1 2 3 Ім'я файлу: курсовая Організація державних фондів цільового призначення в Ук Розширення: doc Розмір: 363кб. Дата: 10.02.2021 скачати Інфляція витрат спричинюється тиском на ціни з боку зростання виробничих витрат. це передусім зростання заробітноїплати, витрат на енергетичні й сировинні ресурси, а також падіння продуктивності праці, посилення монополізації виробництва і ринку, зростання в структурі виробництва галузей з уповільненими темпами підвищення продуктивності праці (наприклад, послуг), з високою часткою витрат на заробітну прцю та низькою питомою вагою виробництва предметів споживання тощо. В усіх цих випадках, щоб зберегти обсяги виробництва і пропозиції на попередньому рівні, необхідно збільшувати - 13 - грошові виплати, що призведе до зростання попиту, а отже і цін. Якщо грошові виплати не збільшувати, то вказані чинники призведуть до скорочення виробництва і пропозиції, що при попередньому попиті теж підштовхуватиме ціни вверх. Тут теж виникне “зайвий” попит , що провокуватиме зростання цін. В умовах України в період гіперінфляції 1992-1994 рр. найбільш відчутними витрарними чинниками тиску на ціни були: зростання цін на енергоносії, насамперед імпортні. У четвертому кварталі 1994 р ціни на природний газ були вищими від цін четвертого кварталу 1992 р. у 1237 разів, на нафту- в 467 разів, на топковий мазут- в 313 разів. Таке зростання цін на енергоносії було пов’язане з переведенням на світові ціни імпортованих з росії енергоносіїв; посилення страйкової боротьби окремих груп працівників ( шахтарі, працівники електротранспорту та ін.) за підвищення зароботної плати. Вимоги страйкуючих підтримувалися профспілками, й уряд був змушений піти на задоволення вимог страйкарів; розрив усталених господарських зв’язків, падіння рівня організації виробництва, призвели до “шокового ” скорочення реальних обсягів виробництва та товарної пропозиції: в 1992 р.- майже на 10%, у 1993 – більш ніж на 14%, у 1994 – майже на 23 %, а за три роки в цілому – на 40,4 %. Інфляція попиту спонукається тиском на ціни з боку грошей унаслідок зростання їх пропозиції банківською системою і зумовленого цим збільшення платоспроможного попиту на товарних ринках. Визначальним чинником цієї інфляції є зростання пропозиції грошей, тому її ще називають монетарною інфляцією. Саме зростання пропозиції грошей може бути викликане використанням сеньйоражу для покриття бюджетного дефіциту чи переходом до ліберальної монетарної політики або обома чинниками одночасно. На перший погляд, складається враження, що інфляція попиту розвивається цілком самостійно відносно інфляції витрат. Насправді вони між собою тісно пов’язані, посуті є двома проявами одного й того ж самого явища інфляції як глибокої і тривалої розбалансованості економіки. Адже бюджетний дефіцит - 14 - спричинюється в кінцевому підсумку тими ж чинниками , що й зростання затратності виробництва, а лібералізація монетарної політики – способами уряду та центрального банку підтримати неефективну , затратну економіку за рахунок “емісійного податку” , що стягується з усього суспільства. Більше того, лібералізація монетарної політики ще більше провокує економічних суб’єктів до затратного господарювання, посилення вимог щодо підвищення заробітної плати, до нарощування доходів за рахунок підвищення цін при скороченні обсягів виробництва тощо. Тому поділ інфляції на два види – інфляцію витрат і інфляцію попиту- це скоріше прийом наукового аналізу, ніж реальність. Однозначно оцінити ту чи іншу інфляцію як інфляцію витрат чи інфляцію попиту надзвичайно складно. Причини інфляції. Питання щодо причин інфляції є найбільш дискусійним у проблеми інфляції. Це можна пояснити не тільки значною множинністю чинників, що спричиняють тиск на ціни, а й досить складними і різнонапрямленими соціально- економічними і політичними наслідками інфляції. Для одних економічних структур та соціальних груп інфляція може виявитися дуже “доходною справою”, а для інших- надто збитковою. Тому захисники інтересів перших шукатимуть об’єктивні причини інфляції, щоб виправдати інфляційну політику, а виразники інтересів других робитимуть наголос на свідомому розкручуванні інфляції у фіскальних цілях. Об’єктивне з’ясування причин інфляції має важливе значення для правильного розуміння самої її сутності, а також для розроблення ефективної антиінфляційної політики, яка повинна бути спрямована насамперед на подолання причин інфляції.