1 2 3 4 5 Ім'я файлу: Методичка3.doc Розширення: doc Розмір: 413кб. Дата: 01.07.2021 скачати Пов'язані файли: Тема_7_ДОМЕДИЧНА_ДОПОМОГА_ПРИ_НАЙПОШИРЕНІШИХ_НЕВІДКЛАДНИХ_СТАНАХ Переливання крові основні дії і послідовність їх виконання.doc Переливання крові основні дії і послідовність їх виконання.doc lektsyya-5.pdf ЗСІДАННЯ КРОВІ урок (1).docx Основні шляхи оздоровлення на поліклінічному етапіПісля виписки з лікарні терапія повинна продовжуватися не менш, як 3 місяці, далі противорецидивне лікування 2 рази на рік на прикінці зими та літа (курс лікування не повинен завершуватися до початку передбаченого загострення). 1. Дієта, близька до № 1 протягом року, далі—під час проти-рецидивного лікування. 2. Антациди (якщо кислоутворююча функція шлунку збережена), або Н2-блокатори рецепторів гістаміну (якщо відмічається гі-перацидність) протягом 4-х тижнів. Цитопротектори — на протязі 4-х тижнів. Прокінетики — при наявності рефлюксу. Препарати, що нормалізують діяльність вегетативної нервової системи. Полівітамінотерапія. 3. Фізіотерапія — синусоїдальні модулюючі токи на ділянку епі гастрію, озокерит, ДДС по 10 процедур, мікрохвильова та лазе-ротерапія. 4. Мінеральні води—1—1,5 міс., слабка мінералізація курсами 2—3 рази на рік за 1—1.5 години до прийому їжі при підвищеній кислоутворюючій функції; при нормальній кислоутворю-ючій функції — за 40—60 хвилин до прийому їжі. Фізіотерапія по 10—14 днів на місяць 2—3 рази на рік. 5. Санаторне лікування на бальнеологічних курортах: Миргород, Моршин, Поляна, Шаян, Трускавець, не раніше як через 6 місяців після загострення. Схема диспансерного нагляду за хворими з виразковою хворобою
Основні шляхи оздоровлення на поліклінічному етапі. Після виписки зі стаціонару терапія повинна продовжуватися не менше 3 місяців, далі протирецидивне лікування 3 рази на рік: пізня осінь, наприкінці зими та літа (лікування повинне закінчуватися до можливого загострення). 1. Дієта близька до дієти № 1 на протязі року, на другому році ремісії — тільки під час протирецидивного лікування, в інший час —дієта за № 5, а з третього року —дієта за № 5 на період протирецидивного лікування. 2. Н2-блокатори рецепторів гістаміну чи гастрорецептин або інгібітори «протонної помпи» протягом 4—6 місяців. Цитопротектори — 4 тижні. Прокнетики — 10—14 днів (при наявності рефлексу). Препарати, що нормалізують діяльність ВНС. Полівітамінотерапія. 3. Фізіотерапія: синусоїдальні модулюючі токи на ділянку епігаст-рію— 10 процедур, мікрохвильова терапія, лазеротерапія ца ін. (перші 2 роки спостереження). 4. Мінеральні води слабкої мінералізації—1—1,5 місяці курсами 2—3 рази на рік за 1—1,5 години до прийому їжі при підвищенні кислоутворюючої функції шлунку. А якщо вона незміне-на — за 40—60 хвилин до прийому їжі. Фітотерапія — по 10— 14 днів на місяць 2—3 рази на рік. 5.. Санаторно-курортне лікування через б місяців на бальнеологічних курортах. 1. Діагностика і диференціальна діагностика дискінезії і холецистохолангіту Діагностика заснована на даних анамнезу: наявність хворих холецистохолангітом в сім'ї, уточнення протягом ряду років хвороб, що були напередодні, які можна було б вважати початковими проявами холецистохолангіту — гострі гастрити без істотної харчової погіршисті, «приступи апендициту», «пупкові» коліки та інші, по можливості, з'ясування етіологічних чинників: порушення режиму і якості живлення, тривалі негативні емоції, психогенна травма, часті простудні захворювання, перенесені кишкові інфекції, епідемічний гепатит і інші прояви клінічної картини захворювання: характерні скарги і хворобливі точки при пальпації живота із збільшенням печінки і ознаками хронічної інтоксикації. Діагноз хронічного холецистохолангіту підтверджують результати лабораторних досліджень. Однак, тільки в період загострення може відмічатися помірний нейтрофільний лейкоцитоз з незначним збільшенням палочкоядерних нейтрофілів, а також ШОЕ. 1 2 3 4 5 |