Небагато письменники користуються такою популярністю, як Андерсен.
Він написав дуже багато, але російським читачам добре відомо тільки збори його казок, складова кращу, але меншу частину його творів. Казки ці переведені на всі мови, які витримали безліч видань, і доставили, головним чином, славу своєму автору.
Незрівнянна поезія в сполученні з тонким гумором з чистотою і щирістю почуття є особливістю цих оригінальних творів. Особливість Андерсена наділяти людськими рисами неодушевл нние предмети на зразок якого-небудь вуличного ліхтаря і викликати співчуття до них читача і становить особливість його таланту. Якщо додати до цього широку гуманність надзвичайно простий і стислий мова та найсвітліше світогляд, то всесвітня популярність Андерсена буде цілком зрозуміла.
Народився Андерсен у 1805р. Батьківщина його данське місто Оденсе на острові Фюн в родині шевця. Батько багато часу проводив із сином. Перші книги, які він читав Хансу були байки Лафонтена, комедії датського письменника Хольберга і казки «Тисяча і однієї ночі».
Оденсе-старовинне місто, і в часи дитинства Андерсена в н м збереглися багато середньовічних звичаї, свята оригінальні процесії. НД це діяло на уяву реб нка.
Батько помер у 1816г. Матері довелося заробляти на життя пранням. У 1819 майже не маючи грошей, але бажаючи побачити світ і здобути освіту, Андерсен опинився в Копенгагені. Перші три роки незграбний і простодушно-настирливий провінціал-фантазі р, одягнений в перешиті для нього речі батька, намагався пов'язати своє життя з театром. Він починав вчитися співу, відвідував балетну школу, прагнув стати драматичним акт ром і писав-вірші, трагедії і драми. В1822г. Андерсен віддав в театр драму древньоскандинавською сюжет «Сонце Альфою». Твір було вкрай не зрілим, але рецензент театру зумів розгледіти талант у цього майже неписьменного молодої людини і рада директорів добився для нього стипендії в гімназії. Сімнадцятирічний юнак потрапив до другого класу Латинської школи, де вчилися хлопчики. Не дивлячись на глузування товаришів, він е закінчив.
За своє життя Андерсен об'їздив Італію, Німеччину, Іспанію, був у Франції, в Англії, Швеції, Португалії, Греції, на Балканах, в Північній Африці і в Малій Азії, подорожував по Дунаю і Ч рном моря.
Його дорожні нотатки, жваво і захоплююче написані, відкривали світ сучасним йому датчанам. Романтична фантазія, точні замальовки, часом вигадані, але завжди підказані дійсністю епізоди захоплювали читача.
Андерсеном було написано шість романів. Його порівнювали з В. Скоттом і В. Гюго. Ім'я Андерсена ввійшло в історію датської літератури, якби він створив тільки романи, п'єси, вірші та дорожні замітки, але світове визнання принесли йому казки.
У всіх творах датського казкаря відчувається його дар створювати короткі, яскраві, образні замальовки, характеризувати явище одним словом, однією фразою, що особливо специфічно для казки. Дослідники не раз відзначали, що для героїв Андерсена не складає ніяких труднощів переходити з світу чудес і фантастики в світ побуту і реальності: між ними немає непроникних меж.
Початком його творчості як казкаря слід вважати 1835г. У «Казках розказаних дітям.» Андерсен найчастіше обробляв те, що чув сам у дитинстві. Це «Кресало.», «Маленький Клаус і великий Клаус.», «Принцеса на горошині.», «Дорожній товариш.», «Дикі лебеді . »,« Свинопас ».
Але Андерсен запозичив сюжети не тільки з народних казок. Багато казки придумані самим Андерсеном. Це: «Квіти маленької Іди.», «Дюймовочка.», «Русалонька.», «Калоші щастя.», «Стійкий олов'яний солдатик.». Здивування рецензентів викликала відсутність повчальності в казках Андерсена, знищення кордонів між станами, відсутність звичного поваги до принцам і королям, не можна також було погодитися з тим, що до дітей зверталися без звичного поблажливості. А це НД як раз і становило найбільш яскраві відмінні риси казок Андерсена. Сам Андерсен у той час ещ не вважав, що нарешті наш л самого себе.
Не прийняли в 1846г.его казок і в Росії - знову з тієї ж причини «запізненості« датського романизма, а так само внаслідок того, що переведені були далеко не найкращі казки. Тільки в 1858р. Добролюбов звернув увагу на казки. Андерсен-казкар завоював російського читача лише в останній третині 19 ст. У ч м ж головний сенс казок Андерсена визначає ставлення до світу і людини? Перш за все у вірі у всеперемагаючу активну силу добра, у прагненні розкрити справжнісіньке, справжнє в людині, закоханий ваність в красу природи. Активність добра, здатність пожертвувати навіть життям в ім'я його затвердження формують сюжет і характери. Йдучи в ногу зі своїм часом і навіть кілька обганяючи його, великий казкар, зображуючи події, змушує читачів самих замислитися про сенс події і самостійно зробити висновки. Він пориває з просвітницьким прагненням НД пояснити читачеві, його власна фантазія відкриває простір для думки, як це було притаманно почасти романтичного мистецтва і було розвинене реалістами кінця століття, коли інтелектуалізація стала однією з основних прикмет літератури. Андерсен вирішує цю проблему по своєму, звертаючись до казки .
