Ринкова характеристика тостера

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Білоруського національного технічного університету

ІНСТИТУТ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ТА ПЕРЕПІДГОТОВКИ КАДРІВ з нових напрямків розвитку техніки, технології та ЕКОНОМІКИ

Контрольна робота

З ДИСЦИПЛІНИ

"МІКРОЕКОНОМІКА"

Варіант 14

Виконав:

слухач гр. ЕК-92

Лебедєв А.В.

Перевірив: галів А.Г.

Мінськ 2008

1. ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

Ринкова характеристика тостера

1. Потреби, які задовольняє тостер

Тостером користується мала частина населення, тобто можна сказати, що тостер зустрічається досить рідко в життєвому побуті. У середньому один тостер припадає на 20-25 осіб, отже, можна зробити висновок, що по виду задоволення потреб тостер не є товаром, який задовольняє індивідуальні потреби в засобах існування, так як його наявність або відсутність не позначається на здоров'ї людини, або будь- або інших факторах існування людини.

2. Класифікація тостера як продукту. Тип товару

Важко уявити собі ситуацію, в якій тостер, зроблений якісно і при правильних умовах експлуатації, міг би принести шкоду, але все ж є випадки, в яких даний товар може принести людині шкоди і стати антиблаго. Наприклад, при скачках напруги в електричних мережах може статися замикання контактів у тостері, що може призвести до пожежі. Так само при виході з ладу системи автоматичного відключення тостера може відбутися пожежонебезпечна ситуація.

У стандартній ситуації, коли споживач правильно і розумно використовує тостер, знак граничної корисності буде залишатися позитивним. При збільшенні свого доходу буде збільшуватися споживання даного товару, а ті споживачі, які вже мають тостер, можуть замінити товар однієї марки на іншу марку, не збільшуючи і не зменшуючи інтенсивність його використання. Виходячи з усього вищесказаного, можна зробити висновок, що даний товар є нормальним благом (нормальним товаром).

Тостер є економічним споживчим товаром тривалого використання, тобто товаром, службовцем безпосередньо для задоволення потреб однієї людини або сім'ї і отримується домашніми господарствами. Тостер можна віднести однозначно ні до товарів першої необхідності ні до предметів розкоші: для тих людей, яким необхідно швидке і просте приготування їжі, - це товар першої необхідності, а для людей, які мають більше часу і які вважають за краще харчуватися корисно електрочайник таким не є.

На ринку присутня досить велика кількість тостерів від великого числа виробників. Найпоширеніші з них - Ves, Bosch, Tefal, Benatone, Philips, Delonghi і т.д. Всі вони поділяються за вартістю, матеріалу виготовлення, функціональному набору, електроспоживанню, що досить сильно впливає на вибір покупця, тому тостер є товаром з високим ступенем диференційованості. Вартість тостера варіюється в межах від 50000 до 400000 крб. Кожен споживач може вибрати ту марку тостера, яка буде мати невелику частку витрат у бюджеті.

3. Еластичність попиту та пропозиції

3.1 Цінова еластичність попиту

Проведемо аналіз основних факторів, що впливають на цінову еластичність попиту.

а) Наявність і доступність товарів - субститутів. На ринку тостерів постійно присутня безліч торгових марок у кожній ціновій категорії, з однаковою функціональною спрямованістю, тобто для кожної марки на ринку можна знайти декілька продуктів, дуже схожих за своїми характеристиками (практично повних аналогів). У будь-яких торгових точках, що реалізують побутову техніку, завжди є в наявності широкий асортимент тостерів, тому вони є доступним товаром для переважної більшості споживачів. Якщо розглядати тостер, як якийсь узагальнений продукт, що задовольняє певні потреби, то на ринку існують товари, що дозволяють на певний час замінити цей продукт, наприклад: сковорода, фритюрниця.

б) Інтервал часу, наявний у розпорядженні споживача. У розпорядженні у кожного споживача завжди є тривалий інтервал часу, протягом якого можна знайти і придбати на ринку тостер. Випадків, коли тостер вкрай необхідний у даний момент часу практично немає, і в цих випадках його можна замінити тостер сковородою. У звичайних ситуаціях тостер купується на тривалий термін в середньому до 3-5 років.

в) Частка витрат у бюджеті споживача на придбання даного товару. Частка витрат у бюджеті споживача відносна невелика. Витрати одного домашнього господарства на придбання тостера становлять у середньому 100-200 тис. руб. в 3-5 роки, залежно від інтенсивності використання.

г) Віднесення товару до предметів розкоші або першої необхідності. Переважна більшість населення республіки не вважає тостер предметом розкоші і набуває цей товар. Але так як без тостера можна обійтися, його не можна віднеси і до товарів першої необхідності, хоча для деяких споживачів він є товаром першої необхідності.

Можна зробити висновок, що при визначенні еластичності попиту на якусь конкретну марку і модель тостера наявність субститутів і великий інтервал часу для вибору зіграють основну роль, і тому попит можна охарактеризувати як еластичний за ціною. Попит же на тостери в цілому скоріше еластичний, тому що даний товар не є товаром першої необхідності, займає незначну частку у бюджеті споживача і має близькі субститути серед інших товарів.

3.2 Еластичність попиту по доходу

Проведемо аналіз основних факторів, що впливають на еластичність попиту за доходом.

а) Віднесення товару до предметів розкоші або першої необхідності. Як вже зазначалося, тостер можна віднести до нормального товару.

б) Ступінь консерватизму попиту. Попит на конкретні марки тостерів неконсерватівен і кількісно значно не змінюється в залежності від доходів споживачів, а попит на тостер як товар взагалі консервативний (якщо споживач готує тости 2-3 рази на день, то з підвищенням доходу він все одно буде робити їх 2-3 рази на день, але можливо в більш дорогому тостері).

в) Віднесення товару до товару тривалого користування або поточного споживання. Тостер - це товар тривалого користування (як було вказано вище).

Всі ці фактори свідчать про нееластичність попиту на тостер по доходу. Так як тостер - це нормальний товар, то еластичність попиту по доходу повинна лежати і межах від 0 до 1.

3.3 Цінова еластичність пропозиції

Проведемо аналіз основних факторів, що впливають на цінову еластичність пропозиції.

а) Інтервал часу, який є в розпорядженні фірми для реакції на зміну ринкової кон'юнктури. Цикл виробництва тостера (від закупівлі сировини і комплектуючих матеріалів до виробництва і сертифікації готової продукції) становить у середньому 1 місяць

б) Ступінь мобільності факторів виробництва. Для виробництва всіх видів тостерів використовується спеціалізоване обладнання, що потребує незначного доопрацювання при переході, наприклад, від одного розміру тостера до іншого. Час доопрацювання обладнання не перевищує 1-2 місяці. На даному обладнанні можна організувати випуск та інших видів побутової техніки - фритюрниця і т.п.

