Передумови створення контролінгу на підприємстві

Мистецтво економічного управління полягає у вмінні передбачати господарську та комерційну ситуацію, вжити заходів щодо оптимізації співвідношення "витрати - результат» і тим самим забезпечити досягнення поставлених цілей і, перш за все, отримання бажаного прибутку. Контролінг - механізм цього мистецтва, на розвиток і вдосконалення якого спрямовані зусилля зарубіжних, а в даний час і російських фахівців.
Така увага до контролінгу пояснюється тим, що він надійно орієнтує підприємство в ринкових відносинах в порівнянні з колишніми системами планування та обліку.
Виникнення контролінгу, на думку фахівців, обумовлено розвитком ринкової економіки. У міру розвитку техніки, технології організація виробництва фірми стає все більш наукоємної. Капіталовкладення в будівлі, споруди та устаткування ростуть поступово, а в дослідження і розробки - гігантськими темпами, досягаючи іноді 2 / 3 вкладень в основні фонди, що за величиною дорівнює сумі всього прибутку в обробній промисловості.
У міру збільшення коштів, якими воно ризикує, керівництво фірми все менше розуміє цілі і наслідки капітальних вкладень. В результаті йому все більше доводиться покладатися на знання і поради різних технічних фахівців, які, як правило, не мають прямих контактів з керівництвом і ніколи не вважалися частиною управлінського апарату. Отже, у вищій ланці управління прийняття рішення з найважливіших питань все більше стає груповим процесом.
Інша складність полягала в зміні технології прийняття рішення. На початку XX ст., Коли відбувалися зростання фірм і ускладнення їх виробництва, управлінський апарат (персонал), іменований «штаб», також набував все велику чисельність і знання. Спочатку штаб займався підготовкою рішень: збирав, класифікував, аналізував і представляв необхідну для рішень інформацію. Завдання штабних фахівців - постачати інформацію, а не брати участь у прийнятті рішень.
У другій половині XX ст. ситуація швидко змінилася. Виник новий тип штабного керівника, що володіє знаннями, яких немає у керівництва фірми, - це фахівці з відпрацювання даних і з наукового вирішення проблем, відомі як економісти-математики. Фахівці з обробки даних відповідають за вхідну інформацію для прийняття рішення, а економісти-математики проводять аналіз альтернативних рішень.
Досить швидко відбувається процес інтеграції традиційних методів обліку, аналізу, нормування, планування і контролю в єдину систему отримання, обробки та узагальнення інформації і прийняття на її основі управлінських рішень, систему, яка управляє підприємством, будучи зорієнтована на досягнення не тільки оперативних (поточних) цілей у вигляді отримання прибутку того чи іншого розміру, але і на глобальні стратегічні цілі: виживання підприємства, його екологічний нейтралітет, збереження робочих місць, тобто на соціальні фактори, систему, в якій переважаючим стає не вузьке, конкретне ортодоксальне мислення керуючих справами, а системне, комплексне вирішення проблем.
Ця система отримала назву «контролінг» (попереджуючий контроль на основі спостереження за змінами об'єкта). Найбільш повно система контролінгу як система управління була вперше описана і застосована у США. Звідси семантичне значення терміна «контролінг (від англ. To control - контролювати) і похідних або пов'язаних з ним понять, таких, наприклад, як контролер - керівник служби контролінгу.
За аналогією з однаковим звучанням слова в російській мові «контроль» напрошується висновок про те, що контролінг, можливо, являє собою систему контролю, а контролер стежить за станом економіки і фінансів підприємства.
Частково це так, але далеко не повністю, хоча початкове поняття контролінгу об'єднало сукупність завдань у сфері обліку і фінансів, а контролер був головним бухгалтером. Зміст контролінгу і робота контролера не вичерпуються на сьогодні тільки цими функціями в тому обсязі, в якому ми звикли їх бачити: вони значно ширше і різноманітніше.
Контролінг - це концепція, спрямована на ліквідацію вузьких місць і орієнтована на майбутнє відповідно до поставлених цілей і завдань отримання певних результатів.
Контролінг, будучи концепцією системного управління організується, як правило, там, де управління знаходиться в кризі або господарська діяльність не задовольняє сучасним вимогам і вимогам ринку.
Фактори, що є підставою для створення системи контролінгу в організації:
· Погіршення (або гірші) у порівнянні з подібними підприємствами економічних показників;
· Поява нових або зміна цілей в сформованих умовах функціонування;
· Відсутність узгодження цілей;
· Застарілі методи планування, калькуляції і аналізу, не задовольняють менеджменту підприємства;
· Відсутність методик обліку та аналізу, невідповідність вимогам як основи для відстеження діяльності та прийняття управлінських рішень;
· Дублювання або відсутність деяких функцій, наявність конфліктних ситуацій при їх виконанні.
При наявності одного або декількох перерахованих вище факторів найчастіше має місце ряд передумов впровадження системи контролінгу за напрямками: організація, продукція, закупівлі, персонал, обладнання, система інформаційного забезпечення та звітність.
Організація:
· Погане уявлення про організаційну структуру підприємства абсолютної більшості працівників, у тому числі і керівників підприємства;
· Складна, багатоступенева система підпорядкування, що має протиріччя;
· Відсутність чітко визначених галузей і рівнів компетенції та відповідальності керівників;
· Перевантаженість окремих підрозділів;
· Організація деяких служб «під людину».
Продукція:
· Застарілі моделі і номенклатура продукції;
· Невідповідність вимогам сучасних вітчизняних і зарубіжних ринків за якістю виконання, дизайну та іншим споживчим властивостям;
· Погані перспективи, що випускається.
Закупівлі:
· Низька якість закуповуваних матеріалів, відсутність вхідного контролю;
· Необгрунтовано великі запаси матеріалів на складі.
Персонал:
· Сприйняття роботи як повинності, відстороненість особистих інтересів працівників від результатів діяльності компанії;
· Невпевненість співробітників у завтрашньому дні.
Обладнання:
· Застарілий парк основного обладнання та виробничих засобів;
· Відсутність системи планово-попереджувальних ремонтів, ремонт при виникненні поломок або виходу з ладу.
Система інформаційного забезпечення та звітність:
· Відсутність у звіті пояснювальній та аналітичної частини;
· Заповнення документів вручну;
· Обмеженість вихідної інформації, призначеної для прийняття важливих рішень;
· Недостовірність інформації;
· Відсутність або недостатність комп'ютерної підтримки інформаційного забезпечення;
· Відсутність системи обліку та розрахунку витрат по носіях і об'єктах.

