[ Вплив мікроелементів на врожайність і якість волокна льону-довгунця ] | 17,3 | 17,7 | 17,8 | 17,6 | ||||
Серпень | 16,2 | 17,0 | 15,0 | 16,1 | 17,3 | 16,3 | 14,8 | 16,1 |
Вересень | 13,0 | 7,9 | 7,8 | 9,6 | 13,0 | 11,0 | 9,1 | 11,0 |
Опади, мм | ||||||||
Квітень | 46,7 | 33,2 | 0,1 | 80,0 | 15,0 | 15,0 | 16,0 | 46,0 |
Травень | 2,1 | 1,5 | 17,5 | 21,1 | 16,0 | 17,0 | 22,0 | 55,0 |
Червень | 23,6 | 13,5 | 31,9 | 69,0 | 23,0 | 26,0 | 28,0 | 77,0 |
Липень | 61,9 | 51,5 | 50,7 | 164,1 | 28,0 | 28,0 | 32,0 | 88,0 |
Серпень | 19,1 | 25,5 | 15,3 | 59,9 | 28,0 | 26,0 | 27,0 | 81,0 |
Вересень | 16,3 | 8,9 | 1,8 | 27,0 | 23 | 20 | 19 | 62 |
Температура повітря протягом вегетаційного періоду росту і розвитку льону-довгунця була близька до середніх багаторічних показників, в той же час опадів у травні і червні випало менше норми (у травні на 33,9 мм, червні - на 8 мм), що знизило запаси продуктивної вологи в орному і метровому грунту, однак не зробило великого негативного впливу на ріст і розвиток рослин льону та формування врожайності. Надалі надлишкове випадання опадів у липні, що супроводжується сильними вітрами, особливо на тих ділянках польового досвіду, де вносилися підвищені дози азотних добрив, призвело до вилягання посівів і зниження врожайності насіння та соломи льону-довгунця.
У 2005 р. в основні фази росту та розвитку рослин температура повітря була близькою, а в липні на 4,9 о С вище середніх багаторічних показників (табл.2.2, 2.3).
Таблиця 2.2
Метеорологічні умови вегетаційного періоду 2005 року
(Дані Горецької метеостанції)
Місяці | Декади | Середнє за місяць | Середнє багаторічне значення | |||||
1 | 2 | 3 | Декади | Середнє за місяць | ||||
1 | 2 | 3 | ||||||
Температура, о С | ||||||||
Квітень | 8,2 | 7,3 | 12,6 | 9,4 | 1,8 | 4,8 | 7,7 | 4,8 |
Травень | 13,3 | 12,2 | 8,8 | 11,3 | 10,4 | 12,6 | 14,2 | 12,4 |
Червень | 21,0 | 15,6 | 17,5 | 15,3 | 15,1 | 15,9 | 16,6 | 15,9 |
Липень | 21,0 | 23,5 | 23,1 | 22,5 | 17,3 | 17,7 | 17,8 | 17,6 |
Серпень | 17,3 | 19,1 | 15,3 | 17,2 | 17,3 | 16,3 | 14,8 | 16,1 |
Вересень | 13,1 | 13,7 | 8,0 | 11,6 | 13,0 | 11,0 | 9,1 | 11,0 |
Опади, мм | ||||||||
Квітень | 0,4 | 10,8 | 19,4 | 30,6 | 15,0 | 15,0 | 16,0 | 46,0 |
Травень | 15,5 | 12,1 | 35,0 | 62,6 | 16,0 | 17,0 | 22,0 | 55,0 |
Червень | 16,2 | 7,6 | 40,3 | 64,1 | 23,0 | 26,0 | 28,0 | 77,0 |
Липень | 26,2 | 6,5 | 12,3 | 45,0 | 28,0 | 28,0 | 32,0 | 88,0 |
Серпень | 38,5 | 19,3 | 30,9 | 88,7 | 28,0 | 26,0 | 27,0 | 81,0 |
Вересень | 15,4 | 3,7 | 1,6 | 20,7 | 23,0 | 20,0 | 19,0 | 62,0 |
У той же час, опадів випало менше норми (у червні на 12,9, липні - 43 мм за рахунок малого їх кількості в другій і третій декадах).
Це дещо знизило запаси продуктивної вологи в орному і метровому шарах грунту, проте дозволило отримати високорослий стеблостій льону.
Таблиця 2.3
Зміст продуктивної вологи в грунті
Шар грунту, мм | Декади | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
200 4 | 200 5 | 200 4 | 200 5 | 200 4 | 200 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Квітень | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0-10 | - | 30 | - | 30 | 26 | 27 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0-20 | - | 60 | - | 60 | 59 | 58 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0-50 | - | 139 | - | 140 | 152 | 130 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0-100 | - | 265 | - | 271 | 304 | 255 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Травень | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0-10 | 11 | 20 | 11 | 17 | 15 | 17 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0-20 | 33 | 43 | 30 | 36 | 39 | 35 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0-50 | 115 | 118 | 110 | 90 | 114 | 96 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0-100 | 230 | 237 | 224 | 202 | 270 | 208 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Продовження таблиці 2.3 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Червень | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0-10 | 18 | 22 | 8 | 12 | 9 | 28 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0-20 | 37 | 44 | 17 | 29 | 19 | 50 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0-50 | 108 | 99 | 72 | 81 | 74 | 106 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0-100 | 220 | 206 | 164 | 178 | 197 | 216 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Липень | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0-10 | 16 | 10 | 25 | 12 | 19 | 10 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0-20 | 29 | 24 | 47 | 27 | 39 | 23 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0-50 | 86 | 65 | 120 | 76 | 118 | 69 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0-100 | 186 | 153 | 239 | 170 | 255 | 180 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Серпень | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0-10 | 24 | - | 13 | - | 21 | - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0-20 | 47 | - | 27 | - | 41 | - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0-50 | 113 | - | 79 | - | 111
2.2.2. Грунтові умови Найбільш придатними грунтами для обробітку льону-довгунця дерново-підзолисті середні і легкі суглинки, що розвиваються на моренних, лесовидних суглинках, підстилаються суглинками та глиною. Ці грунти забезпечують отримання найвищої врожайності льону і займають 25% ріллі республіки [23]. Хорошу врожайність льону одержують і при вирощуванні його на окультурених супіщаних грунтах, підстилаються легким і середнім суглинком. Ці грунти займають близько 14% ріллі і поширені в основному в північних і центральних районах республіки. Наші дослідження проводилися на дерново-підзолистого легкосуглинистой грунті, що розвивається на лесовидних суглинку, підстилаються моренним суглинком з глибини більше 1 м. Агрохімічні показники орного горизонту до закладки дослідів показують, що грунт дослідної ділянки характеризувалася слабокислою реакцією середовища, середньої забезпеченістю рухомими формами фосфору і калію, недостатнім вмістом гумусу (табл. 2.4). Таблиця 2.4 Агрохімічна характеристика орного шару грунту (До закладання досліду, 2004-2005 рр..)