в) Здатність товару до тривалого зберігання. Термін служби тостера в середньому становлять 3 - 5 років, при цьому експлуатація здійснюється при нормальних умовах, що не вимагають додаткових витрат.

Зазначені фактори свідчать про те, що найкоротшим періодом часу, протягом якого виробник не в стоянні змінити обсяг випуску і протягом якого пропозиція невідповідно, є період в 1-2 місяці. Протягом короткострокового і довгострокового періодів часу (понад місяць) пропозиція досить еластично. Якщо виробники не повністю використовують наявні виробничі потужності, то при необхідності вони можуть швидко наростити обсяг випуску без придбання додаткових виробничих потужностей.

4. Субститути і комплементарні товари

Усередині диференційованого ринку тостерів існують повні субститути (тобто споживач в деяких випадках практично не бачить різниці між різними торговими марками тостерів), але якщо розглядати тостер в загальному, то до повноцінних субститута можна віднести сковороду.

В деякій мірі субститутами тостера можна назвати:

• сковорода;

• фритюрниця;

Для тостера комплементарними товарами можна вважати:

• електрику (ступінь спряженості висока);

• нарізаний хліб / батон (ступінь спряженості низька);

5. Нецінові фактори, що впливають на попит і пропозицію тостерів

Нецінові фактори, які впливають на попит і пропозицію тостера на ринку, можуть бути розділені на фактори, що дозволяють змінити загальний обсяг ринку, і фактори, що допомагають перерозподілити ринок на свою користь.

Приклади нецінових факторів, що призводять до зростання попиту на тостери:

• серія телевізійних передач, в яких будуть рекомендувати ту чи іншу марку тостера - зростання загального попиту;

• реклама фірми-виробника, спрямована на те, щоб
  пояснити споживачам переваги придбання продукції
  саме своєї фірми (високоякісні матеріали, нові унікальні функції та сучасні технології) - зростання попиту на продукцію даної фірми;

• природний приріст населення в країні (збільшення як тривалість життя, так і народжуваності) - зростання загального попиту;

• система знижок - зростання загального попиту;

• можливість отримання кредиту на даний товар або покупка його в розстрочку - зростання загального попиту.

Приклади нецінових факторів, що призводять до скорочення попиту на тостери:

• значне підвищення цін на електрику - скорочення загального попиту;

• зниження цін на товари субститути - скорочення загального попиту;

• повідомлення в ЗМІ про виявлені на конкретному підприємстві-виробнику технологічних, санітарно-гігієнічних порушення - скорочення попиту на продукцію даного виробника;

• реклама одного виробника тягне за собою збільшення попиту на його продукцію і відповідно до скорочення попиту на продукцію фірм-конкурентів - скорочення попиту на продукцію фірм-конкурентів;

Приклади нецінових факторів, що призводять до зростання пропозиції тостерів:

• скасування обов'язкової сертифікації тостерів в частині відповідності самого виробництва встановленим вимогам (але це спричинить за собою погіршення якості продукції);

• скасування або зниження мит на сировину, матеріали та комплектуючі, що використовуються при виробництві тостера;

• розвиток програм імпортозамешенія, що передбачають застосування систем пільгового кредитування вітчизняних виробників тостерів, створення переваг та отриманні кредитів для інвестицій в устаткування.

Приклади нецінових факторів, що призводять до скорочення пропозиції тостерів:

• посилення вимог ГОСТ з якості та безпеки тостерів, наприклад, у частині утримання неякісних матеріалів, безпеки використання або споживанні електроенергії;

• обмеження ввезення або зростання митних зборів на основну сировину необхідне для виробництва тостерів;

• збільшення орендної плати за використання виробничих і складських приміщень.

6. Витрати

Витрати, описані нижче, відносяться до загального процесу виробництва і реалізації тостерів.

Приклади постійних витрат (явних):

• земельний податок;

• заробітна плата співробітників служби охорони;

• заробітна плата працівників офісу;

• компенсаційні виплати працівникам виробничих цехів;

• абонентська плата за міські телефонні номери;

• оренда рекламних площ на вулицях міст.

Приклади пропорційних змінних витрат (явних):

• оплата сировини і матеріалів (пакувальної тари, транспортних коробок) для виробництва тостерів за відсутності на них оптових знижок;

• оплата вартості ПММ для вантажних автомобілів (прямо залежить від пробігу);

• оплата силової електроенергії, що приводить у рух машини та механізми.

Приклади прогресивних змінних витрат (явних):

• оплата понадлімітного споживання газу для котельні, води і
  електроенергії;

• понадлімітних викидів забруднюючих речовин (екологічний податок);

- Премії співробітникам відділу збуту, що залежать від перевищення обсягів реалізації кожним співробітником над встановленою нормою;

- Оплата праці в нічний час.

Приклади регресивних змінних витрат (явних):

• оплата деяких видів сировини, для яких з певного обсягу закупівель починають діяти оптові знижки;

• вартість безповоротних транспортних піддонів (європіддонів, паллет), на яких складується і перевозиться продукція (для багатьох великих магазинів обов'язковою є вимога розміщення на одному піддоні тільки одного виду продукції, тому часто зі складу відвантажуються неповні піддони). При збільшенні обсягів реалізації заповнюваність піддонів збільшується;

• вартість технічного обслуговування (ТО) автомобілів (так як при збільшенні обсягів реалізації в середньому кількість перевезеного товару кожного споживача зростає, то за період між двома ТО кожен автомобіль переводить більшу кількість вантажу практично без збільшення пробігу).

Приклади неявних витрат:

• неодержаний орендна плата за використання виробничих, складських і офісних площ, якби ці площі здавалися в оренду іншим власникам;

• неодержаний орендна плата за використання фасувального обладнання, якщо б це обладнання здавалося в оренду;

• неодержаний орендна плата за використання території, наприклад, для розміщення автомобільної стоянки;

• недоотриманий банківський відсоток на власний капітал.

Приклади безповоротних витрат:

• вартість розробки та впровадження програм управлінням складськими запасами (мають свою специфіку залежно від виду продукції, що випускається, тому повернути ці витрати в разі продажу компанії неможливо);

• вартість сертифікації Системи менеджменту якості (СМЯ)
  на відповідність стандартам ISO 9000 (СМЯ розробляється під конкретну структурну схему підприємства із зазначенням посад і виробничих процесів; при зміні параметрів виробництва яких видів продукції, що випускається потрібна повторна сертифікація та сертифікат діє обмежений час);

• вартість сировини з вичерпаним терміном придатності.

7. Типи ринкових структур

7.1 Характеристики ринку виробництва тостерів в Республіці Білорусь

Для визначення типу ринкової структури, в якій проводиться тостер, розглянемо основні ознаки ринкових структур.

а) Кількість продавців (виробників). Число виробників на даному ринку обмежена такими підприємствами, як Ves, Bosch, Tefal, Benatone, Philips, Delonghi і білоруський виробник Белвар.