Практична частина

Задача 1
Є такі характеристики продуктового асортименту підприємства:
Визначити послідовність включення виробів в продуктову програму
Рішення
1. Визначимо суму покриття для кожного продукту:
СП _А = 200-120 = 80 руб. / шт.
СП _Б = 350-200 = 150 руб. / шт.
СП _У = 120-60 = 60 руб. / шт.
СП _Г = 400-280 = 120 руб. / шт.
СП _Д = 160-100 = 60 руб. / шт.
2. Визначимо суму покриття на тонну дефіцитного сировини:
СП _Ат = 80 / 5 = 16 руб. / шт.
СП _Бт = 150 / 8 = 18,75 руб. / шт.
СП _Вт = 60 / 6 = 10 руб. / шт.
СП _Гт = 120 / 2,5 = 48 руб. / шт.
СП _Дт = 60 / 4,6 = 13,04 руб. / шт.
3. Отже, послідовність включення виробів в продуктову програму буде виглядати наступним чином: продукт Г → продукт Б → продукт А → продукт Д → продукт В, т. к. 48> 18,75> 16> 13,04> 10.
Задача 2
Є такі дані про продуктовій програмі підприємства:
Розрахувати зміну загальної суми покриття, обумовлене зміною обсягу виробництва, цін і витрат.
Рішення
Для аналізу відхилень використовуємо метод ланцюгових підстановок.
1. Розрахуємо зміну суми покриття:
ΔСП = СП _ф - СП _п = (V _ф * Ц _{ф-ПІ ф)} - (V _п * Ц _{п-ПІ п)}
· Для продукту А: ΔСП _А = (110 * 6-280) - (100 * 5-200) = 380-300 = 80 тис. руб.
· Для продукту Б: ΔСП _Б = (230 * 7,5-530) - (200 * 8-500) = 1195-1100 = 95 тис. руб.
· Для продукту В: ΔСП _В = (80 * 10-260) - (100 * 10-300) = 540-700 =- 160 тис. руб.
Отже, загальна зміна суми покриття: Σ ΔСП = ΔСП _А + ΔСП _Б + ΔСП _У
Σ ΔСП = 80 +95-160 = 15 тис. руб.
2. Розрахуємо відхилення загальної суми покриття в результаті зміни обсягу виробництва: ΔСП _V = (V _ф * Ц _{п-ПІ п)} - (V _п * Ц _{п-ПІ п).}
· Для продукту А: ΔСП _VА = (110 * 5-200) - (100 * 5-200) = 350-300 = 50 тис. руб.
· Для продукту Б: ΔСП _VБ = (230 * 8-500) - (200 * 8-500) = 1340-1100 = 240 тис. руб.
· Для продукту В: ΔСП _VВ = (80 * 10-300) - (100 * 10-300) = 500-700 =- 200 тис. руб.
Отже, загальна зміна суми покриття в результаті зміни обсягу виробництва: Σ ΔСП _V = ΔСП _VА + ΔСП _VБ + ΔСП _VВ = 50 +240-200 = 90 тис. руб.
3. Розрахуємо відхилення загальної суми покриття в результаті зміни ціни: ΔСП _Ц = (V _ф * Ц _{ф-ПІ п)} - (V _ф * Ц _{п-ПІ п).}
· Для продукту А: ΔСП _ЦА = (110 * 6-200) - (110 * 5-200) = 460-250 = 110 тис. руб.
· Для продукту Б: ΔСП _ЦП = (230 * 7,5-500) - (230 * 8-500) = 1225-1340 =- 115 тис. руб.
· Для продукту В: ΔСП _ЦВ = (80 * 10-300) - (80 * 10-300) = 0 тис. руб.
