Фадєєв aa - Характеристика літературного персонажа мечики.

Мечик є одним з головних героїв роману Фадєєва''Розгром''. У загін Мечика призвели романтичні уявлення про революційну боротьбу, про партизанів. Ці ілюзії відокремлюють його від інших. Герой розчаровується, розпач його наздоганяє, він хоче бігти, хоча втеча здається йому болісним, оскільки''несмиваемо-брудне, огидно пляма цього вчинку суперечило всьому хорошому і чистому, що він знаходив у собі''. Мораль Мечика не збігається з партизанською ідеєю, тому що він проповідує християнські мотиви, такі, як''не убий, не вкради, не пожадай жони ближнього свого''. Герою бридко, самотньо, він віддалений від бійців культурою, до якої долучився в гімназії, і соціальним становищем. ''Адже я ні з ким, ні з чим тут не можу зійтися, ні від кого не бачу підтримки, а хіба я винен у цьому? Я до всіх підходив з відкритою душею, але завжди наштовхувався на грубість, глузування, знущання ... '' - говорить Мечик Левинсону.
Вустами Морозко Фадєєв презирливо називає Мечика''жовторотим'', а, питаючи Варю, в кого та закохана, висловлює такий епітет:''В цього, мамінова, чи що?''Герой-егоїст, що оцінює сам себе високо, але не підтверджує цього вчинками. Він думає тільки про порятунок свого власного життя, Мечик ненадійний. Стикаючись із складністю реальному житті, він губиться, у героя не залишається ідеалів: ні бажаного подвигу, ні чистої любові до жінки. Його боягузтво і невпевненість незабаром породжують зрада, яка Фадєєв''таврує ганьбою''. Мечик володіє''абстрактним гуманізмом'', який пасивний і не вимагає жорстокості й суворості. Однак цей гуманізм заподіює страждання. Епітет''чистенький''як ярлик, присвоєний на самому початку, надалі буде не раз повторюватися, і стане негативною характеристикою в устах деяких партизанів, в першу чергу у Морозко.
І все ж Мечик-не втілення зла. Причина його невдач в тому, що він не близький майже нікому з партизанів. Герой з іншого соціального прошарку, йому з дитинства не щеплені риси, властиві іншим людям із загону. Більшість партизанів - російські мужики, вихідці з народу, грубі, сміливі, жорстокі, віддані народу і люблячі його. Мечик ж - представник''гнилої інтелігенції''. У ньому живе прагнення до прекрасного, він жалісливий, адже тільки на Мечика сильне враження справила смерть Фролова, він недосвідчений і юний, боязнь не сподобатися людям, серед яких йому необхідно жити, змушує героя надходити неприродно для нього. Мечик йшов у загін з''хорошим, наївним, але щирим почуттям''. Незважаючи на всі знущання, герой залишився в армії, так як він -''не випадковий гість'', а''ідейний борей''.