1. Національна транспортна система Республіки Казахстан Суверенний Казахстан -
унітарна держава, по площі (2724,9 тис.км
2) займає близько 2%
поверхні всієї земної кулі, 6,1% території Азії, і входить до десятки найбільших у світі країн, поступаючись лише Росії (17 075
тис.км
2), Канаді (9971 тис.км
2), Китаю (9597 тис.км
2), США (9364 тис.км
2), Бразилії (8547 тис.км
2), Австралії (7741 тис.км
2) , Індії (3288 тис.км
2), та Аргентині (2780 тис.км
2) [1]. За міжнародними мірками
економіка республіки має середні розміри і виробляє близько 0,16% ВВП світу. У цілому ж за обсягом ВВП Казахстан сьогодні займає 56-е місце на планеті. Частка транспорту в обсязі ВВП сягає вже понад 10%. Залізничний, авіаційний, автомобільний, морський, річковий, трубопровідний і електронний види транспорту утворюють єдину
транспортну систему.
Залізничний транспорт забезпечує 58,1% усього вантажообігу і 10,8% пасажирообігу в країні. Його іменують артерією, що живить економіку. АТ «Казахстан Темір Жоли» - найбільша казахська компанія, де працюють 85 тис. осіб, займає 7-е місце у світі за обсягом вантажоперевезень після США, Китаю, Індії, країн Європейського союзу, Росії та Україні. На півночі території держави перетинають три сибірські магістралі: Транссибірська - через м. Петропавловськ, Южносибирская - через Астану -
Павлодар на
Барнаул і Середньосибірська - через Кустанай - Кокшетау і далі на Барнаул.
Величезне значення в перевезенні вантажів і пасажирів мають три великі
казахстанські Магістралі:
Оренбург - Ташкент, збудована на початку ХХ століття (1904 - 1905 рр..), Турксиб, якої в квітні 2005 року виповнилося 75 років, Транськазахстанськая (Петропавловськ - Моїнти - Шу). Загальна протяжність доріг - понад 14 тисяч кілометрів, з яких 4 тис. - електрифіковані. Від усіх великих залізничних магістралей відходять довгі або коротші шляхи, які з'єднують промислові вузли Казахстану. До них належать
дороги:
Астана - Павлодар, Єсиль - Аркалик, Атирау - Октябрськ -
Орськ, Озен - Актау - Атирау,
Отрар - Жанабай та ін За останні роки завершено
будівництво мосту через Ертіс в Семее і найважливішою залізничної лінії Алтинсаріно - Хромтау і Аксу - Дегелен. Величезне значення має будівництво таких залізних доріг, як: Ераліево - Курик, Мангишлак - Баутіно, Хоргос - Жетиген та ін
У 1992 році почалося регулярне залізничне сполучення з Китайською Народною Республікою. З введенням цієї магістралі з'явилася можливість налагодження перевезень через
Китай до країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Завершується реконструкція швидкісної залізниці Алмати - Астана - Бурабай, планується поліпшити інфраструктуру між станціями
дружба і Актогай з метою збільшення пропускної спроможності залізничного транспорту між
Казахстаном і Китаєм. Важливе значення для Південного і всього Казахстану буде
мати будівництво залізної дороги, що зв'язує Китай,
Киргизстан,
Узбекистан з виходом на
Іран, Туреччину і далі в країни Європи.
Як і багато інших галузей, залізничний
транспорт вимагає додаткового розвитку. Основними проблемами є: зношеність парку
тепловозів і
електровозів, низька пропускна здатність окремих доріг, необхідність будівництва нових магістралей. У цих цілях у найближчі 5 років планується побудувати 1600 км нових і електрифікувати 2700 км існуючих доріг із залученням більше 2 млрд. доларів США. Всього ж на реалізацію
транспортної галузі в республіці до 2015 року передбачається виділити і освоїти близько 30 млрд. доларів.
Основним видом транспорту в державі сьогодні є автомобільний, яким користуються 85% пасажирів. Кількість автомобілів на 1 січня 2005 року в Казахстані досягло 1 млн. 532 тис., у тому числі: 1 млн. 204 тис. - легкові, 328,0 тис. - вантажні. Загальна протяжність доріг становить близько 150 тис, км. [2] Протяжність автомобільних доріг з твердим покриттям перевищує 90 тисяч кілометрів. Магістральні траси пов'язують Казахстан з усіма сусідніми
державами, в загальній
транспортній системі знаходяться всі обласні, районні центри та міста. До них відносяться траси: Алмати - Бішкек - Шимкент - Ташкент; Алмати - Шілік - Наринкол, Алмати - Караганда - Астана та ін Однак і автомобільний транспорт відстає від світових стандартів. Так, густота доріг з твердим покриттям в республіці складає 30,9 км на 1000 км
2. У Казахстані на 1000 жителів припадає 68 автомобілів.