Отже, загальна зміна суми покриття в результаті зміни обсягу виробництва: Σ ΔСП _Ц = ΔСП _ЦА + ΔСП _ЦБ + ΔСП _ЦВ = 110-115 +0 =- 5 тис. руб.
4. Розрахуємо відхилення загальної суми покриття в результаті зміни загальним змінних витрат: ΔСП _ПІ = (V _ф * Ц _{ф-ПІ ф)} - (V _ф * Ц _{ф-ПІ п).}
· Для продукту А: ΔСП _Піа = (110 * 6-280) - (110 * 6-200) = 380-460 =- 80 тис. руб.
· Для продукту Б: ΔСП _ПІБ = (230 * 7,5-530) - (230 * 7,5-500) = 1195-1225 =- 30 тис. руб.
· Для продукту В: ΔСП _ПІВ = (80 * 10-260) - (80 * 10-300) = 540-500 = 40 тис. руб.
Отже, загальна зміна суми покриття в результаті зміни загальним змінних витрат: Σ ΔСП _ПІ = ΔСП _Піа + ΔСП _ПІБ + ΔСП _ПІВ =- 80-30 +40 =- 70 тис. руб.
Маємо, загальна зміна суми покриття: Σ ΔСП = Σ ΔСП _V + Σ ΔСП _Ц + Σ ΔСП _ПІ = 90-5-70 = 15 тис. руб.
У результаті ми бачимо, що загальна зміна суми покриття збільшилася на 15 тис. руб., Що стало результатом впливу наступних факторів:
· У результаті зміни обсягу виробництва сума покриття збільшилася на 90 тис. руб.
· У результаті зміни ціни сума покриття зменшилася на 5 тис. руб.
· У результаті зміни загальних змінних витрат сума покриття зменшилася на 70 тис. руб.
Задача 3
Є такі дані про трьом продуктам:

Визначте можливий обсяг виробництва продукту В, відповідний оптимальної виробничої програми, якщо максимальний рівень завантаження «вузького місця» 980 хв.
Рішення
1. Складемо оптимальну виробничу програму. Для цього визначимо послідовність включення виробів в продуктову програму.
Визначимо суму покриття для кожного продукту:
СП _А = 153-88 = 65 руб. / шт.
СП _У = 186-111 = 75 руб. / шт.
СП _С = 79-45 = 34 руб. / шт.
Визначимо суму покриття на «вузьке місце»:
СП _Ау = 65 / 6 = 10,83
СП _Ву = 75/10 = 7,5
СП _Су = 34 / 3 = 11,3
Отже, послідовність включення виробів в продуктову програму буде виглядати наступним чином: продукт З → продукт А → продукт В, т. к. 11,3> 10,83> 7,5.
2. Визначимо можливий обсяг виробництва продукту В, виходячи з умови, що максимальний рівень завантаження «вузького місця» 980 хв, тобто
6 * V _A +10 * V _B +3 * V _C ≤ 980.

Отже, продукт В включається у виробничу програму третім, тому спочатку розрахуємо навантаження на «вузьке місце» при виробництві 200 шт. продукту С і 40 шт. продукту А: 200 * 3 +40 * 6 = 840 хв.
Виходить, що залишок на продукт В становить: 980-840 = 140 хв., Тобто 140/10 = 14 шт. продукту В.
Отже, можливий обсяг виробництва продукту В становить 14 шт.