Ім'я файлу: 1 розділ.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 5085кб.
Дата: 25.07.2022
скачати
Пов'язані файли:
Протокол.docx

За локалізацією розрізняють гонорею нижніх відділів сечостатевої системи та висхідну гонорею.(залежно від локалізації інші симптоми)
Гонорея нижніх відділів сечостатевих шляхів:
Найчастіше уражаються сечівник,слизова каналу шийки матки,присінкові залози .
У випадку гонорейного уретриту -біль і різь на початку сечовипускання.
При ураженні шийки сечового міхура-прискорене сечовипускання з різзю наприкінці. Під час об'єктивного обстеження-набряклість і гіперемія в ділянці отвору сечівника,чутливість під час пальпації.
При ураженні великих присінкових залоз(бартолініт)-гіперемія навколо зовнішніх отворів їхніх проток(гонорейні плями),незначні слизово-гнійні виділення,чутливість і набряклість проток під час пальпації.Через закупорку залози можливе виникнення псевдоабсцесу та абсцесу.
При гонорейному ендоцервіциті-слизово-гнійні виділення,тягнучий біль внизу живота та крижах. При огляді набряклість та гіперемія шийки
,нерідко ерозія навколо зовн.отвору.
Гонорейний вагініт і вульвовагініт- у молодшому віці,період вагітності,та менопауза.Гнійні виділення,печіння,свербіж.Слизова оболонка піхви гіперемійована,нерідко ціанотична із зеленувато- жовтуватими виділеннями.
Гонорейний проктит-неприємні відчуття,тенезми,печіння і свербіж у відхіднику,незначні слизово-гнійні виділення.Гіперемія,тріщини,набряк складок.
Гонорея верхніх відділів статевих шляхів.
Поширення інфекції вище внутрішнього зіва матки,при несвоєчасному лікуванні,недотриманні гігієни,внутрішньоматкових маніпуляціях,менструаціях,післяпологовий період.
Гонорейний
ендометрит-затримка менструації.Важкість внизу живота,нездужання, головний біль, рясні серозно-гнійні,кров’янисті виділення.
Виявляють збільшену чутливу матку,м’якуватої консистенції.У крові лейкоцитоз,збільшення ШОЕ.
Гонорейний сальпінгіт і аднексит-двобічний,утворення рубцево- спайкових процесів,порушується моторна функція та прохідність маткових труб.Виявляють при порушеннях менструації та неплідності.Гнійний сальпінгіт викликає порушення загального стану,озноб,біль внизу живота.Виявляють двобічне збільшення придатків.

Гонорейний пельвіоперитоніт - раптовий початок,різкий біль внизу живота,нудота,блювання,метеоризм,симптоми подразнення очеревини.
Діагностика:
грунтується на даних комплексного обстеження.
Характерним є такі прояви захворювання-уретрит, бартолініт, ендоцервіцит, сальпігіт.
Діагноз гонореї підтверджується бактеріологічними та бактеріоскопічними методами досліджень виділень з каналу шийки матки,піхви,сечівника. При хронічній гонореї з метою загострень процесу проводять так звану провокацію:
1)змащування слизової оболонки каналу шийки матки,піхви і сечівника
0.25% розчину нітрату срібла;
2)в/м введення гоновакцини(500 млн мікробних тіл) /або одночасно з пірогеналом;
3)фізіологічна-2-4 день менструації
4) аліментарна-гостра солона їжа
Також, проводять ПЛР на ДНК гонокока, при ендоцервіциті – кольпоскопія, ендометриті – гістероскопія, сальпінгіті – діагностична лапароскопія.
Лікування:
Антибіотикотерапію слід проводити з урахуванням можливих аеробно-анаеробних асоціацій.
Бензилпеніцилін-до 20 млн ОД 5 діб(ампіцилін по 1 г 4 р/добу в/м 7 днів)-висхідний процес.
Доксициклін-по 100 мг 2 р/день всередину 10 днів, еритроміцин-500 мг
4р/день 7 днів, можна також цефалоспорини, сумамед, цефтріаксон з метронідазолом чи тибералом.
Для імунотерапії використовують специфічну гонококову вакцину(200-
300 млн мікробних тіл через 2-3 в/м) і не специфічні імуномодулюючі засоби-пірогенал,продигіозан.
Місцево-відвар ромашки,розчин коларголу, фізіотерапевтичне лікування. У хронічній та підгострій стадії використовують фізіотерапію
(лазерне опромінювання, аплікації парафіну, діатермію, УВЧ).
52.Реабілітація жінок, які перенесли запальні захворювання жіночих
статевих органів.
1)Медична реабілітація
, відновне лікування направлене на профілактику переходу в хронічний процес, виникнення рецидивів.
Велике значення має збереження чи відновлення порушення дітородної функції жіночого організму (як відомо, велика частота безпліддя виникає в результаті перенесених специфічних і

