ПЕРЕЛІК ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
|
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ
|
БД
|
-
|
База даних
|
СБД
|
-
|
Система бази даних
|
ПП
|
-
|
Програмний продукт
|
SQL
|
-
|
Select Query Language
|
ПК
|
-
|
Персональний комп'ютер
|
СМ
|
-
|
Мережева модель даних
|
РМ
|
-
|
Реляційна модель даних
|
ІМ
|
-
|
Ієрархічна модель даних
|
КП
|
-
|
Курсовий проект
|
ВСТУП
В даний час у життєдіяльності людини грає все більшу роль автоматизація. Це стосується і автоматизації інформації. На сучасному етапі розвитку комп'ютерних технологій велику популярність набуло створення баз даних. Облік міжсесійний успішності
студентів, продаж квитків, ведення бібліотек, облік іноземних
студентів і багато інших - це лише мала частина галузей, в яких застосовуються бази даних.
Для полегшення діяльності користувача з великими обсягами інформації були створені бази даних. Існує безліч різних баз даних, однією з яких є MS
Access.
База даних - сукупність спеціальним чином організованих даних, що зберігаються в пам'яті обчислювальної системи і відображають стан об'єктів та їх взаємозв'язок.
Інформацію, що зберігається в БД можна широко використовувати в різних додатках, причому способи використання даних можна легко і швидко змінювати. Також забезпечується можливість запитувати, знаходити і змінювати інформацію в БД.
Предметна область курсового проекту -
обробка інформації про студентів, подання інформації про ВУЗи, спеціальності, місцях проживання студентів і т.д. Розроблена база даних може зберігати великі обсяги інформації про кожного
студента, його захворювання, лікуючого лікаря, тривалості захворювання та інше.
Бази є дуже затребуваними при обліку студентів у лікарнях. Грамотно складена система обліку студентів дуже сильно економить час при зверненні до необхідної інформації. При правильному складанні та внесення інформації в базу швидкість пошуку необхідної інформації зводиться до мінімуму. Створення такої бази даних допоможе з легкістю працювати з
інформацією, що зберігається в ній. Дозволить отримати повну інформацію, як про кожному окремому
студента, так і про всіх студентів обраного лікаря.
Розроблювану базу даних можна з легкістю використовувати в студентській лікарні. Вона є зручною та зрозумілою для будь-якого типу користувачів. База дозволяє додавати нових студентів, а також вести облік їх захворюваності і тип лікування.
Студенти, захворювання яких закінчилися більше п'яти років тому, додаються в архів.
1 ОПИС ОБЛІКУ СТУДЕНТІВ У ЛІКАРНІ Розроблена предметна область може використовуватися для автоматизації обліку хворих в студентській лікарні різних ВНЗ. Причому, враховуються лише вищі навчальні заклади.
Перш за все, до даної предметної області відносяться
студенти. Про студентів необхідні такі відомості: ПІБ, місце проживання, дата народження та номер заліковки.
Кожен
студент відноситься до певного ВУЗу. У кожному ВНЗ є багато спеціальностей, а з кожної спеціальності кілька груп. Також враховується те, що один
студент не може значитися в базі лікарні відразу в декількох ВНЗ. Якщо студент навчається в двох і більше ВНЗ, у базі враховується лише один ВУЗ.
Про ВУЗах нам необхідно знати наступне: ПІБ ректора,
назва ВНЗ,
тип ВУЗу,
назва, абревіатура,
телефон навчальної частини та його адресу. Для діагностики та подальшого лікування захворювання не потрібні дані про спеціальності та факультеті. Всі ці дані з потреби можна отримати в учбовій частині.
Про групу, в якій навчається студент, необхідно знати лише її абревіатуру.
Кожен студент, незалежно від місця
навчання, відноситься до студентської лікарні. Лікарня не виноситься як окремий об'єкт. Кожен студент в лікарні звертається до певного лікаря. Про лікаря необхідно знати: ПІБ, його спеціалізацію і номер кабінету. Лікар кожному
студенту ставить діагноз.
У студентській лікарні можуть працювати кілька лікарів однаковою спеціалізації для найбільш ефективного і швидкого
процесу прийому та діагностики. Враховуємо, що кожен лікар може працювати тільки з однієї спеціалізації в цій лікарні. Тому, спеціалізація лікаря виноситься в окрему таблицю. Також враховуємо, що кожному студенту повинно бути не менше 16 років. Про спеціалізації необхідно знати лише область, в якій
працює лікар.
Якщо знайдено захворювання і поставлений діагноз, необхідно знати назву. При діагностиці захворювання необхідно враховувати дату початку і закінчення захворювання,
тип лікування (амбулаторний або стаціонарний). Причому, дата початку захворювання не може бути більше дати закінчення захворювання.
2 ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ Перед розробником було поставлено завдання спроектувати та розробити базу даних автоматизації обліку хворих студентів. Вона включає в себе докладне вивчення предметної області даного курсового проекту: збір і угрупування інформації про захворювання студентів, лікуючих лікарів, типу лікування і т.д. У результаті повинен вийти проект бази даних, яка б дозволяла зберігати, систематизувати, обробляти, структурувати, автоматизувати і змінювати інформацію для вищеописаної довідкової системи. База даних повинна
мати зручний і легкий для сприйняття інтерфейс користувача. Повинні бути продумані спеціальні запити щодо систематизації та обробці інформації, що зберігається. Користувачеві має бути надана можливість самому задавати параметри наявних запитів. У проекті мають бути вивчені і добре продумані питання захисту та поновлення інформації. Даний проект повинен бути призначений для кола користувачів у студентській лікарні, не обов'язково знайомих з
СУБД, в якій реалізована база даних "Обліку хворих студентів".
