Кредитування сільського господарства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

Астраханський Державний Технічний Університет
Кафедра «Економіка
бізнесу та фінанси »
Реферат
з дисципліни: «Організація грошово-кредитного обігу»
на тему: «Кредитування сільського господарства»
Виконала: ст-ка гр. ДФФ-42 МіхальченкоТ.А.
Перевірила: Тугаева А. А.
Астрахань 2005

Зміст
Введення

1.Основні умови кредитування сільгоспвиробників під заставу майбутнього врожаю сільгоспкультур

2.Порядок оформлення застави майбутнього врожаю сільгоспкультур
3.Страхованіе предмета застави
Висновок
Список використаної літератури

Введення
Тривалий командно-адміністративний функціонування кредитної системи показало її слабку ефективність, особливо в умовах загострення фінансово-економічних проблем в країні до початку 80-х років. Кредит по суті перестав грати роль активного інструменту впливу на науково-технічне оновлення економіки. Більша частина кредитів виконувала роль другого бюджету, тому що кредити не поверталися підприємствами. У результаті багато кредити списувалися або йшов процес перекрідітованія підприємств. Особливо це відносилося до великої кількості планово-збиткових підприємств і сільському господарству. Відсоток за кредит залишався на досить низькому рівні, що не стимулювало до взаємної ефективності ні банки, ні підприємства. Все це порушувало головну сутність кредиту - плату за кредит і його повернення.
Тому в середині 80-х років у зв'язку з реорганізацією управління економікою була проведена банківська реформа, яка виразилася у створенні великих галузевих спеціалізованих банків.
Джерелом будь-якого багатства чи добробуту є виробництво, тому щоб мати кошти для усунення наслідків різних кризових явищ необхідно розвивати саме виробництво, яке не тільки забезпечило б товарами нашу країну, а й дозволило б вийти з ними на світові ринки. Високий рівень міжнародної спеціалізації виробництва не дозволяє будь-якої продукції успішно закріпитися на світових ринках, тому для розвитку виробництва конкурентоспроможної продукції повинні бути певні передумови. Природні умови Росії дозволяють говорити про реальну можливість виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції тут якісніше і дешевше, ніж це робиться в інших країнах. Галузь сільського господарства могла б стати одним з джерел економічного процвітання Росії, але на жаль в даний час вітчизняні товаровиробники продукції сільського господарства, з багатьох причин, просто не мають коштів, для нормального ведення процесу виробництва. Державна підтримка сільського господарства, прийнята в практиці високорозвинених країн, у нас практично не відчувається. Тому підприємствам доводиться самостійно шукати ці кошти. Одним з джерел може бути короткостроковий кредит, мета цієї роботи вивчити практику, проблеми та перспективи короткострокового кредитування сільськогосподарських підприємств.

1. ОСНОВНІ УМОВИ КРЕДИТУВАННЯ СІЛЬГОСПВИРОБНИКІВ ПІД ЗАПОРУКА МАЙБУТНЬОГО ВРОЖАЮ сільгоспкультур
Кредитування сільгоспвиробників під заставу майбутнього врожаю сільгоспкультур здійснюється при обов'язковому одночасному виконанні наступних умов:
1. Позичальник перебуває на розрахунково-касовому обслуговуванні в Банку не менше 1 року;
2. Позичальник має позитивну кредитну історію в Банку на протязі не менше 1 року;
3. Позичальник має позитивний досвід проведення сільськогосподарських робіт, пов'язаних з отриманням врожаю сільгоспкультур, майбутній урожай яких планується передати в заставу Банку, протягом не менше 3-х років;
4. Позичальник не має прострочених зобов'язань по виплаті заробітної плати, сплату податкових та інших обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетні фонди.
При кредитуванні сільгоспвиробників під заставу майбутнього врожаю сільгоспкультур Заставодавцем не може бути інша особа, крім Позичальника.
У рамках цього Порядку до сільгоспкультурам, майбутній урожай яких приймається в заставу, відносяться: озимі та ярі зернові культури, зернобобові, олійні, технічні, овочеві, баштанні та кормові культури.