б) Ринкова частка продавця. Говорячи про білоруських фірмах, можна сміливо стверджувати, що виробник Белвар не має конкурентів у нашій Республіці.

в) Кількість покупців: досить велика.

г) Ступінь заміщення і диференціації продукту. Незважаючи на
те, що продукт диференційований, внутрішньогалузева ступінь заміщення знаходиться на високому рівні (більше 60% споживачів періодично купують продукти різних торгових марок).

д) Доступність ринкової інформації: середня. Відомий матеріал і технологія виробництва тостера (за винятком деяких деталей). При наявності достатніх фінансових коштів можливе повторення виробництва будь-якого тостера, представленого на ринку.

е) Бар'єри на вході і виході. Для того щоб почати виробництво тостерів, необхідно мати фінансові кошти на закупівлю обладнання, сировини і матеріалів і підготовлене приміщення. Також необхідно отримати сертифікат на власне виробництво, який свідчить про відповідність приміщень, обладнання, персоналу і т.д. встановленим вимогам. При цьому виробництво може бути дрібносерійним і його легко перепрофілювати на виробництво іншої побутової техніки (наприклад, фритюрниць). Незважаючи на те, що з формальної точки зору бар'єри існують, практичної точки зору - вони переборні. Тому можна сказати, що єдиний і переборний бар'єр на вході - економічний.

е) Характер взаємодії продавців. Виробник має свою особливу стратегію дій, спрямовану на зміцнення свого становища на ринку, але це стосується лише її положення щодо імпортного товару. Фірмі доводиться вивчати дії іноземних конкурентів у своєму ціновому сегменті і реагувати на них. Так само, фірма переймає новітні технології у зарубіжних фірм.

ж) Тип конкуренції. Кожен виробник пропонує на ринку продукти в різних цінових категоріях. У той же час кожен виробник намагається за допомогою реклами диференціювати свій продукт від продуктів інших виробників, показуючи його «унікальні» властивості. Тому можна сказати, що конкуренція - недосконала, як цінова, так і не цінова.

Таким чином, ринок виробництва тостерів слід віднести до монополії, так як у нашій країні тільки один виробник таких товарів - «Белвар».

7.2 Характеристики ринку реалізації тостерів в Республіці Білорусь

Реалізація тостерів здійснюється в певних торгових точках: магазини, гіпермаркети, а так само на ринках, в спеціалізованих відділах. Для визначення типу ринкової структури, в якій відбувається реалізація тостерів, розглянемо основні ознаки ринкових структур стосовно ринку нашого товару, в якому роль продавців відіграють торгові точки, а роль покупців - кінцевий споживач, тобто ми розглядаємо ринок роздрібної торгівлі, на якому кожна торгова точка надає якусь послугу, продаючи кінцевому споживачеві товари інших фірм-виробників і отримуючи за цю послугу гроші у вигляді торгової націнки на кожний товар.

а) Кількість продавців: велика.

б) Ринкова частка продавця: маленька.

в) Кількість покупців: велика.

г) Ступінь заміщення і диференціації продукту: продукт диференційований, але ступінь заміщення висока.

д) Доступність ринкової інформації: повна. Відомі ціни, асортимент, правила реалізації і т.п.

е) Бар'єри на вході і виході: на вході бар'єри носять тільки економічний характер та ліцензування з боку держави. Продаж дозволена в певних місцях.

ж) Характер взаємодії продавців. Ніякого взаємодії немає в силу досить великої кількості торгових точок та їх різного масштабу.

з) Тип конкуренції: недосконала, як цінова, так і нецінова за обсяг продажів. Приклади нецінової конкуренції дуже добре видно при порівнянні роботи гіпермаркетів (з їх безкоштовними стоянками, обмінними пунктами, закусочними і т.п.) і невеликими магазинами, які не можуть надати такого ж комплексу додаткових послуг. Багато виробників продукції встановлюють «рекомендовану» ціну реалізації продукції у торгових точках кінцевим споживачам, тому по деяких торговельних марок торгові точки можуть вести тільки нецінову конкуренцію.

Ринок реалізації тостерів, на якому присутні багато фірм-виробники, а не тільки Білоруські, не можна вважати монопольним. Враховуючи той факт, що частка продажів певних фірм перевищує 30% на внутрішньому ринку, такий ринок слід віднести до олігополії.

8. Сегментація ринку тостерів

Єдиним варіантом сегментації ринку при виробництві та реалізації тостерів, яка здійснюється фірмами-виробниками з метою цінової дискримінації, є сегментація на основі обсягів реалізації (опт або роздріб). Залежно від обсягів придбаної продукції покупець отримує знижку, або разову, або накопичувальну.

Розділити покупців тостерів на групи з різною еластичністю попиту з метою проведення цінової дискримінація інших видів дуже складно. Тостери присутні в будь-який час в безлічі торгових точок, і важко уявити собі категорію споживачів, які готові були б заплатити вищу ціну за нього.

9. Варіанти інтеграції фірми з метою завоювання конкурентної переваги

Для фірм - виробників тостерів можливі такі варіанти інтеграції з метою завоювання конкурентної переваги.

Горизонтальна інтеграція: створення спільного підприємства: прикладом такого об'єднання може бути об'єднання вітчизняного виробника тостерів з зарубіжними виробниками даного товару.

Вертикальна інтеграція першого типу (інтеграція ресурсів або інтеграція назад): якщо розглядати постачальників сировини і матеріалів для виробництва тостерів, то можна побачити, що деякі постачальники сировини та виробники матеріалів не знаходяться на території Білорусі. Тому для виробника тостерів в Республіці Білорусь потрібно врахувати багато нюансів: укласти угоди з постачальниками сировини і матеріалів і на базі місцевих підприємств налагодити складання тостерів.

Вертикальна інтеграція другого типу (інтеграція кінцевого продукту або інтеграція вперед): для виробника тостерів, тобто виробника кінцевого продукту, таким видом інтеграції може бути лише інтеграція зі збутовими точками. Наприклад, відкриття мережі своїх магазинів.

Вертикальна інтеграція третього типу (створення конгломератів або діагональна інтеграція): одним з можливих видів інтеграції для виробника тостерів може бути варіант встановлення інтеграційних зв'язків з виробником основного матеріалу для виробництва упаковки для тостерів. Таким чином, побічно вдається впливати на постачальників упаковки, знижуючи його витрати і створюючи додаткові бар'єри для його і своїх конкурентів.

II. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

2.1 Аналіз ринкової рівноваги та наслідків відхилення від нього

Вихідні дані:

z = 14

y = 87

x = 29

Рівняння, що описує ринковий попит на товар

D = (195 + z) - 2 P = (195 +14) - 2 P = 209 - 2 P

D = 209 - 2 P

Рівняння, що описує ринкова пропозиція товару

S = (-41 + z) + 4 P = (-41 +14) +4 P =- 27 +4 Р

S = -27 + 4 P

Заборонна ціна товару це ціна, починаючи з якої і вище якої попит на товар відсутній

тобто D = 0,

тоді

0 = 209 - 2 P

2 P = 209

P = 104.5 тис. грн.

Максимальний попит відображає ту кількість товару, на яке буде пред'явлений попит при нульовій ціні на товар, т.е.прі P = 0:

D = 209

«Точка втечі» - ціна, починаючи з якої і нижче якої пропозиція цього товару на ринку буде відсутній. Рівень «точки втечі» залежить від величини витрат фірми, яка формує пропозицію товару на ринку

S = -27 + 4P, при S = 0

Р _біг. = 27 / 4 = 6.75 тис.руб. - Величина «точки втечі»

Графік попиту і пропозиції

D = 209-2 P P = (209 - D) / 2

S =- 27 +4 P P = (S +27) / 4

Точка ринкової рівноваги буде в перетині графіків попиту і пропозиції, тобто при ціні на товар Pравн. = 39,3 тис.руб. і при кількості товару Q равн. = 147,3 кг.

Сумарна виручка від реалізації даного товару, при ціні ринкової рівноваги, дорівнюватиме площі прямокутника, тобто твору його сторін

TR = P равн. ּ Q равн .= 39,3 * 147,3 = 5788,9 тис.грн.

А) При встановленні ціни на y / 4 відсотків вище рівноважної

y / 4 = 87 / 4 = 21,8%

Ціна товару буде дорівнює:

P 1 = 39,3 +21,8 / 100 ּ 39,3 = 47,9 тис.грн.

При рівноважної ціною P равн .= 39,3 тис.грн. попит на товар становитиме

D = 209-2 ּ P равн .= 209-2 * 39,3 = 147,3

При збільшенні ціни до P 1 = 47,9 тис.руб. попит на товар становитиме:

Q _{D 1} = 209-2 ּ P 1 = 209-2 * 47,9 = 130,2 кг. , А пропозиція буде становити:

Q _{S 1} =- 27 +4 ּ P 1 =- 27 +4 * 47,9 = 181,6 кг.

Як бачимо, при збільшенні ціни на товар попит впаде до 130,2 кг., Тобто приблизно на 11,6%.

В даному випадку використовується метод «цінового статі». Величина пропозиції буде перевищувати величину попиту. У продавців виникають складнощі з реалізацією товару. З'являється товарний надлишок.

Товарний надлишок дорівнюватиме різниці між Q _{S 1} і Q _{D 1:}

Надлишок

= Q _{S 1} - Q _{D 1} = 181,6-130,2 = 51,4 ​​кг.

Обсяг реалізації товару складе:

Q _D1 = 209-2 P = 209-2 * 47,9 = 130,2 кг.

Виручка від реалізації:

TR 1 = P 1 * Q _{D 1} = 47,9 * 130,2 = 6236,6 тис.грн.

Зміна ціни товару:

Абсолютна:

Δ P = P 1 - P равн .= 47,9-39.3 = 8,6 тис.руб.

Відносне:

Δ P / P равн .* 100% = 21,8%

Зміна обсягу реалізації товару:

Абсолютна:

Δ Q = Q равн .- Qd 1 = 147.3-130,2 = 17,1 кг.

Відносне:

Δ Q / Q равн .* 100% = 11,6%

Зміна виручки від реалізації товару:

Абсолютна:

Δ TR = TR 1 - TR = 6236,6-5788,9 = 447,7 тис.грн.

Відносне:

Δ TR / TR * 100% = 7,7%

Таким чином збільшення ціни на 21,8% (по відношенню до рівноважної) призвело до збільшення виручки на 7,7%.

Використання політики "цінового статі" пов'язане з бажанням держави підтримати дрібних товаровиробників, яких великі фірми можуть витіснити з ринку, встановлюючи на свою продукцію більш низькі ціни. Тоді встановлений державою мінімальний рівень цін допоможе таким фірмам вижити, а сама держава зніме з себе додаткові витрати з працевлаштування або виплату допомог вивільняється на розорилися фірмах працівникам. Крім того, цінової підлога може вводитися з метою захисту національних продуктів, а також з метою захисту продавців якісної продукції від фальсифікованої та контрафактної.

Б) При встановленні ціни на y / 5 відсотків нижче рівноважної

y / 5 = 87 / 5 = 17,4%

Ціна товару буде дорівнює:

P 2 = 39.3-17.4/100 * 39.3 = 32,5 тис.руб.

При рівноважної ціною P равн .= 39,3 тис.грн. попит на товар становитиме

D = 147,3 кг.

При зниженні ціни до P 2 = 32,5 тис.руб. попит на товар становитиме:

Q _{D 2} = 226-2 * P 2 = 226-2 * 32,5 = 161 кг. , А пропозиція буде становити:

Q _{S 2} =- 10 +4 * P 2 =- 10 +4 * 32,5 = 120 кг.

Як ми бачимо, при зниженні ціни на товар попит збільшиться до 161, тобто приблизно на 9,3%. В даному випадку використовується метод «цінового стелі». Таким чином, товар стає дефіцитним. Така ситуація може спровокувати появу «чорного ринку», де дефіцитний товар буде пропонуватися за вищою ціною.

Товарний дефіцит дорівнюватиме різниці між Q _{D 2} і Q _{S 2:}

Дефіцит = Q _{D 2} - Q _{S 2} = 161 -120 = 41 кг.

Обсяг реалізації товару складе:

Q 2 =- 10 +4 * P 2 =- 10 +4 * 32,5 = 120 кг.

Виручка від реалізації:

TR 2 = P 2 * Q _{S 2} = 32,5 * 120 = 3900 тис.руб.

Зміна ціни товару:

Абсолютна:

Δ P = P равн .- P 2 = 39,3-32,5 = 6,8 тис.руб.

Відносне:

Δ P / P равн .* 100% = 17,4%

Зміна обсягу реалізації товару:

Абсолютна:

Δ Q = Q равн .- Q _{S 2} = 147,3-120 = 27,3 кг.

Відносне:

Δ Q / Q равн .* 100% = 18,5%

Зміна виручки від реалізації товару:

Абсолютна:

Δ TR = TR - TR 2 = 5788,9-3900 = 1888,9 тис.грн.

Відносне:

Δ TR / TR * 100% = 32,6%

Таким чином встановлення ціни товару на 17,4% нижче рівноважної призвело до зниження виручки на 32,6%.

Така політика може бути виправдана при встановленні ціни на соціально значимі товари, в кризових ситуаціях (війни, стихійні лиха тощо), щодо цін на продукцію підприємств-монополістів.

