Введення
Сучасне російське
суспільство вже протягом кількох років переживає період зміни ціннісних основ всіх сфер
життя людини, в тому числі і його професійної діяльності. На сьогоднішній день колишні ціннісно-моральні та
професійні орієнтації особистості багато в чому не
відповідають реальному житті, а нові ще не сформовані.
Ця суспільна проблема особливо актуальна для кожної людини, який знаходиться на одному з етапів професійного становлення, а
саме - етапі вибору професії. Під професійним самовизначенням ми розуміємо самостійне і усвідомлене узгодження професійно-психологічних можливостей людини зі змістом та вимогами професійної праці, а також знаходження сенсу виконуваної діяльності в конкретній соціально-економічної ситуації.
Методологічний підхід до проблеми ціннісно-смислового розвитку
студентів Огляд і аналіз досліджень ціннісно-смислової сфери особистості дозволяє зробити наступний висновок: в дослідженнях ціннісно-смислової сфери особистості кінця ХХ - початку ХХI ст. робиться наголос на методологічні аспекти даної реальності та її розвитку, що стосується як трактувань базових понять у даній сфері, так і
розуміння їх характеристик, особливостей розвитку та формування (Д. А. Леонтьєв, Ф. Є. Василюк, М. Р. Гінзбург і ін).
Разом з тим сучасна
психолого-педагогічна практика продовжує базуватися на позиціях онтологічного підходу до ціннісно-смисловому розвитку, орієнтованого на очевидну, пряму орієнтацію особистості на ті чи інші цінності,
відповідні особистої онтології, поглядам формуючого. В умовах сучасної Росії кошти онтологічного підходу не вирішують повною мірою гостро стоїть проблему трансляції ціннісно-смислових підстав та розвитку студентів в даній області.
Дана проблема знімається, на наш погляд, через звернення до методологічного підходу, вимоги якого полягають у наступному:
· Ясність
особистісних, ціннісно-смислових підстав формуючого. При чому в ході психолого-педагогічної діяльності, спрямованої на формування ціннісно-смислових установок студентів відбувається подальше уточнення підстав педагога, його ціннісно-смисловий
розвиток, що пов'язано з діалогічністю педагогічного
процесу в рамках методологічного підходу;
· Сполучення онтологічного та організаційно-діяльнісного аспектів
особистісного буття. Дана вимога реалізується нами через звернення до смислової (онтологічної) схемою стратегування Н.Г. Алексєєва. На підставі даної схеми ми виділяємо наступну схему сполучення онтологічного та організаційно-діяльнісного аспектів особистісного буття в рамках методологічного підходу.
Методологічний підхід
працює з ціннісно-смисловим баченням респондента і орієнтований на побудову його особистої життєвої перспективи, в ході чого відбувається з'ясування самим респондентом власних життєвих установок, прояснення їм перспективності такої життєвої позиції та прийняття рішення про подальше русі по даній життєвої траєкторії або про необхідність її зміни . Методологічний підхід до дослідження і формування ціннісно-смислових установок студентів передбачає поєднання проблеми їх ціннісно-смислового розвитку з проблематикою організації суб'єктом власного життєвого шляху, з проблемою життєвої стратегії особистості. По суті,
мова йде про постановку і дослідженні питання про сутність і динаміку розвитку ціннісно-смислових установок у рамках проектування суб'єктом індивідуального життєвого шляху, оскільки реальна опрацювання особистісних цінностей та смислів, реальне ціннісно-смисловий рух можливий тільки тоді, коли
людина знаходиться в ситуації самовизначення , проектування власного життєвого шляху.
Виходячи з позицій методологічного підходу, ми вважаємо, що
ціннісно-смисловий розвиток студентів може відбуватися при конструюванні в освітньому
процесі наступних умов, базове з яких - включення студентів у діяльність, спрямовану на самодіагностику, самодослідження і самопроектування власної життєвої позиції, свого життєвого шляху - в ході цієї діяльності, спрямованої на саморозвиток студентів у ціннісно-смисловому та організаційно-діяльнісної плані, необхідно конструювати
психологічні умови наступного рівня:
• Розвиток рефлексивності як суб'єктивної здатності до дослідження власного
життя і діяльності, її процесів.
• Розширення особистісного комунікативного простору суб'єкта як способу само-і взаімоекспертізи його учасників.
• Сполучення ціннісного і діяльнісного плану життя через цілепокладання,
планування і проектування способу реалізації цінностей.
• Розвиток здатності до
прогнозування - передбачення результатів і наслідків власної діяльності та можливості їх співвіднесення з
особистісними цінностями.
