Інститут економіки та
бізнесу УлГУ
АУДИТ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
Виконала
студентка 5 курсу Спеціальність: "Бухгалтерський облік
і
аудит "
Перевірив:
План "1-3" Вступ ............................................ ................................................ 3
Глава 1. Завдання і види аудиту основних засобів .......................... 5
1.1. Завдання аудиту збереження, обліку та використання основних засобів 5
1.2. Види аудиту ................................................ ............................. 7
Глава 2.
Організація аудиту руху основних засобів .......... 10
2.1.
Аудит аналітичного і синтетичного обліку основних засобів 10
2.2.
Аудит оформлення і відображення в обліку операцій з надходження та вибуття ОС ...................................... .................................................. ............... 13
2.3.
Аудит амортизації (зносу) основних засобів .................. 19
2.4.
Аудиторська програма перевірки основних засобів і
відповідних рахунків 24
Висновок ................................................. ..................................... 27
Список літератури ................................................ ......................... 28
Введення
Основні засоби формують основну складову матеріально-технічної бази організацій і грають важливу роль у здійсненні провідних напрямів їх діяльності. З розвитком ринкових відносин в обліку основних засобів відбулися істотні зміни. Ці зміни торкнулися: складу і структури основних засобів; амортизації їх вартості; обліку довгострокових інвестицій; обліку операцій, пов'язаних з
лізингом і орендою майна; переоцінки вартості основних засобів; обліку та фінансування витрат на ремонт основних засобів; обліку реалізації тощо списання основних фондів.
Аудиторська перевірка, отже, повинна проводитися за вказаним напрямком.
Таким чином, конкретна мета аудиту основних засобів - перевірка правильності формування складу, повноти і реальності обліку основних засобів та достовірності амортизації їх вартості.
Програму внутрішнього контролю основних засобів і відповідних господарських операцій зазвичай не розробляють, тому що у більшості організацій таких операцій небагато і
витрати на спеціальний
контроль не виправдовуються.
Тому огляд внутрішнього контролю та системи обліку основних засобів необхідно здійснювати за великої кількості операцій. Перелік основних засобів у перевіреній організації може бути невеликим, але операції з їх руху можуть виявитися численними і ризик неефективності контролю може вважатися високим. Коли ж у наявності невелику кількість основних операцій і істотний аудит кожної вже проведений, то тест контролю зазвичай не використовується. Однак у будь-якому випадку аудиторські процедури повинні бути спрямовані на вивчення системи обліку, оскільки потрібно визначити, яка
інформація може бути отримана.
Глава 1. Завдання і види аудиту основних засобів
1.1. Завдання аудиту збереження, обліку та використання основних засобів
Аудит збереження, обліку та використання основних засобів потребує з'ясування:
· Забезпечення контролю за наявністю і збереженням основних засобів;
· Правильності віднесення предметів до основних засобів, їх угруповання за класифікацією, приналежності й
характером участі у виробничому процесі;
· Правильності оцінки основних засобів в обліку;
· Правильності оформлення і відображення в обліку операцій з надходження і вибуття основних засобів;
· Правильності нарахування та відображення в обліку зносу і ремонтів основних засобів;
· Правильності та ефективності використання основних засобів;
· Правильності відображення даних про наявність та
рух основних засобів у бухгалтерському обліку та звітності.
З огляду на ці завдання, необхідно перевірити:
¨ чи вжито заходів щодо забезпечення збереження основних засобів (призначені чи наказом
керівника матеріально відповідальні особи, які
відповідають за збереження основних засобів; чи укладені з ними
договори про повну індивідуальну
матеріальну відповідальність);
¨ чи відповідають посади матеріально відповідальних осіб Переліку посад і робіт, які заміщаються і виконуваних робіт, з якими підприємство може укладати письмові
договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, затвердженого Держкомпраці 28.12.1977 р. № 447/24;
¨ чи створені матеріально відповідальним особам умови для забезпечення збереження
матеріальних цінностей, чи є закриваються та охоронювані приміщення для зберігання, шафи, сейфи тощо;
¨ обладнані чи приміщення пожежно-охоронною сигналізацією;
¨ організований чи порядок
оформлення документів у разі вивезення матеріальних цінностей з території підприємства;
¨ чи призначена наказом керівника постійно діюча комісія по
операціях з основними засобами;
¨ чи проводилися
інвентаризація та вибіркові перевірки, нанесені Чи
інвентарні номери на об'єкти основних засобів (Методичні вказівки по інвентаризації майна і фінансових зобов'язань,
наказ МФ РФ від 13.06.1995 № 49).
1.2. Види аудиту
Аудит основних засобів, також як і будь-який інший аудит, підрозділяється на
зовнішній і
внутрішній. Зовнішній аудит здійснюється незалежними аудиторськими фірмами; його основною метою є підтвердження достовірності фінансової звітності.