2.2 Аналіз впливу нецінових факторів на ринкову рівновагу

а) Попит збільшився (вільний член у відповідному рівнянні змінюється на 29%)

б) Пропозиція збільшилося (вільний член у відповідному рівняння змінився на 43,5%)

в) Попит зменшився (вільний член у відповідному рівнянні змінюється на 29%)

г) Перекладення зменшилася (Вільний член у відповідному рівняння змінився на 43,5%)

а) Попит збільшився (вільний член у відповідному рівнянні змінюється на 29%)

D 2 = 226 * 1,29-2 * P 3 = 291,5-2 * P 3

R 1, R 2 - точки ринкової рівноваги

Точка ринкової рівноваги буде при ціні рівній

-10 +4 * P 3 = 291,5-2 * P 3

6 * P 3 = 301,5

P 3 = 50,3 тис.руб.

Кількість реалізованого товару:

Q 3 = 291,5-2 * P 2 = 291,5-2 * 50,3 = 190,9 кг.

Виручка:

TR 3 = P 3 * Q 3 = 50,3 * 190,9 = 9602,3 ден. кг.

Початкова ціна P = 39,3 тис.руб.

Ціна товару P 3 збільшилася на (P 3 - P) / P * 100% = 28%

Початковий обсяг продажів Q = 147,3 кг.

Обсяг продажів Q 3 збільшився на (Q 3 - Q) / Q * 100% = 29,6%

Початковий попит на товар:

D = 147,3 кг.

Збільшений попит на товар:

D 3 = 190,9 кг.

Попит на товар збільшився на (D 3 - D) / D * 100% = 29,6%

Первісне пропозицію:

S = -10 + 4 * P = 147,3 кг.

Пропозиція після збільшення попиту:

S 3 = -10 + 4 * P 3 = 190,9 кг.

Пропозиція збільшилася на (S 3 - S) / S * 100% = 29,6%

Первісна виручка:

TR = 5788,9 тис.грн.

Виручка після збільшення попиту:

TR 3 = 9602,3 тис.грн.

Виручка збільшилася на (TR 3 - TR) / TR * 100% = 83,4%

б) Пропозиція збільшилося (вільний член у відповідному рівняння змінився на 43,5%)

S 4 =- 10 * (1-0,435) +4 * P 4 =- 5,65 +4 * P 4

R 1, R 2, R 3 - точки ринкової рівноваги

Точка ринкової рівноваги буде при ціні рівній

-5,65 +4 * P 4 = 291,5-2 * P 4

6 * P 4 = 297,2

P 4 = 49,5 тис.руб.

Кількість реалізованого товару:

Q 4 = 192,5 кг.

Початкова ціна P3 = 50,3 тис.руб.

Ціна товару P 4 зменшилася на (P 3 - P 4) / P 3 * 100% = 1,6%

Початковий обсяг продажів Q 3 = 190,9 кг.

Обсяг продажів Q 4 збільшився на (Q 4 - Q 3) / Q 3 * 100% = 0,8%

Початковий попит на товар:

D 3 = 190,9 кг.

Збільшений попит на товар:

D 4 = 192,5 кг.

Попит на товар збільшився на (D 4 - D 3) / D 3 * 100% = 0,8%

Первісне пропозицію:

S 2 = 190,9 кг.

Пропозиція після збільшення:

S 3 = 192,5 кг.

Пропозиція збільшилася на (S 4 - S 3) / S 3 * 100% = 0,8%

Первісна виручка:

TR 3 = 9602,3 тис.грн.

Виручка після збільшення попиту:

TR 4 = 49,5 * 192,5 = 9528,8 тис.грн.

Виручка зменшилася на (TR 3 - TR 4) / TR 3 * 100% = 0,7%

в) Попит зменшився (вільний член у відповідному рівнянні змінюється на 29%)

D 5 = ​​291,5-291,5 * 29/100-2 * P 5 = 207-2 * Р5

R 3, R 4 - координата ринкової рівноваги

Точка ринкової рівноваги буде при ціні рівній

-5,65 +4 * P 5 = 207-2 * P 5

6 * P 5 = 212,7

P 5 = 35,4 тис.руб.

Кількість реалізованого товару:

Q 5 = 136,2 кг.

Початкова ціна P4 = 49,5 тис.руб.

Ціна товару P 5 зменшилася на (P 4 - P 5) / P 4 * 100% = 28,5%

Початковий обсяг продажів Q 4 = 192,5 кг.

Обсяг продажів Q 5 зменшився на (Q 4 - Q 5) / Q 4 * 100% = 29,2%

Початковий попит на товар:

D 4 = 192,5 кг.

Попит на товар зменшився до:

D 5 = ​​136,2 кг.

Попит на товар зменшився на (D 4 - D 5) / D 4 * 100% = 29,2%

Первісне пропозицію:

S 4 = 192,5 кг.

Пропозиція після збільшення попиту:

S 5 = 136,2 кг.

Пропозиція збільшилася на (S 4 - S 5) / S 4 * 100% = 29,2%

Первісна виручка:

TR 4 = 9528,8 тис.грн.

Виручка після збільшення попиту:

TR 5 = 35,4 * 136,2 = 4821,5 тис.грн.

Виручка зменшилася на (TR 4 - TR 5) / TR 4 * 100% = 49,4%

г) Пропозиція зменшилася (Вільний член у відповідному рівняння змінився на 43,5%)

S 6 = -5,65 (1 +0,435) + 4 * P 6 =- 8,1 +4 * P 5

R 4, R 5 - координата ринкової рівноваги

Точка ринкової рівноваги буде при ціні рівній

-8,1 +4 * P 6 = 207-2 * P 6

6 P 6 = 215,1

P 6 = 35,9 тис.руб.

Кількість реалізованого товару:

Q 6 = 135,2 кг.

Початкова ціна P 5 = 35,4 тис.руб.

Ціна товару P 6 збільшилася на (P 6 - P 5) / P 5 * 100% = 1,4%

Початковий обсяг продажів Q 5 = 136,2 кг.

Обсяг продажів Q 6 зменшився на (Q 5 - Q 6) / Q 5 * 100% = 0,7%

Початковий попит на товар:

D 5 = ​​136,2 кг.

Попит на товар після зменшення пропозиції:

D 6 = 135,2 кг.

Попит на товар зменшився на (D 5 - D 6) / D 5 * 100% = 0,7%

Первісне пропозицію:

S 5 = 136,2 кг.

Пропозиція після зменшення:

S 6 = 135,2 кг.

Пропозиція зменшилася на (S 5 - S 6) / S 5 * 100% = 0,7%

Первісна виручка:

TR 5 = 4821,5 тис.грн.

Виручка після збільшення пропозиції:

TR 6 = 35,9 * 135,2 = 4853,7 тис.грн.