На підставі описаних умов нами було сконструйована методика проектування життєвого шляху як один із засобів
роботи з ціннісно-смисловий сферою студентів в рамках методологічного підходу. Як показують спостереження за
процесом діяльності студентів по виконанню методики та аналіз отриманих ними продуктів і самозвітів, реалізація виділених нами умов ціннісно-смислового розвитку студентів у рамках особливим чином організованої діяльності, спрямованої на проектування
студентами власного життєвого шляху, дійсно веде до їх ціннісно-смисловому розвитку :
• підвищення ступеня свідомості, усвідомленості ціннісно-смислових установок, переведення ціннісних орієнтацій у власні ціннісно-смислові установки;
• усвідомлення якості власних ціннісно-смислових установок, розширенню особистої часової перспективи студентів, що сприяє їх руху в напрямку духовності, в духовно-моральному напрямку як просторі граничного і щирого добра, оскільки здатність бачити те, що потрапляє в цей
простір або
суперечить йому, залежить від дальності і перспективності погляду на життя;
• підвищення суб'єктної наповненості ціннісно-смислових установок, їх діяльнісної спроможності, здатності суб'єкта до втілення власного ціннісного розуміння буття в реальне життя.
Смисложиттєві орієнтації студентів-психологів з різним рівнем професійного самовизначення
Уявлення сучасної молоді про професії і ринку праці здебільшого відірвані від дійсності, у випускників шкіл
процес прийняття рішення
про вибір професії часто буває продиктований пріоритетом зовнішніх статусних цінностей, слабким
знанням своїх
здібностей і можливостей. Молоді
люди орієнтуються на професії, які здаються їм
сучасними, престижними і навіть "вигідними", в деякій мірі замінюючи
ідеальний образ професіонала "ідеальним способом життя". В результаті учні загальноосвітніх шкіл і навіть
студенти або приймають не до кінця усвідомлене рішення щодо професійного вибору, або перебувають у стані невизначеності. Всë це певною мірою може перешкоджати успішному професійному самовизначенню.
У ході аналізу
психологічної літератури нами було встановлено, що для найбільш ефективного
здійснення людиною своєї професійної діяльності йому необхідно
особистісний розвиток, тобто в основі професійного самовизначення лежить особистісне самовизначення, що надає життю сенс. Таким чином, усвідомлення людиною свого призначення в житті і використання його в ході планування свого процесу життєдіяльності дозволяє йому досягати більших успіхів, в тому числі і в професійній діяльності. Однією з професій, в якій найбільш підкреслюється важливість розвитку власної особистості, є
професія психолога.
У рамках нашого дослідження були вивчені особливості смисложиттєвих орієнтацій студентів-психологів Воронезького державного університету, що володіють різним рівнем професійного самовизначення. Смисложиттєві орієнтації людини - цілі в житті, насиченість життя і задоволеність самореалізацією - є складовими сенсу життя особистості, вивчення яких дозволяє зробити висновки про тимчасової локалізації провідних смислових орієнтирів і про рівень свідомості життя особистості. У цілому, на основі вивчення смисложиттєвих орієнтацій можна оцінити здатність особистості до структурування своїх відносин зі світом і підпорядкування своєї життєдіяльності стійкою структурі цих відносин на противагу миттєвим імпульсам і зовнішніх стимулів. При цьому
відповідно до думки В.Е. Чудновського, смисложиттєві орієнтації повинні бути "продуктивними", тобто адекватними та сприяти позитивному розвитку особистості.
В якості гіпотези дослідження виступало припущення про наявність відмінностей між смисложиттєвими орієнтаціями студентів-психологів з різним рівнем професійного самовизначення в неусвідомлюваному компоненті і про їх відсутність в усвідомлюваному компоненті смисложиттєвих орієнтацій.
Дослідженням було охоплено 83 особи у віці від 17 до 22 років, вибірку склали
студенти різного ступеня професійної підготовленості і включеності в навчально-професійну діяльність, з яких 47 студентів навчалися на першому курсі, а 36 - на четвертому.
Для вивчення усвідомлюваного компонента смисложиттєвих орієнтацій студентів-психологів нами був використаний тест смисложиттєвих орієнтацій Д.А. Леонтьєва, а для вивчення неусвідомлюваного компонента - методика визначення временнóй перспективи Ж. Нюттена. Основними показниками для
порівняння виступали такі шкали: "цілі в житті", "процес життя або інтерес та емоційна насиченість життя", "результативність життя або задоволеність самореалізацією" і категорії, виділені нами в ході аналізу результатів: "справжнє" (найближча временнáя перспектива) , "орієнтація на майбутнє", "саморозвиток", "справа" (
навчання, професія), "соціальні цінності" (
релігія,
пізнання,
наука), "матеріальні цінності", "створення власної сім'ї", "турбота про оточуючих", " розваги та
відпочинок "," турбота
про себе "(для себе).