У найбільш загальному вигляді причини інфляції можна вивести формули відомого “рівняння І. Фішера”. М ∙ V = Q ∙ P . Середній рівень цін (Р) за цією формулою матиме вигляд: Р = М∙ V , Q тобто зростання цін може бути спровокованим зростанням маси грошей (М), швидкості обігу грошей (V) і скороченням фізичного обсягу виробництва (Q ). - 15 - З огляду на те, що швидкість грошей визнається відносно стабільною , основними причинами зростання цін можуть бути збільшення М , зменшення Q чи обидва чинники одночасно. Амплітуда коливання Q визначається більш об’єктивними чинниками і тому є значно меншою , ніж амплітуда коливання М. Звідки ключовим, найбільш результативним чинником впливу на динаміку рівня цін є зміна маси грошей в обороті. Оскільки зміна М залежить від дінаміки пропозиції грошей, то вважається, що вирішальним чинником інфляції є нарощування пропозиції грошей. Ці положення покладені в основу так званої грошової теорії інфляції, якої дотримуються представники менетаристської школи. Найвідоміший представник сучасного монетаризму М. Фрідман єдиною причиною інфляції вважає надмірну пропозицію грошей, завдяки чому збільшуються грошові доходи і платоспроможний попит. Піднімається ринкова планка зростання цін. Ця належність сьогодні набула найширшого визнання. - 16 - Висновки. Інфляція –надзвичайно складне соціально-економічне явище, що виявляється в тривалому і швидкому знеціненні грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті. Основною формою інфляції є тривале і швидке зростання цін, додатковими формами її є тривалий дефіцит товарів і послуг та девальвація національних грошей. Інфляція – це тривалий процес, що має кілька стадій, які різняться не тільки рівнем зростання цін, а й впливом на економіку. На першому етапі зростання пропозиції грошей випереджає зростання цін, яке є незначним(до 5% на рік) або зовсім відсутнє. Вона позитивно впливає на економічний розвиток. На наступному етапі темпи зростання цін прискорюються, наближаються до темпів зростання пропозиції грошей і можуть навіть перевищувати їх. Така інфляція називається відкритою або помірною і коливається в межах 5-20% на рік. Вона може мати як позитивний. Так і негативний вплив на економічний розвиток. Після цього починаються етапи галопуючої інфляції ( 20-50% на рік) та гіперінфляції-понад 100% на рік. Кожна з цих видів інфляції несе розруху для економіки і соціальної сфери. Залежно від того , з якого боку ринкової кон’юктури формується тиск на ринкові ціни, виділяються два види інфляції- інфляція витрат і інфляція попиту. Перша з них провокується чинниками , що формуються з боку пропозиції товарів, а друга- з боку попиту на товари. Інфляція вимірюється трьома видами показників: індексом споживчих (роздрібних) цін ; індексом цін на засоби виробництва (оптових); дефлятором ВВП. Дослідники причин інфляції визнають можливість їх формування на боці грошей (монетарні причини) і на боці товарів (витратні причини). Монетарні причини пов’язані з лібералізацією монетарної політики для емісійного фінансування бюджетного дефіциту, зростання зайнятості та виробництва. Витратні причини пов’язані зі зростанням витрат на виробництво чи монополізацією виробництва та праці. Проте обидва види - 17 - причин тісно переплітаються і , по суті, зливаються в одну – лібералізацію державної монетарної політики і зростання на цій основі пропозиції грошей, без чого ні перший, ні другий вид чинників не може матеріалізуватися