У заставу не приймається майбутній урожай:
- Сільгоспкультур, які Позичальник планує направити на формування насіннєвого і / або фуражного фонду;
- Сільгоспкультур, виробництво (вирощування) яких щорічно було нерентабельним протягом останніх 3 років.
Запорука майбутнього врожаю сільгоспкультур може оформлятися на суму, що не перевищує 50% зобов'язань Позичальника по запитуваній кредитом з урахуванням відсотків, нарахованих за період користування кредитом, з обов'язковим оформленням на суму, що залишилася зобов'язань Позичальника застави іншого майна.
Кредитування сільгоспвиробників під заставу майбутнього врожаю сільгоспкультур здійснюється виключно у валюті Російської Федерації.
Цільове призначення кредитів, які видаються під заставу майбутнього врожаю:
1. закупівля добрив, паливно-мастильних матеріалів (ПММ), запасних частин, господарського інвентарю для проведення сільськогосподарських робіт поточного року;
2. закупівля засобів захисту рослин і проведення агротехнічних та інших заходів, спрямованих на вирощування майбутнього врожаю сільгоспкультур, в т.ч. переданого в заставу Банку;
3. проведення робіт по збиранню врожаю сільгоспкультур, в т.ч. переданого в заставу Банку;
4. виплата заробітної плати працівникам Позичальника;
5. оплата податкових та інших обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетні фонди;
6. оплата витрат за Договором про надання послуг, укладеним Позичальником з Управлінням сільського господарства (Уповноваженої організацією);
7. оплата страхових внесків за укладеним (им) договору (ам) страхування майбутнього врожаю сільгоспкультур, переданого в подальшому на зберігання, оформленого в заставу Банку.
Розгляд кредитної заявки Позичальника, прийняття Банком рішення про кредитування під заставу майбутнього врожаю та оформлення кредитної документації здійснюються до початку проведення посівних робіт сільгоспкультур, майбутній урожай яких планується передати в заставу Банку.
Видача кредиту в рамках цього Порядку здійснюється:
1. в межах належним чином оформленого забезпечення;
2. після оплати страхової премії у повному обсязі відповідно до умов Договору страхування та подання Позичальником до Банку оригіналів страхового (их) поліса (ів) і договору (ів) страхування майбутнього врожаю сільгоспкультур, переданого в подальшому на зберігання.
Надання кредитних ресурсів здійснюється в наступному порядку:
1. до закінчення посівної кредитні ресурси можуть бути надані на закупівлю добрив, паливно-мастильних матеріалів (ПММ), запасних частин, господарського інвентарю для проведення сільськогосподарських робіт поточного року; виплату заробітної плати працівникам, оплату страхових внесків з урахуванням оформленого забезпечення і після оплати у повному обсязі страхової премії;
2. надання кредиту на закупівлю засобів захисту рослин і проведення агротехнічних та інших заходів, спрямованих на вирощування майбутнього врожаю сільгоспкультур, проведення робіт зі збору врожаю сільгоспкультур здійснюється виключно після закінчення посівної з урахуванням оформленого забезпечення, і після оплати у повному обсязі страхової премії та дотриманні наступних умов:
· Належне дотримання передпосівні посівних агротехнічних заходів;
· Використання при посіві насіннєвого матеріалу, що відповідає сертифікатам (посвідченнями про якість насіння), представленим в Банк.
Кредитування сільгоспвиробників під заставу майбутнього врожаю сільгоспкультур здійснюється у формі надання кредитів або відкриття непоновлюваних кредитних ліній. Форма кредитування визначається з урахуванням особливостей руху грошових коштів і потреб Позичальника.
Термін кредитування під заставу майбутнього врожаю не повинен перевищувати 12 місяців. При визначенні конкретних строків кредитування слід враховувати тривалість періоду, необхідного для визрівання сільгоспкультур, майбутній урожай яких планується передати в заставу Банку, збору врожаю зазначених сільгоспкультур і його реалізації в обсязі, необхідному для погашення заборгованості по кредиту.