2.2.3. Методика проведення досліджень Вивчення питань, поставлених програмою досліджень, здійснювалося у 2004-2005 рр.. шляхом постановки на дослідному полі кафедри агрохімії УО "Білоруська державна сільськогосподарська академія" польового досвіду, а також лабораторних досліджень і аналізів. Схема досліду включала такі варіанти:
Загальна площа ділянки становила 28,8 м 2, облікова - 24,5 м 2. Повторність досліду чотириразова. Попередник - ярі зернові. Добрива (амонійна селітра, суперфосфат подвійний гранульований і хлористий калій) вносилися вручну поделяночно із закладенням їх під культивацію весною на глибину 10 - 12 см. У дослідах використовували торф'яної препарат азобактерін, отриманий на основі азоспірілли і виготовлений у лабораторії НІГПІПА. Титр препарату, 6 - 10 млрд. клітин на 1 га препарату. Обробку проводили суспензією торф'яного препарату при розведенні водою 1: 100 шляхом інкрустації насіння з N АКМЦ в день посіву з розрахунку 0,2 кг на гектарну норму насіння. Об'єктом досліджень у польовому досліді є середньостиглий сорт Нива. Сівши здійснювали комбінованої сівалкою СЗЛ - 3,6 з нормою висіву 22 млн / га схожих насінин. У досвіді вивчався вплив добрив і азобактеріна на ріст рослин льону у висоту, накопичення ними надземної маси за основними фазами росту і розвитку льону, врожайність і якість льонопродукції. Агротехніка в досліді відповідала основним вимогам, що пред'являються до науково обгрунтованих технологій обробітку льону в умовах Могильовської області. У період вегетації льону проводилися фенологічні спостереження та обліки згідно з програмою досліджень. Облік урожайності насіння та соломи - суцільний поделяночний. Визначення технологічних якостей соломи проводилося в лабораторії Горецького льонозаводу. Результати досліджень оброблені методом дисперсійного аналізу на ПЕОМ. 2.3. Результати досліджень 2.3.1. Вплив мінеральних добрив і азобактеріна на динаміку росту рослин льону у висоту, накопичення ними надземної маси, врожайність і якість льону-довгунця Льон-довгунець вимогливий до наявності в грунті доступних поживних речовин і чуйний на внесення мінеральних добрив. Разом з тим, високі дози добрив, підвищуючи концентрацію грунтового розчину, що негативно впливають на схожість насіння та молоді паростки. Особливо небезпечний надлишок азоту, який посилює вилягання рослин і ураження їх хворобами, зменшує вихід волокна і знижує його якість. Все це обгрунтовує необхідність ефективного впливу на рослини льону з метою корекції його анатомо-морфологічних процесів, які у підсумку повніше проявити біологічні можливості генотипу. У цьому відношенні перспективно застосування препаратів грунтових діазотрофи, здатних надати позитивний вплив на зростання надземних органів і кореневої системи, підвищити стійкість до інфекції і несприятливим екологічним впливам. Грунтові діазотрофи здатні підвищити також рівень біологічної фіксації молекулярного азоту в ризосфері небобових рослин, поліпшити тим самим їх азотне живлення. Відомості про високу ефективність цих препаратів, як зазначалося вище, отримані на багатьох небобових рослинах. Однак відомості про ефективність дії препаратів грунтових діазотрофи на мінеральне живлення і продуктивність рослин льону дуже обмежені. Для з'ясування цього питання нами проведено польовий дослід. У досвіді ставилося завдання вивчити вплив добрив і азобактеріна на динаміку росту рослин льону у висоту, накопичення їм надземної маси, а також урожайність і якість продукції. Використання азобактеріна шляхом інокуляції насіння в наших дослідженнях сприяло посиленню росту рослин льону-довгунця у висоту, що призводило не тільки до збільшення загальної висоти рослин, але і технічної довжини стебел. Висота інокульованої рослин на фоні Р 60 До 90 збільшувалася на 5,6 см, а на тлі N 15 P 60 K 90 - на 3 см в порівнянні з варіантами без інокуляції. Зі збільшенням доз азотних добрив з N 30 до N 45 висота рослин збільшувалася за рахунок подовження волоті, технічна довжина стебел льону при цьому зменшувалася (табл.2.5). Таблиця 2.5 Динаміка росту рослин льону-довгунця у висоту (см) залежно від умов харчування (середнє за 2004 - 2005 рр..)