у тривале зростання цін. Інфляція понад критичну точку може мати тяжкі економічні і соціальні наслідки: руйнування виробничого потенціалу, зниження обсягів виробництва і скорочення зайнятості, падіння життєвого рівня населення, загострення соціальних та політичних суперечностей, посилення хабарництва та кримінальної ситуації в країні. Тому дійова антиінфляційна політика держави є приоритетною і повинна забеспечити належну сталість грошей. Інфляційний процес в Україні розвивався згідно з загально-визнаними закономірностями від помірної до гіперінфляції. Зростання цін прово-кувалося як затратними , так і монетарними чинниками. Проте ключову роль у “розкручуванні” інфляції відігравала занадто ліберальна монетарна політика уряду та НБУ. Лише після переходу в 1994 р. до антиінфляційної політики інфляція різко пішла на спад. Це ще одне підтвердження того , що інфляція – суто монетарний феномен. Грошова реформа є складовим елементом антиінфляційної політики і спрямовується на усунення наслідків інфляції в грошовій сфері і створення монетарних та економічних передумов для стабілізації грошей. Грошова реформа в Україні, що завершилася в 1996 р., за своїм характером належить до повних, або структурних реформ. Вона тривала близько 5 років (січень 1992 – вересень 1996 р.) і забеспечила створення національної грошової системи, формування нового механізму підримання сталості грошей та регулювання грошовогу обороту, адекватно умовам ринкової економіки. - 18 - Практическая часть. Операционный бюджет это совокупность доходов и расходов, которые способствуют составлению бюджетного отчета прибылей и убытков. Операционный бюджет состоит: бюджет продаж; бюджет производства; бюджет производственных или переходящих запасов; бюджет затрат на материалы ( бюджет потребности в материалах) бюджет производственных накладных расходов (бюджет общепроизводствен-ных расходов); бюджет затрат на оплату труда; бюджет коммерческих расходов; бюджет управленческих расходов; отчет о прибыли и убытках. Бюджет реализации. Бюджет реализации - это прогнозирование объема реализации продукции. Одновременно с бюджетом продаж ожидается график поступлений от реализации продукции, отображаются периоды получения денежных средств с учетом дебиторской задолженности. Таблица 1 Бюджет реализации. (ден. ед.)
Бюджет производства. Бюджет производства – это производственная программа, определяющая запланированную номенклатуру и объем продукции в соответствующем периоде. Бюджетный период-30 дней. Бюджет производства вытекает из бюджета продаж, с учетом запланированных запасов готовой продукции и бюджет производства расчитывается по формуле: Объем производства = объем продаж + необходимый запас готовой продукции на конец периода- запас готовой продукции на начало периода. Таблица 2 Бюджет производства .
- 19 - Производственная программа и бюджет переходящих запасов незавершенной продукции. Необходимый запас готовой продукции на конец периода рассчитывается по формуле: Г П кі = S і ∙ t i / Т , где S і – объем реализации; t i - срок хранения гот. Продукции на складе Т - бюджетный период. Запас незавершенной продукции на конец периода рассчитывается аналогично с учетом особенности, что вместо срока хранения учитывают длительность производственного цикла: НЗП кс = Ві ∙ К г ∙ t i / Т , где Ві –выпуск i-того вида продукции; Таблица 3. Бюджет переходящих запасов готовой продукции.
Подготовка к разработке бюджета потребности в материалах. Расход материала в кг по видам продукции. Бюджет использования материалов –это плановый документ, который определяет количество и номенклатуру материалов необходимых для осуществления производственной програмы в бюджетном периоде. Стоимость материалов , необходимых для производства продукции определяется исходя из объемов материалов для производства, нормой материальных затрат и метода оценки материальных запасов. Таблица 4 . Расход материала в кг по видам продукции.
