Державна класична академія ім. Маймоніда
філологічний факультет
кафедра мови іврит
Курсова робота з дисципліни "Лексикологія івриту"
Складні слова в сучасному івритістуденти III курсу Фадєєва Ю.Ю., Дозорець Д.П.
викладач Корнієнко Ю.М.
Москва
2001
ЗМІСТ
Введення ................................................. ................................................. ... 3
Проблематика ................................................. .............. ... ...................... 3
Складні слова в івриті: загальні відомості ................................... 3
Складні слова і словосполучення ............................. ................... 5
Ідіоми зі значенням дії і складні слова з віддієслівним іменником у
ролі головного слова
Можливі рішення. Морфофонологіческій підхід ...................... 8
Висновок ................................................. .............. ... .............................. 11
Література ................................................. ................................................ 12
ВСТУП
У цій роботі нами розглядаються складні слова в сучасному івриті. Основне питання, на який ми постараємося знайти відповідь: чому можливе утворення іменних (і ад'єктивні) складних слів, і потрібно відзначити, що досить продуктивне, в той час як існування подібних конструкцій, які складаються з двох дієслів неможливо. Крім того, ми спробуємо довести, що лексікалізованние одиниці типу «дієслово + іменник» слід відносити скоріше до ідіомам, ніж до складних слів. Роботу організовано наступним чином: у першому розділі представлені загальні відомості про складні словах в івриті, також наведені доводи на користь існування іменних складних слів (поряд зі словосполученнями) і неможливість віднесення до цієї категорії дієслівних ідіом. У другому розділі розглянуто одна з можливих рішень проблеми.
ПРОБЛЕМАТИКА
Складні слова в івриті: загальні відомості
Деякі способи утворення складних слів дуже продуктивні в івриті, в той час як інші в принципі неможливі. Кілька прикладів різних типів складних слів наведені нижче (1):
N [1] + N = N: tapuax-adama (картопля, букв. «Яблуко-земля»); tut-sade (полуниця, букв. «Ягода-поле»); beged-yam (купальник, букв. «Одяг- море »); rofe-sinaim (дантист, букв.« доктор-зуби »)
N + A = N: yom-tov (свято, букв. "День-хороший»); dag-maluax (оселедець, букв. «Риба-солоний»); kesef-katan (дрібниця, букв. «Гроші-маленький»)
N + V = N: відсутні
N + P = N: maacemet-al (наддержава, букв. «Держава-над») - даний спосіб не є продуктивним
A + N = A: tov-lev (добрий, букв. "Гарний-серце»); cahov-limon (лимонно-жовтий, букв. «Жовтий-лимон»)
A + V = A: відсутні
P + A = A: beyn-leumi (міжнародний, букв. «Між-національний»); tat-yami (підводний, букв. «Під-морський»)
A + A = A: kaxol-kehe (темно-синій, букв. «Темний-синій»)
V + N = V: відсутні P + N = P: al-yad (поруч, букв. «На-рука»)
V + A = V: відсутні P + A = P: відсутні
V + V = V: відсутні P + V = P: відсутні
V + P = V: відсутні P + P = P: відсутні
Крім того, існують також складні слова, які утворені складанням двох кореневих морфем в одне неподільне слово: kaduregel (футбол, від kadur-regel, букв. "М'яч-нога»), xaydak (бактерія, букв. «Живий-дрібний»). Розташування певного артикля ha-і форма множини відрізняють ці слова від перерахованих вище конструкцій.
Як видно з таблиці (1), в складному слові в івриті головним є перша його частина. Єдиний проблематичний приклад для цього узагальнення - це складні слова типу P + A = A, в яких головною є друга частина. Однак у цих конструкціях привід перетворюється на префікс (як в англійських словах understand і outlive), отже, слова, представлені цими прикладами, не відносяться до складних.
У івриті не існує особливої моделі наголоси в складних словах. Згідно Ш. Болоцкому, івриту притаманна наступна система наголосів: правило акцентування поширюється на все слово, включаючи клітікі, головний наголос падає на останній склад, а другорядне - на кожен другий склад у напрямку до початку слова від основного наголосу, ослаблена в міру віддалення від нього (див. приклад 2).
mevug a r mevugar i m
vehamevug a r vehamevugar i m
В основному, такий же принцип акцентування можна віднести і до складних слів. Як приклад Болоцкій наводить кілька географічних назв:
ramat g a n ¬ ram a t g a n
pardes k a c ¬ pard e s k a c
pardes x a na ¬ pard e s x a na ¬ pard e s xan a
Крім того, за Х. Борер, словосполучення ведуть себе як одне фонологическое слово по відношенню до наголосу:
а. ha-ca i f
б. cif ha-yald a
Таким чином, основний наголос падає на останній склад словосполучення, а голосний [a] редукується.
