[ Організація казначейського виконання Державного бюджету України та розробка напрямків ]! | 0,0 | 0,0 | -95,4 | -100 | 0,0 | ||
6 Заборгованість по пенсіях військовослужбовцям | 700,1 | 0,0 | 0,0 | -700,1 | -100 | 0,0 | |
7 Інші виплати, кіт Здійснюються через Пенсійний фонд | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | ||
8 Інша допомогу | 9,2 | 0,0 | 0,0 | -9,2 | -100 | 0,0 |
9 Зарплата працівникам виробничої сфери, кіт Фінансується з бюджету | 48,8 | 22,9 | 12,5 | -36,3 | -74,39 | -10,4 | -45,41 |
Разом соц Виплат | 2343,1 | 1235,9 | 1158,8 | -1184,3 | -50,54 | -77,1 | -6,24 |
10 Нараховано на зарплату | 90,9 | 48,3 | 25,9 | -65 | -71,51 | -22,4 | -46,38 |
11 Податок на зарплату | 23,1 | 11,5 | 6,8 | -16,3 | -70,56 | -4,7 | -40,87 |
Всього соц Виплат | 2457,1 | 1295,7 | 1191,5 | -1265,6 | -51,51 | -104,2 | -8,04 |
Дотації місцевим бюджетам за звітний період збільшилися порівняно з 2004 роком на 2094,1 млн. грн., Або в 2 рази, і склали 4123,3 млн. грн.
Суттєве зменшення питомої ваги здійснених видатків порівняно з плановим річним показником спостерігається з обслуговування зовнішнього державного боргу (на 3,72%) Значне збільшення питомої ваги витрат у порівнянні з річним показником мало місце у правоохоронній діяльності та гарантування безпеки держави (на 1,4% ), державному управлінні (на 1,31%)
Таблиця № 2.3 - Структура видатків державного бюджету України в 2004 році
Найменування | Відсоток,% |
Дотації місцевим бюджетам | 11,87% |
Інші витрати | 9,02% |
Державне управління | 7,40% |
Фундаментальні дослідження і розвиток НТП | 2,020% |
Національна оборона | 6,592% |
Правоохоронна діяльність і гарантія безпеки д-ви | 7,302% |
Освіта | 7,7620% |
Охорона здоров'я | 2,04% |
Соц захист та соціальне забезпечення | 10,562% |
Житлово-комунальне господарство | 0,007% | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Промисловість та енергетика | 6,532% | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Будівництво | 1,070% | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сільське, лісове господарство, мисливства та рибальство | 1,5205 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Транспорт, дорожнє господарство | 1,84%
Малюнок 2.3 - Структура видатків державного бюджету України в 2004 році Видаткова частина 2005 Витрати державного бюджету України в 2005 році склали 39942,6 млн. грн., Що на 4410 млн. грн., Або на 12,4% перевищує показник 2004 року, у тому числі видатки загального фонду склали 29032,9 млн. грн., що на 1285,2 млн. грн., або на 4,6% більше показника 2004 року, видатки спеціального фонду - 10909,6 млн. грн., що на 3124,8 млн. грн., або на 40,1% більше показника попереднього року Рівень виконання видатків державного бюджету за 2005 рік знизилися в порівнянні з 2004 роком з 98 до 85,9%. Рівень виконання видатків загального фонду державного бюджету склав 89,1% річного плану проти 94% за 2004. Рівень виконання видатків спеціального фонду державного бюджету склав 78,6% проти 115,3% за 2004 рік. Питома вага видаткової частини державного бюджету у зведеному бюджеті Україні знизився з 64,71% у 2004 році до 59,51% у 2004 році. Видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення в 2005 році склали 3897,7 млн. грн. і збільшилися в порівнянні з 2004 роком на 199,3 млн. грн., або на 5,4%, у тому числі видатки загального фонду державного бюджету склали 2691,9 млн. грн., що на 981,8 млн. грн., або на 26,7% менше ніж у 2004 році. Витрати на освіту в 2005 році склали 3591,1 млн. грн. і збільшилися в порівнянні з 2004 роком на 840,1 млн. грн., або на 30,5%, у тому числі видатки загального фонду склали 1948,5 млн. грн., що на 481,4 млн. грн., або на 32,8% більше ніж у 2004 році. Рівень виконання цих видатків за планом склав 905 проти 94,5% у 2004 році. Витрати на охорону здоров'я в 2005 році склали 1073,4 млн. грн. і збільшилися в порівнянні з 2004 роком на 351,1 млн. грн., або на 48,6%, у тому числі видатки загального фонду склали 779,9 млн. грн., що на 217 млн. грн., або на 38, 6% більше 2004 року. Рівень виконання цих видатків за планом становив 77,7% проти 91,95 в 2004 році. Рівень виконання загального фонду цих видатків становив 74,8% проти 93,9% у 2004 році. Витрати на покриття заборгованостей, які виникли у попередні роки по заробітній платі працівникам бюджетних установі, грошового забезпечення, стипендії та інших соціальних виплат, за звітний період склали 567,2 млн. грн., Або 98,2%. У 2004 році на ці витрати спрямоване було 157,3 млн. грн., Або 98,8%. Витрати щодо соціальних виплат з державного бюджету в 2005 році знизилися на 497,7 млн. грн., Або на 42,3% і на 01. 01. 2006 становили 679,6 млн. грн. Повністю погашена заборгованість по заробітній платі працівникам бюджетної сфери, стипендії і грошове забезпечення. Таблиця № 2.4 - Заборгованість із соціальних виплат з державного бюджету України
Витрати державного бюджету на промисловість та енергетику в 2005 році склали 2466,2 млн. грн. і збільшилися в порівнянні з 2004 роком на 198,6 млн. грн., або на 8,8%, у тому числі видатки загального фонду склали 2209 млн. грн., що на 240,3 млн. грн., або на 12, 2% більше показника 2004 року. Рівень виконання видатків на промисловість та енергетику за планом склали 91,3% проти 99,5% у 2004 році. Рівень виконання загального фонду цих видатків становив 94,7% за планом проти 99,6% за 2004 рік. Слід сказати, що витрати державного бюджету на паливно-енергетичний комплекс виконані на 95,5%, в тому числі видатки на державну підтримку вугільних підприємств склали 96,7%; витрати пов'язані з реструктуризацією вугільної промисловості, - 94,7%. Міжбюджетні трансферти (кошти, які передаються з державного бюджету в інші бюджети) в 2005 році склали 7251,7 млн. грн. і збільшилися в порівнянні з 2004 роком на 2873,7 млн. грн., або на 65,6%, у тому числі видатки загального фонду склали 4506,9 млн. грн., що на 128,9 млн. грн., або на 2,9% більше показника 2004 року. Відповідно до статті 30 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» кошти державного бюджету в першу чергу спрямовуються на соціальні виплати (заробітна плата, стипендії, пенсії, грошове забезпечення), питома вага яких у загальних обсягах асигнування за різними кодами функціональної класифікації