Для мінімізації ризиків, пов'язаних з сезонним характером виробництва і реалізації сільгоспкультур, доцільно встановлювати Позичальнику графік погашення позичкової заборгованості, синхронізований з планованими Позичальником термінами реалізації врожаю.
Кредитують підрозділ здійснює контроль за регулярністю та обсягами надходить на рахунки Позичальника в Банку виручки від реалізації сільгосппродукції, урожай якої переданий у заставу Банку, аналіз виконання ТЕО повернення кредиту та відповідності бізнес-плану фактичними показниками. У разі невиконання показників ТЕО, бізнес-плану, а також недотримання графіка погашення позичкової заборгованості кредити підрозділ здійснює заходи щодо санації заборгованості.
Здійсненню Банком операцій кредитування сільгоспвиробників під заставу майбутнього врожаю сільгоспкультур має передувати укладення Позичальником з Управлінням сільського господарства (Уповноваженої організацією) Договору про надання послуг.
У Договір про надання послуг в обов'язковому порядку включаються такі положення в частині зобов'язань Управління сільського господарства (Уповноваженої організації):
1. узгодження переліку передпосівні посівних агротехнічних заходів, репрезентованої сільгоспвиробником до Банку для розгляду питання про кредитування під заставу майбутнього врожаю сільгоспкультур;
2. узгодження переліку агротехнічних заходів з вирощування сільгоспкультур, репрезентованої сільгоспвиробником до Банку для розгляду питання про кредитування під заставу майбутнього врожаю сільгоспкультур;
3. подання, за запитом Позичальника, прогнозу врожайності на період, що співпадає з періодом кредитування;
4. участь в цільових перевірках з метою моніторингу майбутнього врожаю сільгоспкультур, переданого в заставу Банку, у т.ч.:
· Контроль за дотриманням передпосівної і посівної технологій, а також забезпечення відповідності якості насіннєвого матеріалу представленим в Банк документів;
· Контроль за технічним станом техніки й сільськогосподарського устаткування для визначення їх готовності до проведення агротехнічних заходів та проведення збиральної компанії;
· Контроль за виконанням сільгоспвиробником агротехнічних заходів з вирощування майбутнього врожаю сільгоспкультур у відповідності з графіком їх проведення;
· Визначення, спільно з представниками Банку, фактичної врожайності сільгоспкультур, врожай яких передано в заставу Банку.
· Надання Банка і Позичальнику відповідних звітів у встановлені терміни за результатами перевірок.

До підписання сторонами Договору про надання послуг умови зазначеного документа узгоджуються з Банком.

2. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ЗАСТАВИ МАЙБУТНЬОГО ВРОЖАЮ сільгоспкультур (АНАЛІЗ заставного забезпечення, визначення заставної вартості І ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВОРУ ЗАСТАВИ МАЙБУТНЬОГО ВРОЖАЮ)

Для проведення аналізу забезпечення Позичальник, поряд з документами, надає Банку:
1. належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують право власності на землі сільськогосподарських угідь, або договір (и) оренди, що підтверджує (ють) право володіння і користування землями сільськогосподарських угідь;
2. належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують право власності на насіннєвий матеріал і його якість: договори купівлі-продажу, накладні, рахунки-фактури, рахунки, платіжні доручення, акти прийому-передачі тощо, а також сертифікати та / або посвідчення про якість насіння;
3. перелік наявних складських приміщень для зберігання предмета застави (зібраного врожаю сільгоспкультур) із зазначенням виду прав на них (власність, оренда і т.п.) з додатком належним чином завірених копій відповідних договорів, що підтверджують право власності (оренди і т.п. ), та / або укладених і планованих до укладання договорів зберігання сільгосппродукції;