неспецифічних запальних захворювань жіночих статевих органів) і потребує інтенсивного лікування. Сучасні методи лікування проводять в стаціонарі, лікують в амбулаторних умовах жіночої консультації, диспансерне спостереження, санаторно курортне лікування.
Відновне доліковування в амбулаторних умовах( в поліклініці, санаторії,на курорті) базується на широкому використанні природних факторів, фізіотерапії, лікувальної гімнастики,раціонального харчування.
Для нормалізації менструальної функції після перенесеного гострого запалення призначають лікарські препарати, дія яких спрямована на попередження розвитку альгодисменореї (спазмолітики, нестероїдні протизапальні засоби). Найбільш прийнятною формою введення цих лікарських засобів є ректальні свічки. Відновлення оваріального циклу проводять признач КОК. При переході захворювання в стадію ремісії призначають процедури: тепло — і грязелікування (парафін, озокерит) на ділянку трусикової зони, бальнеотерапія, аеротерапія, геліо — і таласотерапії та інші фізіотерапевтичні процедури.
При наявності хронічного запалення матки та її придатків в періоді ремісії необхідно призначити розсмоктуючу терапію з використанням біогенних стимуляторів і протеолітичних ферментів. Тривалість реабілітаційних заходів після перенесеного гострого запалення внутрішніх статевих органів становить зазвичай 2-3 менструальних цикли. Виражений позитивний ефект та зменшення кількості загострень хронічних запальних процесів відзначається після санаторно- курортного лікування.
Результатом цього лікування є відновлення: менструальної функції , дітородної, імунної,ендокринної нервової систем жіночого організму.
Серед фітотерапії застосовують відвари та настої з рослин, які лікують розлади менструальної функції: альгоменорея – аніс (20г залити 100мл
40% етилового спирту; 20-30 крапель 2-3 р/день), аменорея – полин (2 столові ложки заливають окропом, кип’ятять 1-2хв, приймають по 1 ложці 3 р/день перед їдою), АМК – калина, барбарис, при постгеморагічній анемії – гранатовий або морквяний сік, курага.
В якості фізіотерапії використовують гідротерапію, гальванізацію, електрофорез з лікарськими засобами, терапію лазерним випромінюванням.
Санаторно-курортні методи передбачають кліматотерапію, аеротерапію, таласотерапію,

2) Професійна і соціальна реабілітація
. Включає швидке одужання і відновлення трудової діяльності.
Також ЛФК: Завдання:
1) покращення крово- та лімфообігу в органах малого тазу; 2) зміцнення зв'язкового апарату матки, м'язів черевного пресу, попереку, тазостегнових суглобів та тазового дна;
3)сприяння відновленню рухомості та нормалізації співвідношень органів малого тазу;
4) ліквідація залишкових явищ запального процесу;
5) оптимізація роботи ендокринної системи та обмінних процесів;
6) покращення моторно-евакуаторної функції кишківника та сечового міхура;
7) покращення функції серцево-судинної та дихальної систем, підвищ. фіз. працездатності; 8) покращення психоемоційного стану.
53.Позаматкова вагітність (трубна): класифікація, клініка, діагностика,
тактика лікаря загальної практики, невідкладна допомога.
Позаматкова вагітність . Позаматковою( ектопічною) вагітністю називається розвиток зародка поза матковою порожниною. Вона буває трьох видів: яєчникова, черевна і трубна (інтерстиціальна, істмічна та ампулярна). За клінічним перебігом: прогресуюча і порушена (трубний аборт, розрив маткової труби), завмерла вагітність.
Клініка :
1) Ознаки вагітності
- затримка менструації;
- нагрубання молочних залоз;
- зміна смакових, нюхових та інших відчуттів характерних для вагітності;
- ознаки раннього гестозу (нудота, блювання та інші);
- позитивні імунологічні реакції на вагітність (ХГЛ у сироватці крові та сечі).
2) Порушення менструального циклу
- мажучі, кров'янисті виділення із статевих шляхів:
-після затримки менструації;
- з початком наступної менструації; - до настання очікуваної менструації; 3) Больовий синдром:
- односторонній переймоподібний або постійний біль внизу живота; раптовий інтенсивний біль у нижній частині живота;