Внутрішній аудит можна розглядати як систему внутрішнього контролю і систему заходів безпеки підприємства з метою збереження та досягнення конкретних результатів у діяльності підприємства.
Він включає сукупність планів підприємства, методів і процедур, застосовуваних усередині нього для захисту активів, збільшення прибутку, забезпечення чіткого виконання вказівок керівництва підприємства.
Внутрішній аудит організаційно представлений як структурний підрозділ підприємства і підпорядковується
керівникові підприємства. Завдання внутрішнього аудиту можуть бути різноманітними: перевірка правильності
ведення бухгалтерського обліку; перевірка правильності ведення рахунків за видатками та доходами підприємства (правомірність віднесення витрат на ті чи інші статті,
законність сформованої прибутку, своєчасність списання витрат по рахунках і т. д.); перевірка законності виконання окремих операцій та ін Для організації та проведення внутрішнього аудита рекомендується розробляти методичні вказівки або інструкції, які повинні визначати
процес проведення контролю на даній ділянці роботи. Внутрішній аудит проводиться
відповідно до затверджених річних планів.
Керівник аудиту несе повну відповідальність за всю організацію і проведення перевірки.
Внутрішній аудит може розглядатися як невід'ємна частина загальної системи управлінського контролю.
Історично характер внутрішнього контролю змінювався. Спочатку роль аудиту виходила із завдань фінансового
управління і забезпечення безпеки активів і мала тотальний контроль на детальному рівні. З зростаючим ускладненням контролю акцент був зміщений на підтвердження виконання циклів певних внутрішньосистемних
контрольних процедур. У подальшому
увага аудиторів стало акцентуватися не лише на тому, як функціонують системи контролю та обробки інформації, а й наскільки вони ефективні в досягненні цілей, для яких призначені, і які в них можуть бути зроблені удосконалення.
Останнім часом у багатьох
організаціях роль внутрішнього аудиту була розширена шляхом включення до неї оцінки якості інформації, що видається управлінської
інформаційною системою і становить основу для прийняття рішень, а також оцінки корисності застосовуваної методики аналізу інформації. Внутрішні аудитори воліли б, щоб ця тенденція посилювалася і вони сприймалися б як фахівців в області незалежної управлінської контролюючої діяльності.
Виходячи із закордонного досвіду, внутрішні аудитори проводять незалежну експертну оцінку управлінських функцій
фірми, компанії і т. д., в тому числі і своєї діяльності. Вони постачають свого головного конторі, здійснює управління, результати аналізу, оцінки, рекомендації,
поради й інформацію про діяльність перевіреній ними організації. Внутрішні аудитори працюють як у державному, так і приватному секторі. Завдання внутрішнього аудиту - допомогти
відповідним працівникам виконувати свої обов'язки настільки кваліфіковано і ефективно, наскільки це можливо. Внутрішній аудитор перевіряє
бухгалтерську інформацію та її достовірність. Внутрішні аудитори звітують перед вищим керівництвом і зазвичай мають прямі зв'язки з
аудиторським комітетом, правлінням директорів та іншими управлінськими підрозділами.
Глава 2. Організація аудиту руху основних засобів
2.1. Аудит аналітичного і синтетичного обліку основних засобів
При проведенні
аудиторської перевірки обліку основних засобів перш за все необхідно перевірити, як ведеться
аналітичний облік основних засобів. Такий облік організується по окремих об'єктах, кожному з яких присвоюється
інвентарний номер на весь період його експлуатації. Пооб'єктний облік ведеться в
інвентарних картках або книгах. Аудитору необхідно перевірити, як ведуться картки чи
книги, а також правильність присвоєння шифру
амортизаційних відрахувань і наявність усіх довідкових даних.
Слід перевірити: чи немає об'єктів основних засобів, по яких не ведуться
інвентарні картки, і запропонувати відновити на такі засоби інвентарні картки.
Окремо слід перевірити стан обліку основних засобів у місцях їх розміщення (в експлуатації, на складі, в ремонті і т.д.). Для цього аудитори повинні також
встановити правильність ведення
інвентарного списку основних засобів (типова форма № ОЗ-13), відповідність даних аналітичного обліку записам на рахунку 01 "Основні засоби", регулярність взаємної звірки даних бухгалтерського обліку.
При використанні
ПЕОМ замість інвентарних карток чи книг може вестися магнітотека основних засобів, що значно зручніше і дозволяє скоротити трудомісткість аналітичного обліку. Однак для візуального контролю така картотека повинна бути роздрукована і представлена у вигляді опису перевіряльникам.
