані файли:
Тема_7_ДОМЕДИЧНА_ДОПОМОГА_ПРИ_НАЙПОШИРЕНІШИХ_НЕВІДКЛАДНИХ_СТАНАХ
Переливання крові основні дії і послідовність їх виконання.doc
Переливання крові основні дії і послідовність їх виконання.doc
lektsyya-5.pdf
ЗСІДАННЯ КРОВІ урок (1).docx

Основні шляхи оздоровлення на поліклінічному етапі


Після виписки з лікарні терапія повинна продовжуватися не менш, як 3 місяці, далі противорецидивне лікування 2 рази на рік на прикінці зими та літа (курс лікування не повинен завершу­ватися до початку передбаченого загострення).

1. Дієта, близька до № 1 протягом року, далі—під час проти-рецидивного лікування.

2. Антациди (якщо кислоутворююча функція шлунку збережена), або Н2-блокатори рецепторів гістаміну (якщо відмічається гі-перацидність) протягом 4-х тижнів.

Цитопротектори — на протязі 4-х тижнів. Прокінетики — при наявності рефлюксу.

Препарати, що нормалізують діяльність вегетативної нервової системи.

Полівітамінотерапія.

3. Фізіотерапія — синусоїдальні модулюючі токи на ділянку епі гастрію, озокерит, ДДС по 10 процедур, мікрохвильова та лазе-ротерапія.

4. Мінеральні води—1—1,5 міс., слабка мінералізація курсами 2—3 рази на рік за 1—1.5 години до прийому їжі при підви­щеній кислоутворюючій функції; при нормальній кислоутворю-ючій функції — за 40—60 хвилин до прийому їжі. Фізіотерапія по 10—14 днів на місяць 2—3 рази на рік.

5. Санаторне лікування на бальнеологічних курортах: Миргород, Моршин, Поляна, Шаян, Трускавець, не раніше як через 6 мі­сяців після загострення.

Схема диспансерного нагляду за хворими з виразковою хворобою

Кратність огляду педіат­ром

Педіатр — 1 раз в квартал на першому році після за­гострення, навесні та восени (можливі періоди заго­стрення) — щомісяця, далі — 2 рази на рік; лор-спе-ціаліст, невропатолог — 1 раз на рік.

Методи дослідження

Загальний аналіз крові — 2 рази на рік перші 2 роки, аналіз калу на гельмінти — 2 рази на рік; ФСДС — через 6 місяців після загострення, дослідження шлун­кової секреції — щорічно протягом 3 років після за­гострення. Діагностика Н. pylori експрес-методом — 1 раз наприкінці року, далі — за необхідністю.

Щеплення

Поза загостренням.

Група занять по фізкуль­турі

Звільнення від занять на 6 місяців, далі — спеціаль­на група, на другому році після загострення — підго­товча, з третього року — основна зі звільненням від

Тривалість диспансерного обліку

Не менше як до 14 років.

Критерії зняття з обліку

Відсутність клінічних ендоскопічних ознак хвороби, нормалізація кислотоутворюючої функції шлунку.






Основні шляхи оздоровлення на поліклінічному етапі.

Після виписки зі стаціонару терапія повинна продовжуватися не менше 3 місяців, далі протирецидивне лікування 3 рази на рік: пізня осінь, наприкінці зими та літа (лікування повинне закінчу­ватися до можливого загострення).

1. Дієта близька до дієти № 1 на протязі року, на другому році ремісії — тільки під час протирецидивного лікування, в інший час —дієта за № 5, а з третього року —дієта за № 5 на пе­ріод протирецидивного лікування.

2. Н2-блокатори рецепторів гістаміну чи гастрорецептин або інгі­бітори «протонної помпи» протягом 4—6 місяців. Цитопротектори — 4 тижні.

Прокнетики — 10—14 днів (при наявності рефлексу). Препарати, що нормалізують діяльність ВНС. Полівітамінотерапія.

3. Фізіотерапія: синусоїдальні модулюючі токи на ділянку епігаст-рію— 10 процедур, мікрохвильова терапія, лазеротерапія ца ін. (перші 2 роки спостереження).

4. Мінеральні води слабкої мінералізації—1—1,5 місяці курсами 2—3 рази на рік за 1—1,5 години до прийому їжі при підви­щенні кислоутворюючої функції шлунку. А якщо вона незміне-на — за 40—60 хвилин до прийому їжі. Фітотерапія — по 10— 14 днів на місяць 2—3 рази на рік.

5.. Санаторно-курортне лікування через б місяців на бальнеологіч­них курортах.
1. Діагностика і диференціальна діагностика дискінезії і холецистохолангіту

Діагностика заснована на даних анамнезу: наявність хворих холецистохолангітом в сім'ї, уточнення протягом ряду років хво­роб, що були напередодні, які можна було б вважати початковими проявами холецистохолангіту — гострі гастрити без істотної хар­чової погіршисті, «приступи апендициту», «пупкові» коліки та інші, по можливості, з'ясування етіологічних чинників: порушення ре­жиму і якості живлення, тривалі негативні емоції, психогенна трав­ма, часті простудні захворювання, перенесені кишкові інфекції, епідемічний гепатит і інші прояви клінічної картини захворювання: характерні скарги і хворобливі точки при пальпації живота із збільшенням печінки і ознаками хронічної інтоксикації.

Діагноз хронічного холецистохолангіту підтверджують резуль­тати лабораторних досліджень. Однак, тільки в період загострен­ня може відмічатися помірний нейтрофільний лейкоцитоз з не­значним збільшенням палочкоядерних нейтрофілів, а також ШОЕ.

1   2   3   4   5

скачати

© Усі права захищені
написати до нас