- іррадіація болю у пряму кишку, ділянку промежини та крижів. - перитонеальні симптоми у нижньому відділі живота, різного ступеня вираженості;
- іррадіація болю у пряму кишку, ділянку промежини та крижів.
- 4)Порушення загального стану
- слабкість, головокружіння, втрата свідомості, холодний піт, колапс, гемодинамічні порушення; нудота, рефлекторне блювання; метеоризм, однократна діарея.
Діагностика
Об’єктивно:
- притуплення перкуторного звуку у фланках живота;
-позитивний симптом Куленкампфа (наявність ознак подразнення очеревини за умови відсутності локального м'язового напруження у нижніх відділах живота);
- у горизонтальному положенні хворої позитивний двосторонній "френікус" симптом, а у вертикальному - головокружіння, втрата свідомості;
- у разі значного гемоперитонеума - симптом Щоткіна-Блюмберга; - прогресуюче зниження показників гемоглобіну, еритроцитів, гематокриту за результатами аналізу крові.
Дані гінекологічного обстеження:
- ціаноз слизової оболонки піхви та шийки матки;
- розміри матки менші від очікуваного терміну вагітності;
- одностороннє збільшення та болючість придатків матки;
- нависання склепінь піхви (у разі гемоперитонеума); - різка болючість заднього склепіння піхви ("крик Дугласа"); - болючість при зміщенні шийки матки.
При вагінальному дослідженні визначають такі ознаки:
• симптом Ландау — сильна болючість при введенні в піхву дзеркал або пальців;
• симптом Голдена — блідість шийки матки;
• симптом Болта — різка болючість при спробі зміщення шийки матки.
• симптом Гуделла — м'яка консистенція шийки матки;
• симптом Промтова — при спробі змістити матку догори пальцями, введеними у піхву та пряму кишку, хвора відчуває різкий біль. При апендициті дослідження через пряму кишку викликає біль у ділянці дугласового простору;
• симптом Гофмана — зміщення матки у протилежний від ураженої труби бік. Під час дослідження матка легко стає у нормальне

положення, а після припинення дослідження повертається у попереднє положення.
При тривалому перебуванні крові в черевній порожнині відбувається
її часткове всмоктування і трансформований білірубін відкладається в
клітинах шкіри. Тому виникають такі ознаки: • симптом Гофштетера — наявність синьо-зеленого або синьо-чорного забарвлення шкіри в ділянці пупка;.
• симптом Кушталова — шафранове (жовте) забарвлення шкіри долонь та підошов, особливо у ділянці пальців.
7) Специфічне лабораторне обстеження:
- якісний або кількісний тест на ХГЛ.
8) Інструментальні методи обстеження. УЗД:
- відсутність плодового яйця у порожнині матки;
- візуалізація ембріона поза порожниною матки;
- виявлення утворення неоднорідної структури в ділянці проекції маткових труб;
- значна кількість вільної рідини у Дугласовому просторі
Лапароскопія - візуальне встановлення позаматкової вагітності у вигляді:
-ретортоподібного потовщення маткової труби багряно - синюшного кольору; - розриву маткової труби;
- кровотеча з ампулярного отвору або з місця розриву маткової труби;
- наявність в черевній порожнині і в дугласовому просторі крові у вигляді згортків або у рідкому стані;
- наявність у черевній порожнині елементів плідного яйця.
9). Пункція черевної порожнини через заднє склепіння піхви.
Проводиться за відсутності апарату УЗД для діагностики трубного аборту. Наявність у пунктаті рідкої крові - одна з ознак ПВ.
ЛІКУВАННЯ: ( ТАКТИКА ЛІКАРЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ)
1) Підозра на позаматкову вагітність є показанням для термінової госпіталізації.
2 )Якщо клінічна картина стерта, немає ознак гіповолемії та внутрішньої кровотечі - проводять УЗД органів малого таза або лапароскопію
Тяжкий стан хворої, наявність виражених гемодинамічних порушень
(гіпотонія, гіповолемія, гематокрит менше 30 %) - абсолютні показання для оперативного втручання лапаротомічним доступом з видаленням вагітної маткової труби і проведенням протишокової терапії. Необхідно