Авіаційні лінії пов'язують рр.. Алмати, Астани з усіма обласними центрами, багатьма містами і населеними пунктами республіки, а також містами СНД, через Казахстан відкрито 63 повітряні коридори. У Казахстані сьогодні є 21
аеропорт. Найбільшою повітряної гаванню держави став реконструйований аеропорт у новій столиці Астані. В даний час компанія «Ейр-Астана» обслуговує понад 40 міжнародних і внутрішніх ліній. В Алмати побудований сучасний міжнародний аеропорт, проведена реконструкція
аеропорту в м. Атирау. У 2006 році пасажирообіг авіакомпаній у Казахстані склав 3,29 млрд. пас, / км. Не маючи достатнього досвіду міжнародних авіаперевезень, казахстанські льотчики зуміли в складних умовах перехідного періоду покласти початок виконання регулярних рейсових польотів в Китай, Німеччину, Туреччину, Монголію, Австрію, Швейцарію, Індію,
Пакистан, Угорщину, Грецію та інші держави світу.
Протяжність експлуатаційних водних шляхів становить понад 4 тисячі кілометрів. В основному вони проходять по Каспійському морю, річкам Ертіс і Жайик, частково на Ілє і озері Балхаш. На річкових маршрутах діють обладнані порти і вантажні причали. Найбільш великі річкові порти - Павлодар, Атирау, Уральськ,
Усть-Каменогорськ, Шім'ї. У 2004 році річковим транспортом перевезено більше 500 тис. тонн вантажів.
Морський транспорт зосереджений на Каспійському морі, з якого є
вихід в басейни річок
Волга і Жайик.
У 1998 році створена спеціальна морська компанія «Казмортрансфлот», яка вже має три танкери. До початку ХХI століття завершено перший етап реконструкції морського порту в м. Актау, роль якого з освоєнням Мангістауської нафти з кожним роком буде зростати; планується будівництво судноремонтного заводу, по вантажообігу (10 млн. тонн на рік) - він вже сьогодні найбільший на Каспії. Розширюються і зміцнюються морські порти Атирау, Баутіно, Курик. Розвивається
трубопровідний транспорт. Сьогодні в державі протяжність магістральних трубопроводів становить більше 17 тис. км (10 тис. км газопроводів і 7,4 тис. км
нафтопроводів), які з'єднують родовища з переробними
підприємствами, як в самій республіці, так і в Росії,
Узбекистані, Азербайджані. У 2006 році у всьому обсязі вантажообігу трубопровідний транспорт склав 25,5% (компанії «Казтрансойл» і «Казтрансгаз» належать до світових лідерів). Для перекачування Мангишлакскій нафти побудовані
нафтопроводи: Жанаозен - Жетибай - Актау і Жанаозен - Атирау -
Самара (1500 км). До Павлодар і Шимкент проведено
нафтопровід з Омська. Через Казахстан проходять потужні газові магістралі: Середня Азія - Центр, Бухара -
Урал, газопровід Мубарек - Ташкент - Чимкент - Тараз - Бішкек - Алмати. Так,
відповідно до намічених програмами завершено будівництво трубопроводу (КТК) Тенгіз -
Новоросійськ, пропускною спроможністю до 70 млн. тонн нафти, введений в експлуатацію трубопровід Карашаганак - Великий Шаган - Атирау, побудований нафтопровід до Китайської Народної Республіки Атасу - Алашанькоу. Важливе значення для економіки держави матиме будівництво нового газопроводу уздовж Каспійського моря відповідно до рішення, прийнятого в травні 2007 року президентами Росії, Казахстану і
Туркменістану. Республіка Казахстан є державою зі стабільно розвивається і демонструє послідовне зміцнення показників своєї діяльності. Співвідношення довжини доріг за видами транспорту показано нижче (табл. 1).