5. Бюджет потребности в материалах. Бюджет приобретения материалов – это плановый документ содержит расчет количества материалов, которое необходимо приобрести за бюджетный период. Объем материалов рассчитывается как сумма производственных потребностей в материалах и необходимого запаса материалов на конец периода , за вычетом начального запаса материалов. Поскольку в основном затраты на материал являются переменными, то потребность в материалах в натуральном выражении можна выразить формулой: - 20 - М= Н ∙ Q + Мк, где Н – норма расхода материалов на единицу продукции; Q- объем производства продукции; Мк – запасы материалов на конец периода. Следовательно объем закупок равен разности между потребностью материалов и запасом, который имеется на предприятии к началу планового периода. З= М-Мн , С= З ∙ Ц , где З- объем закупок, Ц – цена. Таблица 5. Бюджет потребности в материалах.
6. Бюджет затрат на оплату труда. Бюджет затрат на оплату труда это плановый документ , где отображены прямые затраты на оплату труда, необходимые для производства продукции за бюджетный период. Составляется на основе бюджета производства и устанавливаемых технологических норм на единицу продукции, а также соответствие тарифной ставки рабочих соответствующей квалификации. Таблица 6. Бюджет прямых затрат на оплату труда.
Итого 5497302 3211200 Бюджет производственных накладных затрат. Бюджет производственных накладных затрат это плановый документ содержащий накладные затраты, связанные с производством продукции в бюджетном периоде. Таблица 7. Бюджет общепроизводственных затрат.
- 21 - Бюджет себестоимости произведенной продукции. Бюджет себестоимости произведенной продукции- плановый документ, содержащий расчет себестоимости продукции, запланированной в производство в бюджетном периоде. Таблица 8 . Бюджет себестоимости произведенной продукции.
Бюджет общехозяйственных затрат. Бюджет общехозяйственных затрат- это плановый документ, отображающий ожидаемые затраты на управление и обслуживание предприятия, составляется на основе всех служб и отделов предприятия. - 22 - Таблица 9. Бюджет общехозяйственных затрат.
ФОТ общепроизводственного назначения , таблица 7, предусматривает : расходы на оплату труда работников аппарата управления производством (цехами, участками и т.д.); расходы на оплату труда работников , занятых усовершенствованием технологий и организацией производства; расходы на оплату труда рабочих, которые обслуживают производственное и подъемно- транспортное оборудование ; расходы на оплату труда рабочих, занятых на ремонтных работах; расходы на оплату труда водителей грузовых автомобилей, авто и электрокар, грузчиков, кладовщиков и других рабочих , занятых обеспечением производства сырьем, материалами, топливом, энергией, инструментами , приспособлениями и другими средствами и предметами труда, перемещением грузов, подвозом их в цех, разгрузкой материалов, инструментов и деталей к рабочим местам, сбором их от станков и других рабочих мест и доставкой готовой продукции на склады хранения; расходы на оплату труда рабочих , занятых содержанием и эксплуатацией, техническим осмотром и техническим обслуживанием основных средств, прочих необоротных материальных активов общепроизводственного назначения( слесарей, наладчиков, электриков, смазчиков и т.