неоднаковий, тому має місце розходження в рівні виконання. Зменшення питомої ваги фактичних витрат у 2005 році в загальній сумі видатків порівняно з плановим показником спостерігається в обслуговуванні зовнішнього державного боргу - на 2,93%. Збільшення питомої ваги фактичних витрат у 2005 році в загальній сумі видатків порівняно з річним плановим показником мало місце у міжбюджетних трансфертах - на 1,72%. Збільшення питомої ваги фактичних витрат у 2005 році в загальній сумі видатків порівняно з 2004 роком здійснилося у правоохоронній діяльності та у сфері гарантії безпеки держави - на 2,16%, в галузі освіти - на 1,42%, витрати на покриття заборгованостей по заробітній платі працівникам бюджетних установі, яка виникла у попередні роки, грошове забезпечення, стипендії та інші соціальні виплати - на 1,38%, в національній обороні - на 1,15%, сільському, лісовому господарстві, рибальстві, мисливства - на 1,01% . 2.2 Управління грошовими потоками в системі казначейського виконання Впровадження єдиного рахунку Держскарбниці повинно було забезпечити реалізацію єдиної каси. Зарахування на єдиний казначейський рахунок усіх доходів та надходження із джерел фінансування дефіциту бюджету та здійснення з цього рахунку всіх передбачених розрахунків забезпечило б максимальну концентрацію бюджетних коштів, підвищило б оперативність і якість управління фінансовими потоками державного бюджету. Як свідчить аналіз, на практиці впровадження єдиного казначейського рахунку не забезпечило ефективне управління грошовими потоками. Внаслідок цього, значна частина бюджетних коштів працює на банківські установи, зміцнюючи їх ресурсну базу, тоді як держава змушена брати кредити під дуже високі відсотки для фінансування першочергових видатків, передбачених бюджетом. Аналіз ефективності управління органами державного казначейства фінансовими потоками показав, що залишки коштів державного бюджету на рахунках Національного банку України та комерційних банків мають стабільну тенденцію до збільшення. Дані таблиці № 2.5 свідчать, що казначейство практично не керує цим процесом. Таблиця № 2.5 - Залишки коштів Державного бюджету України в банківських установах, млн. грн.
Одним із суттєвих недоліків діючої системи казначейського виконання бюджету є те, що органи казначейства не мають безпосереднього доступу до бухгалтерії бюджетних установі. Це не дає можливість казначейству своєчасно контролювати стан кредиторської та дебіторської заборгованості бюджетних установі, що підтверджують дані таблиці № 2.6. Таблиця № 2.6 - Дані про кредиторської та дебіторської заборгованості бюджетних установі, які фінансуються з державного бюджету України, млн. грн.
Слід сказати, що ця проблема в різних країнах вирішується по різному. Так, на приклад, у Франції казначейство бере на себе весь бухгалтерський облік бюджетних організації. 2.3 Аналіз структури державного боргу України; управління державним боргом як функцією Держказначейства Державний борг - сума заборгованості держави своїм або іноземним юридичним і фізичним особам. У залежності від цього і розрізняють внутрішній і зовнішній державний борг. Найобтяжливішим є зовнішній борг, оскільки країна може покривати його і відсотки тільки за рахунок експорту товарів, сировини, послуг, золота або вільно конвертованої валюти. Внутрішній борг розподіляється між населенням країни шляхом випускаються позик або за рахунок зростання податків; останнє небажано для населення і знижує ділову активність працюючих Внутрішній борг складається в основному з позик та вкладів населення Різновидом державного боргу є банкноти, лотерейні квитки, гарантійні зобов'язання. Бюджетний дефіцит і державний борг тісно взаємопов'язані. Щорічний дефіцит може покриватися або за рахунок зростання державного боргу, або за рахунок емісії грошей. Навіть бездефіцитний бюджет не може свідчити про здоров'я економіки, якщо у держави великий борг, тому бюджетний дефіцит повинен бути в центрі уваги. Гарантія - важлива сторона будь-якого фінансового заходи. Головна гарантія як для зовнішнього, так і внутрішнього запозичення - це високий рейтинг країни. У зв'язку з цим слід встановити статус державних цінних паперів і законодавчо опрацювати механізм відповідальності держави у разі невиконання прийнятих на себе зобов'язань. На 01.01.2004 рік сума державного боргу України склала 79840,1 млн. грн. З них державний внутрішній борг дорівнює 14953,5 млн. грн., або 18,7%, державний зовнішній борг - 64886,6 млн. грн., або 81,3%. У структурі державного внутрішнього боргу заборгованість перед юридичними особами складає 11449 млн. грн., Або 76,56% від загальної суми внутрішнього боргу, заборгованість перед Національним банком України складає 3503,5 млн. грн., Або 23,43% відповідно. Таблиця № 2.6 - Структура державного внутрішнього боргу на 01.01.2005 року
Рисунок 2.4 - Структура державного внутрішнього боргу на 01.01.2005 року Заборгованість перед фізичними особами складає лише 1 млн. грн., Або 0,01% у загальній сумі державного внутрішнього боргу Заборгованість Україна громадянам або організаціям інших країн, тобто зовнішній борг, є тягарем. Цю частину державного боргу ми, безумовно, не «повинні самі собі», і в реальному вимірі виплата відсотків і суми основного боргу передбачає в даному випадку передачу частини нашого реального обсягу продукції, що випускається в розпорядження інших країн. Слід зазначити, що частка державного боргу, що припадає на іноземних кредиторів, в останні роки збільшилася. Тому зовнішній борг, на відміну від внутрішнього, викликає великі побоювання і є серйозним приводом для занепокоєння Зовнішній державний борг виникає з залученням зовнішніх позик на закупівлю сировини, матеріалів, технологічного обладнання, яке передбачено міжнародною угодою. Таблиця № 2.7 - Структура державного зовнішнього боргу на 1 січня 2005
| 42,41% |
Рисунок 2.5 - Структура державного зовнішнього боргу на 01.01.2004 року
Витрати на обслуговування державного боргу за 2004 рік склали 3059,3 млн. грн., Або 86,3% планових призначень на рік, у тому числі витрати на обслуговування внутрішнього боргу склали 1250,7 млн. грн., Або 81,4% на рік, а витрати на обслуговування зовнішнього державного боргу - 1808,5 млн. грн., або 90%.