4. довідку сільгоспвиробника про технічний стан і забезпеченості власним сільськогосподарським обладнанням та машинотракторного парку (МТП), що використовуються для виконання агротехнічних заходів по вирощуванню та прибирання сільськогосподарської культури, з переліком даного обладнання і МТП або належним чином посвідчені копії укладених договорів між сільгоспвиробником і організацією, що здійснює збирання врожаю , про прибирання з конкретних полів планованого до надання в заставу майбутнього врожаю та перевезення цього врожаю на місця зберігання;
5. розшифровки до представлених бухгалтерським балансам, що відображають вироблені Позичальником витрати (у розрізі сільгоспкультур) на проведення передпосівні заходів, а також перелік основних засобів, що використовуються Позичальником у виробництві;
6. звіти про виробництво і собівартості продукції рослинництва за останні 3 роки, завірені Управлінням сільського господарства (Уповноваженої організацією);
7. відомості про збір урожаю сільськогосподарських культур з усіх земель за останні 3 роки, завірені Управлінням сільського господарства (Уповноваженої організацією);
8. прогноз врожайності щодо певного регіону на період, який відповідає періоду кредитування, підготовлений Управлінням сільського господарства (Уповноваженої організацією);
9. структуру посівних площ сільгоспвиробника на поточний рік, затверджену керівником господарства та головним агрономом (агрономом);
10. технологічну карту по конкретній сільгоспкультур c переліком і термінами проведення агротехнічних заходів по вирощуванню сільгоспкультури, затверджену керівником господарства;
11. землевпорядні карти, складені організацією, що має відповідну ліцензію, і узгоджені з сільгоспвиробником;
12. план посівних площ, складений сільгоспвиробником або уповноваженою організацією та узгоджений з Управлінням сільського господарства, із зазначенням координат поля (ів), з яких планується здійснити збір врожаю сільгоспкультур як для цілей застави, так і для цілей формування насіннєвого і / або фуражного фонду;
13. розрахунок очікуваної собівартості виробництва сільгоспкультур (и), майбутній урожай яких (ою) планується до передачі в заставу Банку;
14. документ, що підтверджує рівень цін реалізації сільгоспкультур (и), майбутній урожай яких (ою) планується передати в заставу Банку, у даному регіоні за останні 3 роки. Зазначений документ може бути складений Управлінням сільського господарства (Уповноваженої організацією), державним органом зі статистики або органом, який регулює ціноутворення;
Перелік документів, вказаний у цьому пункті, може бути доповнений з урахуванням особливостей кредитної угоди. Техніко-економічне обгрунтування в обов'язковому порядку має містити розрахунок потреби в оборотних коштах (ПММ, добрива, засоби захисту рослин, запасних частинах і господарському інвентарі тощо), а також планованих витратах на виплату заробітної плати та податків на кожному етапі здійснення робіт по вирощуванню врожаю сільгоспкультур.
Кількісний склад майбутнього врожаю сільгоспкультур (обсяг можливого застави) визначається на основі:
- Фактичних даних про урожайність (у заліковій вазі) сільгоспкультур, вирощуваних Заставодавцем (Позичальником), за останні 3 роки;
- Прогнозу врожайності по конкретному регіону на період, який відповідає періоду кредитування і підготовленому Управлінням сільського господарства або уповноваженою організацією;
- Даних технологічної карти по вирощуванню сільськогосподарської культури, представлених Заставодавцем (Позичальником).
Обсяг можливого застави по конкретному полю визначається наступним чином:
Vz = У * S * 0,1, де
- Vz - кількісний склад майбутнього врожаю сільгоспкультур (тн);
- У - врожайність (в заліковій вазі) сільськогосподарської культури, відповідна мінімального значення врожайності за останні 3 роки для даного Заставника (Позичальника). При цьому використовується в розрахунках врожайність не повинна перевищувати середньої прогнозної врожайності для даного регіону (ц / га);
- S - загальна площа конкретного поля посівів сільськогосподарської культури (га);
- 0,1 - коефіцієнт переведення з центнера в тонну.