п.); расходы на оплату труда рабочих , которые выполняют ремонты (слесарей, станочников, ремонтников, монтеров электрооборудования); расходы на оплату труда прочего общепроизводственного персонала, занятого обслуживанием производственного процесса (кладовщиков, подсобных рабочих , младшего обслуживающего персонала и других работников цеха, которые не принадлежат к управленческому персоналу); расходы на оплату труда работников, занятых обеспечением нормальных условий труда и техники безопасности ; оплата труда квалифицированных рабочих , руководителей, специалистов и другого цехового персонала, привлеченного без освобождения от основной работы для подготовки, переподготовки и повышения квалификации работников цеха; - 23 - расходы на оплату труда работников, занятых на работах по содержанию производственных помещений; расходы на оплату труда производственных рабочих за время простоя. ФОТ общехозяйственного назначения таблица 9 предусматривает: расходы на оплату труда работников, занятых усовершенствованием технологий и организацией производства; расходы на оплату труда контролеров ОТК и других работников, которые осуществляют технологический контроль за производственными процессами и качеством продукции (работ, услуг); расходы на оплату труда медицинского персонала, который проводит медицинские осмотры рабочих; расходы на оплату труда работников ,занятых обеспечением наемных работников специальной одеждой , обувью, обмундированием и прочими средствами индивидуальной защиты; расходы на оплату труда персонала пожарной и сторожевой охраны; расходы на оплату труда работников, занятых обслуживанием средств сигнализации и телефонной связи; расходы на оплату труда работников , занятых на работах, занятых с содержанием и эксплуатацией фондов природоохранного назначения. В амортизацию общепроизводственных затрат (таблица 7) включается начисление амортизации зданий , сооружений, оборудования и инвентаря , используемых цехами основного и вспомогательных производств. В амортизацию общехозяйственных затрат (таблица 9) включается начисление амортизации зданий, сооружений , оборудования, помещений и инвентаря общезаводского или общехозяйственного назначения. Таблица 7 составлена на основе следующих статей калькуляции : Сырье и материалы - Вспомогательные материалы Топливо и энергия - Энергозатраты Основная заработная плата - ФОТ Отчисления на социальное страхование - Отчисления 38,5 % Расходы на содержание и эксплуатацию оборудования - Ремонт, техобслуживание Расходы на содержание и эксплуатацию оборудования - Амортизация 10. Бюджет затрат на реализацию. Бюджет затрат на реализацию – плановый документ, содержащий постоянные и переменные затраты на реализацию продукции в бюджетном периоде. - 24 - Таблица 10. Бюджет коммерческих расходов.
11. Бюджет прибыли и убытков. Бюджетный отчет прибыли и убытков отображает финансовый результат , который предвидится в бюджетном периоде . Составляется на основе бюджета продаж, затрат на реализацию и бюджета общепроизводственных затрат. В этом бюджете показывается нераспределенная прибыль.
- 25 - Определяем конечный результат (+ / - ) Прибыль : 23540000-21047177,6 = 2492822,4 % прибыли к выручке 2492822,4 / 23540000 = 0,106 ≈ 11%. Вывод: В данном случае предприятие работает вполне удовлетворительно. Но для получения более высокой прибыли необходимо пересмотреть нормы материальных затрат и возможно найти поставщика с более низкими ценами. - 26 - Використана література : П.Н. Шуляк, Н.П. Белотелова Учебное пособие. Москва , 2002г. О.Р. Романенко Учебник Киев 2003г. Григор Н.М., Клименко М.І., Петрова Р.С. “Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості” К., 2001р. В.Н.Петюх « Рыночная экономика», Киев «Урожай», 1995г. 5. О.П. Кириленко “ Фінанси” , СМП Осток, Тернополь, 2002р. 6. В.М. Опарін , “ Фінанси”.,Навчальний посібник, К., КНЕУ, 1999р. 7. Федосов В.М. Государственные финансы. Учебное пособие для студентов экономических вузов К., 2000г. Міністерство науки та освіти України Сумський державний універсітет Кафедра “ Фінанси” Заочне відділення НКП смт. Свеса К У Р С О В А Р О Б О Т Аз дисципліни “ Гроші та кредит” на тему: “ Сутність, структура та економічна основа грошового обороту ”. Виконав : студент III курсу Перевірив викладач: групи ФЗ – 11 Св Антонюк Н.А. Сокоренко О.А. 1 2 3 |