Виручка збільшилася на (TR 6 - TR 5) / TR 5 * 100% = 0,7%

Графік попиту та пропозиції до дії нецінових факторів і після їх дії:

R 1, R 5 - координата ринкової рівноваги

Висновок: Як ми бачимо з обчислень і графіків початкова рівноважна ціна дорівнює P = 39,3, а кількість товару Q 1 = 147,3, після змін попиту і пропозиції, кінцева ціна P 6 = 35,9, а кількість товару Q 5 = 135,2. Звідси випливає, що після всіх змін прибуток підприємств у цій галузі зменшиться.

3. Аналіз еластичності попиту і пропозиції

1. Розрахунок точкової і дугової еластичності попиту та пропозиції в діапазоні цін: на (x -3) = 28 відсотка вище рівноважної точки (поч. сост.) Та на 2 * (х-2) = 58 відсотка нижче рівноважної точки (нове сост.) .

Рравн .= 39,3 тис.грн.

Р1 = 39,3 * (1 +0,28) = 50,3 тис.грн. (Після збільшення ціни на 28% вище рівноважної) - початковий стан

Р2 = 39,3 * (1-0,58) = 16,5 тис.грн. (Після зниження ціни на 58%) - новий стан

За графіком визначаємо:

Початкова величина попиту D 1 = 125 кг.

Кінцева величина попиту D 2 = 193 кг.

Початкова величина пропозиції S 1 = 192 кг.

Кінцева величина пропозиції S 2 = 56 кг.

Початкова ціна товару P 1 = 50,3 тис.руб.

Ліжковий ціна товару P 2 = 16,5 тис.руб.

Коефіцієнт точкової еластичності попиту

| _D ^P | = (D2-D1) / (P2-P1) * P1/D1 = | (193-125) / (16,5-50,3) * 50,3 / 125 | = 0,81

0 <| _D ^P | <1

Коефіцієнт дугової еластичності попиту

| _D ^P | = | (D 2 - D 1) / (P 2 - P 1) * (P 2 + P 1) / (D 2 + D 1 )|=|( 193-125) / (16,5 -50,3) * (16,5 +50,3) / (193 +125) | = = 0,42

0 <| _D ^P | <1

Точковий і дугового коефіцієнт еластичності попиту при такій зміні ціни нееластичні, при зниженні ціни темп росту попиту менше темпу зниження ціни.

Коефіцієнт точкової еластичності пропозиції

| _S ^P | = | (S 2 - S 1) / (P 2 - P 1) * P 1 / S 1 | = | (56-192) / (16,5-50,3) * 50,3 / 192 | = 1,05

1 _<S ^P <∞

Коефіцієнт дугової еластичності пропозиції

| _S ^P | = | (S2-S1) / (P2-P1) * (P1 + P2) / (S1 + S2 )|=|( 56-192) / (16,5-50,3) * (16 , 5 +50,3) / (192 +56) | = 1,08

1 _<S ^P <∞

Точковий і дугового коефіцієнт еластичності пропозиції при такій зміні ціни еластичний, близький до одиничної еластичності. Значно підвищують обсяг закупівель (попит росте більш високим темпом, чим знижується ціна).

2. Розрахунок точкової і дугової еластичності попиту та пропозиції в діапазоні цін: на (у-2) = 85 відсотків нижче рівноважної точки (поч. сост.) І на (у-20) = 67 відсотків вище рівноважної точки (нове сост.).

Рравн .= 39,3 тис.грн.

Р1 = 39,3 * (1-0,85) = 5,9 тис.руб. (Після зниження ціни на 85%) - початковий стан

Р2 = 39,3 * (1 +0,67) = 65,6 тис.грн. (Після збільшення ціни на 67%) - новий стан

За графіком визначаємо:

Початкова величина попиту D 1 = 213 кг.

Кінцева величина попиту D 2 = 94 кг.

Початкова величина пропозиції S 1 = 12 кг.

Кінцева величина пропозиції S 2 = 252 кг.

Початкова ціна товару P 1 = 5,9 тис.руб.

Ліжковий ціна товару P 2 = 65,6 тис.руб.

Коефіцієнт точкової еластичності попиту

| _D ^P | = | (D 2 - D 1) / (P 2 - P 1) * P 1 / D 1 | = | (94-213) / (65,6-5,9) * 5,9 / 213 | = 0,055

0 <| _D ^P | <1

Коефіцієнт дугової еластичності попиту

| _D ^P | = | (D 2 - D 1) / (P 2 - P 1) * (P 2 + P 1) / (D 2 + D 1) | = | (94-213) / (65,6 -5,9) * (65,6 +5,9) / (94 +213) | = 0,46

0 <| _D ^P | <1

Точковий і дугового коефіцієнт еластичності попиту при такій зміні ціни нееластичні, при зростанні ціни темп зниження попиту менше темпу зростання ціни.

Коефіцієнт точкової еластичності пропозиції

| _S ^P | = | (S 2 - S 1) / (P 2 - P 1) * P 1 / S 1 | = | (252-12) / (65,6-5,9) * 5,9 / 12 | = 2

1 _<S ^P <∞

Коефіцієнт дугової еластичності попиту пропозиції

| _S ^P | = | (S2-S1) / (P2-P1) * (P1 + P2) / (S1 + S2 )|=|( 252-12) / (65,6-5,9) * (65 , 6 +5,9) / (252 +12) | = 1,1

1 _<S ^P <∞

Точковий і дугового коефіцієнт еластичності пропозиції при такій зміні ціни еластичні. Значно знижують обсяг закупівель (попит знижується більш високим темпом, ніж зростає ціна).

Побудуємо графік сукупного доходу.

Ціна ринкової рівноваги Рравн .= 39,3 тис.грн., Відповідний їй рівноважний попит Q равн .= 147,3 кг.

Точка одиничної еластичності має координати Q = 113; P = 56,5;

Сукупний дохід дорівнює добутку ціни на величину попиту доданої ціною.

Коефіцієнт еластичності попиту змінюється в міру зміни ціни. У разі лінійної функції попиту точка одиничної еластичності попиту знаходиться рівно посередині графіка попиту. Вище лежить ділянку з еластичним попитом, а нижче - з нееластичним. Отже, якщо ціна товару знаходиться в діапазоні від заборонної ціни до ½ заборонної ціни, то попит на товар є еластичним і зниження ціни в цьому діапазоні забезпечить продавцеві збільшення виручки від реалізації (доходу) TR. Відповідно, якщо ціна товару нижче ½ заборонної ціни, то це відповідає нееластичному ділянці графіка попиту і, в разі підвищення ціни до вказаного рівня продавець зможе збільшити розмір виручки від реалізації продукції, а у разі підвищення ціни в межах нееластичного відрізка його виручка буде скорочуватися.

В даному випадку координата ринкової рівноваги знаходиться на нееластичному ділянці графіка; щоб збільшити сукупний дохід необхідно збільшувати ціну товару.