Грунтуючись на отриманих результатах, ми робимо висновок про те, що в усвідомлюваному компоненті смисложиттєвих орієнтацій студентів-психологів з різним рівнем професійного самовизначення відмінності виявлені не були. Ступінь свідомості життя студентів виділених груп суттєво не відрізняється. Їх життя роблять більш осмисленою сприйняття самого процесу життя як цікавого, наповненого сенсом і наявність цілей у майбутньому. Відмінності були виявлені при порівнянні неусвідомлюваних компонентів смисложиттєвих орієнтацій. Для студентів-психологів з високим рівнем професійного самовизначення
характерна тенденція до володіння високими показниками смисложиттєвих орієнтацій на сьогодення, на створення власної сім'ї, турботу про оточуючих і турботу про себе. У студентів з низьким рівнем професійного самовизначення у змісті смисложиттєвих орієнтацій була виявлена тенденція до володіння матеріальними благами,
відпочинком і розвагам.
Таким чином, смисложиттєві орієнтації студентів-психологів на досягнення
матеріальних благ, розваги і відпочинок можуть ускладнювати їх
професійне самовизначення, а значить і можливість самореалізуватися та досягти успіхів у професійній діяльності.
Кар'єрні орієнтації студентів -
психологів У сучасних соціально - економічних умовах особливої актуальності набувають
психологічні дослідження кар'єрних орієнтацій. У літературі представлені дослідження, присвячені різним аспектам вивчення цього феномену: формування кар'єрної орієнтації студентів технікуму (О. Л. Поминова, 2001); зв'язок креативності та кар'єрних орієнтацій
менеджерів (Є. А. Кочанова, 2003); особливості кар'єрних орієнтацій студентів на завершальному етапі вузівського навчання (О. П. Терновська, 2006); динаміка кар'єрних орієнтацій особистості
керівника (Т. Г. Гнідина, 2006); особливості впливу кар'єрних орієнтацій жінок на виховання дітей (Е. В. Кисельова, 2006); кар'єрні орієнтації фахівців у рекламному справі (Ю. А. Бурмакова, 2007); розвиток кар'єрних орієнтацій молодих викладачів медичного вузу як
інноваційна педагогічна діяльність (А. С. Соколова, 2007).
Одним з важливих періодів розвитку кар'єрних орієнтацій є період навчання у вузі, коли відбувається активний процес постановки кар'єрних цілей і розробки планів, що визначають успішність кар'єрно - професійного розвитку в цілому.
Саме для етапу пізньої юності
характерним є придбання конкретних уявлень, пов'язаних з професійним і
особистісним майбутнім, з вимогами, що пред'являються конкретною професією. Мета даного дослідження - вивчення кар'єрних орієнтацій студентів - психологів.
Ми розглядаємо кар'єрні орієнтації з позиції аксіологічного підходу як
ціннісні орієнтації в кар'єрі, якими суб'єкт керується, визначаючи і плануючи свій професійний шлях.
Функція кар'єрних орієнтацій полягає в тому, що вони виступають в якості внутрішнього джерела кар'єрних цілей людини, висловлюючи відповідно те, що є для нього найбільш важливим і володіє особистісним сенсом у професійній діяльності (В. А. Чікер, Л. Г. Почебут, 2002) .
В емпіричному дослідженні ми ставили перед собою завдання дослідження особливостей кар'єрних орієнтацій студентів-психологів. У дослідженні брали участь студенти 1, 3, 5 курсів факультету
психології Уральського державного педагогічного університету, всього 112 чоловік.
В емпіричному дослідженні був використаний наступний діагностичний інструментарій: опитувальник "Якорі кар'єри" Е. Шейна (адаптація В.Е Винокурової, В. А. Чікер), методика вивчення цінностей особистості (Ш. Шварц), методика "Шкала контролю за дією" (Ю . Куль). Для математико-статистичної обробки даних використовувалася програма SPSS.