Визначення заставної вартості майбутнього врожаю сільгоспкультур здійснюється кредитують підрозділом Банку виходячи з кількісного складу (обсягу можливого застави) і очікуваною собівартістю майбутнього врожаю сільгоспкультур, пропонованого до оформлення в заставу, із застосуванням дисконтного множника Kz:
Sz = Vz * SSp * Kz, де
- Sz - заставна вартість майбутнього врожаю сільгоспкультур (руб);
- Vz - обсяг можливого застави (тн);
- SSp - очікувана собівартість майбутнього врожаю сільгоспкультур (руб / тн). Очікувана собівартість майбутнього врожаю сільгоспкультур не повинна перевищувати ціни реалізації даної сільгоспкультури в даному регіоні за останні 3 роки. У разі перевищення очікуваною собівартістю майбутнього врожаю середніх за останні три роки цін реалізації даної сільгоспкультури в даному регіоні для розрахунку заставної вартості замість очікуваної собівартості приймається середня ціна реалізації продукції в регіоні.
- Кz - дисконтний множник.
Дисконтний множник встановлюється:
- Не більше 0,7 - для позичальників, що мають позитивну кредитну історію в Банку тривалістю понад 2 роки, а також позитивний досвід проведення сільськогосподарських робіт, пов'язаних з отриманням врожаю сільгоспкультур, майбутній урожай яких планується передати в заставу Банку, тривалістю більше 5 років;
- Не більше 0,6 - для позичальників, що мають позитивну кредитну історію в Банку тривалістю до 2-х років, але не менше 1 року, а також позитивний досвід проведення сільськогосподарських робіт, пов'язаних з отриманням врожаю сільгоспкультур, майбутній урожай яких планується передати в заставу Банку, тривалістю до 5-ти років, але не менше 3 років.
У Договір про заставу врожаю в обов'язковому порядку включаються такі положення:
· При визначенні предмета застави зазначаються всі існуючі ГОСТи (сортність, клас) по кожному виду сільськогосподарської продукції з метою мінімізації ризику неотримання у заставу продукції, що відповідає ГОСТу (сортності, класу), невказаним в Договорі про заставу врожаю;
· У міру збору врожаю, а також після поміщення його на зберігання, урожай в його натуральному вигляді знаходиться в заставі у Банку. Щомісяця, в міру збору та передачі сільгосппродукції на зберігання, а також за фактом реалізації сільгосппродукції, переданої в заставу, здійснюється уточнення кількісних та / або якісних характеристик переданого в заставу врожаю шляхом складання відповідного (їх) додаткового (их) угоди (ий) до Договору про заставу врожаю;
· У разі якщо якісні та / або кількісні показники зібраного врожаю Заставодавцем сільгоспкультури виявляться вище зазначених у Договорі про заставу врожаю, прийнятим в заставу вважається перший за термінами збору урожай в обсязі, зазначеному в Договорі про заставу врожаю;
· У разі, якщо якісні та / або кількісні показники зібраного Заставодавцем врожаю сільгоспкультур (и) виявляться нижчими від зазначених у Договорі про заставу врожаю, прийнятим в заставу вважається фактично зібране кількість врожаю;
· У випадку, зазначеному в попередньому пункті, з метою оформлення забезпечення, ринкова вартість якого повинна покривати зобов'язання Заставодавця (Позичальника) по основному боргу і терміновим відсоткам, нарахованих за період користування кредитом, Банк вимагає від Заставодавця (Позичальника):
o оформити в заставу додаткове кількість зібраної сільськогосподарської культури або
o оформити в заставу інше ліквідне майно.
У разі невиконання Заставодавцем вищевикладених вимог Банк має право вимагати від Заставодавця (Позичальника) погашення заборгованості на суму перевищення зобов'язань Заставодавця за Кредитним договором над сумою оформленого забезпечення.
· У разі порушень з боку Заставодавця умов Договору застави, в тому числі недотримання Заставодавцем необхідних агротехнічних заходів, пов'язаних з внесенням добрив, доглядом за посівами, прибиранням продукції, у результаті яких може знизитися кількість та / або якість продукції, зазначене в Договорі про заставу, Банк має право вимагати від Позичальника (Заставника) на свій розсуд:
• дострокового виконання всіх зобов'язань за Кредитним договором;
• сплати штрафу відповідно до умов Договору застави;
• надання додаткового забезпечення зобов'язань Заставодавця за Кредитним договором;
• заміни предмета застави.
