Усачова А.С.
На сучасному етапі ідіостілевих досліджень одним з найбільш актуальних є комплексний підхід, що поєднує когнітивний, комунікативний, стилістичний, психолінгвістичний та деякі інші аспекти (див., напр., [Тарасова 2003]). Подібний методологічний синтез сприяє не тільки виявлення глибинних підстав тих чи інших лінгвопоетіческіх закономірностей, а й розширенню уявлення про способи реалізації авторської свідомості в художньому і, зокрема, поетичному тексті. До одиницям, самим безпосереднім чином пов'язаним з експлікацією ментальності, належать, на наш погляд, ментальні предикати та їх похідні форми. Тим часом увага до цих одиницям як до елементів поетики все ще можна назвати недостатнім. Здається, що причини цього криються не в вбачаємо за ними семантичної «збіднення» (у поетичному тексті слова даного класу отримують зовсім інший статус), а в досить, на перший погляд, однобічному і тому неіллюстратівном контекстному тлі. Очевидно, що останнє припущення лише поверхнево зачіпає проблему, яка розглядається, і підтвердження цього - поезія І. Бродського, де в многосуб'ектной комунікативної перспективі виявляється виключне різноманітність зазначеної ментальної складової. У зв'язку з цим можна, мабуть, говорити про особливу значущість для поета такої ментальної ситуації, як ситуація розуміння: людська роз'єднаність, приреченість навколишнього світу можуть бути подолані за допомогою різних видів розуміння (розуміння сутності буття, розуміння сенсу власного життя, взаєморозуміння і т . п.). Відображенню ситуації розуміння в поезії Бродського і присвячена ця стаття.
Центральним серед предикатів розуміння є розуміти [Тлумачний словник ... 1999:311]. У його семантиці дослідниками підкреслюється наявність установки на кінцевий результат, який полягає в отриманні знання [Семантичні типи ... 1982:137], [Падучева 2004:40, 478]. Цей результат досягається як за умови здійснення суворої логічної розумової роботи, так і внаслідок раптового осяяння [Булигіна, Шмельов 1991:31]. Ситуацію розуміння відображає також здатний до переміщення в епістемічні план перцептивний предикат бачити, чия когнітивна орієнтація, як зазначає Н.Д. Арутюнова, пов'язана зі спрямованістю на абстрактні об'єкти [Арутюнова 1991:20]. Закономірно припустити, що на рівні репрезентації, на відміну від парадигми РОЗУМІТИ, з філософськими роздумами, думками, судженнями в поезії І. Бродського сильніше пов'язані саме члени парадигми БАЧИТИ. Перевірка даного припущення буде, очевидно, можлива при встановленні типових контекстів розуміння в рамках опосередкованої матеріалом многосуб'ектной перспективи текстів поета і визначенні специфіки семантичних кореляцій двох зазначених парадигм.
Парадигма РОЗУМІТИ характеризується, в першу чергу, своєю об'ємністю: її становлять 80 слововживань з 78 контекстів проти відповідно 21 / 16 парадигми БАЧИТИ. Найбільш представницькою групою контекстів (25) є група поетичного «я» автора. На дві відносно незалежні, але майже рівновеликі підгрупи ділиться група рольових персонажів (їх послідовність обумовлена не кількістю контекстів, а ступенем близькості до суб'єктної семантиці групи): 1) підгрупа (19), в якій розуміння / нерозуміння транслюється або прямо, або опосередковано (через висловлювання рольових персонажів про інших), 2) підгрупа (23), в якій розуміння / нерозуміння адресата (або рольового персонажа) транслюється через утвердження суб'єкта мовлення, умовно прийнятого за автора-творця. У третю групу (11 контекстів) входять тварини, рослини, предмети і умоглядні сутності.
