Ім'я файлу: Зміст_інтелектуального_виховання.pptx Зміст інтелектуального виховання Розширення: pptx Розмір: 6366кб. Дата: 30.11.2023 скачати Підготувала: Студентка 1 курсу Групи ПО-11 Петренчук Лариса Розумове виховання - цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку розумових сил і мислення учнів, прищеплення їм культури розумової праці. У психолого-педагогічній літературі вживають також термін «розумовий розвиток» - розвиток, удосконалення інтелектуальної сфери і здібностей людини Мета розумового виховання - забезпечення засвоєння учнями основ наук, розвиток їх пізнавальних здібностей і формування на цій основі наукового світогляду. Його зміст - система фактів, понять, положень з усіх галузей науки, культури і техніки. Освічена людина повинна володіти основами наук, техніки, мистецтва і культури. Ці знання мають бути систематизовані, постійно поповнюватися. У процесі розумового виховання школяр повинен навчитися мислити. Мислення - процес опосередкованого й узагальненого пізнання предметів і явищ об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відносинах. Існують такі види мислення: Особлива роль у розумовому вихованні належить формуванню інтелектуальних умінь. Цьому сприяє робота з різними типами завдань: дослідницькими (спостереження, дослідництво, підготовка експерименту, пошуки відповіді в науковій літературі, екскурсії та експедиції з метою збирання матеріалу та ін.); порівняльними (від простіших до порівнянь, що виявляють подібність або відмінність понять, складних явищ); на впорядкування мислительних дій, використання алгоритмів або самостійне їх складання; пов'язані з аналізом і узагальненням ознак для виокремлення явища в певний клас чи вид. Успіх навчальної діяльності учнів, їх розумовий розвиток значною мірою залежать і від рівня сформованості в них таких навчальних умінь: Уміння читати. Уміння слухати. Уміння усно формулювати і викладати свої думки. Уміння писати. Уміння працювати з книжкою. Спеціальні уміння Уміння культури розумової праці. Правильно організоване навчання, що передбачає залучення всіх учнів до активної пізнавальної діяльності і використання спеціальних завдань на розвиток мислення, забезпечує належні розумовий розвиток і виховання школярів. Розширенню кругозору учнів, розвиткові їхніх інтелектуальних сил і здібностей сприяють також різноманітні види позаурочної та позашкільної освітньо-виховної роботи за інтересами, самоосвіта. Культура розумової праці означає вміння раціонально використовувати режим розумової роботи, точно і акуратно виконувати всі операції, підтримувати порядок на робочому місці і т. ін. Вона передбачає і вироблення в учнів особливих якостей, необхідних для засвоєння знань у будь-якій галузі: вміння зосереджено й уважно працювати, долати труднощі; розвиток пам'яті та використання різних її видів - логічної, моторної, зорової; вести спостереження і нотатки; контролювати себе, застосовувати знання в інших умовах. Формуванню інтелектуальних умінь сприяють певні типи завдань: - дослідницькі (спостереження, дослід, підготовка експерименту, пошуки відповіді в науковій літературі, екскурсії та експедиції і т. ін.); - порівняльні, що свідчать про подібність або відмінність понять, складних явищ; - спрямовані на впорядкування мислительних дій, а також користування алгоритмами або самостійне їх складання; - аналіз і узагальнення ознак для виділення явища в певний клас чи вид. Особливе значення для розумового виховання має формування наукового світогляду учнів. Науковий світогляд - цілісна система понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до дійсності й самої себе. Його основу становлять погляди і переконання, сформовані на основі знань про природу, суспільство, які є внутрішньою позицією особистості. Світогляд складається з таких підсистем: - загальних знань (основи формування поглядів і переконань); - світоглядних умінь (розумові операції, здатність робити висновки та ін.); - сукупності почуттів, в яких виражається позиція особистості; - можливостей вирішення світоглядних проблем на основі вольових якостей (цілеспрямованість, рішучість, самовладання, принциповість). Історичні джерела:
|