Основними
джерелами інформації про
основні засоби служать первинні документи: акти прийому-передачі в експлуатацію основних засобів, накладні на внутрішнє переміщення й ін
Перевірка правильності ведення аналітичного обліку може бути суцільною або вибіркової.
Важливим моментом в організації аналітичного обліку є якісне і своєчасне проведення їх інвентаризації. Аудитор перевіряє, як була проведена остання інвентаризація, які були виявлені помилки і як вони виправлені. Якщо
інвентаризація основних засобів не проводилася більше 2-3 років, то аудитор може вимагати її проведення. Це дозволить більш якісно провести наступну перевірку і зменшити
аудиторський ризик.
Синтетичний облік руху основних засобів та їх зносу ведеться в журналах-ордерах № 13, 10 і 10 / 1, а при використанні ПЕОМ - у машинограмах дебетових і кредитових оборотів за рахунками 01, 02 і 03. Необхідно по ці регістрам звірити дані з Головною книгою, балансом (ф. № 1), додатком (ф. 5).
При розбіжності між даними аналітичного і синтетичного обліку потрібно з'ясувати їх причини і винних у цьому посадових осіб, визначити наслідки і внести пропозиції щодо усунення виявлених недоліків.
Особливо ретельно треба перевірити повноту і своєчасність проведення інвентаризації основних засобів, а також
інвентаризаційні описи та додані до них
протоколи засідання
інвентаризаційних комісій, порівняльні відомості, відомості результатів останньої інвентаризації, рішення керівництва організації за підсумками її проведення і правильність відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку. Така перевірка аудитору вкрай необхідна для
того, щоб переконатися, наскільки можна довіряти результатам внутрішнього контролю, щоб скорегувати
аудиторський ризик і, відповідно, аудиторські процедури.
У ході перевірки рекомендується проведення
контрольної інвентаризації або, хоча б, огляду окремих об'єктів основних засобів (у місцях їх постійного або тимчасового зберігання), особливо орендованих основних засобів, так як на практиці часто використовують фіктивні договори для нарахування орендної плати з метою збільшення собівартості продукції і привласнення коштів.
2.2. Аудит оформлення і відображення в обліку операцій з надходження та вибуття ОС
Облік руху ОС оформляється уніфікованими документами, затвердженими МФ і ЦСУ РФ. При перевірці необхідно звернути увагу на наступне:
· При передачі ОЗ як внеску в
Статутний капітал повинен бути наведений їх перелік, де вказують первісну вартість, знос і ціну угоди при передачі. До переліку повинні бути підкладені другі екземпляри Актів прийому-передачі, завірені печаткою передавальної сторони і вся технічна документація на передані об'єкти;
· При придбанні ОЗ у фізичної особи повинен бути оформлений договір купівлі-продажу із зазначенням
первісної вартості, зносу і ціни придбання;
· При придбання об'єктів ОЗ у комплекті (наприклад, меблі для офісу) в
інвентарній картці повинна бути вписана розшифровка - перелік окремих предметів, що входять у комплект;
· При придбанні об'єктів ОЗ за іноземну валюту
первісна вартість об'єкта повинна враховуватися за перерахованим курсом у рублях на момент придбання;
· Об'єкти капбудівництва, що знаходяться в тимчасовій експлуатації, до введення їх у постійну експлуатацію не включаються до складу ОС, а враховуються як незавершені капвкладення (рах. 08);
· Об'єкти ОЗ, прийнятих в експлуатацію на умовах поточної оренди, враховуються на позабалансовому рах. 001;
· При продажі ОЗ повинна бути встановлена ринкова вартість (лист ГНС від 11.01.1995 р. № 12);
· При безоплатній передачі ОС підлягають обкладенню ПДВ у передавальної сторони за винятком безоплатної передачі ОЗ, зарахованих раніше в ОЗ із ПДВ (для невиробничої сфери);
· Для визначення непридатності ОЗ, неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації по списанню на підприємстві наказом керівника повинна бути створена постійно діюча комісія (
склад комісії і порядок списання відбитий у Типовій інструкції про порядок списання які прийшли в непридатність ОС, затвердженої МФ
СРСР від 01.07.1985 р. № 100);
· Якщо устаткування списують у зв'язку з
будівництвом нових, розширенням, реконструкцією і технічним переозброєнням діючих підприємств, цехів та інших об'єктів, то перелік цього устаткування повинен бути зазначений у плані розширення, реконструкції і технічного переозброєння діючих підприємств;
· Всі деталі, вузли і агрегати від розбирання і демонтажу устаткування, придатні для подальшого використання, повинні бути оприбутковані
з бухобліку на рах. 10 с До рах. 47;
· Деталі і вузли, що містять дорогоцінні
метали, повинні бути враховані окремо з метою здачі їх на переробку для витягу дорогоцінних металів.
При перевірці операцій з