Більшість контекстів першої групи орієнтовані на розкриття змісту таких понять як життя, доля, любов, дружба: Як страшно виявити на годиннику / все життя свою з розціплені руками / і ось зрозуміти: вона - як забуття, / що не проживши її четвертій частині, / неждано опинився ти у владі / і зовсім відмовитися від неї. В одному з контекстів розуміння готується швидше не розумом, а відчуттями: ... і звикаєш сам / вважати по почуттях, а не по годинах / біжить день. І ось вже легко / зрозуміти, що до любові недалеко, / що, здається, війни нам не дістати, / до кинутих друзів рукою подати. Твердження про розумінні кілька разів експлікується як відповідь на передбачуваний питання або пропозицію. В одному з контекстів ініціатори цієї відповіді знаходяться, швидше за все, в зоні контакту ліричного героя: Мені кажуть, що треба їхати. / Так-так. Дякую. Я збираюся. / Так-так. Я розумію. Проводжати / не слід. Так, я не загублюся. В іншому контексті, де розуміти виступає показником рефлексії, роздратування змінюється гіркотою, безсиллям перед долею, і ще одним імовірним ініціатором відповіді стає сам мовець: Розумію, що можна любити сильніше, / бездоганніший ... Можна, пору за часом, твої риси / відтворити з молекул пером подвійним. / Або, в дзеркало впоралися, сказати, що ти / це - я, бо кого ж ми любимо, / як не себе? .. Байдуже, хто від кого в перегонах: / ні простір, ні час для нас не звідниця ... Різниця між станом розуміння і подією розуміння [Булигіна, Шмельов 1991:42] деталізується в текстах Бродського за допомогою елементів темпорального (раптом, трохи пізніше, з часом тощо) і аксіологічного характеру: ... Так спросоння змерзлим коліном штовхаючи морок, / розумієш раптово в ліжку, що це - шлюб ...; ... і сова кричала в лісі. Нині я з соромом / розумію - навряд чи сова, але в пітьмі любо-/ дорого було плутати сову з дроздом ... Взагалі розуміння виявляється для поетичного «я» автора принциповим, і тому з 25 контекстів в даній групі тільки 5 пов'язані зі зворотним ситуацією, причому якось відчуття, почуття виявляються вірніше раціонального розуміння: Не зрозумієш, але відчуєш відразу: / добре б п'яти бань / і пустому тепер діабаз / заповідати своє життя навпіл.
Нерозуміння у першій підгрупі рольових персонажів має яскраво вираженою комунікативною спрямованістю (особливо насичені «комунікативними провалами» голови-монологи з великого сюжетного вірша 'Присвячується Ялті'): Вибачте, я не зрозумів: чи говорить / мені що-небудь таке ім'я? Так. / П'ять років тому ми з нею розійшлися. / Так, правильно: ми не були одружені. Полярна ввічливому уточненню просторечно-знижена деталь мовної характеристики представлена в поемі 'Горбунов і Горчаков': «Гей, мужики, через що буза?» / «Так пес зрозуміє». Можливо, нерозуміння, в цілому властиве цій підгрупі (8 контекстів з 19), обумовлює різноманітність форм і ситуацій розуміння. Так, воно може носити потенційний характер і бути повинністю, поданим у тексті як звернення: Зрозумійте, переді мною була людина. / Він говорив, дихав і ворушився. Розуміння, фактично будучи оцінкою власного наміру, може приходити до рольового персонажу уві сні: «Сьогодні вночі снився мені Петров. / Він, як живий, стояв у головах. / Я думала запитати щодо здоров'я, / але зрозуміла нетактовність цих слів ». Ментальне стан розуміння може актуалізуватися поступово і зв'язуватися як з глибиною осмислення, так і з повільним прозрінням: ... О Господи, я тільки / зараз і починаю розуміти, / наскільки важливим було для мене / те відчуття!