40-і роки-новий і найвищий взл т казкового творчості Андерсена. У ці роки він видан т «Нові казки» куди увійшли такі шедеври, як «Снігова королева», «Соловей», «Гидке ут нок», «Тінь», «Дівчинка з сірниками», «Смерічка», «Дзвін», « Історія однієї матері »,« Комірець ». Андерса творчо засвоїв уроки народної казки, созда т свої власні твори, які поступаються за своєю образною силі народним і містять у собі глибокий філософський зміст. У 1843 р. вони писав другові: «.... Я точно вирішив писати казки! Тепер я розповідаю з голови, хапаю ідею для дорослих - і розповідаю для дітей, пам'ятаючи, що батько й мати іноді теж слухають і їм потрібно дати їжу для міркування! ». Так виникли казки з подвійним адресатом: по захоплюючій фабулі для дітей, а за глибиною змісту - для дорослих. Це повідомляло їм особливу наївність і безпосередність, близьку дітям, і одночасно створювало другий, «підтекстової» філософський план, який недоступний дітям, але відображає специфіку сучасного життя, допомагаючи осмислити ті дорослим. Андерсен ніколи не був так винахідливий, як на цьому етапі, коли розповідав дивовижні історії про самих прозових предметах. Зміна сфери пошуків наближало казки до дійсності. Тому збірник останнього етапу письменник називає «Історії» та «Нові казки та історії». Письменник у казки якого НД більш определ нно проникають риси реальності, героями робить великих сучасників, уч них і художників. Письменник хоче звернути увагу на майже казкові можливості людського розуму і таланту. Але не тільки велично займає Андерсена в ці роки; він як і раніше звертає увагу на просту людину і його турботи.
Одна з найпрекрасніших, поетичних і добрих казок Андерсена - «Русалонька». До теми нерозділеного кохання русалки до людини письменник звертається неодноразово ещ в ранніх віршованих казках. Однак, Андерсен созда т абсолютно самостійний твір, де думка автора про красу людської душі, про добро яке перемагає в світі, розкривається не тільки з допомогою напряж нного розвитку сюжету як у перших казках, а й завдяки переконливого психологізму, що розкриває поетичність самої Русалочки і представляє людини як втілення шляхетності, доброти і краси. Тому заповітною мрією Русалочки стає не тільки домогтися любові принца, а й знайти людську душу. Цей шлях складний. Найбільше випробування випадає на е частку, коли з стри - русалки приносять їй ніж, тільки убивши принца, вона може знову повернутися в море до русалкам, а інакше з першими променями сонця вона загине. Маленька Русалонька перемагає і тут: вона не може вбити коханого. Обробляючи народну легенду Андерсен писав про те, що він змінив у ній: у нього «безсмертна душа русалки не залежить від чужого істоти, від любові людини. Це визначення не вірно! Адже в цьому полягає елемент випадковості .... Я дозволив русалку йти більш природним, прекрасним пут м ». Це шлях розвитку душевних сил. Уроки добра тут складніше, ніж в інших казках. Невипадково Андерсен помістив перед «Русалочкой» звернення «До дорослим», стверджуючи цим, що у його казок розширюється аудиторія.
Одним із шедеврів Андерсена була «Снігова королева». У ній органічно поєднуються побут і фантастика, вся вона пронизана і великою любов'ю письменника до людей, і його м'якою іронією по відношенню до світу, його закохуються ваність у красу суворої північної природи. Світ одухотворяючи н в цій казці: мислить і відчуває олень, допомагають Герді старі ворони. У цю казку потрапили спогади Андерсена про його бідному дитинстві: садок на даху у Кая і Герди - це садок його дитинства. Але найголовніша думка твору забезпечила йому безсмертя, - це твердження активності сили добра. Людяності, яка перемагає навіть розбійників, протистоять тут злобні тролі і бездушна Снігова королева. Носієм героїчного почала ставати звичайна людина, маленька дівчинка. Андерсен - романтик дотримується особливості «місцевого колориту» при описі тих місць, куди потрапляє Герда: то це манірний уклад при дворі принца і принцеси, то грубі звичаї у розбійників, то чум фінки, де немає дверей і тому треба стукати в димову трубу, і т.п.
Всі ці реалії, пофарбовані авторським гумором, виведені в казку, створюють напряж нний інтерес до подій і до самовідданої боротьби за порятунок доброго людського серця - самої великої коштовності в світі.