Відсутність особливого правила акцентування для складних слів пояснюється тим, що наголос у них не падає на головну частину слова. Оскільки головною частиною складних слів в івриті є перша частина, наголос падає на останню.
Отже, неможливо відрізнити складні слова від лексікалізованних словосполучень, грунтуючись на наголос.
Складні слова і словосполучення
Хоча складні слова схожі за формою з словосполученнями, існують дуже важливі відмінності між ними.
Перша відмінність полягає в тому, що складні слова, на відміну від словосполучень, можуть мати ідіоматичне значення. Наприклад, beyt sefer (букв. «будинок-книга») означає «школа», в той час як beyt simus (букв. «будинок-використання») - «туалет». Таким чином, деякі висловлювання можуть бути двозначними:
bney ha-melex
Якщо розглядати вищенаведене вираз як складне слово, воно означає «принци» (можливе різне спорідненість), а якщо як словосполучення, то його слід розуміти буквально, тобто «Сини конкретного царя». В останньому випадку маються на увазі рідні сини одного й того ж царя (навіть якщо вони народжені поза шлюбом і не мають права на спадкування трону). Звідси видно, що в складних словах (але не в словосполученнях) головне слово безвідносно.
Інша властивість пов'язана з певним артиклем у словосполученнях і складних словах. В обох типах цих конструкцій визначений артикль ставиться перед другорядним словом, але поширюється на весь вираз. Різниця полягає в тому, що в складних словах другорядна частина слова з певним артиклем може носити безвідносної характер. Таким чином, словосполучення (див. 6) може мати тільки одне значення «конкретні лідери конкретного класу», а не «конкретні лідери класу». Щоб висловити останнє значення, необхідно використовувати привід sel (див. 6б).
а. manhigey ha-kita («конкретні лідери конкретного класу»)
б. ha-manhigim sel kita («конкретні лідери якогось класу») / 4, 56 /
Оскільки значення складного слова не виводиться з його складових, множина другорядної частині не грає ролі для визначення значення всього виразу:
а. avodat-yad («ручна праця»)
б. netilat-yadayim («обмивання рук»)
У словосполученнях ж все інакше: від числа другорядного слова залежить сенс всієї конструкції:
(8) а. smot ha-xolim («певні імена певних хворих»)
б. smot ha-xole («певні імена певного хворого»)
Інша відмінність між словосполученнями і складними словами полягає в тому, що в перших допускається додавання до другорядного речі характеризують його частин мови, в той час як у другому випадку це неможливо:
а. gan perot tropiyim («сад тропічних фруктів»)
* Б [2]. gan yeladim ktanim («дитячий садок для маленьких дітей»)
У словосполученнях, на відміну від складних слів, можлива наявність кількох семантично рівних залежних компонентів:
а. gan perot ve-praxim («сад фруктів і квітів»)
* Б. gan yeladim ve-xayot («дитячий сад і зоопарк»)
Також можливе об'єднання декількох словосполучень в одне (див. 11а), тоді як складні слова непроникні (див. 11б, в).
а. delet beyt morat ha-kita («двері будинку вчительки класу»)
* Б. gan xayot + xayot ha-bar = gan xayot ha-bar («зоопарк диких тварин»)
* В. beyt xoley nefes («психлікарня»)
Ще одна відмінність словосполучень від складних слів полягає в тому, що перші можна перефразувати з використанням прийменника sel:
а. beyt ha-mora = bait sel ha-mora
* Б. beyt xolim = bait sel xolim
З усього вищесказаного можна зробити висновок, що, незважаючи на зовнішню схожість, складні слова і словосполучення ведуть себе по-різному. Хоча і ті, і інші є одним фонологічних словом, складні слова більш лексікалізовани і «заморожені».
Ідіоми зі значенням дії і складні слова з віддієслівним іменником у ролі головного слова.
Спільним для поєднань типу VN і конструкцій типу NN з віддієслівним іменником у ролі головного слова є те, що їх значення не зводиться до суми значень складових компонентів.