У контексті з другої підгрупи розуміння набуває семантичну диффузность значень і варіюється від прийняття точки зору до формування певного ставлення: Вороги зрозуміють, дурні пробачать ... Примітно, що розуміння як осягнення сенсу життя не завжди тягне за собою позитивні наслідки, про що свідчить близьке сусідство зі словами з тематичного поля смерті: ... та лежиться тобі, як у великому оренбурзькому хустці, / з нашого бурої землі, місцевих труб пройдисвітові і диму, / розуміє життя, як бджола на гарячому квітці, / і замерзлому на смерть у Парадников Третього Риму. Разом з тим окремий індивід у поетичному світі Бродського все ж таки більше схильний до розуміння, тоді як маса, натовп, безлика аудиторія не в змозі самостійно зрозуміти ні загальновідомих речей, і при цьому знання не зрівнюється з адекватним розумінням (Так, сумуючи про перевагу, / як Топтигін на воєводстві, / я співаю вам про виробництво. / Буді зазначений вище спосіб / усіма правильно буде зрозумілий ...), ані головних організують почав світоустрою (З іншого боку, хай зрозуміє народ, / шукає межу між Добром і Злом: / у який -то мере бреде вперед / той, хто на вигляд кружляє в минуле). Втім, можливості розуміння іноді можуть бути обмежені і у абсолютно неповторної особистості. У такому випадку їй залишається якщо не осмислення, то проста фіксація в пам'яті: їдь ... Так далеко, як вистачить розуму / не зрозуміти, так хоча б запам'ятати ... Нерозуміння в даній підгрупі відображує майже в половині контекстів (10), але в одному випадку воно все-таки виявляється переборним. Мабуть, тут вступає в силу абсолютизація Бродським трансцендентної природи мови: Я зустрів тебе вперше в чужих широтах ... І хоч ти не розумів / ні слова на місцевому діалекті, ми якось розговорилися.
Самій «нерозуміючий» (і це, мабуть, несуперечливо) у парадигмі є третя група - група неживих поетичних суб'єктів (5 контекстів з 11). Через заглибленість у складний образ у розумінні відмовляється сигареті: Чи не правда, Амур, / коли тютюновий дим одружується, / барак набуває схожість з храмом. / Але не зрозуміти нареченій у сукні скромному, / куди прагне майбутній чоловік. В одному з контекстів розуміння може тлумачитися і як визнання, розуміння справжньої цінності, і як навик (пор. розуміти = дуже добре розбиратися): Нема - листи. Тільки крик сорок, / не розуміють справи пошти. Повертаючись до концептуалізації поетом мови, наведемо ще одну ситуацію розуміння: ... і без кісток язик, до виразних звуків лаком, / долю дякує кірілліциним знаком. / На те вона доля, щоб розуміти на всякому / говіркою. Рамки статті не дозволяють докладно зупинитися на прикладах повного нерозуміння. Відзначимо лише, що з п'яти контекстів у даній парадигмі зазначена ситуація прямо вербалізуется всього один раз: І наша дитина буде мовчазно / дивитися, не розуміючи нічого ...