Табл. 1. Характеристики транспортного комплексу Республіки Казахстан
Види доріг
| Протяжність доріг, тис. км.
| Щільність доріг, км/1000 кв.км території
|
Автомобільні дороги з твердим покриттям
| 88,4
| 14,0
|
Залізниці
| 32,4
| 5,1
|
Експлуатовані водні шляхи
| 3,9
| 1,5
|
Повітряні траси
| 61,0
| |
Ключову роль у розвитку економіки і промисловості країни, а також і в експортно-імпортних і транзитних відносинах відіграють залізничний і автомобільний види транспорту. Зростання ВВП Казахстану в період з 2000 по 2004 роки склав 42,7%, при цьому обсяг вантажних перевезень всіма видами транспорту збільшився лише на 28,5%. У результаті склалася
ситуація, коли існуючі потужності транспортної інфраструктури стримують темпи зростання економіки. Перспективи економічного розвитку Казахстану з очікуваними темпами зростання ВВП 8,8-9,2% в рік і середньорічними темпами зростання в обробній промисловості 8-8,4% неминуче потягнуть за собою подальше підвищення навантаження на транспортну систему. Сировинна спрямованість економіки Казахстану, поряд з великими відстанями та низькою щільністю населення, зумовлює високу залежність економіки від транспорту. Якщо в період економічного спаду
транспортний комплекс забезпечив всі потреби економіки держави, а також надав підтримку шляхом стримування тарифів і цін на
транспортні послуги, то в даний час, у період стабільного зростання, необхідна істотна
державна підтримка для відновлення і підйому транспортної галузі. Незбалансоване розміщення транспортно-комунікаційної
мережі на всій території країни перешкоджає розвитку єдиного економічного простору та зростанню мобільності населення. Зростаючий попит на якісні
транспортні послуги задовольняється не в повному обсязі через недостатній рівень технічного розвитку транспортної системи і відставання у галузі транспортних технологій.
1.1 Транзитні можливості Геополітична роль Республіки Казахстан, тобто роль транзитного мосту між Європою та Азією, а також між Росією і Китаєм визначається її розташуванням у центрі євразійського континенту. Вона розташована на стику Європи й Азії, завдяки чому володіє значним транзитним потенціалом, надаючи азіатським
країнам географічно безальтернативну наземну транспортну зв'язок із Росією і Європою. Головна
перевага, яким володіють транзитні коридори, що проходять через територію Казахстану, полягає у значному зменшенні відстаней. При здійсненні сполучення між Європою і Китаєм через Казахстан відстань перевезень зменшується у два рази в порівнянні з морським шляхом і на тисячу кілометрів в порівнянні з транзитом по території Росії. Республіка Казахстан має необхідний потенціал для серйозної переорієнтації зовнішньоторговельного балансу. Цей потенціал полягає, перш за все, в унікальних транзитних можливостях країни:
територія Республіки Казахстан розташована на напрямку сухопутного моста для вантажних потоків між основними макроекономічними полюсами -
країнами Європейського Союзу та Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Америки та Євразії; скорочення часу доставки транзитних вантажів.
Створення трансконтинентальних магістралей вигідно для міжнародної торгівлі. Між країнами Європейського Союзу та Азіатсько-Тихоокеанського регіону щорічно курсує близько 6 млн. контейнерів. Зараз основна частина цього потоку (98%) перевозиться іноземним морським флотом через закордонні порти, минаючи територію Казахстану. Разом з тим транзитний шлях з Азіатсько-Тихоокеанського регіону до Європи по території Казахстану набагато коротше морського шляху. Головна конкурентна перевага Казахстану - більш короткий, за інших рівних умовах, час доставки вантажів. Ця обставина дозволяє прогнозувати неминуче зростання вантажопотоків у напрямку Китай - Європа і транзиту через
Казахстан (рис. 3.). Через територію Казахстану проходять три основних транзитних напрямки:
1. Європа - Китай (за участю Росії);
2. Європа - Китай (через країни Організації економічного співробітництва, ОЕС);
3.
Росія -
Центральна Азія.
Рис. 3. Прогноз зростання вантажопотоків у напрямку Китай - Європа і транзиту через Казахстан. [3]
На країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР), які демонструють зростання ВВП, у середньому, на рівні 5-7% на рік, а зовнішньої торгівлі - 9-14%, вже припадає 60% глобального світового виробництва і 40% світової торгівлі. Доходи транспортних компаній Казахстану від транзиту вантажів становлять близько 500 млн. дол США, то є лише один відсоток від загального ринку транзитних перевезень між Європою та Азією.
2. Транспортні коридори на території Казахстану По території Казахстану проходять сформовані на основі існуючої в республіці транспортної інфраструктури чотири міжнародні транспортні коридори. Коридори дозволяють значно скоротити відстань у сполученні Схід-Захід і
терміни доставки вантажів. Всі ці транспортні маршрути відносно нові, активно розвиватися почали в 90-і роки. Вони дозволяють значно скоротити відстань і терміни доставки вантажів у міжнародному сполученні Схід - Захід.
