[ Кислотно-основний стан чорноземів вилужених при тривалому використанні в ріллі північній ] | Назва фракції і розмір частини грунту, мм | |||||||
Пісок | Пил | Іл | Фіз. глина, частинки <0,01 | |||||
0-25 | 0.25-0.05 | 0.05-0.01 | 0.01-0.005 | 0.005-0.001 | 0.001 | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
1. А НД З | 0-28 | 13.6 | 47.93 | 9.04 | 3.56 | 7.26 | 19.05 | 29.87 |
28-60 | 10.66 | 42.22 | 15.45 | 2.11 | 6.49 | 23.07 | 31.67 | |
60-79 | 19.51 | 41.31 | 18.18 | 16.05 | 1.97 | 2.97 | 21.00 | |
79-105 | 16.43 | 57.05 | 5.82 | 9.81 | 5.85 | 5.04 | 20.70 | |
2. А НД З | 0-35 | 7.56 | 39.87 | 5.82 | 7.55 | 8.52 | 30.68 | 46.73 |
35-85 | 13.16 | 33.00 | 14.42 | 5.41 | 11.18 | 22.81 | 39.40 | |
85-135 | 8.01 | 36.83 | 15.30 | 23.16 | 2.74 | 3.96 | 39.86 | |
135-154 | 5.60 | 38.32 | 9.11 | 4.48 | 13.75 | 28.74 | 46.97 | |
154-167 | 5.53 | 47.35 | 8.12 | 4.02 | 10.05 | 24.94 | 39.01 | |
3. А НД З | 0-33 | 14.11 | 45.40 | 9.89 | 4.14 | 7.70 | 18.46 | 30.60 |
33-71 | 14.50 | 39.51 | 8.34 | 3.92 | 7.06 | 26.67 | 37.65 | |
71-85 | 11.73 | 46.97 | 6.59 | 11.23 | 19.26 | 4.22 | 37.71 | |
85-123 | 5.54 | 36.37 | 15.81 | 2.06 | 10.92 | 29.30 | 42.28 | |
123-171 | 25.66 | 42.00 | 18.50 | 0.41 | 1.61 | 11.82 | 13.64 | |
4. А НД З | 0-34 | - | - | - | - | - | - | - |
34-87 | 7.95 | 38.54 | 7.02 | 3.33 | 10.04 | 33.12 | 46.49 | |
87-120 | 28.64 | 36.97 | 28.84 | 0.96 | 4.64 | 9.95 | 15.55 | |
120-170 | 3.61 | 35.18 | 10.91 | 4.18 | 10.24 | 32.19 | 46.61 | |
5. А НД З | 0-35 | 7.98 | 35.18 | 13.27 | 5.56 | 9.05 | 28.96 | 43.57 |
35-83 | 8.36 | 37.00 | 5.98 | 4.37 | 12.00 | 32.29 | 48.66 | |
83-138 | 5.74 | 40.91 | 3.40 | 44.44 | 1.31 | 4.20 | 49.95 | |
138-185 | 13.49 | 47.84 | 0.91 | 6.40 | 10.92 | 20.44 | 37.76 |
Сума поглинених основ у грунті коливається від 18 до 27 мг-екв на 100 г грунту (табл. 3). Зазвичай сума поглинених основ у важко-і середньосуглинистих різновидів коливається від 30 до 55 мг-екв. У легкій і малогумусних вона знижується до 20 мг-екв (Бахарєва А.Ф., 1959). У поглиненому комплексі присутні натрій і водень. Останній надає слабокислу реакцію. Зазвичай pH сольове для вилужених чорноземів коливається в межах 6,0-7,8. На грунтах стаціонару воно дорівнює 6,4-7,5. Забезпеченість рухомим фосфором грунту по Францесону у всіх розрізах дуже низька.
Таблиця 3 - Агрохімічні властивості грунту
Номер розрізу, генетичний горизонт | Горизонт, см | Гумус по Тюріну,% | Сума поглинутих підстав, мг-екв/100 г грунту | рH солее-ше | Натрій, мг-екв. на 100 г. грунту | P 2 О 5 по Францесону, мг на 100 г грунту | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1. A НД З | 0-28 | 3,53 | 18,20 | 6,4 | 0,00 | 0,14 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
28-60 | 1,54 | 28,20 | 7,3 | 2,40 | 0,31 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
60-79 | 0,99 | 31,40 | 7,4 | 1,60 | 0,25 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
79-105 | 0,90 | 48,40 | 7,4 | 1,20 | 0,22 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
105-160 | 0,59 | 48,05 | немає | 0,19 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2. А НД З | 0-35 | 2,89 | 20,70 | немає | 0,34 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
35-85 | 2,83 | 25,85 | 6,4 | немає | 0,34 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
85-195 | 0,88 | 49,90 | 7,5 | немає | 0,25 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
135-154 | 0,44 | 49,75 | 7,4 | 0,80 | 0,23 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
154-167 | 0,46 | 48,55 | 7,5 | 2,40 | 0,20 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3. А НД З | 0-33 | 4,05 | 20,00 | 6,4 | немає | 0,40 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
33-71 | 1,98 | 19,65 | 6,4 | 2,40 | 0,34 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
71-85 | 1,04 | 40,10 | 7,4 | 0,80 | 0,26 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
85-123 | 0,90 | 49,85 | 7,4 | 0,80 | 0,22 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
123-171 | 0,47 | 32,10 | 7,4 | 2,40 | 0,18 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4. А НД З | 0-34 | 5,22 | 24,15 | 6,4 | 3,20 | 0,34 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
34-87 | 2,13 | 34,05 | 7,4 | 1,20 | 0,29 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
87-120 | 1,19 | 49,60 | 7,4 | немає | 0,28 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
120-170 | 0,96 | 49,50 | 7,4 | немає | 0,22 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5. А НД З | 0-35 | 4,68 | 26,95 | 6,4 | 2,40 | 0,42 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
35-83 | 1,92 | 40,65 | 7,4 | немає | 0,36 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
83-138 | 1,30 | 49,55 | 7,5 | 1,60 | 0,27 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
138-185 | 0,39 | 47,75
Таблиця 4 - Об'ємна маса за розрізами В грамах на сантиметр кубічний
3.3 Погодні умови в період досліджень Погодні умови в період досліджень За тривалий період досліджень спостерігався весь спектр погодних умов, як по зволоженості вегетаційного періоду, так і за температурним режимом. Були роки з сильною посухою. У 1975 році, наприклад, ГТК вегетаційного періоду склав всього 0,31, в 1989 р. - 0,46, Среднезасушлівимі виявилися 1984, 1995 і 1998 рр.. (ГТК - 0,57-0,60). Посушливими були 3987, 1988, 1991, 1996 рр.. (ГТК = 0,71-0,79), 1977, 1980, 1981 рр.. (ГТК - 0,83-0,87), сприятливими - 1972, 1978, 1982, 1997 рр.. (ГТК = 1,04-1,07), вологими - 1968, 1979, 1983 рр.. (ГТК - 1,12-1,26), 3971, 1973, 1985 рр.. (ГТК = 1,30-1,38), 1969, 1986, 1993, 1994, 2000 рр.. (ГТК = 1,40-1,49), 1970, 1990, 1992, 1999рр. (ГТК = 1,50-1,70). Засухи були теж різними. Посушливим, наприклад, вважається 1968 рік, в якому за вегетаційний період випало 169 мм. Однак перша і друга декади червня і перша декада липня опинилися з дощами. Вегетаційний період був коротким. У ніч на 3-4 червня на грунті повсюдно спостерігалися заморозки. Потепліло тільки в третій декаді червня, але до вересня погода була нестійкою. На початку вересня з'явилися заморозки, на поверхні грунту їх інтенсивність досягала мінус 5-7 ° С. Середньодобова температура вересня виявилася на 2-6 ° С нижче норми. Інтенсивне промерзання грунту почалося в кінці жовтня. Кінець літа (серпень) і осінь виявилися майже без опадів. У початковий період після посіву розвиток зернових культур проходило у винятково сприятливих умовах. Несприятлива обстановка (недолік вологи) була під час цвітіння, що відбилося на кількості зерен у колосі. Налив зерна проходив у сприятливих умовах. Менше «норми» (170 мм) випало опадів і за вегетаційний період 1969 року, але річне їх кількість виявилося навіть вище середньобагаторічного (410 мм). У травні середньодобова температура повітря на 4 ° С була нижче середньої багаторічної, в червні - на 1,8 ° С. Тому при невеликій кількості опадів ГТК за вегетаційний період виявився на рівні середнього багаторічного (0,95). Зима 1968-1969 рр.. була дуже холодною. У січні середньомісячна температура повітря виявилася на 17-19 ° нижче середньої багаторічної. Морозна погода утримувалася до 23 лютого. Грунт промерзла на 120-180 см. Максимальні запаси води в снігу відзначалися в березні (59 мм). Грунт від снігу звільнилася навіть трохи раніше звичайного, 12-17 квітня. Орний шар відтанув до 15 квітня, повністю грунт відтанула тільки в першій декаді червня. Особливо холодна погода в період посіву спостерігалася в першій декаді травня цього року, середньодобова температура не піднімалася вище 4 ° С. Встановлювався навіть сніговий покрив, підмерзали грунт. Тільки до 15 травня орний шар грунту прогрілося до 8-14 ° С. Сходи з'явилися з великим запізненням. Травень був дощовим, опади випадали часто, але були незначними. По-справжньому літня погода встановилася 23-29 червня, із запізненням майже на місяць. Останній приморозок відзначалося 19 червня - це дуже рідкісне явище. Закладка колоса проходила у виключно сприятливих умовах. Середньодобова температура в цей час була невисокою (10-15 ° С) при достатній вологості повітря. Здавалося б, у сприятливих умовах проходили і інші періоди росту і розвитку зернових культур. Проте зерно було щуплим, так як цвітіння йшло при високій температурі повітря (більше 25 ° С) і сильному вітрі (більше 10 м / с). Дефіцит вологості повітря в цей час сягав небезпечних для пшениці значень (33 мілібар і більше). У слабозакаленних в умовах прохолодного вологого червня рослин суховійних явища протягом 2-4 днів викликали недорозвиненість частині колоса. Надзвичайним явищем був перший осінній заморозок 16 серпня, який завдав величезних збитків врожаю. Опадів багато зазначалося в червні, липні і до 15 серпня. Перехід середньодобової температури повітря через 0 ° C стався 16 жовтня. У цілому жовтень був холодним, з великою кількістю опадів. У 1969-1970 рр.. зима була теплою. Снігу накопичилося багато, максимальний запас води (87 мм) в ньому спостерігався в лютому. Стійкий перехід через 0 ° C стався в першій п'ятиденці квітня, на 5-8 днів раніше звичайного. Темп наростання температур в 3-4 рази перевищував середнє багаторічне. Грунт почала вже підсихати, але 20-23 квітня вторглися незвично холодні маси повітря. Температура знижувалася до мінус 12-17 ° C, метеослужбою подібне ніколи не спостерігалося. Похолодання супроводжувалося сильним (до 23-26 м / с) вітром і рясними опадами. Встановився тимчасовий сніговий покрив висотою до 2-8 см. Перехід через 5 ° C середньої температури повітря стався на 2-5 днів раніше звичайного. Стійко холодна погода зберігалася всю першу половину травня. Середньодобова температура повітря була на 3-9 ° С нижче звичайного. За дві декади квітня випало 2-3 місячні норми опадів; дощовим був і кінець весни, у третій п'ятиденці за три дні у вигляді дощу і снігу випала місячна травнева норма опадів. Потепління настало тільки 15 травня, і почалося фізичне достигання грунту, стійкий перехід через 10 ° C стався 20-21 травня, на 11-14 днів пізніше звичайного. У цілому літо характеризується нестійким типом погоди з переважанням холодних і дощових днів в першій половині. З кінця другої декади червня встановилася дуже холодна температура (на 3-7 ° С нижче звичайної) і зберігалася майже місяць, до 14 липня. Після потепління з другої декади серпня знову стійко похолодало, середньодобова температура була на 2-6 ° С нижче норми. Це похолодання утримувалася до 3 вересня. У цілому вересень виявився теплим. Перший заморозок у повітрі був відзначений лише 1 жовтня. Безморозний період виявився на 20-25 днів довше звичайного. Дощовими були червень і перша половина липня. Близько до норми випало опадів у липні та серпні, у вересні вони були незначні. У жовтні на поверхні грунту заморозки виникали майже кожну ніч. Стійкий перехід середньої добової температури повітря через 5 ° C відзначений на самому початку жовтня, через 0 ° C - 28-31 жовтня. Вегетаційний період 1970 року характеризується хорошою забезпеченістю рослин вологою: випало 216 мм опадів, причому їх максимум припав на найбільш відповідальний період формування врожаю. Хоча й був недобір тепла, але невеликий, і це не спричинило за собою особливо несприятливих явищ. Лише на окремих полях з легкими грунтами в період відсутності дощів запаси продуктивної вологи в метровому шарі грунту знижувалися до 40-60 мм. На цих полях в періоди з дефіцитом вологості повітря 20-23 мб в другій половині серпня умови наливу були малосприйнятливі. Зима 1970-1971 року була сніжна, максимальна кількість води в снігу (130 мм) зазначалося в кінці березня. Розвиток усіх весняних процесів затрималося приблизно на тиждень. Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0 ° C стався 11 квітня, але сніг у цей час на полях лежав висотою 20-40 см. Перехід через 5 ° C відзначений 21-22 квітня. Сума позитивних температур повітря на 30 квітня становила 95-105 ° C, що на 15-20 ° C нижче норми. Орний шар грунту відтанув до кінця другої декади квітня. Грунт виявилася насиченою вологою, але при підвищеній температурі і майже відсутності опадів швидко її втратила. На початку травня пройшли дощі, похолодало. Грунт досягла фізичної стиглості тільки після переходу температури повітря через 10 ° С, 18-20 травня. Надалі стояла тепла погода до кінця посівної. Похолодання, яке почалося в кінці травня, тривало до середини нюня. Найбільш сильний заморозок (мінус 2-4 ° С) відзначений 4 червня, останній заморозок інтенсивністю 0-1 ° С спостерігався 9 червня. У середині червня різко потепліло. Протягом 3-5 днів відносна вологість повітря була 30% і нижче. З 19 червня по 13 липня утримувалася прохолодна і дощова погода. Жаркий і досить сухий період відзначався з 13 по 25 липня. На початку серпня знову похолодало. Протягом тижня температура трималася на рівні 8-10 ° C, що на 8-11 ° C нижче звичайного, а мінімальна температура опускалася до 2-5 ° С. Таке незвичайне явище спостерігалося тут вперше за всі роки існування метеослужби в Кургані. Період з температурою повітря вище 15 ° C закінчився 24-25 серпня, в среднемноголетние терміни; з температурою вище 10 ° C - 25 вересня, на 7-10 днів пізніше звичайного. У вересні стояла тепла сонячна суха погода, тільки в останній п'ятиденці похолодало. Погодні умови 1971 року в цілому для польових культур були сприятливі. Зимовий режим встановився в останніх числах жовтня, і відразу ж ліг сніг. Сильні морози відзначалися в січні 1972 року, в другій і четвертій п'ятиденка лютого. Різко потепліло 21 березня. Максимальний запас води у снігу (22 мм) відзначався 20 березня. Весна була ранньою і теплою. Перехід через 0 ° C стався 3 квітня - раніше звичайного на 3-6 днів. Наростання температури йшло швидко. У середині квітня відтанув орний шар грунту, але підсихання було повільним через часті і рясні дощі. У перший тиждень травня стояла холодна погода, з 9 травня середньодобова температура повітря підвищилася до 10-15 ° С. У цілому квітня 1972 був вологим і теплим, в травні і першій половині червня стояла суха і тепла погода. Перший дощ інтенсивністю 12,5 мм пройшов 12 червня. Посіви страждали від повітряної посухи та суховіїв. Перша і третя декади липня і перша декада серпня були з рясними дощами. Потім знову встановилася суха, порівняно тепла погода, що сприяло збиральних робіт. Заморозки на грунті припинилися рано, в основному 22-25 травня. Теплим виявилося тільки початок літа, в решту часу переважала холодна погода. 1 вересня закінчився період з температурою повітря вище 15 ° С, 7 вересня - вище 10 ° С. Весна 1973 року була теплою і сухою, спекотна погода відзначалася в першій половині літа, холодна і дощова - у другій. Навесні 1974 року рання, помірно волога, літо - холодне в першій половині і дуже спекотне в липні. Розвиток сільськогосподарських культур йшло дуже швидко. Пізніше вони зазнали посухи, і це негативно позначилося на врожаї. 1975 рік - весна рання, тепла, волога. Половина червневих і серпневих днів відрізнялася дуже спекотною погодою. Відзначалася грунтова посуха. У цілому вегетаційний період характеризується як дуже посушливий. Весна 1976 року була ранньою, дружною, сухою і теплою, літо - теплим і вологим, умови для зернових культур - задовільними, для кукурудзи - хорошими. Весна 1977 року - рання, тепла і суха. Влітку жарка погода неодноразово змінювалася прохолодними періодами. За зволоженню більш посушливої була перша половина літа (з квітня по 20 липня), умови для росту і розвитку зернових культур були поганими, кукурудзи - задовільними. У 1978 році - весна рання, суха, тепла й дружна, літо прохолодне, зазначалося недостатня кількість опадів в першій половині літа і їх достаток - у другій. Умови для зернових культур хороші, для кукурудзи - задовільні. 1979 рік - весна пізня, тепла і волога. Холодна та дощова погода - з 15 травня до 7 липня. Друга половина літа - тепла, часом жарка, літо - дощове. Умови для зернових культур хороші, для кукурудзи - погані. У 1980 році - весна пізня, тепла, суха, літо - помірно тепле, досить вологе. Весна 1981 року в цілому рання і тепла. Однак з 14 по 24 травня було холодно і дощитиме. Спекотна і посушлива погода встановилася 13 червня і тривала до вересня. Умови для всіх ярих культур були вкрай несприятливими. Наступні роки також були зі значним «розбігом» метеоумов [24]. 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ Мінеральні добрива, що вносяться протягом 35 років у рекомендованих дозах, на водну кислотність среднесуглинистого вилуженого чорнозему південного лісостепу не вплинули, F ф менше F 05 (таблиці 2 і 3). У шарі 0-10 см як з добривами, так і без них більш високою і однаковою вона виявилася при щорічній оранці на 25-27 см і плоскорізному обробітку на 10-12 см. Статистично нижче і на рівному рівні водна кислотність цього грунту на варіантах з плоскорезной глибокою обробкою і чергуванням оранки з дрібною плоскорезной обробкою. У шарі грунту 10-20 см з добривами така закономірність збереглася, без добрив трохи вище водна кислотність лише при плоскорізному обробітку на 10-12 см. У шарі грунту 20-30 см з застосуванням мінеральних добрив вона нижча на варіанті з плоскорезной дрібної обробкою, без добрив - вище при чергуванні оранки з плоскорезной обробкою на 10-12 см. За орного горизонту в цілому відмінності у водному кислотності среднесуглинистого вилуженого чорнозему південного лісостепу між варіантами досліду невеликі, грунт є нейтральною. 4.1 Водна і сольова кислотність грунту Таблиця 2 - Кислотність водної витяжки среднесуглинистого вилуженого чорнозему (Інститут агроекології, 2003 рік)
Таблиця 3 - Результати статистичної обробки водної кислотності среднесуглинистого вилуженого чорнозему (Інститут агроекології, 2003 рік)
Мінеральні добрива, що вносяться протягом 35 років у рекомендованих дозах, не вплинули і на сольову кислотність среднесуглинистого вилуженого чорнозему південного лісостепу, F ф менше F 05 (таблиці 4 і 5). Способи обробки грунту проявилися на цьому показнику лише на самому верхньому (0-10 см) шарі орного горизонту і нижньому (20-30 см). У шарі 0-10 см без внесення добрив статистично вище сольова кислотність на варіанті з плоскорезной обробкою на 10-12 см, з добривами - з оранкою і її чергуванням з плоскорезной дрібної обробкою. У шарі 20-30 см без добрив трохи вище вона при чергуванні оранки з плоскорезной обробкою, на удобреному фоні при всіх обробках практично однакова. За орного горизонту в цілому відмінності в сольовий кислотності среднесуглинистого вилуженого чорнозему південного лісостепу, як і у водному, між варіантами досліду невеликі, грунт є нейтральною. Таблиця 4 - Кислотність сольової витяжки среднесуглинистого вилуженого чорнозему в (Інститут агроекології, 2003 рік)
Таблиця 5 - Результати статистичної обробки сольовий кислотності среднесуглинистого вилуженого чорнозему (Інститут агроекології, 2003 рік)
4.2 гідролітична кислотність грунту На рівень гідролітичної кислотності среднесуглинистого вилуженого чорнозему південного лісостепу вплив зробили як добрива, так і способи його обробки. Мінеральні добрива, що вносяться протягом 35 років у рекомендованих дозах, в цьому показнику проявилися у самому верхньому (0-10 см) і нижньому шарах орного горизонту, прийоми обробки грунту - у всіх трьох шарах (таблиці 6, 7). За рахунок добрив в шарі 0-10 см гідролітична кислотність збільшилася при плоскорізному, особливо дрібної обробці, в шарі 20-30 см - лише при плоскорізному дрібної обробці. Таблиця 6 - гідролітична кислотність чорнозему вилуженого стаціонару КНИИСХ, (Інститут агроекології, 2003 рік) У міліграм-еквівалент на 100 г грунту
Таблиця 7 - Результати математичної обробки гідролітичної кислотності чорнозему вилуженого, (2003 рік)
Із способів обробки на гідролітичну кислотність грунту найбільше вплинули оранка і плоскорізний обробіток на 10-12 см. Оранка помітно підвищила її у всіх шарах орного горизонту на варіанті без застосування мінеральних добрив, плоскорезная дрібна обробка так само точно проявилася на удобреному фоні. Крім того, високою гідролітична кислотність грунту в шарі 20-30 см при відвальної обробці опинилася і при внесенні добрив. 4.3 Грунтово-екологічна та економічна оцінка чорнозему вилуженого Наявність, кількість і якість землі в сільськогосподарському підприємстві є найважливішими обмежуючими факторами розвитку виробництва. Економічна оцінка земель базується на обліку якості грунтів, їх потенційної родючості та інших особливостей території. Оцінка грунту проводиться за грунтово-екологічного індексу, що включає наступні фактори: генетичні властивості грунту, кліматичні чинники та наявність поживних речовин у грунті. Розраховують грунтово-екологічний індекс за формулою запропонованої Л.Л. Шиловим і ін [25]: , (2) де Пеі - грунтово-екологічний індекс, бали; 12,5 - постійна величина приведення до 100 одиницям; V - щільність грунту, г / см 3; П о.п. - «корисний» об'єм грунту, коефіцієнт; Д з.п. - додатково враховуються властивості грунту, коефіцієнт; К у - коефіцієнт зволоження; Р - поправка до коефіцієнта зволоження; К к - коефіцієнт континентальності; А - підсумковий агрохімічний показник. Е t-середня річна сума температур вище +10 о С Таблиця 8 - Розрахунок грунтово-екологічного індексу чорнозему вилуженого Південної лісостепу Зауралля
Як бачимо з результатів розрахунків у таблиці. Найбільша величина ПЕ і відповідає відвальної обробці грунту на глибині 0-10см відповідно зумовлює її грошову оцінку. Одержані значення вище на 28,7 балів і 57400 руб порівняно з плоскорезной обробкою на глибину 20-30см.Такім чином найбільш економічно ефективним є відвальна обробка грунту на глибину 0-10см. 5. Безпека життєдіяльності 5.1 Охорона праці Охорона праці - система забезпечення безпеки життя і здоров'я працівників у процесі трудової діяльності, що включає правові, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні, лікувально-профілактичні, реабілітаційні та інші заходи. З охороною праці тісно пов'язана пожежна безпека, оскільки при пожежах часто гинуть люди [26]. Враховуючи, що травматизм у сільськогосподарському виробництві знижується низькими темпами через недостатню класифікації та дисциплінованості частини працівників, знання в області охорони праці впливає на стратегію і тактику профілактичних заходів, а, отже, і на рівень травматизму у виробництві і нерозривно пов'язане з вирішенням соціально - економічних питань. Метою охорони праці є зниження і ліквідація виробничого травматизму та професійних захворювань [27]. 5.1.1 Вимога безпеки в агрохімічної лабораторії Дослідження грунтових зразків на кислотно-основний стан здійснюється в агрохімічної лабораторії. До роботи в агрохімічної лабораторії допускаються особи, які не мають медичних протипоказань і пройшли медичний огляд (при вступі на роботу і періодично в процесі роботи). Не допускаються особи молодше 18 років і жінки у віці до 35 років (умовно-дітородний вік), вагітні жінки та жінки, що годують груддю. Особи, які залучаються для робіт у лабораторіях щорічно проходять навчання та інструктаж з охорони праці. Тривалість робочого дня має становити 6 годин. Перед початком робіт завідувач лабораторією зобов'язаний провести з виконавцями інструктаж відповідно до інструкції з техніки безпеки при виконанні робіт у агрохімічної лабораторії та інструкцій з пожежної безпеки, підписаною керівником робіт і завірені вищестоящим керівником. Для успішного виконання аналізу кожен працюючий в агрохімічної лабораторії зобов'язаний суворо дотримуватися таких правил:
Робочі місця повинні бути обладнані захисними пристроями та індивідуальними засобами захисту (окуляри ПО-2 або "Моноблок", распіратор РПГ-67 або РУ-60М з відповідними патронами А, Б, Г або КД). Обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений спецодягом відповідно до переліку виконуваних робіт (халати, фартухи, рукавички тощо) Для забезпечення пожежної безпеки в лабораторії повинні бути первинні засоби пожежогасіння (ящик з піском 0,5 м 3 і два совка до нього, два вуглекислотних (ОЦ-2) або порошкових (ОПВ-1) вогнегасника, коша розміром 1,5 x1, 5). Обслуговуючий персонал проходить навчання з протипожежного мінімуму, оволодіває навичками поводження з первинними засобами пожежогасіння і знайомиться зі штатним розкладом на випадок пожежі. Всі співробітники лабораторії повинні володіти прийомами надання першої медичної допомоги. Техніка безпеки при роботі зі скляною хімічної посудом. Одним з найбільш травмонебезпечних видів робіт у лабораторії є робота зі скляним посудом. Щоб уникнути травміровмірованія при різанні скляних трубок, збирання та розбирання приладів і деталей, виготовлених зі скла, необхідно ретельно дотримуватися заходів безпеки. Скляні трубки невеликого діаметру слід ламати після надрезкі їх напилком або спеціальним ножем для різання скла, попередньо захистивши руки рушником. Збирають скляні прилади або окремі їх частини обережно, застосовуючи, де необхідно, еластичні (прокладки) з'єднання. Прилади й скляні деталі в місцях кріплення їх на металеві кільцях штативів або власників захищають пружними прокладками (азбестом, гумою, шкірою і т.д.) При вставлянні скляних трубок у просвердлену пробку останню не впирають в долоню, а тримають за бічні сторони. Всю трубку при цьому в своєму розпорядженні якомога ближче до вставляється в пробку кінця. При закриванні тонкостінної посудини пробкою його тримають за верхню частину горла якомога ближче до пробки. Руки при цьому захищаю рушником. Нагрітий посудину не можна закривати притертою пробкою. У разі отримання травми у вигляді порізів слід, надати першу допомогу спрямовану на зупинку кровоточенія і захист рани від забруднення та інфікування. Якщо рана забруднена, то шкіру навколо неї протирають шматочком вати, марлі. Самою ранової порожнини стосуватися не слід. При пораненні і кровотечі перша допомога спрямована на зупинку кровотечі і захист ран від забруднення та інфікування. На рану накладають асептичну (стерильну, знезаражену) пов'язку, використовуючи індивідуальний перев'язувальний пакет з медичної аптечки, а при його відсутності - чистий шматок тканини, носовичок і т. п. Якщо рана забруднена, то шкіру навколо неї (не саму рану!) Протирають шматочком вати, марлі. Самою ранової порожнини стосуватися не слід. Не можна також вправляти в неї випадають органи (кишечник, мозок), пов'язку треба покласти на них. При сильних кровотечах на період підготовки перев'язувального матеріалу кровотечу зупиняють, притискаючи судину, що кровоточить пальцями вище місця поранення При хімічних опіках кислотою чи лугом пошкоджену ділянку шкіри рясно протягом 15-20 хв промивають проточною водою і нейтралізують: при кислотному опіку - розчином питної соди (1 чайна ложка на склянку води) або мильною водою, при лужному - 2%-ним розчином оцтової або лимонної кислоти. Після цього накладають асептичну пов'язку. При попаданні хімічних речовин в очі їх рясно промивають водою і нейтралізуючим розчином: при кислотному опіку - 1,5%-ним розчином питної соди, а при лужному - розчином борної кислоти (половина чайної ложки на склянку води) [26]. 5.2 Охорона природи Правову основу охорони навколишнього середовища в країні становить закон РРФСР «Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення» (1999), відповідно до якого введено санітарне законодавство, що включає цей закон і нормативні акти, що встановлюють критерії безпеки для людини, факторів середовища її проживання і вимоги до забезпечення сприятливих умов його життєдіяльності. Вимога охорони навколишнього середовища зафіксовано в Основах законодавства РФ «Про охорону здоров'я громадян» (1993) і в законі РФ «Про захист прав споживачів» (1992). Найважливішим законодавчим актом, спрямованим на забезпечення екологічної безпеки, є Федеральний закон «Про охорону навколишнього середовища» (2002). Закон встановлює систему природоохоронного законодавства, основні принципи та об'єкти охорони навколишнього природного середовища, порядок управління нею. У законі зафіксовано право громадян РФ на сприятливе середовище проживання [28]. Реакція грунту відіграє важливу роль в агрономічній практиці, оскільки багато сільськогосподарських культур пред'являють цілком певні вимоги до цього параметру і чуйно реагують на його зміну. У нашій країні, в тому числі Челябінської області, значні площі займають кислі грунти. Наявність в поглиненому стані в кислих грунтах великої кількості іонів водню і алюмінію різко погіршує фізичні, фізико-хімічні та біологічні властивості цих грунтів, їх потенційне і ефективну родючість. У кислих грунтах створюються несприятливі умови для росту і розвитку багатьох сільськогосподарських культур, що веде до зниження їх врожайності. Чорноземи вилужені є переважаючими грунтами північного лісостепу Челябінської області. Для вилужених чорноземів характерна слабокисла реакція в орному горизонті. У чорноземах північної лісостепової зони на цьому рівні вона зберігається до материнської породи або стає нейтральною в горизонтах ВС і С. гідролітична кислотність щодо ємності поглинання і суми поглинених підстав невелика, у складі яких переважають кальцій і магній. Відмінною особливістю чорноземів Челябінської області є порівняно високий вміст гумусу. Гумус і азот чорноземів мають дуже низьку лабільність. Нізколабільний гумус забезпечує водопрочной грунтової структури, більш високу стійкість до ерозійним процесам. Останнім часом спостерігається закислення грунтів орних чорноземів вилужених, тобто знижується частка слабокислих грунтів і збільшуються площі, зайняті середньо-і сильнокислому грунтами. Головна причина цього - різке скорочення обсягів меліоративних робіт. Кислотність грунтів поступово розвивається в результаті вилуговування кальцію атмосферними опадами і виносу підстав з товарною продукцією. Підкислення грунтів відбувається при застосуванні фізіологічно кислих добрив без подальшого вапнування. В останні десятиліття у багатьох, особливо промислових районах Челябінської області випадають кислі і навіть сильнокислому дощові опади з рН 4-4,5, що містять сірчану і частково азотну кислоти. Це також сприяє виносу кальцію і підкислення грунтів Грунти передгір'я Уралу і територій Уралу в межах Челябінської області схильні до найбільш сильному техногенному процесу забруднення важкими металами, такими як Со, Ni, Cu, Zn, Sn, Fe, Pb, Ag, Cd, Hg. За даними сейсмічних зйомок, сумарна площа, забруднення територій Челябінської області становить 50 тис. кв. км. Щорічно вибрас забруднюючих речовин складає 750 - 800 т, у тому числі свинцю - 144 т, хрому - 222 т, нікелю - 180 т, міді - 95 т, миш'яку - 150 т. Всі вони накопичуються в грунті на значній площі сільськогосподарських угідь. Станом на 01.01.1997 р. Площі орної землі Челябінської області, забруднені важкими металами, становить 95669 га. Відповідно до угрупованням, запропонованої В.Б. Ільїним, 31,1% вказаної площі має високу і дуже високий ступінь забруднення. Джерелом збільшення важких металів можуть бути природні процеси вивітрювання материнських порід, збагачених тим чи іншим металом. Але головним є антропогенний чинник забруднення: викиди промислових підприємств, вихлопні гази транспортних засобів, застосування для зрошення стічних вод, технічного і природного мулу в якості добрива, використання пестицидів, добрив і меліорантів. Важкі метали при попаданні в грунт вступають у фізичні сорбційні процеси, хімічні реакції з елементами грунтового розчину і в фізико-хімічні обмінні реакції грунтового поглинаючого комплексу. Близько 50% всієї маси важких металів акумульовано в оксидах заліза. Велика частина важких металів закріплюється в необмінним формі шляхом хемосорбції в результаті витіснення двох іонів водню, що входять в ОН - групи на поверхні оксидів. Частина металів пов'язана безпосередньо з глинистими мінералами. Обмінні форми важких металів також з органічною речовиною грунтів. Бар'єром для важких металів є органічна речовина грунту, основну частину якого складають специфічні високомолекулярні сполуки - гумінові кислоти (ГК) і фульвокислоти (ФК). Гумінові кислоти здатні досить міцно зв'язувати важкі метали, знижуючи їх надходження в рослини та грунтово-грунтові води. Фульвокислоти володіють більш яскраво вираженою здатністю до комплексоутворення з іонами важких металів (ТМ) в порівнянні з гуміновими, але в той же час є менш стійкими і більш рухливими. Важливим фактором стійкості комплексу ТМ і ФК є реакція грунтового середовища. При рН 5 комплекси фульвокислот стійкіше, ніж при рН 3, і змінюються в залежності від ТМ. Стабільність комплексів гумінових кислот з ТМ достатньо висока, але в певних умовах залежить від реакції середовища. Сильною залежністю рухливості і міграційної здатності від окислювально-відновного потенціалу грунту мають Zn, Cu, Ni, Co. В анаеробних умовах мікробіологічних процесів утворюються сполуки двовалентного заліза, міді одновалентної і двовалентного марганцю, які характеризуються помірною рухливістю та міграцією. Високою рухливістю в кислому середовищі, слабкою в нейтральному і лужному середовищах мають Zn, Ni, Cu, Pb, Cd, Hg. У середовищі з рН> 6 більшість ТМ знаходяться у формі важкорозчинних гидроокисей. Тому важливу роль відіграє реакція грунтового розчину, оптимальне значення якого для сільськогосподарських культур при забрудненні грунту звужується до меж 6-7 одиниць. У цьому випадку в результаті хімічних реакцій сполуки важких металів, їх концентрація в грунтовому розчині і токсичність різко знижується. При підкисленні грунтів істотно зростає розчинність і рухливість бору, міді, цинку, кобальту та інших мікроелементів. Підвищений вміст їх у рухливих формах у грунті часто надає токсичну дію на рослини. Через високу кислотності знижується доступність рослинам такого важливого мікроелемента, як молібден. У кислому середовищі погіршуються умови гумусообразованія. Кислі грунти мають незадовільні фізичні властивості з-за низького вмісту і несприятливого складу гумусу, а також дефіциту кальцію. Вони часто переуплотнени, погано оструктурени, схильні до коркообразованію, що несприятливо позначається на їх водно-повітряному режимі. У кислому середовищі пригнічуються амоніфікація, нітрифікація, сповільнюється фіксація азоту з повітря, погіршується азотний режим грунту. Аналіз фізичних, фізико-хімічних і агрохімічних властивостей чорноземів ріллі лісостепової зони Челябінської області чітко виявив розвиток деградаційних процесів, основними причинами яких є: девегація і разом з нею вимкнення грунтів з діючих природних екосистем, виснаження фонду елементів живлення рослин і забруднення хімічними продуктами. Використання чорноземів вилужених в ріллі без спеціальних агротехнічних прийомів супроводжувався погіршенням їх фізичного, фізико-хімічного та агротехнічного станів. Чітко спостерігається порушення генетичних процесів грунтоутворення і зниження багатьох показників родючості. Багаторічні досліди і практика землеробства свідчать про те, що для поліпшення агрофізичних, фізико-хімічних та фізичних властивостей чорноземів необхідно здійснювати комплекс заходів щодо розширеного відтворення родючості грунтів, розширювати кругообіг органічної речовини і поживних речовин. Відповідно до закону Російської Федерації «Про надра» необхідно грамотно користуватися землею, не знижуючи родючості ріллі і не порушуючи її структури. На пользуемих землях проводити грунтозахисні заходи, спрямовані на зниження ступеня хімізації сільського господарства, на підвищення родючості землі [29]. Висновки 1. Дія мінеральних добрив, що вносяться протягом 35 років у рекомендованих дозах, проявилося лише підвищення гідролітичної кислотності среднесуглинистого вилуженого чорнозему південного лісостепу, причому тільки в самому верхньому шарі (0-10 см) і нижньому (20-30 см) орного горизонту. 2. Вплив способів обробки среднесуглинистого вилуженого чорнозему південного лісостепу на його кислотність більш відчутно. Однак по орному горизонту в цілому відмінності у водному і сольовий кислотності грунту між варіантами досліду невеликі, грунт є нейтральною. 3. На гідролітичну кислотність грунту найбільше вплинули оранка і плоскорізний обробіток на 10-12 см. Оранка помітно підвищила її у всіх шарах орного горизонту на варіанті без застосування мінеральних добрив, плоскорезная дрібна обробка так само точно проявилася на удобреному фоні. Крім того, високою гідролітична кислотність грунту в шарі 20-30 см при відвальної обробці опинилася і при внесенні добрив. Список літератури
ДОДАТОК А Таблиця А.1 -
Глибина обробки грунту 0-10 см
Глибина обробки грунту 10-20 см Глибина обробки грунту 20-30 см Будь ласка, не зберігайте тестовий текст. |