1 2 3 4 5 6 4.2 Теплопритоки від вантажів При холодильній обробці продуктів кожен кілограм продукту виділяє теплоту як: Теплопритоки Q2, Вт, що надходять в камеру зберігання від продуктів визначають за формулою: (4.6) де - добове надходження продуктів, т/добу; ∆i - різниця питомих ентальпій продуктів, відповідних початкової і кінцевої температур продукту, кДж/кг; τ - час термообробки, год. У нашому випадку добове надходження продукту для камери зберігання винограду приймаємо 6% від ємності камери [1, с. 80]: По [1, с. 11, табл. 2] приймаємо температуру, з якою надходить продукт: +12 0С. Знаходимо його ентальпію, кДж/к: [1, с. 81, табл.19] Температуру продукту після зберігання приймаємо рівній температурі в камері 00С, його ентальпія при цьому, кДж/кг: [1, с. 81, табл.19] Тривалість термообробки, год, приймаємо: τ=24 Тоді: 4.3 Теплопритоки при вентиляції Теплоприток від зовнішнього повітря при вентилюванні розраховується за формулою: (4.7) де - витрата вентиляційного повітря, кг/с; - питома ентальпія зовнішнього повітря, Дж/кг: - питома ентальпія повітря в камері, Дж/кг: Витрата вентиляційного повітря визначається виходячи з необхідності забезпечення кратності повітряного обміну до 3-х об’ємів на добу: (4.8) де - - об’єм приміщення, що вентилюється, м3: - кратності повітряного обміну: - щільність повітря при відносній волозі в камері, кг/м3: 4.4 Експлуатаційні теплопритоки Експлуатаційні теплопритоки визначаються, як сума теплопритоків окремих видів, Вт: (4.9) Ці теплопритоки виникають внаслідок освітлення камер, перебування в них людей, роботи електродвигунів і відкривання дверей. Теплопритоки від освітлення , Вт, розраховуємо за формулою: (4.10) де A - теплота, що виділяється джерелами освітлення в одиницю часу на 1 м2 площі підлоги, Вт/м2, приймаємо: [1, с. 84]) F – площа камери, м2. Таким чином: Теплопритоки від перебування людей , Вт, розраховуємо за формулою: (4.9) де 230 – тепловиділення однієї людини при помірній фізичній роботі, Вт; n - число працюючих у даному приміщенні, чол., приймаємо: Тоді Теплопритоки від працюючих електродвигунів вентиляції, Вт: (4.10) де - потужність електродвигунів, кВт, для зберігання охолоджених продуктів , приймаємо: Теплопритоки при відкриванні дверей знаходимо за величиною питомого теплопритоку В = 2,5...5 Вт/м2, віднесеного до 1 м2 площі підлоги: (4.10) де В – питомий теплоприток, Вт/м2: В = 4 Сумарна величина експлуатаційних теплопритоків за формулою (4.7): 4.5 Визначення навантаження на обладнання і компресор Камерне обладнання підбирається по максимальним теплопритокам для даного приміщення, всі теплопритоки приймаються повністю: (4.11) Навантаження на компресор Qкм складається з усіх видів теплопритоків, причому за окремими видами теплопритоків може прийматися не повністю, а частково, так як максимуми теплопритоків за окремими видами в різних камерах можуть не збігатися. Для холодильників зберігання охолоджених грибів теплопритоки через огородження приймаються в розмірі 80% від максимальних. Теплопритоки від вантажу при підборі компресора приймають повністю. Теплопритоки при вентиляції камер враховують при підборі компресорів на розподільних холодильниках тільки для спеціалізованих фруктових камер, на м'ясо - і рибокомбінатах при вентиляції виробничих приміщень. Експлуатаційні теплопритоки приймають у розмірі від 50 до 70% від максимальних значень. Таким чином, навантаження на компресор: (4.12) 5 ПОБУДОВА ХОЛОДИЛЬНОГО ЦИКЛУ 5.1 Вибір розрахункового робочого режиму Розрахунковий робочий режим холодильної установки характеризується температурами кипіння t0, конденсації tк, всмоктування (пари на вході в компресор) tвс, і переохолодження рідкого холодоагенту перед регулюючим вентилем tп. Значення цих параметрів вибирають залежно від призначення холодильної установки і розрахункових зовнішніх умов. Температуру кипіння в установках з безпосереднім охолодженням приймають в залежності від розрахункової температури повітря в камері. При проектуванні холодильних установок з безпосереднім охолодженням приймають в залежності від розрахункової температури повітря в камері. При проектуванні холодильних установок з безпосереднім охолодженням температуру кипіння фреону, , приймають на 14...16 0С нижче температури повітря в камері: (5.1) Для нашого випадку приймаємо: Температуру конденсації, , для установок з конденсатором водяного охолодження приймаємо: Перегрів пари на виході з випарника зазвичай становить: (5.2) Приймаємо: В теплообміннику холодні пари, що йдуть з випарника в компресор, нагріваються ще на , а рідкий холодоагент, що йде з конденсатора до регулюючого вентиля, охолоджується за рахунок цього на 12-150С. З урахуванням цього, температуру всмоктується парів,0С, приймаємо: (5.3) Однак при побудові циклу не можна одночасно задаватися і перегрівом пари, і переохолодження рідкого холодоагенту. Тому зазвичай приймають величину перегріву пари фреону, а температуру переохолодження знаходять по ентальпії рідини, що виходить з теплообмінника, яку в свою чергу знаходять з його теплового балансу при побудові циклу за наступною формулою: (5.4) де i – ентальпія холодоагенту у відповідних точках циклу, кДж/кг. 5.2 Побудова циклу в діаграмі i – lg p Цикл холодильної установки графічно зображується на рис. 5.1 в діаграмі lgP-h діаграма. Зміна стану холодоагенту в процесі стиснення 1-2t може бути отримана тільки в ідеальному компресорі, в якому немає теплообміну з оточуючим середовищем, тобто вся робота стиснення використовується на підвищення температури і тиску холодоагенту. В нашому випадку, стиснення неізотропне (процес 1-2). Рисунок 5.1 Зображення процесів в координатах lgP-h Цикл холодильної машини реалізується в закритому контурі: – лінія 1-2 характеризує процес стиснення парів холодоагенту в компресорі; – лінія 2-2' характеризує процес зниження температури перегрітих парів до температури насичення в конденсаторі; – по лінії 2'-3 відбувається процес перетворення в конденсаторі парів у рідину при температурі і тиску конденсації; – лінія 3-3р – процес охолодження рідкого холодоагенту в регенеративному теплообміннику; – лінія 3р-4 – процес дроселювання в ТРВ; – лінія 4-5 – процес кипіння рідини у випарнику; – лінія 5-1 – процес перегріву пари у регенеративному теплообміннику. 6 РОЗРАХУНОК І ПІДБІР ХОЛОДИЛЬНОГО АГРЕГАТУ Вихідні дані для теплового розрахунку: - необхідна холодопродуктивність машини, яка приймається рівною теплового навантаження на компресор ; - розрахункова (структурна) схема холодильної машини; - розрахунковий температурний режим. Визначаємо питому масову холодопродуктивність, : (6.1) Знаходимо питому роботу стиснення в компресорі, : (6.2) Розраховуємо питоме теплове навантаження на конденсатор, : (6.3) Визначаємо масову витрата циркулюючого холодоагенту, необхідного для відведення теплопритоків, кг/с: (6.4) де – необхідна холодопродуктивність компресора за теплотворним розрахунком, Вт. Дійсний об'єм пари, що надходить у компресор, : (6.5) де – питомий об'єм всмоктування пари, м3/кг (точка 1 циклу): Об'єм описуваний поршнями компресора в одиницю часу, , визначаємо за формулою: (6.7) де λ - коефіцієнт подачі компресора, який визначається в залежності від відношення тисків[1, с. 189, рис.73]: Приймаємо λ=0,45 Підставивши значення у формулу (6.7), отримаємо: Далі на підставі отриманого значення V по каталогу підбирається компресор або компресорно-конденсаторний агрегат холодильної машини (один або кілька) таким чином, щоб дійсний об'єм, описаний поршнями компресора (або сума об'ємів – для декількох агрегатів) був більше на 25 – 30%. Тобто в нашому випадку холодильна машина повинна мати об'єм: Близький до знайденого часовий об'єм може забезпечити дві машини ХМ1-9 V=41,2 м3/годину кожна [3, с. 229-231]. Наявність двох машин, що працюють на одну камеру, підвищить надійність холодильної установки, так як одночасна відмова двох машин малоймовірна, а при відмові однієї з машин, інша зможе тимчасово забезпечити температурний режим, близький до розрахункового у більшої частини річного періоду. Визначаємо теоретичну (адіабатичну) потужність стиснення в компресорі, Вт: (6.8) Дійсна (індикаторна) потужність стиснення, Вт, розраховується за формулою: (6.9) де - індикаторний ККД, для безкрейцкопфних компресорів [1, с. 117] Приймаємо: Тоді: Ефективна потужність (на валу компресора), , визначається наступним чином: (6.10) де - механічний ККД, що враховує втрати на тертя, для безкрейцкопфних компресорів: [1, с. 117] Приймаємо: . Тоді: Теоретичне теплове навантаження на конденсатор, : (6.11) Дійсне теплове навантаження на конденсатор, : (6.12) 7 РОЗРАХУНОК ТЕПЛООБМІННИХ АПАРАТІВ 7.1 Розрахунок конденсатора Проведемо перевірочний розрахунок достатності площі поверхні конденсаторів, встановлених на компресорно-конденсаторних агрегатах прийнятих холодильних