а. stifat moax («промивання мізків»)
б. listof moax («промивати мізки»)
Однак деякі відмінності в поведінці цих двох конструкцій показують, що вони не схожі. По-перше, в дієслівних ідіомах між компонентами можна вставляти інші слова, що неможливо в складних словах.
а. Ha-xevrot ha-ktanot pastu kulan et ha-regel. («Всі маленькі компанії збанкрутували»)
* Б. psitat kulan et ha-regel («банкрутство всіх»)
Інша властивість, що відрізняє дієслівні ідіоми від складних слів, полягає в тому, що до залежного слова дієслівної ідіоми можна додати суфікс приналежності:
а. Ha-sarim kiblu et panav sel ros ha-memsala. («Міністри зустріли
прем'єр-міністра »)
* Б. kabalat panav sel ros ha-memsala (зустріч прем'єр-міністра)
в. kabalat panim sel ros ha-memsala (зустріч прем'єр-міністра)
р. panav sel ros ha-memsala (особа прем'єр-міністра)
Слід зазначити, що не всі складні слова з віддієслівним іменником у ролі головного слова мають відповідні дієслівні ідіоми:
а. avodat yad («ручна праця»)
* Б. laavod yad («займатися ручною працею»)
Проблема, яка виникає на даній стадії, полягає в наступному: чому в івриті є номінативні складні слова (включаючи складні слова з віддієслівним іменником у ролі головного слова), але немає дієслівних складних слів. У наступному розділі ми розглянемо один з можливих рішень цієї проблеми.
РІШЕННЯ. МОРФОФОНОЛОГІЧЕСКІЙ ПІДХІД
Існує кілька підходів до вирішення означеної проблеми, найпоширенішими з яких є морфосинтаксичного і морфофонологіческій. У цій роботі ми приділимо увагу другого підходу, який, на нашу думку, найбільш вірний.
Іврит відноситься до групи семітських мов, однак його морфологія не в такій мірі непроникна, як в інших семітських мовах, наприклад, в арабському [3].
Система дієслів в івриті непроникна; кожен дієслівний корінь складається з певної кількості приголосних (звичайно трьох або чотирьох). Час дієслова змінюється за певним шаблоном, що складається з голосних.
Система імен не настільки непроникна. Не всі іменники утворені від дієслівних коренів. Наприклад, всі іменники в (17а) утворені від одного дієслівного кореня xbr, але не для всіх з них можна виділити універсальний шаблон (мішкаль) (для того, щоб виділити мішкаль, повинні бути знайдені інші іменники, утворені з тієї ж моделі і мають загальний семантичний компонент). Для іменників в (17б) неможливо виділити мішкаль, незважаючи на те, що вони мають загальне значення домашніх тварин. Навіть коли мішкаль існує, не всі іменники з родинним значенням утворені за цією моделлю, як показано в (17в) на прикладі мішкаля «інструменти / прилади» (ma [] [] e [] (et), не обумовлюючи фонетичних варіацій).
(17) а. xaver («друг, член»); xevra («компанія»); xever («конфедерація»); xibur («твір»); maxberet («зошит»); taxbura («транспорт»); xevruta («компанія [друзів ] »); xaverut (« дружба, членство »); hitxabrut (« з'єднання »); mexaber (« письменник, автор »); taxbir (« синтаксис »)
б. kelev («пес»); xatul («кіт»); para («корова»); sor («бик»); kivsa («вівця»); ez («коза»); axbar («миша»); arnav («кролик»)
в. maxsev («комп'ютер»); madpeset («принтер»); makledet («клавіатура»); maklet («магнітофон»); mafteax («ключ»); АЛЕ: axbar («[комп'ютерна] миша»)
Ще одне свідчення на користь поділу читача і дієслівної морфологічної систем, що з непроникністю, відноситься до запозичень. Так, наприклад, якщо слово запозичується у номінативну систему, воно переходить туди цілком, в дієслівну ж систему переходять лише кореневі приголосні (зазвичай чотири, рідше п'ять). Важливо відзначити, що при запозиченні слова в дієслівну систему голосні і "зайві" приголосні ігноруються. Нижче наведені приклади запозичень з англійської мови.