3. СТРАХУВАННЯ ПРЕДМЕТУ ЗАСТАВИ
Страхування майбутнього врожаю сільгоспкультур з подальшою передачею його на зберігання, оформленого в забезпечення зобов'язань сільгоспвиробника, здійснюється в обов'язковому порядку з використанням підходів по страхуванню. Для цілей цього Порядку вибір підходу зі страхування переданого в заставу майбутнього врожаю сільгоспкультур здійснюється Банком самостійно.
Позичальник повинен застрахувати на користь Страхувальника / Банку передане в заставу майно (майбутній урожай посівів сільгоспкультур):
1) на період росту і визрівання, проведення збиральної кампанії, перевезення від місця збирання до місця зберігання
2) на період зберігання зібраного врожаю сільгоспкультур, в тому числі шляхом здійснення комплексного (за двома видами) страхування.
Крім умов страхування, обов'язкових до включення в текст Договору страхування, обов'язковими до включення в Договір страхування майбутнього врожаю сільгоспкультур є наступні умови:
1. в частині страхових подій - повна загибель та / або пошкодження посівів, сходів і / або врожаю;
2. в частині страхових ризиків:
· Посуха, заморозки, вимерзання, випрівання, перезволоження грунту, град, сильні опади, весняна повінь і дощові паводки, сильний вітер;
· Пожежа;
· Хвороби, вплив шкідників рослин (у т.ч. сарани), диких і домашніх тварин, перелітних птахів, гризунів;
· Протиправні дії третіх осіб;
· Припинення подачі електроенергії, тепла, води, а також руйнування захисних споруд, викликаних аваріями, пожежами та стихійними лихами (град, злива, буря, ураган, повінь, сель та інші незвичайні для даної місцевості метеорологічні або інші природні явища та їх наслідки) - для вирощуваних у захищеному грунті культур;
При необхідності, Банк може вимагати від Позичальника забезпечити страхування та від інших ризиків, передбачених правилами страхування страховика.

Висновок
Банківський кредит надається банками та іншими кредитно-фінансовими інститутами юридичним особам (промисловим, транспортним, торгівельним компаніям), населенню, державі, іноземним клієнтам у вигляді грошових позик.
Банківський кредит перевищує межі комерційного кредиту за напрямком, термінами, розмірами. Він має більш широку сферу застосування. Значна заміна комерційного векселя банківським робить цей кредит більш еластичним, розширює його масштаби, підвищує забезпеченість. Попит на банківський кредит в основному визначається станом боргів у різних секторах економіки. Проте він також схильний до циклічних коливань економіки. Банківський кредит носить двоїстий характер: він може виступати як позика капіталу для функціонуючих підприємств, компаній або у вигляді позики грошей, тобто як платіжний засіб при сплаті боргів.
Кредити з банків не повинні видаватися позичальникам з дуже низькою економічною культурою, тому що позичальник, беручи кредит під забезпечення землі, може не уявляти собі наслідки тих зобов'язань, які на нього покладалися. У зв'язку з цим сільськогосподарському товаровиробнику самостійно, без допомоги професіоналів буде дуже важко забезпечити ефективне використання взятого кредиту, своєчасні виплати платежів і уникнути розорення. Як наслідок цього - у банку буде дуже низький повернення боргів за кредитом.
Відділення банків не повинні розташовуватися в центральних містах і в значній відстані від місць проживання своїх клієнтів. Вони повинні мати право самостійно вирішувати питання про видачу кредитів. В іншому випадку від дозволу про видачу кредиту радою банку і від цього не зменшаться до фактичної видачі грошей може пройти дуже багато часу (часом до року), а це може призвести до відмови потенційних клієнтів від послуг банків.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Сільське, лісове господарство та землекористування | Диплом
50.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Хімізація сільського господарства
Колективізація сільського господарства
Механізація сільського господарства
Механізація сільського господарства
Економіка сільського господарства
Хімізація сільського господарства 2
Колективізація сільського господарства 2
Географія сільського господарства cвіту
Основи механізації сільського господарства
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru