Ім'я файлу: Маркетингові дослідження на ринку товарів та послуг.docx
Розширення: docx
Розмір: 123кб.
Дата: 05.02.2023
скачати
Розширення: docx
Розмір: 123кб.
Дата: 05.02.2023
скачати
1.2. Сучасні принципи та інструментарії маркетингу туристичних послуг
Ф. Котлер зауважував, що маркетинг охоплює три основні дисципліни: управління товаром; управління споживачем; управління брендом.
Крім того, автор дав характеристику п’яти сучасним моделям маркетингу, які, на нашу думку, можна наочно застосувати в якості еволюційної видозміни маркетингу туристичних послуг [4, с. 60]:
етап удосконалення виробництва;
етап удосконалення товару;
етап інтенсифікації комерційних зусиль;
етап класичного маркетингу;
етап соціально-етичного маркетингу.
Основна відмінність галузі туризму від інших сучасних галузей економіки полягає у її дихотомії: відкритість туристичного ринку, тобто намагання залучення більш широкого кола іноземних споживачівтуристів, що неодмінно призводить до небезпеки відтоку вітчизняних потенційних туристів з власної території. Глобалізація туристичного ринку (розширення його територіального радіусу в результаті інтеграції національних, регіональних і континентальних ринків у світовий ринок) призводить до загострення конкуренції внаслідок стандартизації і уніфікації туристичного продукту на всіх субринках галузі.
Ф. Котлер наголошує, що якщо говорити про етапи розвитку маркетингових концепцій, то в 1950-х і 1960-х роках було зроблено акцент на управління товаром, а у 1970-х і 1980-х – роках до перших двох ознак додалось управління брендом або торговою маркою. Очевидно, що генезис еволюції принципів та інструментарію маркетингу туристичних послуг в Україні – державі, що фактично виникла наприкінці 1980-х років не може відповідати загальновизнаній періодизації.
Сучасний етап еволюції галузі туризму спричинив зміну парадигми її розвитку та підвищення ролі інновації і комунікації, що призвело до становлення нового типу маркетингової стратегії туристичних послуг – інноваційно-комунікаційної.
Ця модель ґрунтується на ідеї сталого розвитку, що визначається як стратегічний напрям еволюції галузі туризму у ХХІ ст. З цієї позиції вагомим є аналіз, заснований на концепції культивації, яка є одним із компонентів проекту індикаторів розвитку маркетингу туристичних послуг [17, c. 25].
Загалом, потрібно вести мову про абсолютно нову концепцію – комунікаційний маркетинг туристичних послуг, який складається з наступних складових: іміджевий маркетинг; маркетинг фетишизації; маркетинг культивації символу вражень.
Іншими словами сьогодні вже недостатньо намагатися здійснювати вплив базуючись виключно на економічних показниках, питання полягає у здійсненні всебічного впливу на свідомість туристів за допомогою класичної для західної моделі маркетингу концепції позиціонування, відповідно до якої поведінка туриста детермінується різноманітними впливами різної інтенсивності.
Туризм став визначальним чинником соціальної та культурної інтеграції, як прояв та інструмент зростаючої культурної взаємодії сприяє зміцненню єдності суспільства, поглиблює своїми засобами та можливостями знання людей та народів одне про одного, забезпечує крос-культурні контакти та діалоги. І це все потребує точно виваженого, науковообґрунтованого професійного термінологічного апарату та дефініцій.
Загальна тенденція розвитку теорії маркетингу протягом ХХ ст. передбачає зміщення головних акцентів діяльності суб’єктів туристичних послуг щодо удосконалення туристичних послуг, підвищення їх якості та збільшення кількості пропонованих сервісних послуг, спрямованих на задоволення туриста, переорієнтація з економічних пріоритетів на соціальні, культурні макрофактори суспільного розвитку, а також на реалізацію інноваційно-комунікаційної моделі [13, c. 49].
На нашу думку, аналіз суті та природи маси споживачів, пов’язаний з дослідженням причин їх актуалізації, дає підстави виокремити:
а) біологічний фактор, оскільки в умовах ускладнення суспільного устрою посилюється потреба людини щодо збільшення строку життя, відновлення психічного та фізичного стану;
б) соціально-економічний фактор – пов’язується з прискоренням збільшення доходів та «усередненням» цінності праці широких верств населення, що дозволяє суттєво збільшувати попит на туристичні послуги, які ще відносно нещодавно були доступні тільки невеликій частині населення;
в) комунікаційний фактор, суть якого полягає в тому, що за посередництвом сучасних засобів масової комунікації (традиційні засоби масової інформації, Інтернет, між особисті комунікаційні зв’язки тощо) прискорення процесів утворення, поширення та позитивного сприйняття інформації створюють сприятливі умови для розвитку ринку туризму.
Стійкий характер стану будь-якої економічної системи забезпечується тільки в тому випадку, коли значення параметрів системи несуттєво реагують (змінюються) у відповідь на зміну характеристик зовнішнього середовища. Зазначене має місце в тому випадку, якщо системі за допомогою механізмів зворотного зв’язку вдається утримати стан гомеостазису. Іншими словами, утримувати стан гомеостазису іміджу туристичної галузі можна лише за рахунок позитивного спрямування масової комунікації. В цьому випадку саме масова інформація виступає в якості провідного фактору, який визначає стан системи, процесу формування позитивного іміджу, в тому числі стану динамічної рівноваги. Тому важливо визначити роль комунікативного процесу як об’єктивної категорії в системі туристичної індустрії.
1 2 3 4 5 6