Інокуляція насіння льону-довгунця азобактеріном надавала також вплив на збільшення накопичення рослинами надземної маси (табл. 2.6), що в свою чергу сприяло формуванню більш високої врожайності льонопродукції в порівнянні з аналогічними варіантами, де азобактерін не застосовувався (табл.2.7). Як видно з наведеної таблиці 2.6 із збільшенням доз азоту до N 30 на тлі P 60 K 90 накопичення надземної маси по всіх фазах росту і розвитку збільшувалася. Збільшення дози азоту до N 45 знижувало накопичення надземної маси. Застосування азобактеріна на тлі P 60 K 90 сприяло значному збільшенню накопичення надземної маси рослин льону - довгунця і були вище варіанту з внесенням азоту N 15. Ще більше збільшення надземної маси відзначено у варіанті де азобактерін застосовувався на тлі N 15 P 60 K 90. Все це в кінцевому підсумку відбилося на врожайності та якості льонопродукції. Таблиця 2.6 Динаміка накопичення надземної маси рослинами льону-довгунця за фазами розвитку залежно від умов живлення, г/100 сухих рослин (Середнє за 2004-2005 рр..)
Згідно з даними таблиці 2.7, застосування азобактеріна на тлі Р 60 K 90 було рівноцінно внесенню мінерального азоту в дозі N 15. Позитивний вплив на формування продуктивного асоціативного симбіозу мікроорганізмів і рослин зробила також невисока стартова доза мінерального азоту (N 15). Урожайність насіння і льоноволокна була при застосуванні азобактеріна вірогідно вище на фоні N 15 P 60 K 90, ніж при використанні його на тлі фосфорних і калійних добрив (P 60 K 90). Збільшення дози азоту на фоні фосфорних і калійних добрив (P 60 K 90) до N 30 значно підвищувало врожайність льонопродукції. Подальше її збільшення до N 45 призводило до зниження врожайності. Застосування азобактеріна на тлі фосфорних і калійних добрив (P 60 K 90) за впливом на врожайність насіння і волокна було еквівалентно внесенню 15 кг / га мінерального азоту і збільшувало їхню врожайність у середньому за роки досліджень в 1,3 рази в порівнянні з аналогічним варіантом, де азобактерін не застосовувався. Таблиця 2.7 Вплив мінеральних добрив і азобактеріна на врожайність насіння і волокна льону-довгунця, ц / га
У таблиці 2.8 наведено дані інструментального аналізу льносоломи, отриманої в польовому досліді. Таблиця 2.8 Вплив мінеральних добрив і азобактеріна на якість льносоломи
Як видно з наведеної таблиці 2.8, застосування азобактеріна на тлі фосфорних і калійних добрив сприяло підвищенню якості льносоломи. При цьому збільшувалася її технічна довжина, вихід лубу, фортеця, придатність. Середній номер зростав від внесення азобактеріна на 0,5-0,7 номери і не знижувався при обробці насіння азобактеріном на тлі повного мінерального добрива (N 15 P 60 K 90), що вказує на краще використання рослинами льону азоту при поєднанні його в мінеральній і біологічної формах. Зі збільшенням доз азотних добрив у складі повного мінерального добрива на варіантах без застосування азобактеріна середній номер соломи помітно знижувався. Таким чином, інокуляція насіння льону азобактеріном є високоефективним прийомом. Це дозволяє за рахунок фіксації азоту з повітря діазотрофнимі мікроорганізмами значно знизити витрати мінерального азоту, зменшити забруднення навколишнього середовища продуктами його деградації, підвищити врожайність і якість льонопродукції. 2.3.2. Економічне обгрунтування застосування азотфіксуючої бактеріального препарату азобактеріна під льон-довгунець Розрахунок економічної ефективності дозволяє обгрунтувати доцільність включення в технологію вирощування сільськогосподарських культур того чи іншого насінин. Застосування добрив, у тому числі бактеріальних, як правило, супроводжується збільшенням праці і коштів. Однак, за рахунок реалізації додаткового врожаю ці витрати можуть компенсуватися. Отже, необхідні додаткові економічні розрахунки, що дозволяють розробити пропозиції виробництву щодо раціонального застосування досліджуваних прийомів. Основними показниками економічної ефективності є величина умовного чистого доходу з 1 га і рентабельність виробництва продукції,%. Як видно з таблиці 2.9 застосування під льон-довгунець препарату асоціативних мікроорганізмів азобактеріна-економічно ефективно. Таблиця 2.9 Економічна ефективність застосування мінеральних добрив і азобактеріна під льон-довгунець (середнє за 2004-2005рр), у. тобто з 1 га
Підвищення доз азотних добрив до N 30 на тлі P 60 K 90 під льон-довгунець супроводжувалося збільшенням умовного чистого доходу з одного гектара і рентабельності їх застосування. Подальше підвищення дози азоту знижувало економічні показники. Більш високий чистий дохід і рентабельність отримані у варіантах з інокуляцією насіння азобактеріном P 60 K 90 та N 15 P 60 K 90. При цьому чистий дохід з одного гектара склав відповідно 257,2 та 408,7 у. е., а рентабельність 184,7 і 224,9%. Таким чином, інокуляція насіння льону азобактеріном є економічно вигідним прийомом підвищення врожайності та якості льону-довгунця в прогресивних технологіях його обробітку. 3.Охрана навколишнього середовища і одержання екологічно чистої продукції у зв'язку із застосуванням добрив Забруднення біосфери, вичерпання природних ресурсів, руйнування екосистем, втрата природної здатності їх самовідновлення - все це небезпечні та складні процеси, розвиток яких викликане господарською діяльністю людини. Багато видів забруднюючих речовин, наприклад, радіоактивні речовини, пил, метали, пестициди, у зв'язку з атмосферними та гідросферних циркуляційними процесами представляють регіональну та глобальну небезпеку, перетворюючи планету в єдину технологічну систему. Це призводить до погіршення здоров'я та демографічної ситуації багато в чому пов'язана з неповноцінним харчуванням окремих категорій населення, особливо в зонах радіонуклідного забруднення грунтів токсичними речовинами. Під екологічно чистої слід розуміти таку продукцію, яка відповідає всім санітарно-гігієнічним вимогам і не містить ксенобіотиків, чужорідних хімічних речовин, у тому числі радіонуклідів і пестицидів. Вона повинна бути і біологічно повноцінної тобто містити основні з'єднання необхідні для нормальної життєдіяльності людей [3]. Отримання в даний час екологічно чистої, доброякісної продукції залежить не тільки від працівників агропромислового комплексу, а й у цілому від працівників усіх галузей сільського господарства [2]. Грамотне застосування добрив підвищує урожай сільськогосподарських культур, покращує баланс поживних елементів, сприяє розширеному відтворенню родючості грунту. Проте ці достоїнства мінеральних добрив виявляються тільки за умови їх правильного виготовлення, транспортування, зберігання, внесення в грунт в потрібних для рослин поєднаннях і строго заданих кількостях. Нерівномірний внесення добрив, невиправдано високі їх дози знижують врожайність сільськогосподарських культур, погіршують якість продукції, забруднюють навколишнє середовище [2]. Несприятливий вплив на навколишнє середовище може бути саме різне (забруднення грунтів, поверхневих та грунтових вод, посилене евтрофування водойм, ущільнення грунтів, порушення кругообігу та балансу поживних речовин, погіршення агрохімічних властивостей і родючості грунту; погіршення фітосанітарного стану посівів і розвиток хвороб рослин, зниження продуктивності сільськогосподарських культур і якості одержуваної продукції) [3]. До найгостріших екологічних проблем в сільському господарстві відносяться наслідки збільшення виробництва і застосування мінеральних добрив і функціонування великих тваринницьких комплексів. Забруднення добривами водних джерел викликає евтрофікацію природних вод - посилений розвиток водоростей та освіта планктону [2]. Більшість мінеральних добрив характеризується фізіологічної кислотністю, тому їх застосування в надмірних кількостях обумовлюють розвиток процесів підкислення грунту [2]. Надлишок мінеральних добрив викликає порушення в біологічному компоненті грунту, в наслідок чого порушується процеси трансформації органічної речовини. Крім того, збільшується частка мікроскопічних грибів (серед яких багато патогенів) в структурі мікробного ценозу. Це загрожує небезпекою утворення мікотоксинів у грунті, продуктах харчування. Азот, як правило, - основний елемент живлення рослин, тому цілком закономірно, що азотні добрива відносяться до базисних компонентів хімізації землеробства. Однак при незбалансованості елементів живлення, порушення водного режиму, недостатньої освітленості та інших несприятливих умовах високі дози азотних добрив можуть призвести до зниження грунтової родючості та забруднення продуктів харчування [3]. Токсичність нітратів відносно низька, але за участю мікрофлори травного тракту і тканинних ферментів вони відновлюються до нітритів, ступінь токсичності яких у 10-20 разів вище, ніж нітратів. Високий вміст нітратів і нітритів у воді, їжі, кормах викликає гострі шлунково-кишкові захворювання [2]. Надмірне надходження нітратів в людський організм викликає метгемоглобінемію (синюшність). Вона є наслідком окислення в крові людини двовалентного заліза в тривалентне. Утворюється під дією нітратів метгемоглобін і нітрогемоглобін не здатні до переносу кисню до тканин організму. Заміщення на 20% гемоглобіну метгемоглобіну викликає отруєння, що супроводжується сильною кисневою недостатністю. При 80%-ном заміщення гемоглобіну настає смерть від задухи. Ще до недавнього часу вважалося, що цьому захворюванню схильні виключно діти малолітнього віку (до 1 року). Однак було доведено, що і діти більш старшого віку, і навіть дорослі можуть дивуватися ассімптоматіческой формою метгемоглобінемії. При цьому порушується робота серця і уражається центральна нервова система [27]. Важливим джерелом накопичення нітратів у грунті є нітрифікація. Під впливом мікроорганізмів - нитрификаторов, присутніх у будь-якому грунті, відбувається мінералізація органічної речовини (гумусу) та внесених органічних добрив (гною, торфу, перегною), в результаті утворюються нітрати. Ще одне джерело - азотні добрива. Під впливом тих же нитрифицирующих мікроорганізмів амонійний та амідний азот у грунті поступово переходить в нітрати. За умов, що сприяють нітрифікації, весь внесений у грунт азот може протягом двох-трьох днів перетвориться в нітратний. Він в грунті дуже рухливий і при рясних поливах або в дощову погоду легко вимивається за межі кореневмісного шару, особливо на легких грунтах. В останні роки чітко простежується тенденція збільшення виробництва сільськогосподарської продукції з підвищеним вмістом нітратів. Накопичення нітратів у рослинах відбувається в результаті того, що поглинений азот не повністю витрачається на синтез амінокислот і білків. У порушенні физиологичности цього процесу важливу роль відіграють ферменти азотного обміну - нітрат - і нітритредуктази, а також вуглеводне живлення рослин. Причиною порушення процесів асиміляції нітратів у рослині можуть служити до 20 чинників, серед них такі, як терміни, форми і дози внесення добрив, метеорологічні умови, сортові відмінності, строки посадки і густота стояння рослин, якість вапнування, наявність і співвідношення різних поживних елементів. Азотні добрива забруднюють природні води. Винесення азоту у водні об'єкти визначається як природними факторами (клімат і погода, гідрологія і рельєф), так і антропогенними (ступінь сільськогосподарського використання території, застосовувані системи землеробства, дози добрив). Наприклад, через технологічних порушень в процесі зберігання, підготовки та застосування азотних добрив від 3 до 20% внесених кількостей потрапляє у водні об'єкти, що призводить до тих чи інших негативних наслідків. Процес вимивання нітратів з грунту прискорюють розорювання луків, збільшення відсотка зернових і просапних культур у сівозміні, повна або часткова відмова від вирощування проміжних культур. Для зведення до мінімуму невиробничих втрат азоту, запобігання і зниження забруднення нітратами рослинницької продукції, водойм необхідно чітко дотримуватися існуючі регламенти з транспортування, зберігання і застосування мінеральних і органічних добрив. Внесенню добрив повинно передувати вапнування грунтів, яке знижує грунтову кислотність і активізує процес відновлення нітратів. Терміни проведення підживлень також відіграють важливу роль в накопиченні нітратів. Не рекомендується застосовувати підживлення в період масового дозрівання коренеплодів і качанів. Винятково важливим прийомом у зниженні нітратного забруднення сільськогосподарської продукції є внесення достатньої кількості повноцінного органічного добрива (гній, компости, сидерати). Гній слід попередньо прокомпостувати з соломою або торфом і внести в грунт з осені. Перспективною альтернативою мінеральному азоту в живленні рослин є біологічний азот. В даний час широко вивчаються бактерії роду Rhizobium, їх специфічність по відношенню до окремих бобових культур. Використовується також можливість використання асоціативних азотфіксуючих бактерій, мікоризи, а також різних комбінацій цих мікроорганізмів, що найчастіше виявляється набагато більш ефективним, ніж застосування будь-якого з них окремо. Для кожної сільськогосподарської культури і кожного сорту, а також різних грунтових умов реально підібрати специфічну комбінацію азотфіксуючих мікроорганізмів, при якій процес постачання азотом буде протікати найбільш продуктивно. За допомогою інокуляції ефективними азотфіксуючими мікробіологічними препаратами можна підвищити врожайність сільськогосподарських культур без додаткового внесення азотних мінеральних добрив. Наприклад, в наших дослідженнях ми домоглися значного збільшення врожайності льону-довгунця за рахунок застосування діазотрофного інокулянта азобактеріна. Азотні добрива при цьому в одному варіанті не застосовувалися, а в іншому використовувалися у невеликій дозі (N 15). Ефективність застосування добрив визначається складним комплексом біотичних і антропогенних факторів, серед яких суттєве значення належить кліматичних та погодних умов. Облік агрометеорологічних умов є важливою передумовою оптимізації використання мінеральних добрив, а отже, сприяє зменшенню ймовірності забруднення навколишнього середовища надлишковими хімічними речовинами [3]. Фосфор належить до найважливіших біогенних елементів. Для створення умов, що сприяють отриманню повноцінного врожаю, необхідна наявність в грунті достатньої кількості доступного фосфору. Однак приблизно 30% посівної площі РБ характеризуються низьким і дуже низьким вмістом цього елемента. Нестача фосфору можна усунути тільки внесенням мінеральних добрив. Забезпечення високої потреби є об'єктивною необхідністю. При цьому, однак, не можна випускати з уваги ряд природоохоронних аспектів фосфорного живлення. З фосфорними добривами у грунт потрапляють численні токсичні елементи, малорухомі в грунтовій середовищі. Досить високим вмістом забруднюючих речовин відрізняються, наприклад, суперфосфати. У фосфорних добривах містяться токсичні сполуки фтору. Велика частина фосфору, залишається в грунті, оскільки пов'язують з містяться в ній Са, А l, Fe. Результати проводилися досліджень свідчать про наявність в природних фосфатах радіоактивних елементів - урану, радію. При існуючому кислотному способі переробки природного фосфатної сировини основна частина фтору залишається в добривах і потрапляє разом з ними в грунт. Тривале внесення суперфосфату, який зазвичай містить 1,5% фтору, призводить до накопичення в грунті доступних для рослин форм цього елемента. Фізіологічна роль фтору в рослинах вивчена недостатньо. Він інгібує активність ряду ферментів, що негативно позначається на процесах фотосинтезу і біосинтезу білків. Досить велика частина фосфору, використовуваного в землеробстві накопичується у водоймах, у які він надходить:
Це призвело до евтрофікації водойм. Крім фосфору цьому процесу сприяє збагачення вод азотом [3]. Найбільш небажані наслідки евтрофікації - надмірний розвиток водоростей у водоймах - "цвітіння" і заболочування через розростання прибережної флори, що поступово скорочує площа водойм [2]. "Цвітіння" води призводить не тільки до погіршення умов безпосереднього водоспоживання, але і до збільшення вмісту в ній органічної речовини у розчинній формі, що пояснюється збільшенням рН води при масовому розвитку водоростей. З цим пов'язують, зокрема, спалахи захворювання холерою Ель-Тор в 1970-1971 рр.. охопила 35 країн. Людина, як правило, уникає користування водою в квітучих водойм, оскільки вона істотно відрізняється за смаком і запахом. Проте використання в їжу риби, яка накопичує у своїх тканинах токсини, призводить до серйозних захворювань. Тварини ж часто змушені користуватися такою водою. Цим пояснюються випадки масової загибелі великої рогатої худоби та інших сільськогосподарських тварин у різних регіонах світу [3]. Для попередження забруднення водойм та інших природних об'єктів повинні строго регламентуватися і дотримуватися правила використання засобів хімізації [2]. При внесенні фосфорних добрив слід враховувати такі екологічні обмеження:
Калійні добрива також можуть негативно впливати на навколишнє середовище. Вони містять так звані баластні елементи (хлор, натрій), які можуть накопичуватися в грунті при систематичному застосуванні підвищених доз добрив, знижуючи її родючість. Ці елементи потрапляють у грунтові води, підвищуючи в них концентрацію солей. Збільшення вмісту хлору в добривах вносяться до дерново-підзолисті грунти, в 4-5 разів підвищують концентрацію в соломі зернових і сіні конюшини на 50-70%, в бульбах картоплі на 50-100%. В орному шарі грунту вміст хлору при цьому зростає на 60-290% залежно від виду культури, умов зволоження та інших факторів. Не малу небезпеку викликають містяться в калійних добривах метали (Cd, Hg, Pb, Al), які можуть накопичуватися в живих організмах, никне в грунтові води. Для запобігання великих втрат калію і забруднення поверхневих грунтових вод калійні добрива слід вносити під основний обробіток грунту. Зниження втрат поживних елементів мінеральних добрив внаслідок вимивання можна досягти як агротехнічними, так і хімічними способами. Серед останніх становить інтерес медленнодействующіе добрива, поживні елементи яких засвоювалися б рослинами поступово, протягом усього періоду вегетації. Цього можна досягти за допомогою капсулювання, покриття синтетичної оболонкою або елементарною сіркою [3]. Таким чином, для отримання максимального ефекту від застосування комплексу заходів з охорони навколишнього середовища і одержання екологічно чистої продукції необхідно широко використовувати новітні досягнення агрономічної науки та передовий досвід з урахуванням особливостей кожної області, району, господарства. Основні показники ефективності прийнятої системи землеробства: досягнутий рівень врожайності, якість одержуваної рослинницької продукції, відтворення грунтової родючості і стан навколишнього середовища [4]. 4. Охорона праці 4.1. Оцінка умов праці та аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів У рамках реалізації концепції державного управління охороною праці в 2006 році вживалися заходи щодо реалізації державної політики у цій сфері, здійснювалися нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю та охороною праці, координація діяльності органів державного управління з цих питань. За 200 6 рік Департаментом проведено лютого 6091 перевірок законодавства про працю та охорону праці, в тому числі січня 5764 по дотриманню трудової дисципліни. У результаті перевірок виявлено та припинено 304,1 тисячі порушень законодавства про працю, в ході яких припинялася (заборонялася) робота 79 цехів, верстатів, машин та іншого обладнання, експлуатація яких створювала реальну загрозу життю і здоров'ю працівників. На підставі матеріалів державних інспекторів праці до дисциплінарної відповідальності притягнуто 3114 посадових осіб, які допустили порушення законодавства про працю; від роботи відповідно до статті 49 трудового кодексу Республіки Білорусь відсторонені 9586 працівників; звільнені від занімаемай посади 545 посадових осіб, з них 482 - за одноразове грубе порушення правил охорони праці, що призвели каліцтво або смерть інших працівників, 50 працівників притягнуто до кримінальної відповідальності. У порівнянні з 2005 роком рівень виробничого травматизму зі смертельним і важким результатом знизився відповідно на 1,2 і 5,5 відсотків. Цьому сприяли додаткові заходи щодо зміцнення трудової і виконавчої дисципліни, профілактики виробничого травматизму, забезпечення безпечної праці, прийняті керівниками всіх рівнів в очолюваних ними галузях, областях, містах, районах і організація. Основними причинами травматизму з важкими наслідками були: незадовільне утримання і недоліки в організації робочих місць, експлуатація несправних, не відповідають вимогам безпеки машин, механізмів та устаткування, недоліки в навчанні і інструктуванні потерпілих з охорони праці, порушення потерпілими трудової та виробничої дисципліни, нормативних правових актів з охорони праці, невиконання керівниками і фахівцями обов'язків з охорони праці, відсутність, невідповідність вимогам безпеки технологічних процесів [5]. При проведенні інокуляції насіння можливі такі небезпечні й шкідливі виробничі фактори: рухомі машини і механізми; незахищені рухомі частини машин і механізмів; підвищений вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони; підвищений рівень шуму на робочому місці; підвищений рівень вібрації; фізичні та нервово-психологічні перевантаження , що діють на персонал при керуванні машинами, механізмами [12]. Азобактерін в умовах короткочасного контакту з ним не становить небезпеки. Тим не менш можлива підвищена чутливість окремих осіб до сухого препарату. Азобактерін малотоксичний для теплокровних і практично не небезпечний для бджіл. 