машин для відведення теплоти, переданої холодоагенту у випарниках і компресорі. Необхідну площу поверхні конденсатора розраховуємо за дійсним тепловим навантаження на конденсатор, визначеним при розрахунку компресора. Необхідна площа поверхні, що передає тепло, : (7.1) де – дійсне теплове навантаження на конденсатор (тепловий потік), Вт: - загальний коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м2∙К): - розрахункова різниця температур (середній температурний напір), 0С: (7.2) Підставивши значення, отримаємо: Враховуючи що холодильну камеру охолоджує холодильна машина ХМ-ФВ20-1, яка містить конденсатор КТР12 з площею 12 м2 охолоджуваної поверхні, і є достатньою, так як вона більше розрахованої необхідної. 7.2 Розрахунок випарників Проведемо перевірочний розрахунок достатності площі поверхні випарників, яким комплектуються прийнята холодильна машина ХМ-ФВ20-1, для відведення теплоти, що проникає і виділяється в холодильній камері. Необхідну площу поверхні випарників розраховуємо за тепловим навантаженням на обладнання, визначеним при теплотворному розрахунку. Необхідна площа поверхні випарників, що передає тепло, : (7.3) де - теплове навантаження на камерне обладнання (тепловий потік), Вт: k - розрахунковий коефіцієнт теплопередачі камерного обладнання, Вт/(м2∙К), для випарних ребристих батарей по [1, с. 192] приймаємо: – розрахункова різниця температур (середній температурний напір), ℃, приймаємо: Підставивши значення, отримаємо: Враховуючи, що камера охолоджується випарниками типу ИРСН-12,5 з площею поверхні, що передає тепло F = 12,5 м2 якими комплектуються машини ХМ-ФВ20-1, потрібна їх кількість складе: (7.4) Машина ХМ-ФВ20-1, обрана для охолодження камери холодильника, комплектуються 16-ма випарниками ИРСН-12,5, тобто загальна кількість випарників в камері – 16 (n = 16), що задовольняє розрахунком з надлишком. ВИСНОВКИ В даній курсовій роботі запроектована холодильна установка для зберігання охолодженого винограду місткістю 40 тон для м. Запоріжжя. Холодильник однокамерний з температурою в камері, згідно з рекомендованим режимом для холодильників даного типу +4 0С. Будівельна площа камери прийнята рівною 72 м2. Основні будівельно-планувальні рішення наступні: - будівля окремо розташована одноповерхова з сіткою колон 6×6 виконана з цегляної кладки; - висота приміщення 3,8 м; - крім холодильної камери має тамбур, машинне відділення, службове приміщення, відкриту автомобільну платформу; - зовнішні стіни виконані цегляною кладкою в півтора цегли (380 мм), внутрішні – з цегли; - покриття без горища з ребристих залізобетонних плит; - підлоги з електрообігрівом; - теплова ізоляція стін та покриття – пінополістирол ПС-БС, підлоги – керамзитовий гравій. Для охолодження використано дві промислові фреонові холодильні машини ХМ-ФВ20-1 з конденсаторами водяного охолодження холодопродуктивністю при стандартних умовах – 9000 ккал/год кожна. Схема охолодження – безпосереднє пристінними батареями типу ИРСН-12,5 (16 шт.). У машинах встановлені поршневі двоциліндрові вертикальні безсальникові компресори 2ФУБС12. За розрахунками підібрані холодильні машини забезпечать підтримання необхідної температури в холодильній камері при температурі навколишнього середовища +31 ℃. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Свердлов Г.З. Курсовое и дипломное проектирование холодильных установок и установок кондиционирования воздуха: учебник для вузов // Г.З. Свердлов, Б.К. Явнель - М.: Пищевая промышленность, 1972 - 382 с. Румянцев Ю.Д. Холодильная техника: учебник для вузов // Ю.Д. Румянцев, В.С. Калюнов - СПб.: Изд-во «Профессия», 2003 - 360 с. Гиль И.М. и др. Устройство, монтаж, техническое обслуживание и ремонт холодильных установок. — М.: Пищевая промышленность, 1973 - 464 с. Конвисер И.А. Холодильная техника и холодильная технология: лабороторный практикум // И.А. Конвисер, Е.А. Канарчук, А.Г. Самотокин - К.: Высшая школа, 1978 -120 с. Зеленовский И.Х. Малые холодильные машины и установки: учеб. пособие // И.Х. Зеленовский, Л.Г. Каплан - М.: Пищевая промышленность, 1979. - 448 с. Чумак И.Г. Холодильные установки. Проектирование: учеб. пособие для вузов // И.Г. Чумак, Д.Г. Никульшина - К.: Высш. шк., 1988 - 280 с. Кочетков Н.Д. Холодильная техника. - М.: Машиностроение, 1966 - 408 с. Костенко Е.М. устройство, ремонт и обслуживание холодильного оборудования. - К.: Основа, 2004 - 408 с.
1 2 3 4 5 6 |