Многосуб'ектной перспектива парадигми БАЧИТИ організується наступними групами: 1) традиційно виділяється групою поетичного «я» автора (7); 2) групою суджень, тверджень, звернень, які суміщають автокоммунікатівность, універсальність і конкретну адресну спрямованість (5), 3) групою рольових персонажів (3 ). Ми не вважали за необхідне розмежовувати контексти за формами трансляції в настільки нечисленної групи; 4) групою всього з одного контексту, де в епістемічні ситуацію включена частина людського тіла (кукса). Повторимо, що для бачити ментальне значення є похідним. Тим часом складну взаємодію уявного уявлення зі сферою сприйняття в поетичному тексті дає можливість вказати на ті випадки, в яких семантичне розходження бачити і розуміти зведено до мінімуму. З восьми таких контекстів чотири відносяться до першої групи (далі в тексті позначається * 1), три - до другої (* 2) і один до четвертої (* 4). Бажане бачення - розуміння не завжди виявляється можливим в момент, синхронний моменту мовлення: Я побачити хочу / те, що відчуваєш ти (* 1). Звертає на себе увагу те, що емоційна сфера нерідко містить у собі більше передумов для достовірного розуміння або протиставляється ratio як «розуміння», «вчуствование». Побачити = зрозуміти можна як життя в її суті, і тоді це розуміння перегукується з негативними конотаціями з парадигми РОЗУМІТИ (І бачу я, що життя йде як виклик / ганьбу ... (* 1)), так і свій власний життєвий крах (Я бачу, що я програв процес / набагато стрімкіше, ніж інший / язичник, який бажає спати з дружиною (* 1)). Бачення - розуміння може грунтуватися також і на тактильних відчуттях: Тронь своїм пальцем кінець пера, / кут столу: ти побачиш, це / викличе біль (* 2). Ще одне співвідношення бачити і розуміти виявляється в контексті з четвертої групи (єдиному, до речі, для парадигми БАЧИТИ, в якому бачення - розуміння виявляється неможливим): Що забудуть в люті циклопи, / то тверезо завершать олівці. / Як час ні цілюще, але кукса, / не бачачи коштів відмінності від мети, / саднить.
У декількох контекстах бачення (нехай навіть високого ступеня абстракції) відтіняється ледь вловимим семантичним зрушенням до уявного представлення: Ти птахом був і бачив свій народ / всюди ... Ти бачив всі моря, весь далекий край. / І Пекло ти спів - у собі, а після - в яви. / Ти бачив також явно світлий Рай / в сумніше - з усіх пристрастей - оправі. / Ти бачив: життя, вона як острів твій; Так що через плече / видно біди рельєф, / де біліє ще / лампочка, перегрів ... То-то йдуть додому / вздовж Великого стовпи - в цьому, дружок, прямий / видно розрахунок долі. Останній приклад демонструє розвиток ментального значення у предиката бачити, що відбувається завдяки послідовному переходу від констатації факту наявності об'єкта до подальшої інтерпретації цього об'єкта.
Отже, аналіз підтвердив концептуально-змістовну значимість ситуації розуміння в поетичному світі І. Бродського. Розумінню піддається практично все: чужа мова, обставини, протилежні точки зору, сенс людського існування. У той же час варіювання типової семантики основного предиката і його похідних форм не виключає множинних випадків ситуації нерозуміння (33 контексту). Раптове розуміння, що ототожнюється з прозрінням, може стосуватися як побутових речей, так і філософських питань. Взагалі розкриття філософської проблематики, як з'ясувалося в результаті, не становить абсолютного пріоритету будь-якої парадигми, і їх кількісні характеристики не є в цьому сенсі визначальними. Більшості контекстів парадигми БАЧИТИ містять відсилання до внутрішнього погляду і зв'язуються з розумінням. Таким чином, бачення - розуміння не властива тенденція до розмежування розуму і почуттів, характерна для парадигми РОЗУМІТИ. Бачить у текстах поета тільки людина, але розуміти може навіть тварина. І хоча в деяких контекстах бачення і розуміння зближуються особливо явно, нерозуміння іноді все ж таки залишає шанс для розуміння, але небачення / невідання - ні.
Список літератури
Арутюнова Н.Д. «Думати» і «бачити» (до проблеми змішаних пропозиційних установок) / / Логічний аналіз мови. Проблеми інтенсіональних і прагматичних контекстів. М., 1991.
Булигіна Т.В., Шмельов А.Д. Ментальні предикати в аспекті аспектологія / / Логічний аналіз мови. Проблеми інтенсіональних і прагматичних контекстів. М., 1991.
Падучева Є.В. Динамічні моделі в семантиці лексики. М., 2004.
Тарасова І.О. Ідіостиль Г. Іванова: когнітивний аспект. Саратов, 2003.
Тлумачний словник російських дієслів: Ідеографічна опис. Англійські еквіваленти. Синоніми. Антоніми / Под ред. проф. Л.Г. Бабенко. М., 1999.