а. neutralize ® ntrl (lenatrel, nitrel, menatrel) - «нейтралізувати»
б. patrol ® ptrl (lepatrel, pitrel, mepatrel) - «патрулювати»
в. compilate ® kmpl (lekampel, kimpel, mekampel) - «компілювати»
р. torpedo ® trpd (letarped, tirped, metarped) - «торпедувати»
д. fax ® fkss (lefakses, fikses, mefakses) - «відправляти факс»
е. sandal ® sndl (lesandel, sindel, mesandel) - «блокувати
колеса автомобіля »
Коли слово запозичується як іменник, запозичуються як голосні, так і приголосні (можуть виникнути деякі фонологічні зміни з метою адаптації до івритський фонології, такі як «спрощення» гласних і виникнення шва між двома сонорними, як у прикладі (19г). Запозичення іменників шляхом вставляння кореневих приголосних у визначений мішкаль неприпустимо.
(19) а. toaster ® toster, * metaster
б. scanner ® skaner, * meskaner
в. fax ® faks, * mefakses і т.д.
р. popcorn ® popkorn
Відзначимо також, що в номінативних запозиченнях зберігається оригінальне наголос:
t o aster ® t o ster, * tost e r
Коли слово запозичується в систему дієслів, на нього поширюється дія правила "дагешірованія 'приголосних групи« б е р а д - до е ф а т », чого не відбувається в іменниках. Наприклад, коли слово 'telephone' запозичується в якості дієслова, [f] перетворюється в [p]. Але коли те ж саме слово запозичується як іменник, [f] залишається (див. 21).
(21) а. telephone ® tlpn (letalpen, tilpen, metalpen) - V
б. telephone ® telefon - N
Таким чином, різниця між іменний і дієслівної морфологічними системами в івриті полягає в ступені поширення на них принципів проникності. Якщо дієслова абсолютно непроникними, то іменники немає. Тому нові іменники можуть утворюватися такими способами словотворення, як афіксація і, що важливо, складання. Нові дієслова можуть бути утворені тільки способами, що не порушують непроникність дієслів (редуплікація). За цим же принципом відбувається запозичення слів з інших мов.
ВИСНОВОК
У цій роботі ми досліджували питання про утворення номінативних і дієслівних складних слів в івриті. Ми вказали на різницю між складними словами і словосполученнями, а також довели неможливість утворення нових дієслів такими способами словотворення як складання через непроникності їх морфологічної системи.
ЛІТЕРАТУРА
O. Bat-El. Extraction in Modern Hebrew Morphology. - Unpublished MA thesis, UCLA .- 1986
O. Bat-El. Stem Modification and Cluster Transfer in Modern Hebrew. - Natural Language and Linguistic Theory, 12:4. - 1994, 576-596 pp.
S. Bolozky. Remarks on Rhythmic Stress in Modern Hebrew. - Journal of Linguistics, # 18. - 1982, 275-289 pp.
H. Borer. On the Morphological Parallelism Between Compounds and Constructs. - Morphology Yearbook 1. - Forris, Dordrecht. - 1988
H. Borer. The Syntax and Morphology of Derived Nominals. - Ms., University of Massachusetts, Amherst. - 1991
H. Borer. Parallel Morphology. - Ms., University of Massachusetts, Amherst. - 1993
H. Borer. Deconstructing the Construct. - Ms., University of Massachusetts, Amherst. - 1995
G. Cinque. A Null Theory of Phrase and Compound Stress. - University of Venice Working Papers in Linguistics, University of Venice. - 1991
J. Grimshaw. Argument Structure. - The MIT Press, Cambridge, Massachusetts. - 1990
I. Hazout. Hebrew Derived Nominals. - Ms., University of Massachusetts, Amherst. - 1988
E. Selkirk. Phonology and Syntax. The Relation Between Sound & Structure. - The MIT Press, Cambridge, Massachusetts. - 1984
P. Wexler. The Schizoid Nature of Modern Hebrew: A Slavic Language in Search of a Semitic Past. - Otto Harrassowitz, Wiesbaden. - 1990
ES Williams. On the Notions of''lexically related''and''head of a word''. - Linguistic Inquiry, # 12. - 1981, 245-274 pp.
[1] Тут і далі N (noun) - іменник; A (adjective) - прикметник; Р (divposition) - прийменник; V (verb) - дієслово.
[2] * - тут і далі: помилкові варіанти виразів
[3] П. Векслер вважає, що сучасний іврит (на відміну від біблійного) відноситься до слов'янських мов. Однак це твердження піддалося жорстокій критиці. Основним доводом, який доводить неспроможність даної точки зору, є непрозора система дієслів у сучасному івриті.