4.2. Організаційно-технологічні заходи щодо створення здорових та безпечних умов праці Мінеральні і бактеріальні добрива, пестициди, які знешкоджують і ін хімічні речовини широко увійшли в практику рослинництва. Вони забезпечують отримання та збереження високих врожаїв. Проте всі ці речовини небезпечні для людини і навколишнього середовища. Неправильне застосування або неграмотне звернення завдає величезної, часто непоправної, шкоди не тільки працюючим з ними, але й іншим людям, тваринного та рослинного світу, грунті, атмосфері [8]. Для створення здорових та безпечних умов праці необхідно дотримуватись вимог Санітарних правил і норм "223 12-17 2003р. Для проведення робіт з мінеральними та бактеріальними добривами використовуються тільки технології, техніка та обладнання, що пройшли в установленому порядку гігієнічну і технологічну оцінку і мають відповідні дозволи установ Міністерства охорони здоров'я Республіки Білорусь. Перед початком сезону робіт всі машини, апаратура і обладнання повинні бути перевірені на їх готовність і повністю відремонтовані. Керівники господарств (організацій) або робіт відповідальні за проведення необхідних підготовчих робіт і справність використовуваних машин і устаткування. До роботи з мінеральними та бактеріальними добривами допускаються особи, які досягли 18 років, які пройшли медичний огляд і не мають протипоказань (захворювань легенів, шкіри, органів дихання, хронічних захворювань носоглотки), виробниче навчання, склали іспит кваліфікаційній комісії і одержали відповідне посвідчення, а також інструктажі з охорони праці: вступний і на робочому місці. До роботи з мінеральними та бактеріальними добривами не допускаються вагітні та жінки-годувальниці. До обслуговування протруйників допускаються особи, що знають їх будову і здали випробування за техмінімум і правилам техніки безпеки [26]. Централізоване протруювання насіння здійснюється на насіннєвих заводах і пунктах, пристрій і експлуатація яких повинні відповідати чинним гігієнічним вимогам проектування та експлуатації відділень централізованого протруювання і нормам технологічного проектування підприємств післязбиральної обробки і збереження продовольчого і фуражного зерна, олійних культур і трав, затверджених у встановленому порядку. Процес протравлювання повинен бути повністю механізований. Приміщення для передпосівної обробки насіння, упаковки та зберігання протруєного насіння (центри протравлення, заводи) обладнуються припливно-витяжною вентиляцією та місцевими аспіраційними пристроями на робочих місцях. Керівник робіт організовує виробничий контроль за дотриманням умов праці працюючих на протравлюванні насіння. Децентралізоване протруювання здійснюється в господарствах на відкритому повітрі або в спеціальних приміщеннях (пункти протруювання) відповідно до вимог Санітарних правил і чинних нормативних та технічних документів. перед протравленням необхідно суворо розрахувати кількість насіння необхідних для висіву. Протруюванню підлягають насіння доведені до посівних кондицій. Протруювання насіння шляхом ручного перелопачування і перемішування категорично забороняється. Виробництва по обробці і протруюванню насіння повинні розташовуватися на відстані не менше 500 м від сельбищної зони і джерел питного водопостачання. Пункти протруювання насіння у господарствах, що функціонують обмежений період часу (до одного місяця) Розташовуються з урахуванням "троянди вітрів" і перспективного плану забудови населених пунктів на відстані не менше 300м від житлової зони, підприємств, приміщень для утримання худоби і птиці, джерел водопостачання. Майданчик для протруювання насіння слід розташовувати на ділянках з рівнем стояння грунтових вод не менше 1,5 м. Майданчик повинен мати ухил для відведення талих вод, навіс, тверде покриття (асфальт, бетон). Не допускається скидання зливових стоків у водні об'єкти без попереднього знешкодження. Територія ізольованих пунктів протруювання повинна бути озеленена та огороджена. Вивантаження протруєного насіння повинна здійснюватися в щільно пригнані до вивантажним пристроїв мішки з міцних, непроникних для пестицидів матеріалів. Мішки з насінням повинні зашивати механізованим способом. У приміщеннях, де встановлено обладнання для протруювання і виробляється розфасовка насіння, не допускається проводити інші роботи. Для зберігання протруєного насіння повинні передбачатися спеціальні приміщення. Приміщення після зберігання протруєного насіння необхідно прибирати із застосуванням знешкоджуючих засобів. Відпустка протруєного насіння здійснюється за письмовим дозволом керівника господарства або організації з точним зазначенням їх кількості. Невикористані для сівби насіння повертаються на склад або передаються іншим господарствам тільки для сівби. Не допускається зберігання протруєного насіння спільно з продовольчим і фуражним зерном. Облік протруєного насіння здійснюється комірником, що відповідають за його збереження і забезпечення безпеки. Не допускається змішувати протравлені насіння з непротравленнимі, здавати їх на хлібопекарські пункти, використовувати для харчових цілей, а також на корм худобі і птиці. Всі переміщення протруєного насіння фіксуються в "Журналі обліку руху протруєного насіння" [7], [26]. 5. Висновки 1.Інокуляція насіння льону-довгунця азобактеріном є високоефективним прийомом, що сприяє посиленню росту рослин у висоту, наростання надземної маси, формування більш високої врожайності льонопродукції. 2.Використання даного препарату сприяло підвищенню врожайності: насіння на 2-3, льоноволокна 2,6-6,8, в тому числі довгого на 3,5-3,6 ц / га в порівнянні з фоновими варіантами за своєю дією еквівалентно 15 кг / га д.р. мінерального азоту. Найбільша ефективність від застосування азобактеріна отримана на тлі N 15 P 60 K 90. 3.Інокуляція насіння льону-довгунця азобактеріном справила позитивний вплив на поліпшення якості льносоломи. При цьому відбувалося збільшення загальної та технічної довжини стебла, виходу лубу та придатності, а також середнього номера льносоломи на 0,5-0,75 од. 4.