Залізничний транспорт має найкращі перспективи розвитку транзитного потенціалу та підвищення його використання.
Залізнична станція Достик (міжнародний прикордонний пункт Достик - Алашанькоу) на казахстансько-китайському кордоні має особливе значення в забезпеченні міжнародних перевезень по Трансазиатской залізничної магістралі. Тут, а також у містах Астані, Алмати, Актау на державному рівні планується створення регіональних транспортно-логістичних центрів в рамках реалізації транспортно-логістичного кластеру. Акціонерним
товариством «Казахстан Темір Жоли» був розроблений план будівництва Транськазахстанськая залізничної магістралі шириною колії 1435 мм (далі - ТКЖМ) у напрямку від станції Достик до державного кордону з
Туркменістаном з подальшою можливістю подальшого проходження даної магістралі через територію Туркменістану і з'єднанням із залізничною магістраллю Ісламської Республіки Іран з шириною колії 1435 мм і далі з виходом на європейські ринки через територію Туреччини (рис. 5.). Введення ТКЖМ, за первинними
оцінками експертів, дозволить залучити в транзитному сполученні - до 35 млн. т, в експортному сполученні - до 20 млн. т.
Рис. 5. Динаміка контейнерного вантажопотоку через перехід Достик - Алашанькоу [4].
Планується відкриття другого міжнародного прикордонного залізничного переходу та будівництво залізничної лінії Хоргос - Сариозек, яка є продовженням будується Китаєм залізничної лінії Цзінхе - Хоргос. Це буде сприяти подальшому зростанню транзитних перевезень з Китаю і забезпечить швидкі темпи розвитку
зони вільної торгівлі на прикордонному пункті переходу Хоргос. Отримає подальший розвиток і вже існуюча
мережа міжнародних автомобільних транспортних коридорів.
2.1. Новий транспортний коридор «Західна Європа - Західний Китай » Основні результати проведеного аналізу залізничних перевезень в республіці Казахстан показали незначну
конкурентоспроможність цього виду транспорту в розглянутому коридорі. У найближчі 10-15 років за висновком компанії «TASC» (
Ізраїль) поліпшення залізничної мережі не очікується, що виключає її конкуренцію з автотранспортом. Тільки створення термінально-логістичного сервісу на залізниці дозволить ЖД Казахстану підвищити свою конкурентоспроможність. Досліджуваний у роботі транзитний коридор сьогодні неконкурентоспроможна в порівнянні з Транссибірською магістраллю, він не може залучити значну частку вантажопотоку в напрямку
Південно-Східна Азія - Західна Європа. Трансазиатская залізниця зараз не в змозі забезпечити достатній рівень обслуговування на більшості маршрутів (низька швидкість, численна кількість прикордонних переходів). Однак, як головні магістральні автошляхи, так і регіональні в цьому регіоні є дорогами низької якості. Для створення коридору важливим є розвиток маршрутів Ташкент -
Астрахань -
Москва і Алмати - Астана - Єкатеринбург. Протяжність цих доріг становить понад 1500 км. Їх неякісне покриття обумовлено суворими погодними умовами. При реалізації запланованих Мінтранскомом РК
інвестиційних проектів:
· Транс'європейський магістральна дорога Е40;
· Достик - Алмати - Астана - Москва;
· Урумчі - Киргизстан - Іран;
коридор зможе надати більш високий рівень обслуговування перш за все на коротких або середніх відстанях, що дозволить забезпечити розвиток торгівлі на прилеглих
територіях всередині Казахстану, а також створити мережу транспортно-логістичних центрів, які обслуговують транзит вантажопотоків як у напрямку Ірану, так і Росії. Реалізація цих проектів дозволить через поліпшення і створення обхідних доріг великих населених пунктів підвищити значення цього коридору в забезпеченні вантажопотоків з головних напрямків, одним з яких вже сьогодні є північ і північний захід у напрямку на Росію. У «Програмі Уряду Республіки Казахстан на 2007-2009 роки» у розвитку транзитного потенціалу особливу увагу приділено реалізації проектів з будівництва автотранспортного коридору в напрямку Західна Європа -
Росія - Казахстан - Західний Китай, автомобільних і залізничних коридорів в широтному напрямку, що пов'язують казахстанські морські порти Каспійського моря з східними воротами країни. Передбачається, що реалізація проекту створення нового транспортного коридору «Західна Європа - Західний Китай» дозволить переорієнтувати частину перевезених з Китаю товарів з морського
транспорту (45 днів) на автомобільний (11 днів) [5]. За даними Мінтранскома республіки, загальна протяжність автодороги Західна Європа - Китай складе 8 тис. 998 км, більше 3 тис. 200 км з яких пройде по території Казахстану на основі існуючої автодороги Самара - Чимкент - Тараз - Кордан -
Алма-Ата - Хоргос. Сьогодні, використовуючи свою основну
перевагу - геополітичне місце розташування, Республіка Казахстан може зосередитися на розширенні пропускної здатності транспорного-логістичної системи на напрямку міжнародного транзитного коридору «Західний Китай - Західна Європа» та надання якісних послуг доданої вартості. Складовою частиною транспортно-логістичної системи є
логістичні центри, що надають весь комплекс послуг з обробки, зберігання, транспортування вантажу, і керуючі зростаючими товаропотоки в сучасній глобальній економіці.