Таблиця № 2.8 - Динаміка державного боргу Україна в 2004 році
Місяць | Сума |
Січень | 80058,7 |
Лютий | 82353,4 |
Березень | 81706,6 |
Квітень | 74583,5 |
Травень | 80196,9 |
Червень | 80374 |
Липень | 80643,5 |
Серпень | 80110,3 |
Вересень | 77967,7 |
Жовтень | 75970,7 |
Листопад | 75502,9 |
Грудень | 75184,9 |
Малюнок 2.6 - Динаміка державного боргу Україна в 2004 році
На 01.01.2005 року сума державного боргу України склала 76918,5 млн. грн., Вона збільшилася в порівнянні з попереднім місяцем на 1733,6 млн. грн., Або на 2,3%, а в порівнянні з початком року зменшилася на 3140 , 2 млн. грн., або на 3,9%.
Таблиця № 2.9 - Динаміка державного внутрішнього боргу України в 2000 році
Місяць | Сума | Граничний розмір внутр боргу |
1 січня 2000 | 14975,8 | 29278,3 |
1 лютого 2000 | 15107,3 | 29278,3 |
3 січня 2000 | 15104,8 | 29278,3 |
4 січня 2000 | 14990,2 | 29278,3 |
1 травня 2000 | 23222,9 | 29278,3 |
1 червня 2000 | 22957 | 29278,3 |
1 липень 2000 | 23160,9 | 29278,3 |
1 серпня 2000 | 23010,9 | 29278,3 |
1 вересня 2000 | 22773,5 | 29278,3 |
10 січня 2000 | 21167,4 | 29278,3 |
1 листопада 2000 | 21177,7 | 29278,3 |
1 грудня 2000 | 21088,2 | 29278,3 |
Державний внутрішній борг становить 20781,6 млн. грн., Або 27,02 в загальній сумі державного боргу, він зменшився в порівнянні з попереднім місяцем на 306,6 млн. грн., Або на 1,5%, а порівняно з початком року він збільшився на 5805,8 млн. грн., або на 38,8%
Граничний розмір внутрішнього державного боргу становить 29278,3.
Малюнок 2.7 - Динаміка державного внутрішнього боргу в 2004 році
Таблиця № 2.10 - Динаміка державного зовнішнього боргу України в 2005 році
Місяць | Сума | Граничний розмір зовнішнього боргу | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 січня 2004 | 12476,8 | 12492,2 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 лютого 2004 | 12281,3 | 12492,2 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 Березня 2004 | 12114,9 | 12492,2 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 квітня 2004 | 10979,7 | 12492,2
Граничний розмір державного зовнішнього боргу дорівнює 2492,2 млн. $ Малюнок 2.8 - Динаміка державного зовнішнього боргу України в 2004 році Державний зовнішній борг становить 56136,9 млн. грн. (10329,7 млн. доларів США), або 72,98% загальної суми державного боргу, і збільшився у порівнянні з попереднім місяцем на 2040,2 млн. грн., Або на 3,7%, а порівняно з початком року зменшився на 8946,1 млн. грн., або на 13,7%. Погашення зовнішнього боргу проводиться з трьох основних джерел: а) з бюджету; б) за рахунок золотовалютних резервів, приватизації власності; в) з нових позик Таблиця № 2.11 - Структура державного внутрішнього боргу на 01.01.2005
Малюнок 2.9 - Структура державного внутрішнього боргу на 01.01.2005 У структурі державного внутрішнього боргу заборгованість перед юридичними особами складає 10184,2 млн. грн., Або 49,01% у загальній сумі державного внутрішнього боргу, заборгованість перед банківськими установами становить 10596,5 млн. грн., Або 50,99% відповідно. Інша внутрішня заборгованість складає 1 млн. грн., Або 0,005% у загальній сумі державного внутрішнього боргу. Таблиця № 2.12 - Структура державного зовнішнього боргу на 01.01.2005
Малюнок 2.10 Структура державного боргу на 01.01.2005 Витрати на обслуговування державного боргу в 2004 році склали 4568,8 млн. грн., Або 78% річного плану, в тому числі витрати на обслуговування внутрішнього державного боргу склали 1661,4 млн. грн., Або 89,6% річного плану, а витрати з обслуговування зовнішнього державного боргу - 2907,5 млн. грн., або 72,6% відповідно. На 30 листопада 2005 прямий державний борг України становив 62369,1 млн. грн. (11805,4 млн. доларів США), який зменшився в порівнянні з початком року на 1846,6 млн. грн., Або на 29%. Прямий державний борг становить 20603,3 млн. грн. (3899,9 млн. доларів США), або 33,03% загальної суми прямого державного боргу і зменшився в порівнянні з початком року на 117,3 млн. грн., Або на 0,9%. У структурі прямого державного внутрішнього боргу заборгованість перед юридичними особами складає 10206,3 млн. грн., Або 49,54% загальної суми прямого державного внутрішнього боргу, заборгованість перед банківськими установами становить 10397 млн. грн., Або 50,46%. Таблиця № 2.13 - Структура внутрішнього державного боргу в 2005 році
Малюнок 2.11 Структура внутрішнього державного боргу в 2005 році Прямий державний зовнішній борг становить 41765,7 млн. грн., Або 66,96% загальної суми прямого зовнішнього державного боргу і в порівнянні з початком року знизився на 1669,4 млн. грн., Або на 3,8%. Непрямий борг станом на 30 листопада 2005 становить 11515,3 млн. грн. і зменшився в порівнянні з початком року на 1291,8 млн. грн., або на 10,1%. Непрямий внутрішній державний борг залишився на рівні початку року і складає лише 1 млн. грн. Непрямий зовнішній державний борг становить 11514,3 млн. грн. і в порівнянні з початком року зменшився на 1291,8 млн. грн., або на 10,1; 3. Основні напрями вдосконалення бюджетної політики і казначейської системи виконання бюджету Верховна Рада України 21 червня 2005 року прийняв новий базовий Закон, який визначає законодавчу основу бюджетного процесу, - Бюджетний кодекс України. Не можна сказати, що це ідеальний документ і що він вирішує всі питання. Перш за все, питання, пов'язані, з розподілом повноважень між законодавчою та виконавчою владою. Проте це дуже необхідний документ для формування бюджету на 2006 рік і наступні роки. Інша проблема, пов'язана з законодавством, - це проблема невідповідності обсягу видатків, який має здійснюватися державою згідно чинного законодавства, і обсягом витрат, який воно може здійснити. Виходячи з існуючої податкової системи, розвитку економіки та макроекономічних параметрів. Економічні інтереси держави і соціальна проблема потребують перегляду та списання актів законодавства, які прийняті без урахування фінансових можливостей держави. Або ми ніколи не зможемо досягнути збалансованості державних фінансів. Ці кроки можуть бути непопулярними, однак з необхідно робити якомога швидше, оскільки це дасть можливість прискорити темпи зниження податкового навантаження. Казначейське виконання бюджету пройшло певні етапи, які супроводжувалися перерозподілом виконання функції як між банківською і фінансовою системами, галузевими міністерствами і відомствами, так і між підрозділами центрального апарату Міністерства фінансів України, його місцевими фінансовими органами з подальшим зосередженням цих функції в системі Держказначейства. Основним завданням казначейства є удосконалення системи ефективного управління коштами державного бюджету та процедур попереднього контролю за їх витрачанням, розробка нової політики бухгалтерського контролю і звітності, чітке визначення та розподіл функції між учасниками бюджетного процесу, створення єдиного комплексу технічних і програмних засобів інформаційної системи казначейства. На казначейську систему виконання видаткової частини бюджету, принциповою відмінністю якої є здійснення видатків розпорядників бюджетних коштів шляхом оплати рахунків органами казначейства, перейшли практично всі установи, які отримують і використовують у своїй діяльності кошти державного бюджету. Не менш важливим завданням казначейства є поетапне впровадження у 2006 році казначейського виконання місцевих бюджетів, що передбачає обслуговування 682 бюджетів Автономної республіки Крим, областей, міст, районів. Проблема нестачі коштів, яка виникла сьогодні перед державою, є результатом їх неоптимального перерозподілу замість загальноприйнятого у світі управління ресурсами, що забезпечує здійснення видатків у рамках асигнування, реально передбачених бюджетом. Крім того, поки витрати не будуть здійснюватися бюджетними установами на підставі прийнятих ними зобов'язань тільки в рамках бюджетних асигнування, проте навіть найефективніші програми будуть реалізовані не повністю. Починаючи, з 2004 року державна скарбниця вийшло на новий етап, який передбачає впровадження та удосконалення роботи Єдиного казначейського рахунку (ЄКР). Суть проблеми лежить у тому, що грошові потоки, які перебувають в установах банків, об'єднуються на Єдиному казначейському рахунку. Розроблено принципово нову модель функціонування казначейства, яка включає входження Держказначейства в систему електронних платежів НБУ, впровадження внутрішньої платіжної системи казначейства та відкриття органам казначейства кореспондентських рахунків у НБУ. Функціонування внутрішньої платіжної системи казначейства України дає можливість: - Отримувати щоденну достовірну інформацію про стан виконання державних та місцевих бюджетів; - Ефективно управляти реальними ресурсами і оперативно задовольняти першочергові та інші потреби бюджетних коштів згідно з прийнятим Законом України про державний бюджет; - Контролювати цільову спрямованість і ефективність використання бюджетних коштів; - Своєчасно здійснювати перерахунок коштів усім рівням бюджетів для подальшого їх спрямування на виконання соціальних програм органами місцевого самоврядування. У плані оптимізації структури державного боргу та проведення ефективної і послідовної боргової політики особливої уваги заслуговує необхідність розвитку і постійного удосконалення управління борговими ризиками і т.д. Додатковою метою боргової політики України є сприяння розвитку внутрішнього ринку державних боргових зобов'язань, існування розвиненого внутрішнього ринку дасть можливість здійснювати поступову заміну зовнішньої позики внутрішнім і за допомогою цього знизити чутливість економіки країни від зовнішніх показників і диверсифікувати джерела державних позик. Дуже важливою проблемою є розробка стратегії реформування бюджетної системи держави в цілому. Не можна далі успішно будувати бюджетний процес і проводити бюджетну політику без бачення розвитку дії хоча б на 4-5 років. Необхідно в контексті бачення процесів, які відбуваються в економіці держави, впровадити середньострокове бюджетне планування. Таке планування має стати невід'ємною складовою бюджетного процесу як на рівні Міністерства фінансів, так і на рівні галузевих міністерств та органів самоврядування. Тільки таким чином з'явиться можливість оцінити майбутні наслідки рішенні, які нині приймаються і уникнути значних фіскальних ризиків. Зрозуміло, що успіх бюджетної реформи нерозривно пов'язаний з проведенням податкової та адміністративної реформ, здійснення ефективних структурних змін в економіці. Бюджетна реформа як процес охоплює досить широку сферу суспільних відносин та інтересів. Тому не слід звужувати його тільки до рамок політики видатків чи між бюджетних відносин, як це часто робиться, оскільки бюджетна реформа охоплює сферу податкової робиться, оскільки бюджетна реформа охоплює сферу податкової, бюджетної та грошово-кредитної політики, а так само структурної політики в економіці, соціальній сфері та державному управлінні. Стан реформування усіх цих сфер безпосередньо впливає на бюджетну реформу і стан державних, або публічних фінансів. Саме недостатнє розуміння в попередніх роках цією тісному взаємозв'язку і взаємозалежності в значній мірі зумовили більшість фіскальних та економічних проблем Україна. Однак поряд з прорахунками були і реальні кроки бюджетної реформи. Не можна погодитися з тим, що бюджетна реформа лише починається. Бюджетна реформа здійснюється впродовж усіх років незалежності Україна, і якщо зробити усереднений порівняльний аналіз у часі, то виявиться, що це одна з раціональних реформ, яка має реальні результати. Ці результати вже сьогодні позитивно впливають на економічний збільшення і розв'язку соціальних програм. Для підтвердження цієї тези достатньо навести кілька показників і подій, які характеризують зміни, які відбулися в останні роки у сфері бюджету та бюджетної політики. Якщо в 2003 році дефіцит бюджету становив 2,1% ВВП, то в 2004 році бюджет виконано з перевищенням доходів над витратами. Якщо в 2003 році, обсяг заборгованості із соціальних виплат сягав близько 3 млрд. гривень, то на кінець 2004 року вона зменшилася до 1 млрд. гривень, або в 3 рази. Більшість цієї заборгованості погашена у 2005 році, крім чорнобильських виплат, які планується погасити до кінця цього року. І все це здійснювалося на тлі того, що зменшувалося податкове навантаження на економіку. Якщо в 2003 році частина податкових вилучень у ВВП становила 21,3%, то у 2004 році - 17,9%. А кожний відсоток - це майже 2 млрд. гривень, які частково компенсувалися неподатковими надходженнями та скороченням витрат. Таким чином, шлях, який пройшла бюджетна система за останні 4-5 років, безпрецедентний. Одночасно розв'язувалися три взаємно протилежні проблеми:
Здійснити це можна було лише за рахунок низки структурних заходів, які були реалізовані відповідно до рішення Президента України, Верховної Ради та Уряду України. Серед цих структурних заходів слід відзначити:
Бюджетний процес починає формуватися у конкретних нормативних та інструктивних документах, що надає йому прийнятність і стабільність, а так само фактично є ознакою освіти власної національної бюджетної системи. До важливих структурних кроків слід віднести утворення Державного казначейства, що дає можливість поступово взяти підлогу контроль державою всі ресурси бюджету і позабюджетних фондів. Протягом 2004 року було здійснено ряд заходів по оптимізації рівня боргового навантаження на державний бюджет та платіжний баланс України. Так, успішно проведена реструктуризація зовнішнього комерційного боргу, в слідстві якою загальна економія по платежах погашення та обслуговування державного боргу в 2004 році склала близько 900 млн. $ США, а загальна сума боргу зменшилася на 152 млн. $ США. Реструктуризація боргових зобов'язань перед Національним банком України дала можливість уникнути піків по боргових платежах в 2004 і 2005 роках, оптимізувати боргове навантаження на державний бюджет і ре капіталізувати Національний банк. Значний обсяг роботи був проведений з удосконалення нормативно-правової бази, пов'язаної з усіма аспектами управління державним боргом. Зокрема, у 2004 році Кабінетом Міністрів України було схвалено Концепцію державної боргової політики на 2005-2008 роки, де вперше визначено середньострокова стратегія України у сфері управління державним боргом та ключові засади реалізації ефективної політики. Починаючи з бюджету 2004 року, за місцевими бюджетами у повному обсязі закріплені найбільш вагомі загальнодержавні податки і збори: прибутковий податок з громадян, плата за землю, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності та ін Ці надходження у обсязі доходів загального фонду місцевих бюджетів на 2004-2005 роки становлять майже 70%. Існують різні точки зору з приводу результатів реформи між бюджетних відносин, проте є впевненість в одному - обраний шлях правильний. Це шлях до прозорого, стабільною в довгостроковому плані системі взаємовідносин між державою та місцевими самоуправліннями Утворюється система, здатна залучити потенціал регіонів для досягнення загального економічного зростання. Це дає і відчутні ресурсні зрушення для місцевих бюджетів. Якщо в 1994 році питома вага місцевих бюджетів у зведеному бюджеті складав 26%, то вже в 2005 році - 37%, а в 2006 році планується довести його до 40%. 3.1 Забезпечення оперативного управління державними фінансами через органи Державного Казначейства України В даний час Державне казначейство України - повноправний учасник бюджетного процесу, який забезпечує оперативне управління державними фінансами. Кількість працівників Держказначейства на 1.03.02 року становила 13906 штатних одиниць, в тому числі центрального апарату - 389. Утримуються за рахунок коштів державного бюджету та обслуговуються в органах Держказначейства близько 30 тисяч бюджетних оргенізацій. Кількість відкритих рахунків в органах Держказначейства Україні становить близько 214 тисяч, у тому числі по доходах - близько 100 тисяч, за видатками - близько 114 тисяч. Процес розвитку системи Державного казначейства продовжується. Суттєвим кроком у розвитку фінансової системи держави стало переведення з 1 січня 2006 згідно з Бюджетним кодексом і «Основних напрямків бюджетної політики на 2006 рік» на казначейське обслуговування місцевих бюджетів за доходами. А з 1.07.2006 року передбачається перехід на казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками. Тому перед органами Державного казначейства виникають проблеми, пов'язані з матеріально-технічним забезпеченням цього процесу. При переході на казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками клієнтами Державного казначейства стануть 12035 місцевих бюджетів та 29868 розпорядників їх коштів, що зумовить відкриття 119922 рахунків у системі органів Державного казначейства. Для обслуговування такої кількості розпорядників коштів при перекладі видаткової частини місцевих бюджетів на казначейське виконання необхідно додаткове число працівників. Листом Державного казначейства України від 19.03.2006 № 07-07/492-2147 обгрунтовано чисельність працівників у кількості 4648 чоловік. За такої кількості один працівник буде обслуговувати в середньому 6,42 розпорядників коштів, 25,8 рахунків, 46,4 платіжних документів. Слід зазначити, що при обгрунтуванні додаткової чисельності працівників враховувалася функціональне навантаження, яка фактично склалася при казначейському обслуговуванні розпорядників коштів державного бюджету (відділ витрат, операційний відділ, відділ бухгалтерського обліку та звітності). Одночасно не було враховано необхідності збільшення чисельності інших структурних підрозділів Держказначейства, які безпосередньо не будуть обслуговувати місцевих бюджетів, проте навантаження на них збільшиться (наприклад, відділ платіжних систем і розрахунків, відділ інформаційних технологій, юридичний відділ, відділ кадрів і так далі). Відповідно, кількість працівників казначейських органів з перекладом на казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками збільшиться. Результатом еволюційного розвитку Державного казначейства України є поступове формування повної функціональної системи, яка працює за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку та звітності, яка б у достатній мірі забезпечувала прозорість виконання бюджету, а також сприяла прогресивній формі організації збору та обробки фінансової та статистичної звітності на основі використання сучасних інформаційних технологій. Потрібно зауважити, що принципи мобілізації коштів, структура доходів і витрат бюджету в значній мірі залежить від форм і методів господарювання та соціально-економічних завдань, які вирішуються суспільством. Перехід до ринкових методів ведення економіки потребує змін в системі формуванні доходів бюджету, оптимального їх використання, удосконалення управління цим процесом. Для ефективного управління державними фінансами необхідно чітко визначити і розмежувати функції між учасниками бюджетного процесу, перш за все між Державним казначейством та Міністерством фінансів, особливо в управлінні зовнішніми і внутрішніми боргами. Вимагають свого роз'яснення міжвідомчі відносини Державного казначейства з органами законодавчої і виконавчої влади, які відповідальні за здійснення контролю за виконанням державного і місцевого бюджетів. Однією з проблем діяльності казначейської системи є висока плинність кадрів. За 2004 рік в органах Державного казначейства вона склала 12%, що пов'язано, перш за все, з низьким рівнем оплати праці. Незважаючи на те, що близько 40% працівників казначейства у віці 30 років, більшість має вищу освіту, пройшли стажування на курсах підвищення кваліфікації, практичне освоєння комп'ютерних технологій, вони отримують дуже скромні оклади. Середня заробітна плата в територіальних органах складає 314 грн., В тому числі у самої численної категорії (головних спеціалістів) - 235-255 грн. (При прожитковому мінімумі 365 грн.). Тому в інтересах держави необхідно звернути увагу на оплату праці працівників казначейської системи. Адже відповідна соціальним станом оплата праці, яка б враховувала складність і важливість їх роботи, ступінь відповідальності і необхідні для цього знання, значно збільшить ефективність праці скарбників. Важливою залишається і проблема телекомунікації в казначействі. Незважаючи на те, що Світовий банк органам Державного казначейства виділив комп'ютерної техніки на суму 12 млн. дол., З багатьма розпорядниками бюджетних коштів територіальні відділення казначейства не мають належного зв'язку. Удосконалення потребують також автоматизовані системи обробки даних по виконанню державного та місцевих бюджетів. Тільки за умови чіткої і скоординованої діяльності, спрямованої на забезпечення своєчасного надходження і цілого використання державних ресурсів, органи Державного казначейства можуть вирішувати важливі завдання бюджетної політики держави, які б відповідали логіці здійснення в Україні реформ. 3.2 Бюджетний процес та напрямки його вдосконалення Бюджет є умовою фінансової стабільності держави, він повинен виконувати функцію фінансової конституції. На Україну на сьогоднішній день ефективна бюджетна система не побудована. Державний бюджет України в 2005 році був виконаний із значним дефіцитом, до його загального фонду у першому кварталі 2006 року надійшло 7,3 млрд. грн., Або 91,3% за планом на відповідний період. Таким чином, державний бюджет вже в першому кварталі недовиконаний на 700 млн. грн. Ці дані свідчать про необхідність удосконалення бюджетного процесу на Україну. Бюджетний процес - це регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за виконанням, слуханням звітів про виконання бюджетів, які входять до бюджетної системи України. Бюджетний процес має такі стадії:
Перша стадія - складання проектів бюджетів - первинна у всьому. Саме тут закладаються всі основні складові майбутнього бюджету і створюються передумови, що призводять до порушень бюджетного процесу. Всі наступні етапи бюджетного процесу придбали на Україну потворних форм і це при тому, що держава на сьогоднішній день має можливості їх регулювання. З кожним роком на Україну частину державних фінансів зменшується. Це свідчить про те, що роль держави як учасника господарських процесів послаблюється. У таких умовах держава має переорієнтуватися на свої головні обов'язки - розробку стратегії та встановлення прозорих, і, найголовніше, справедливих регулятивних норм. Державна машина з інструменту тоталітарного управління повинна перетворитися на машину регулювання ринкової економіки в демократичній державі. Будова держави, ринкова економіка вимагають децентралізації державного управління. Зараз необхідно розвивати місцеве самоврядування і створювати систему горизонтальних зв'язків між регіонами. Червоною ниткою через все це проходить функція відповідальності. Державі для нормального бюджетного процесу слід створити чітку систему взаємовідносин у ланцюжку: поділ повноважень - відповідальність - контроль. На жаль, на сьогоднішній день ця схема не працює. За всі рішення, пов'язані з бюджетними коштами, необхідно ввести чітку систему відповідальності, аж до кримінальної. Брати на себе відповідальність за прийняття рішень держслужбовець буде тільки у випадку персональної зацікавленості, тобто держава повинна залучати своїх службовців. Тільки при такому способі можна ефективно боротися з порушенням законодавства. У цьому напрямі держава вже починає вживати заходів. Постанова № 462 від 3 квітня 2006 року «Про встановлення граничної чисельності, фонду оплати праці працівників і видатків на утримання обласних, Севастопольської міської, районних, севастопольських районних держадміністрацій» Кабінет Міністрів розпорядився скоротити на 7% чисельність апарату регіональних держадміністрацій, збільшивши при цьому зарплату на 41-55%. У результаті, порівняно з встановленими у 2005 році параметрами апарат обласних та Севастопольської міської держадміністрації скоротитися на 7,4%, а фонд зарплати виросте на 55,6%. Чисельність апарату районних держадміністрацій та адміністрацій районів Севастополя зменшиться на 7%, при цьому фонд зарплати збільшиться на 41%. На мою думку, для побудови ефективної бюджетної системи України необхідно працювати у кількох основних напрямах.
У минулому році були зроблені перші кроки в оптимізації бюджетного процесу. Був прийнятий «Порядок міжбюджетних трансфертів», який грунтувався на формульному підході, Бюджетний кодекс, а вже на його основі і бюджет на 2006 рік. Але цього виявилося мало. Прийняття Бюджетного кодексу не вирішило всіх проблем у бюджетній сфері. Головне на сьогоднішній день, розуміти, що це тільки півкроку, стать заходи, і зупинятися на досягнутому ні в якому разі не можна. Тільки тоді громадяни відчують, що вони живуть у демократичному суспільстві, в державі, яка по-справжньому дбає про добробут своїх громадян, коли бюджет стане фінансовою конституцією держави і всі бюджетні процеси будуть зрозумілими й ефективними для всіх його учасників. 3.3 Удосконалення взаємодії бюджетів різних рівнів В умовах ринкової економіки бюджет відіграє роль інструменту впливу на розвиток суспільного відновлення та економічного зростання в країні. 21 червня 2005 Верховна Рада прийняла Бюджетний кодекс України, який визначає міжбюджетні відносини та види міжбюджетних трансфертів. Проте в умови розвитку економіки обсяги дотацій вирівнювання, субсидій та засобів, які були передані до Державного бюджету України та міські бюджети, повинні бути не тільки законодавчо визначені, але й науково обгрунтовані. З об'єктивних факторів на формування міжбюджетний відносин найбільше впливає рівень соціально-економічного розвитку областей. Це пояснюється різницею в рівнях життя населення, господарської спеціалізацією території, а також різними податковими потенціалами областей. Тому необхідно оцінити реальні податкові можливості кожної області і застосовувати до них диференційовану систему оподаткування і міжбюджетних трансфертів. Головний суб'єктивний фактор формування міжбюджетних відносин - політичний. Він полягає в політичній нестабільності в регіонах, частій зміні лідируючої ролі різних політичних партій на національній арені, велику увагу до політичної боротьби, що відволікає увагу від вирішення важливих соціально-економічних і народно-господарських завдань. Відомо, що найбільш контрольованою частиною державних коштів залишаються міжбюджетні трансферти, тому визначенню їх обсягу необхідно приділяти найбільшу увагу. Розрахунок розміру трансфертів має грунтуватися на об'єктивній необхідності територій у фінансових ресурсах, що передбачає врахування таких чинників:
Дослідження сукупності витрат, фінансування яких здійснюється з державного бюджету та його доходів, свідчить, що доцільно було б залишати більшу частину доходів, які збираються з територій, і фінансувати територіально орієнтовані витрати з міських бюджетів. Умови формування і проблеми забезпечення територій необхідним обсягом фінансових ресурсів більш зрозумілі місцевим органам управління, ніж центральним. Напрями територіально орієнтованих витрат необхідно ранжувати за пріоритетності фінансування з урахуванням можливого дефіциту фінансових ресурсів. Пріоритетність фінансування витрат на місцях можуть формуватися по-різному, в залежності від конкретних умов соціально-економічного розвитку регіонів. Такий підхід до здійснення місцевих витрат дасть можливість дотримуватися основного принципу розвитку регіонів в умовах ринкової економіки - територіальної справедливості, яка забезпечує реальну мотиваційну основу для економічного зростання в регіонах і забезпечує ефективність управління міськими бюджетними ресурсами. Удосконалення міжбюджетних відносин може грунтуватися на використанні двох підходів. Реалізація першого підходу пов'язана з використанням принципу децентралізації в управлінні фінансовими ресурсами, що допускає високий рівень бюджетної незалежності територій при заощадженні єдиного економічного простору країни. Другий підхід характеризується яскраво вираженим участю центральних органів управління в переразделеніі державних бюджетних коштів. Використання цього підходу в удосконаленні міжбюджетних відносин дасть можливість уникнути невиправдано складної процедури розподілу ресурсів державного бюджету, надмірний контроль над виконанням якої відволікає увагу від виконання інших важливих функцій управління державними фінансами на всіх рівнях ієрархії. Політика удосконалення міжбюджетних відносин може бути спрямована на вирішення таких завдань:
У теорії та практиці формування міжбюджетних відносин досліджено три моделі бюджетного федералізму: централізована, децентралізірованая та змішана. Аналіз цих моделей дає можливість зробити висновок, що затверджена на Україну система міжбюджетних відносин заснована на централізованої моделі бюджетного федералізму, основні риси якого успадковані від командно-адміністративної системи управління. Це проявляється в заощадженні пріоритетності нормативного методу розподілу бюджетних коштів і високої частини трансфертних платежів у доходах міських бюджетів, що свідчить про досить високий рівень їхньої залежності від центрального бюджету. У реальних економічних умовах, як правило, діють моделі змішаного типу. Основою заощадження і посилення позитивних тенденцій, які намітилися в економіці України, служать фінансові ресурси, ефективність використання яких залежить від раціоналізації міжбюджетних відносин, особливо в умовах дефіциту коштів. Взаємодія бюджетів різних рівнів має враховувати вплив ринкових умов господарювання на умови їх формування, а також сприяти позитивному розвитку соціально-економічної ситуації в регіонах. Удосконалення міжбюджетних відносин неможливо без передачі основних функцій бюджетно-фінансового управління на нижчі рівні, що дасть можливість не тільки контролювати використання міських бюджетів, а й брати безпосередню участь у їх прогнозуванні та плануванні, а також в організації бюджетного процесу на місцях. Це дасть можливість формувати бюджетний процес за принципом «знизу-вверх» і забезпечити ефективне використання бюджетних коштів в умовах дефіциту фінансових ресурсів шляхом формування пріоритетних напрямків витрат коштів на місцях, а також буде сприяти зацікавленості територій у мобілізації фінансових ресурсів для забезпечення реальної основи їх соціально- економічного розвитку в досягненні поліпшення умов життя населення. Тому удосконалення управління на всіх рівнях господарювання може здійснюватися на основі діючого законодавства і науково обгрунтованого підходу до формування міжбюджетних відносин. Економічне прогнозування бюджетних надходжень. Наведена методологія економетрічного прогнозування бюджетних надходжень була використана при підготовці проекту бюджету міста Києва на 2005 рік для прогнозної оцінки річних надходжень основних бюджетоутворюючих податків - податку на прибув підприємств і прибуткового податку громадян. Отримані результати були розглянуті разом з іншими як один з варіантів прогнозу. Джерелом вихідних даних є щомісячні звіти Державної податкової інспекції міста Києва про суми надходження податків і зборів наростаючим підсумком з початку року. Тривалість базового періоду, на якому грунтувався прогноз - з січня 1996 року до липня 2004 року; тривалість прогнозованого періоду з серпня 2004 року до січня 2005 року. Тривалість динамічного ряду, який відповідає базовому періоду, складає 55 спостережень. Прогноз виконується на 17 років вперед. Прогноз побудований на значеннях місячних надходжень, тобто сум, які надходили кожен місяць протягом базового періоду. Місячні надходження отримані з рядом вихідних даних, що дає помісячну динаміку надходжень з початку кожного календарного року, починаючи з 1996 і закінчуючи 2004 роком: січневі значення для обох рядів збігаються, для решти місяців місячні надходження обчислені як перші різниці ряду вихідних даних. Показники варіації ряду місячних надходжень, а перш за все коефіцієнт осциляції, тобто відношення різниці максимального і мінімального значення ряду до середнього арифметичного ряду k R = (Y max - y min) / y * 100% і коефіцієнт варіації - відношення середньоквадратичного відхилення до середнього арифметичного ряду k s = s / y * 100%. Для місячних надходжень протягом базового періоду дорівнюють: для податку на прибув підприємства k R = 236,6% і k s = 43,7%, для податку на прибуток громадян k R = 175,2% і k s = 45,7% . Для визначення тренд і розрахунку прогнозованих значень місячних надходжень використовувалося подвійне експоненціальне згладжування у версії Голта-Вінтерс. Прогнозоване значення річної суми надходжень розраховувалося як сума прогнозованих значень місячних надходжень за 12 місяців 2005 року, на який складався прогноз: Y T + t = , де t - поточний номер кроку в часі в прогнозованому періоді; t = 1,2 ... 