Аналізуючи вибори кар'єрних орієнтацій можна зробити висновок про те, що найбільш вибираним кар'єрним якорем на всіх курсах є переважання якоря "стабільність". Дана орієнтація обумовлена потребою в безпеці і стабільності, для людини важливо, щоб події були передбачувані. За даними дослідників даний якір є найбільш значимим у суспільстві, яке протягом тривалого часу перебувало в ситуації кризи. Можливо,
саме ця потреба зумовила вибір державного, а не комерційного вузу для здобуття вищої освіти. Також часто вибираним на 5 курсі є якір "інтеграція стилів життя".
Студенти старших курсів прагнуть до інтеграції різних сторін свого
життя (сім'я, кар'єра, друзі та ін.) Можливо, тому що, однією з небезпек в роботі психолога є синдром емоційного вигорання, саме баланс різних сторін життя є моментом профілактики даного явища.
Зіставляючи вибори кар'єрних орієнтацій студентів, можна зробити висновок про те, що студенти 1 курсу частіше, ніж студенти 3 та 5 курсів вибирають кар'єрну орієнтацію "виклик". Основна цінність даного типу -
конкуренція, перемога над іншими, соціальна
ситуація розглядається з позиції "виграш - програш".
Людина орієнтований на те, щоб кидати виклик. Ймовірно, будучи абітурієнтами, нинішні першокурсники переживали ситуацію конкуренції (на факультеті психології стабільно високий конкурс при вступі), радість перемоги в ситуації конкуренції, тому даний якір представлений в їх виборах. У процесі навчання на факультеті психології студенти дізнаються про те, що одним з найбільш значущих моментів у роботі психолога є не конкуренція, а співпраця з колегами (наприклад,
супервізія, ко-терапія, проходження особистої терапії та ін), моменти конкуренції в роботі психолога представлені мінімально. За іншими кар'єрним орієнтаціям відмінностей не виявлено.
Наступний етап дослідження спрямований на виявлення зв'язку цінностей особистості (за Ш. Шварца) з цінностями кар'єри (розглядали лише середні та високі значення коефіцієнта кореляції Пірсона, значення не нижче 0,5). Ш. Шварц згрупував різні цінності відповідно до спільністю їхніх цілей і виділив ціннісні типи, в основі відмінностей лежить загальна
мотиваційна мета. Виявлено такі кореляції
мотиваційних типів і якорів кар'єри: тип конформність - якір служіння, тип доброта - якір служіння, тип самостійність - якір автономія, тип стимуляція - якір
підприємництво, тип гедонізм - якір автономія і якір
менеджмент, тип досягнення - якір менеджмент, тип влада - якір менеджмент і якір підприємництво. Таким чином, деякі цінності особистості знаходять відображення у кар'єрних цінностях. Наприклад, тип самостійність - якір автономія. Головною метою типу самостійність є самостійність
мислення, вибору способів дії, що знаходить відображення у кар'єрній цінності автономія, коли в роботі важливо самому приймати рішення, бути вільним від
організаційних приписів та обмежень.
Висновок
За результатами методики "Шкала контролю за дією" піддослідних розділили на дві групи залежно від способу саморегуляції - ОС ("Орієнтація на стан") і ОД ("Орієнтація на дію"). Виявлено
статистично значущі відмінності в даних групах за наступними цінностям: конформність, традиції, доброта. Для ОС-піддослідних
характерні такі цінності як стримування дій, які можуть зашкодити іншим, прийняття та збереження традицій, які присутні в культурі, збереження благополуччя близьких людей. Відзначимо, що відмінності в цих цінностях позначені на рівні переконань, нормативних ідеалів, у цінності на рівні поведінки відмінності не виявлені. У якорях кар'єри відмінності також не виявлені.
Подальше дослідження кар'єрних орієнтацій студентів - психологів може бути основою для розробки
психологічних технологій, спрямованих на підтримку студентів в моделюванні і побудові їх кар'єрних планів.
Список літератури
1. Гінзбург М.Р.
Психологічний зміст життєвого поля особистості старшого підлітка / М.Р. Гінзбург / / Світ психології та
психологія у світі. - 2007. - № 3.
2. Леонтьєв Д.А.
Психологія сенсу:
природа, будова і динаміка / Д.А. Леонтьєв. - М., 2009.
3. Маркова А.К.
Психологія професіоналізму / А.К. Маркова. - М., 2009.
4. Пряжников Н.С.
Психологія праці та людської гідності / Н.С. Пряжников, Є.Ю. Пряжнікова. - М., 2009.
5. Фонарьов А.Р.
Психологічні особливості особистісного становлення професіонала / А.Р. Фонарьов. - М., 2007.
6. Чудновський В.Е.
Сенс життя і
доля / В.Е. Чудновський. - М., 2008.