3. Рішення транспортних проблем державою Для вирішення існуючих транспортних проблем в Республіці Казахстан на державному рівні прийнято низку документів. У червні 2005 року постановою Уряду Республіки Казахстан затверджено план зі створення кластеру «Транспортна логістика». Місією транспортно-логістичного кластеру є забезпечення рівня розвитку і діяльності транспортного комплексу відповідно до вимог економіки і населення Казахстану в перевезеннях і успішної конкуренції на світових ринках транзитних перевезень. Для успішного вирішення всіх існуючих в країні транспортних проблем у 2006 році прийнята «Транспортна стратегія Республіки Казахстан до 2015 року», метою якої є випереджаючий розвиток транспортно-комунікаційного комплексу, спроможного у повному обсязі задовольняти потреби економіки і населення в транспортних послугах. Тут сформульовано стратегічні завдання розвитку транспортної системи і механізми їх реалізації. Основне завдання, сформульована в Стратегії - інтеграція транспортної системи Казахстану в світову транспортну систему шляхом:
· Підвищення рівня розвитку транспортної інфраструктури на базі основних меридіональних і широтних транспортних магістралей, що пов'язують маршрутів і вузлів за напрямками Схід-Захід і Північ-Південь; досягнення найбільшої ефективності транспортних
процесів,
· Зниження частки транспортної складової у вартості кінцевої продукції у внутрішньому, транзитному та експортно-імпортному сполученні.
3.1. Позицирование на світовому ринку Стратегія передбачає позиціонування Казахстану на світовому ринку як і ролі трансконтинентального економічного моста для взаємодії європейської, азіатсько-тихоокеанської і південно-азіатській економічних систем. При цьому основним завданням є технологізація процесів перетікання
ресурсів у просторі між Заходом і Сходом (Європою і Азією). А на регіональному рівні Казахстан позиціонується як сучасний сервісний центр. Використовуючи наявний потенціал,
Казахстан повинен стати розвиненою сервісним центром регіону з надання широкого спектру послуг, що
відповідають міжнародним стандартам. Деякі очікувані результати реалізації «Транспортної стратегії Республіки Казахстан до 2015 року» представлені нижче.
·
Здійснення переходу транспортної системи на якісно новий рівень функціонування, формування оптимальної транспортної мережі. Органічна інтеграція Казахстанського транспортного комплексу в світову транспортну систему.
· Створення мережі транспортно-логістичних центрів інтермодальних перевезень.
· Зниження транспортної складової у вартості кінцевої продукції та послуг до 6,9%, підвищення конкурентоспроможності експорту. Частка транспорту у ВВП (без особистих автомобілів) складе 7,9% (у 2005 році - 11%). З урахуванням реалізації Стратегії індустріально-інноваційного розвитку та перспектив територіального розвитку зниження грузоемкості економіки планується до 5 т-км/долл.
США ВВП;
· Збільшення обсягів транзиту через територію Республіки Казахстан.
На сьогоднішній день країни, що розвиваються, переважно азійські, виробляють приблизно 60% світового ВВП. Оскільки зараз існує лише одна потужна
Транссибірська магістраль, що проходить через Росію до Європи, за якою Китай та інші
країни Південно-Східної Азії можуть транспортувати вантажі, то КНР зацікавлена в будівництві коротшою, більш ефективної і менш
бюрократичної залізничної гілки. Новий транспортний маршрут дозволить здійснити транспортування вантажів не тільки з Китаю, але і всієї Південно-Східної Азії через Китай і Казахстан на Захід. Для реалізації китайського проекту потрібно багато років, як для створення необхідної інфраструктури, так і для вирішення комплексу юридичних питань.