У даному курсовому проекті проектується БД, яку може використовувати будь-яка лікарня, в не залежності від користувачів. БД полегшує роботу, працівникам лікарні, оскільки щоб знайти інформацію про цікавить студента, необхідно затратити чимало сил і часу. Різним користувачам необхідна різна
інформація, наприклад, дільничного лікаря неважливо знати місце проживання студента. Можливості БД не визначаються тільки фіксуванням інформації про студентів, а також можливістю здійснювати вибірку за кількома параметрами, пов'язаних як з ВУЗами, так і з інформацією про студентів.
У цілому, база даних повинна:
· Містити необхідну інформацію про студентів та про звернення їх до лікарів і надавати її на вимогу;
· Забезпечувати можливість виконувати запит, пошук, редагування та систематизацію даних БД;
·
Мати зручний користувальницький інтерфейс для
роботи з нею будь-якого користувача;
· Мати необхідні запити і форми для обробки інформації, що зберігається;
· Передбачати архівацію даних і збереження інформації, що зберігається в БД інформації.
3 КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ПРОЕКТУВАННЯ СУБД
3.1 Розробка схеми об'єкт-відношення
Схема моделі «Об'єкт-відношення» наведена на малюнку 3.1.
Було вибрано 6 об'єктів - студент, група, ВНЗ, лікар і діагноз і спеціалізація. Об'єкт студент має 4 властивості: ПІБ, місце проживання, рік народження, № залікові. Об'єкт група має 2 властивості: рік набору і букву. Об'єкт ВНЗ має 6 властивостей: адреса, повна
назва, абревіатура, дата закінчення,
телефон навчальної частини та ПІБ ректора. Об'єкт лікар представлений 2 властивостями: ПІБ, № кабінету. Об'єкт діагноз має одну властивість - назва. Об'єкт спеціалізація так само має одну властивість - область спеціалізації.
У даній схемі використовуються зв'язку 1 до багатьох, а також багато до багатьох. Між об'єктами студент і група обрана зв'язок багато до одного. Враховуємо, що назви спеціальностей у ВНЗ унікальні і кожен студент навчається лише в одній групі; в одній групі можуть навчатися багато студентів. Між об'єктами група та ВНЗ представлена зв'язок багато до одного: одному ВУЗу можуть належати декілька груп, кожна група належить одному ВУЗу. Між об'єктами студент і лікар немає прямого зв'язку. Об'єкти лікар і діагноз представлені зв'язком багато до багатьох, - один лікар може поставити кілька діагнозів; один діагноз може бути поставлений кількома лікарями. Між об'єктами студент і діагноз представлена зв'язок багато до багатьох: одному студенту можуть бути поставлені кілька діагнозів; один діагноз може бути поставлений кільком студентам. Між об'єктами Лікарі та спеціалізація представлена зв'язок один-до-багатьох: один лікар числиться в лікарні по одній спеціалізації; в одній лікарні можуть працювати кілька лікарів однаковою спеціалізації. До зв'язку між об'єктами студент і діагноз додано 4 властивості - тип лікування, дата початку захворювання, дата закінчення захворювання і коментарі.
Перевагою ієрархічної моделі є ефективне використання пам'яті, однак такі моделі складні для
. У таких моделях відсутній механізм підтримки цілісності даних між записами різних гілок і обробка інформації зі складними логічними зв'язками досить громіздка. Використання даної моделі не раціонально, оскільки неможливо визначити зв'язок типу багато до багатьох.
, у якого кожен об'єкт має не більше однієї дитини. Основним недоліком ієрархічної моделі для даного програмного продукту є громіздка форма запису реляційної моделі, що, у свою чергу, призводить до ускладнення розуміння користувачем бази.
Мережева модель дозволяє відображати різноманітні взаємозв'язки елементів даних у вигляді довільного графа, узагальнюючи тим самим ієрархічну модель даних.
: тип запису і тип набору. Записи визначаються записами власника і члена, які логічно пов'язані. Діаграма
СМ складається з прямокутників, що представляють типи записів і стрілок, які визначають відносини між типами записів. Ці відносини отримують імена і називаються типами наборів.
Схема мережевої моделі даних для даної БД показана на малюнку 3.3.
СМД вигідні за параметрами використання пам'яті, швидкодії і дають можливість утворення довільній зв'язку, проте мають ослаблений
цілісності даних і є досить складними. Використання такої моделі також не буде ефективним при виконанні поставлених завдань.
- Схема даних дозволяє представити структуру у вигляді таблиць (після деяких перетворень);
- Реляційна МД наочніше становить структуру даних.
На відміну від ІМД і СМД, РМД забезпечує логічний доступ до даних, що не залежить від фізичної реалізації. Недоліками реляційних моделей є складність в описі ієрархічних, мережевих зв'язків та відсутність
засобів ідентифікації окремих записів.
Для проектованої БД реляційна модель представлена на малюнку 3.4.