провести диф діагностику з гострим апендицитом, матковою вагітністю, запальними процесами матки та придатків.
НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА :
На догоспітальному етапі у разі порушеної позаматкової вагітності об'єм невідкладної допомоги визначається загальним станом хворої та величиною крововтрати. Інфузійна терапія (об'єм, швидкість введення розчинів) залежить від стадії геморагічного шоку. На госпітальному рівні невідкладна допомога полягає в оперативному втручанні.
Операції, які застосовують у разі трубної вагітності: 1) Сальпінгостомія
(туботомія). Виконується подовжня сальпінгостомія. Після видалення плодового яйця сальпінгостому, звичайно не ушивають. У разі, коли ворсини хоріона не проростають у м'язову оболонку маткової труби обмежуються її вишкрібанням. 2) Сегментарна резекція маткової труби. Видаляють сегмент маткової труби, де знаходиться плодове яйце, після чого виконують анастомоз двох кінців труби. При неможливості виконання сальпінго-сальпінго анастомоза можна перев'язати обидва кінці і накласти анастомоз пізніше.
3)Сальпінгектомія. Цю операцію виконують у разі порушеної трубної вагітності, що супроводжується масивною кровотечею.
Операцію і гемотрансфузію у такому разі проводять одночасно.
НЕВІДКЛАДНА ТЕРАПІЯ ( при маткових кровотечах)
1)
Холод на низ живота
2)
Ввести один із скорочувальних препаратів (1 мл окситоцину або 1 мл метилергометрину)
3)
Ввести кровоспинні засоби – вікасол, дицинон, хлорид кальцію
4)
Якщо кровотечі призвела до анемії потрібно негайно перейти до переливання кровозамінників.
5)
Визначити групу крові хворої, резус фактор, і перелити одногруну кров відповідно до об*єму крововтрати..
6)
Транспортування хворих здійснюють в горизонтальному положенні під безперервним контролем АТ, частоти пульсу, дихання, колір шкірних покривів. На допомогу можна викликати реанімаційно-хірургічну бригаду. Обов'язково
ШВЛ та киснево-повітряна інгаляція.Акушерський та гінекологічний стаціонари завчасно повідомляються про прибуття важкохворих вагітних чи роділь.

54.Апоплексія яєчника: клініка, діагностика, тактика лікаря загальної
практики, невідкладна допомога.
Апоплексія яєчника - це раптовий крововилив у його тканину,що супроводжується порушенням його цілісності і кровотечею в черевну порожнину.
Етіологія: Апоплексію яєчника можуть спричинити травми живота, запальні процеси в ділянці малого таза, бурхливі статеві зносини, нервово-психічні стреси, а також нейроендокринні розлади в органах жінки, що підтверджується виникненням апоплексії в середині менструального циклу або перед менструацією, коли в крові є велика кількість гонадотропних гормонів.
Клініка . Розрізняють три клінічні форми захворювання: анемічну, больову та змішану. Гострі інтенсивні болі в животі з’являються в другій половині або у середині циклу. Болі можуть локалізуватися над лобком, у правій або лівій здухвинних ділянках. Нерідко болі іррадіюють у відхідник, зовнішні статеві органи, крижі, ноги, може спостерігатися френікус-симптом, слабкість, нудота, інколи блювання, холодний піт, запаморочення. При огляді блідість шкіри та слизових оболонок через кровотечу, тахікардія при нормальній температурі тіла, запаморочення.
Живіт може бути здутим. Напруження м’язів черевної стінки відсутнє.
Пальпаторно болісність внизу живота або в одній із здухвинних ділянок.
Симптоми подразнення очеревини виражені по-різному. Перкусією живота можна виявити в черевній порожнині наявність вільної рідини.
При огляді в дзеркалах — нормального кольору або бліда слизова піхви й екзоцервікса, геморагічних виділень нема. При бімануальному
дослідженні (досить болісному) визначають нормальних розмірів матку, інколи збільшений болісний яєчник. При значній кровотечі — нависання заднього і/або бічного склепіння піхви. У клінічному аналізі крові — анемія.

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   54

скачати