2.4 Аналіз витрат виробництва та порівняльний аналіз поведінки фірми в умовах досконалої конкуренції та монополії

2.4.1 Нехай вихідні дані описуються першими двома виділеними колонками таблиці 1. Дамо пояснення з розрахунку інших параметрів таблиці.

Відразу зафіксуємо в розрахунковій частині таблиці той факт, що сукупні змінні витрати (TV C) при нульовому обсязі випуску також дорівнюють нулю, а всі середні і граничні витрати (AVC, AFC, АТС і M С) при цьому не існують (у відповідних рядках ставимо прочерки). Так як сукупні витрати (ТС) являють собою суму сукупних змінних (TV C) і сукупних постійних витрат (TF С), а сукупні змінні витрати при нульовому обсязі випуску дорівнюють нулю, то звідси випливає, що при Q = 0 кг. TFC = ТС -0 = 2000тис. руб. За определеніію, вони не змінюються в короткостроковому періоді і, отже, при будь-яких інших обсягах випуску їх величина становитиме 2000 тис. руб. Тепер, знаючи, що TVC = ТС - TFC, можна розрахувати значення TVC при різних Q.

Таблиця 1. Вихідні дані і результати розрахунку витрат.

Для розрахунків використовуємо формули:

TC = TFC + TVC;

AVC = TVC / Q;

AFC = TFC / Q;

ATC = TC / Q;

MC = ΔTC / ΔQ;

Де:

TC - сукупні витрати, розраховані на сумарний обсяг випуску продукції;

ATC - середні витрати, розраховані на одиницю випущеної продукції;

MC - граничні витрати, які становлять ті додаткові витрати, які повинна понести фірма, щоб збільшити обсяг випуску на одиницю;

TFC - сукупні постійні витрати;

AFC - середні постійні витрати;

Постійні витрати - це такі витрати, величина яких не залежить від фактичних обсягів випуску та реалізації продукції і які фірма несе навіть у випадку тимчасового припинення випуску продукції. При цьому у складі сукупних постійних витрат і середніх постійних витрат можна виділити стартові і залишкові. До залишковим відноситься та частина постійних витрат, які продовжує нести фірма, незважаючи на тимчасову повну припинення виробництва і реалізації. До стартовим відноситься та частина постійних витрат, які одноразово виникають при відновленні процесу виробництва і реалізації.

TVC - сукупні змінні витрати;

AVC - середні змінні витрати;

Змінні витрати - це такі витрати, величина яких певним чином залежить від фактичних обсягів виробництва та реалізації продукції. Залежно від характеру взаємозв'язку з обсягом випуску і реалізації продукції змінні витрати можуть бути пропорційними, прогресивними і регресивними. Пропорційні змінні витрати змінюються точно в такій же пропорції, в якій змінюється обсяг випуску продукції. Прогресивні змінні витрати змінюються в більшій пропорції, ніж змінюється обсяг випуску продукції. Регресивні змінні витрати змінюються в меншій пропорції, ніж змінюється обсяг випуску продукції.

2.4.2 Змоделюємо вибір фірми в умовах досконалої конкуренції

Рівняння попиту має вигляд D = 226-2 * P, а рівнянням пропозиції має вигляд S =- 10 +4 * P.

У випадку досконалої конкуренції фірма є прайс-тейкером і приймає ціну, яка складається на ринку як результат взаємодії попиту та пропозиції, в даному випадку рівноважна ценз складає

D = 226-2 * P

S =- 10 +4 * P

P равн .= 39,3 тис. Руб.

Як видно з графіка фірма отримує прибуток. Тепер пояснимо результати графіка аналітично.

За даною ціною фірма буде продавати свою продукцію при будь-якому обсязі випуску.

Сукупний дохід розраховується за формулою TR = P * Q. Тоді при Q = 0 кг, TR = = 39,3 * 0 = 0, при Q = 20 кг, TR = 39,3 * 20 = 786 тис.руб. Результати аналогічних розрахунків представлені у відповідній колонці таблиці 2.

Прибуток фірми розраховується за формулою П = TR-ТС. Тоді при Q = 0 кг, П = 0-2000 =

=- 2000, при Q = 25 кг, П = 786-2751 =- 1965 тис.руб. Результати аналогічних розрахунків представлені у відповідній колонці таблиці 2.

Таблиця 2. Фінансові результати фірми в умовах досконалої конкуренції

Як випливає з таблиці, фірма може розраховувати на отримання прибутку при обсягах випуску 160 ÷ 180 кілограмів. При цьому максимальний прибуток, становить 37 тис.руб., Досягається при обсязі випуску 160 кілограмів. При обсягах випуску до 140 кг включно фірма буде нести збитки, максимальне значення яких в 2000тис. руб. буде при тимчасове призупинення обсягів випуску.

Таблиця 3. Фінансові результати фірми в умовах досконалої конкуренції

В умовах досконалої конкуренції MR = P.

В даному випадку в точці Е перетину графіка граничного доходу (MR) і граничних витрат (MC) фірма максимізує прибуток. При цьому очевидно, що мова йде про перетин графіка граничного доходу з висхідною гілкою кривої граничних витрат. Сформована на ринку ціна Р ^* дозволяє не тільки покрити всі витрати на виробництво одиниці товару, а й отримати прибуток, сумарна величина якої буде максимально можливою.

2.4.3 З використанням графіків середніх величин змоделюємо вибір фірми в умовах монополії

Рівняння ринкового попиту беремо з пункту 2.1.

Розглянемо тепер фінансові результати фірми-монополіста. В даному випадку рівняння ринкового попиту D = ​​226-2Р одночасно є і рівнянням попиту на продукцію даної фірми,

Висловимо з рівняння попиту функцію ціни, замінивши D на Q:

Р = (226 - Q) / 2 = 113 -0,5 Q

Скористаємося отриманої функцією для розрахунку цін монополіста при різних обсягах випуску. Так, при Q = 0 кг, Р = 113, TR = 113 * 0 = 0 тис. руб.

Тоді П = 0-2000 =- 2000 тис.руб. і т.д.

Результати аналогічних розрахунків представлені в табл. 4.

Таблиця 4. Фінансові результати фірми в умовах монополії

Як випливає з таблиці, фірма - монополіст може розраховувати па отримання прибутку лише при обсягах випуску від 40 до 140 кілограмів. При цьому максимальна прибуток, складова 1664 тис. руб., Досягається при обсязі 100 кг. При обсягах випуску менше 40 і більше 140 кг фірма буде нести збитки, максимальне значень яких становить -5461 тис. руб. буде при випуску 200 кг продукції.