17. Складання отриманих прогнозованих оцінок з фактичними сумами, які надійшли в м. Києві у 2005 році, свідчить, що відносна помилка точкового прогнозу, як відношення різниці розрахункового і фактичного значень до фактичного: d = ( ) Н * 100%, для податку на прибуток підприємства становить d =- 0,8%; для податку на прибуток з громадян d = 3,2%. Отримані результати свідчать на користь даного підходу прогнозування доходів бюджету. Вони підтверджують обгрунтованість застосовуваної концепції і вказують на доцільність проведення досліджень з метою удосконалення методології економетричного прогнозування доходів. Ще одним висновком апробації є підтвердження тези про те, що обсяг дохідної частини бюджету (усіх доходів разом) може прогнозуватися на основі прогнозування бюджетоутворюючим доходів. Відповідно до вихідних даних сумарна частка надходження від податків на прибуток підприємства та податку на прибуток громадян у загальному обсязі надходжень до бюджету м. Києва у 2005 році повинен бути в 1,25 рази більше суми прогнозованих значень надходжень від згаданих податків. Порівняння цього прогнозу з фактом дає відносну помилку d =- 0,8%. Методологію економетричного прогнозування бюджетних надходжень використано також при підготовці проекту бюджету м. Києва на 2006 та 2007 року. Висновок Реформа банківської системи і освіта в Україні мережі комерційних банків істотно вплинули на виконання державного бюджету, прискоривши необхідність його реформування. Існуючий порядок касового банківського обслуговування бюджету негативно позначився на всій бюджетній системі, посилив негативні тенденції в економіці. При даній формі виконання бюджету практично неможливо було проконтролювати рух грошових коштів, швидкість їх проходження до адресата, надійність роботи бюджетної системи в цілому. Бюджетні гроші, проходячи через комерційні структури, як правило, затримувалися і своєчасно не направлялися на виділені мети. Так, рішення про виділення коштів з бюджету на надання допомоги сільському господарству на період посівної виконувалися в терміни, коли посівна вже закінчувалася. Комерційні ж банки в силу їх комерційного характеру не втрачали нагоди використати бюджетні гроші в своїх цілях. Саме з причини незадоволеного обслуговування комерційними банками виконання державного бюджету по обох напрямках - і по дохідній частині і по видатковій частині - через затримку грошових коштів у своїх структурах і виникла необхідність реформування системи виконання державного бюджету. Мета проведення реформування - зосередження державних коштів в єдиному центрі і, таким чином, розширення можливості контролю за їх проходженням в обох частинах бюджету, особливо цільового їх використання. Казначейство - це фінансовий орган, на який лягають функції з касового виконання державного бюджету України. На сьогодні Держказначейство намагається продовжить те, що почали перші скарбники. Державна скарбниця, яка за своїм покликана служить людям і з її допомогою мають вирішуватися економічні та соціальні питання, ні чого не варто, якщо не буде порядку в обігу її коштів. Якісна і своєчасна звітність дає можливість оцінити виконання державного бюджету і є підставою для управління бюджетним процесом В умовах сформованої недостатності бюджетних коштів одним з важливих питань для уряду України є питання їх ефективного використання Тому при впровадженні казначейських функцій в Україні однією з першорядних завдань є встановлення органами Держказначейства відповідних процедур контролю за прийнятими зобов'язаннями і урахуванням виділених коштів Передбачається, що система звітності буде відслідковувати асигнування, зобов'язання та платежі розпорядників бюджетних коштів щомісяця. Одним з перших кроків у напрямку вирішення вищезазначених завдань є розробка Міністерством фінансів України та Головним управлінням Держказначейства України (за участю радників з Міністерства фінансів США) нової редакції Закону про бюджетну систему і бюджетні процедури Вперше в проект закону введені такі поняття, як фінансовий бухгалтерський контроль, а також визначена відповідальність всіх учасників бюджетного процесу Оптимальний процес контролю передбачається організувати таким чином Необхідність створення Казначейства на сучасному етапі обумовлена самим життям Казначейське виконання державного бюджету дало позитивний ефект, тому що така форма роботи забезпечує ощадливе, обов'язкового цільового використання коштів державного бюджету України Перелік посилань 1 Указ Президента України № 335 \ 95 «Про державний казначействі Україна» 2 Постанова Кабінету Міністрів України № 590 «Положення про Головне управління державного казначейства та його територіальних органах - управління в областях та відділення на місцях і районах» 3 Постанова Кабінету Міністрів України і НБУ № 13 «Про впровадження казначейської системи виконання державного бюджету» 4 Закон України «Про державний бюджет на 2004 рік» 5 Закон України «Про державний бюджет на 2004 рік 6 Закон України «Про державний бюджет на 2005 рік 7 Закон України «Про державний бюджет на 2006 рік 8 Економіст № 12 2005 р. У Алієва Аналіз казначейської системи виконання державного бюджету України 9 Фінанси України № січня 2005 Жибер Т.В. Державне казначейство України, становлення, проблеми, перспективи 10 Фінанси України № червні 2005 Максюта А.А., Чугунов І.Я. Показники виконання державного бюджету у 2004 році 11 Фінанси України № червні 2005 Чугунов І.Я., Самошкіна О.Я. Державний бюджет України за 2004 рік 12 Осипчук Л.Л. Організація і виконання державного бюджету МАУП Київ 2006 р. 13 Юрій, Бескид І.М. Бюджетна система України Київ 2004 14 Указ Президента України «Про державне казначейство України» від 27 квітня 1995 року № 335/95 15 Постанова Кабінету Міністрів України «Питання Державного казначейства» від 31 липня 1995 року № 590 16 Звіт про діяльність Рахункової палати України за 2003 рік 17 Звіт про діяльність Рахункової палати України за 2004 рік 18 Фінанси України № 5 2006 рік чавуну І.Я., Лісниченко І.В. Основні підсумки виконання державного бюджету у 2005 році 19 Фінанси України № 8 Мітюков І.О. Бюджетна реформа та її основні напрямки удосконалення бюджетної політики 20 Фінанси України № 8 Про основні напрями бюджетної політики на 2006 рік Послання Президента України Л.Д. Кучми до Верховної Ради та Кабінет Міністрів України Будь ласка, не зберігайте тестовий текст. |