Применение для інокуляції насіння льону-довгунця азобактеріна економічно вигідно. Умовний чистий дохід з одного гектара склав 257,2-428,7 у. е., при рентабельності 184,7-224,9%. 5.Використання азобактеріна для інокуляції насіння льону-довгунця дозволяє знизити ступінь забруднення навколишнього середовища за рахунок зменшення доз внесених азотних добрив. 6.При вирощуванні льону-довгунця слід дотримуватися вимоги техніки безпеки при роботі з добривами і механізмами. 6. Список використаної літератури 1.Агрокліматіческіей довідник по Могилевської області з урахуванням особливостей кожного регіону .- Мн., 1986 .- С.86-88. 2.Антіпенко В.І. Про підсумки роботи Департаменту державної інспекції праці та стан травматизму на виробництві / / Охорона праці та соціальний захист. - Мн., 2006.-С 4-7. 3.Агрохімія: Підручник / Вільдфлуш І.Р., Кукреш С.П., Йонаса та ін-2-е вид. - Мн.: Ураджай, 2001.-488с. 4.Агроекологія / Черніков В. А., Алексахін А. В., Голубєв А. В.і ін; Під редакцією Чернікова В.А., Чекереса А.І. - М.: Колос, 2000.-536с. 5.Базілінская М.В. Використання біологічного азоту в землеробстві. - М.: Агропромиздат, 1985.-53с. 6.Безопастность життєдіяльності. Методичні вказівки з виконання дипломних робіт. - Горки, 1995.-12с. 7.Беляков Г.І. Охорона праці. - М.: Агропромиздат, 1990.-250 с. 8.Біологіческіе основи і сучасна технологія обробітку Льону-довгунця в умовах Республіки Білорусь: Лекція / Чепелкін Н.А., Анікеєв М.М.; БГСХА .- Гірки, 1996.-36с. 9.Вільдфлуш І.Р., Кукреш С. П., Куруленко В.М. Ефективність використання під ячмінь бактеріального добрива на основі азоспірілли і нових форм азотних добрив. / / Наукові основи ведення рослинництва в сучасних умовах: Зб. наук. тр./БГСХА.- Гірки, 1995.-С. 27-28. 10.Вільдфлуш І.Р., Кукреш С.П., Михайлівська Н.А. та ін Дія нових форм азотних добрив і азобактеріна на врожай і якість ячменю. / / Грунтові дослідження і застосування добрив. Міжвід. темат. СБ - Мн., 1997 .- Вип. 24. - С. 170-175. 11.Воробейков Г.А., Хмелевська І.А., Павлова Т.К. та ін Мінеральне живлення і продуктивність льону-довгунця при обробці насіння бактеріальними препаратами / / Агрохімія - 1996 .- № 8-9.-С 28-34. 12.Гарбар В.А., Корольов Н.В. Довідник з охорони праці в колгоспах і радгоспах. - Мн.: Ураджай, 1990 .- 115с. 13.Граковіч Л.А. Про підсумки роботи Департаменту державної інспекції праці та стан травматизму на виробництві / / Охорона праці та соціальний захист. - Мн., 2005.-С 4-8. 14.Інтеграція в льонарстві: становлення та розвиток / СБ статей. - Мінськ, 1996 .- 63С. 15.Ковда В.А. Радянське грунтознавство на службі сільського господарства СРСР .- Тбілісі: Мщніерба, 1981 .- 107с. 16.Кошелева Л.Л. Фізіологія харчування і продуктивність льону-довгунця. - Мн.: Науці і техніка, 1980 .- 200 с. 17.Кукреш.С.П. Ходянкова С.Ф. Агрохімічні прийоми формування високих врожаїв льону-довгунця на дерново-підзолистих грунтах легкосуглинистих / Курси з підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів Могильовського облсельхозпрода .- Гірки, 1998 .- 128 с. 18.Кукреш С.П. Агрохімічне обгрунтування енергозберігаючих прийомів підвищення врожайності та якості льону-довгунця в Білорусі: монографія. - Горки: БГСХА, 2002 .- 168с. 19.Лен Білорусі: монографія / РУП "БілНДІ льону"; під редакцією І.В. Голуба. - Мінськ: ЧУП "Горіх", 2003 .- 245с. 20.Міхайловская Н.А., Пікун П.Т. Зниження коефіцієнтів накопичення цезію-137 в урожаї багаторічних трав за рахунок бактеризації насіння. / / Грунти, їх еволюція, охорона та поліпшення ефективності виробництва в сучасних соціально-екологічних умовах: Матеріали 1-го з'їзду Білоруського товариства грунтознавців .- Мн.: Гомель: БелГУТ , 1995.-С. 277-278 21.Охрана праці. Навчальний посібник. / За редакцією Овчиннікової Н. В. - Мн.: 2005 .- 210с. 22.Почвоведеніе з основами геології. / За редакцією А.І. Горбилевой.-Мн.: Нове знання, 2002 .- 480с. 23.Проблеми оброблення і переробки льону: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю утворення УРСР .- Смоленськ, 1999 .- 160с. 24.Путирскій Н.В., Путирскім Є.М. Ефективність застосування препаратів асоціативних азотфиксаторов під зернові культури / / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. / БГСХА .- Гірки, 1996 .- С. 168-170. 25.Растеніеводство / Вавілов П.П., Гриценко В.С., Кузнєцов В.С. та ін / За редакцією Вавілова П.П. - 5-е вид., перераб. і доп .- М.: Агропромиздат, 1986.-512с. 26.Санітарние правила і норми 223 17 грудня 2003 і гігієнічні вимоги до зберігання, транспортування та застосування пестицидів і агрохімікатів. 27.Семененко М.М., Найденко Г.І. Залежність зернових культур та ефективності азотних добрив від забезпеченості дерново-підзолистих грунтів гумусом і азотом / / Регулювання азотного живлення грунтів. - Вільнюс: МСХ ЛітССР.-1982 .- С.4-9. 28.Сістема добрива сільськогосподарських культур / Йонаса, Вільдфлуш І.Р., Куреш С. П. - Мн.: Ураджай, 1998.-325 с. 29.Соловьев. А.Я. Льонарство. - 2-е вид., Перераб. і доп., - М.: Агропромиздат, 1989.-320с. 30.Умаров. М.М. Асоціативна азотфіксація. - М.: Наука, 1986 .- 131с. 31.Умаров М.М. Значення несімбіотіческой азотфіксації в балансі азоту в грунті / / Изв. АН СРСР. Сер. біол. наук - 1982 .- № 4-С. 95-105. 32.Чундарева А.І., Зубко І.К., Князєва В.Л. Вплив окультуреності дерново-підзолистих грунтів на їх азотфіксуючу активність / / Бюл. ВНДІ с. - Х. мікробіології. - Л., 1975 .- № 7, вип.2-С. 56-61. 33.Шатілов Н.С., Вербицька Н.М. Фотосинтетичний діяльність злакових багаторічних трав при сінокісного використання / / Изв. ТСХА .- 1973 .- № 3 .- С.49-54. Будь ласка, не зберігайте тестовий текст. |