Таблиця 5. Фінансові результати фірми в умовах монополії

На графіку (MR) і (MC) перетинаються в точці Е, якій відповідає випуск монополістом Q ₁ одиниць продукції. У свою чергу обсягом випуску Q ₁ відповідає точка К на кривій попиту і ціна попиту Р _1. Отже, фірма вибере комбінацію обсягу випуску Q ₁ і ціни Р _1, що забезпечує найкращий фінансовий результат. Оптимальний обсяг випуску являє собою координату перетину графіків MR і MC на осі абсцис. Оптимальна ціна відповідає висоті графіка попиту при обраному обсязі випуску. Фірма вибирає ціни виключно на еластичному ділянці графіка попиту.

2.5 Аналіз варіантів цінової політики фірми

Спочатку сформуємо рівняння сукупних витрат. Так як рівняння пропозиції має вигляд S =- 10 +4 Р, то точка втечі фірми, при якій пропозиція дорівнює нулю, складе P = 2,5.

Якщо рівняння попиту має вигляд D = 226 - 2Р, то ринкова рівноважна ціна становить 39,3 тис. грн. Тоді згідно із завданням отримуємо що

T С = 2,5 + (39,3 * 0,8) * Q = 10 +31,4 * Q.

Змоделюємо ситуацію досконалої цінової дискримінації та встановлення єдиної ціни.

Спочатку побудуємо графік попиту. Використовуючи рівняння сукупних витрат, визначимо граничні витрати:

МС = ТС '=> (10 +31,4 * Q)' => МС = 31,4 тис. руб.

Визначимо максимальний обсяг продажів в умовах цінової дискримінації Q _d, який графічно відповідає точці перетину графіка граничних витрат МС і графіка попиту. В аналітичній формі необхідно прирівняти функцію ціни рівнянню граничних витрат:

113-0,5 Q = 31,4 => Q _d = 163,2 кг.

Величина покриття, яку отримає фірма, що здійснює цінову дискримінацію, буде відповідати площі трикутника, обмеженого графіком попиту і графіком граничних витрат. В аналітичному вигляді

ВП = (113-31,4) * 163,2 / 2 = 6658,6 тис. руб.

Прибуток фірми менше величини покриття на суму сукупних постійних витрат, які в нашому випадку становлять 2,5 тис. руб. Отже,

П = ВП - TFC = 6658,6 - 2,5 = 6656,1 тис. руб. Відобразимо отримані результати на графіку

На цьому ж графіку відобразимо і випадок встановлення єдиної ціни, коли здійснення досконалої чекової дискримінації неможливо. Для цього попередньо скористаємося алгоритмом, визначення найкращого фінансового результату:

а) МС = (TС) => МC = 31,4 тис руб.;

б) D = 226-2P => P = (226-Q) / 2 = 113-0,5 Q;

в) TR = Р * Q = (113-0,5 Q) * Q = 113 * Q -0,5 * Q ^2,

г) MR = (Т R) '=> MR = 113 - Q;

д) MR = МС => 113-Q = 31,4 => Q = 81,6 кг;

е) P = 113 -0,5 * 81,6 = 72,2 тис. руб.;

ж) П = TR-TC = 72,2 * 81,6 - (2,5 +31,4 * 81,6) = 5891,5-2564,7 = 3326,8 тис руб.

Висновок: оптимальною комбінацією ціни та обсягу випуску є

72,2 тис.руб. і 81,6 кг, що дозволяє фірмі отримати максимально можливу в даній ситуації прибуток у розмірі 3326,8 тис руб. Для визначення величини покриття додамо до розрахованої прибутку суму сукупних постійних витрат:

ВП = П + TFC = 3326,8 + 2,5 = 3329,3 тис руб.

Здійснимо тепер розбиття ринку на 3 сегменти відповідно до завдання. Загальне рівняння попиту має вигляд D = 226-2Р.

Вільний член рівняння становить 226 кг, а заборонна ціна - 113 тис. руб.

Тоді для першого сегмента ринку вільний член повинен скласти 226 * 0,5 = 113, заборонна ціна 113 * 0,7 = 79,1. Рівняння графіка з такими координатами буде:

D1 = 113 - (113/79, 1) * Р = 113 - 1,43 * P.

Відповідно, для другого сегмента ринку вільний член повинен скласти 226 * 0,3 = = 67,8, а заборонна ціна 113. Рівняння графіка c такими координатами буде:

D2 = 67,8 - (67,8 / 113) * P = 67,8 - 0,6 * P.

Для третього сегмента ринку вільний член повинен скласти 226 * 0,2 = 45,2, а заборонна ціна 113 * 1,2 = 135,6. Рівняння графіка з такими координатами буде:

D3 = 45,2 - (45,2 / 135,6) * P = 45,2 - 0,33 Р.

Далі необхідно графічно і аналітично визначити вибір фірми на кожному сегменті, знайшовши оптимальну комбінацію ціни до обсягу випуску. При цьому тричі потрібно виконати кроки алгоритму від пункту а) тільки до пункту е). Функція сукупних витрат при цьому залишається незмінною.

а) МС = (TС) '=> МC = 31,4 тис руб.;

б) D = 113 - 1,43 * P => P = (113-Q) / 1,43 = 79-0,7 Q;

в) TR = Р * Q = (79-0,7 Q) * Q = 79 Q -0,7 Q ^2,

г) MR = (Т R) '=> MR = 79-1,4 Q;

д) MR = МС => 79 - 1,4 Q = 31,4 => Q1 * = 34 кг;

е) P1 * = 55,2 тис. руб.;

2. а) МС = (TС) '=> МC = 31,4 тис руб.;

б) D = 67,8 - 0,6 P => P = 113 - 1,67 Q;

в) TR = Р * Q = (113 - 1,67 Q) * Q = 113 Q - 1,67 Q ^2,

г) MR = (Т R) '=> MR = 113 - 3,34 Q;

д) MR = МС => 113 - 3,34 Q = 31,4 => Q2 * = 24,4 кг;

е) P2 * = 72,3 тис. руб.;

3. а) МС = (T С) '=> М C = 31,4 тис руб.;

б) D = 45,2 - 0,33 Р => P = 137 - 3,03 Q;

в) TR = Р * Q = P = 137 Q - 3,03 Q ^2;

г) MR = (Т R) '=> MR = 137 - 6,06 Q;

д) MR = МС => 137 - 6,06 Q = 31,4 => Q3 * = 17,4 кг;

е) P 3 * = 84,3 тис. руб.;

Фінансовий результат у випадку цінової дискримінації на сегментованих ринках складе:

П = TR _Σ - (TFC + AVC * Q _Σ) = 34 * 55,2 +24,4 * 72,3 + 17,4 * 84,3 - (2,5 + 31,4 * (34 +24, 4 +17,4)) = 2725,1 тис. руб.

Величина покриття складе ВП = 2725,1 + 2,5 = 2727,6 тис руб.

Як випливає з графіків, сегмент 1 характеризується найменшою еластичністю попиту, і тому для цього сегмента встановлена ​​найнижча ціна. Найвища ціна встановлена ​​для сегмента 3, який характеризується найвищою з трьох сегментів еластичністю попиту.