Ім'я файлу: пр.сист.Лера.docx
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 07.04.2020
скачати

Змішані правові системи

Швеція.

Швеція належить до скандинавської, змішаної ("північної") правової сім'ї, яка займає проміжне місце між континентальною і загальною системами.

Почaток формувaння прaвової системи Швеції бере з дaвніх часі. З 1397 р. по 1523 р. Дaнія, Норвегія і Швеція склaдaли союз (Кaльмaрськa унія). Ці крaїни розвивaлись пaрaлельно, що сприяло виробленню спільних рис їх прaвових систем.

Швеція в 12 - 13 ст. завоювала Фінляндію, і вона була у її складі до 1809 р. Після російсько-шведської війни Фінляндія перейшла до Росії. У 1814 р. Швеція отримала Норвегію від Данії. У 1906 р. Норвегія вийшла з її складу і стала автономною [1].

У 12 - 13 ст. у країнах Північної Європи створювалися перші кодекси - правові акти, що стали фундаментом для формування правових систем. Одним з найважливіші з них є звід законів 1687 р., що діяв у Данії і Швеції ("Норвезьке право"). Він регулював різні галузі права. Деякі з положень кодексу діють і в наш час.

Основними джерелами права спочатку були норми звичаєвого права, а потім окремі законодавчі акти і збірники законів. У 11 - 12 ст. в провінціях Швеції місцеві звичаї почали записуватися, і в середини 14 ст. на їх основі, були створені загальнонаціональні сільський і міський кодекси законів розроблені королем Магнусом.

Ці кодекси були збором найуживаніших, в той час, правових норм. Протягом 4 століть вони були основними джерелами права, при цьому розвиток законодавства здійснювалося, шляхом внесення змін і доповнень до них.

Фундамент сучасної правової системи Швеції був закладений Законом Шведської держави 1734 р., що розроблявся як шведськими, так і фінськими юристами (Фінляндія була частиною Швеції).

Звід складається з 9 розділів і вміщує положення про основні галузі права — матеріального (шлюб, спадкування, нерухомість, будівництво, торгівля, правопорушення і покарання); процесуального (процедура судового розгляду цивільних і кримінальних справ) прав, і процедуру виконання судових рішень.

Цей правовий акт формально вважається чинним і зараз. Протягом 20 ст. він піддавався переробці. Були доповнені розділи про шлюб (1920 p.), судовий розгляд (1948 p.), спадкування (1959 p.), нерухомість (1970 р.) [2].

Шведське право містить найбільше, серед інших північних країн, рис своєрідного скандинавського права.

Швеція була ініціатором створення уніфікованих законодавчих актів. Вона першою вводила у себе одноманітні законодавчі акти. Зміст таких актів ґрунтувався на шведському законодавстві. Таким чином, Швеція мала значний вплив на формування скандинавського права.

Попри те, що Шведське законодавство являє собою сукупність несистематизованих норм, основним джерелом права Швеції є закон. Шведське законодавство в основному некодифіковане. Єдиним офіційним способом його систематизації є порядкова нумерація актів при їх опублікування в офіційному виданні («Збірник шведського законодавства»). При цитуванні текстів законів посилаються на рік і номер випуску бюлетеня.

Звичaй в шведському прaві являє собою неписaну норму прaвa. Облaсть зaстосувaння звичaю обмеженa, він зaймaє другорядну роль, в основному зaстосовуючись в торгівлі та мореплaвaнні. 

Судді, мають змогу займаютися нормотворчістю, під час тлумачення закону. Суди першої інстанції неохоче змінюють сформовану практику вирішення справ. Вони керуються рішеннями, прийнятими вищестоящими судовими інстанціями в аналогічних справах.

Зростання ролі судової практики, пов'язано з нездатністю законодавства гнучко і швидко реагувати на зміни в суспільстві. Законодавець вводячи «загальні застереження» надає можливість судовим органам здійснювати правотворчу діяльність [3].

Судова система Швеції складається з судів загальної юрисдикції, адміністративних і спеціальних судів.

До судів загальної юрисдикції відносять: окружні суди, апеляційні суди, Верховний суд. В Швеції є 48 окружних судів, які є судами першої інстанції.[4] У 1971 році вони почали діяти по всій території Швеції. Апеляційні суди є другою інстанцією (всього 6), з кримінальних справ і справ, які вже були розглянуті окружним судом. Верховний суд є останньою інстанцією судів загальної юрисдикції.

Загальні адміністративні суди розглядають спори між приватними особами та органами влади. В Швеції є 12 адміністративних судів, що є судами першої інстанції. В Швеції є 4 адміністративних апеляційних судів, розглядають справи, які вже розглядалися нижчими адміністративними судами. Вищий адміністративний суд є останньою інстанцією адміністративних судів.

Спеціальні суди, розглядають окремі види справ (суди землі та навколишнього середовища, міграційні суди, трудовий суд). Спеціальні суди зазвичай мають однорівневу або дворівневу систему.

Судді, для вступу на посаду, подають заявку до Міністерства юстиції. Вони проходять підготовку помічниками і судовими службовцями близько 2 років. Після того, вони повинні скласти відповідний тест, і їх призначають до окружного суду. Вони виконують різні завдання (до 8 років), уряд визначає призначення і підвищення суддів до постійні посади. [5]

Апеляційні судді повинні мати 20 років досвіду. Щоб бути призначеним суддею суддя повинен мати хороші академічні бали, наукові роботи, кілька років судової практики, досвід надання правової допомоги.

Юристи стaють aдвокaтaми, коли вони приймaються до шведської aсоціaції aдвокaтів після зaкінчення юридичної школи як кaндидaтa юридичних нaук і прaктикують прaво «з зaслугою» протягом щонaйменше 5 років. Колегія шведської aсоціації aдвокaтів контролює членів і може дисквaліфікувати aдвокaтa. Кількість aдвокaтів у привaтній прaктиці невеликa [5].

Джерела:

  1. Правові системи сучасності / УДФСУ/ м. Ірпінь / 2010 р. / Посилання: https://studfile.net/preview/5013049/page:8/

  2. Історія держави і права зарубіжних країн / Правова система. Загальна характеристика / Посилання: https://zen.in.ua/sh/shvec%D1%96ya-korol%D1%96vstvo-shvec%D1%96ya/pravova-sistema-zagalna-xarakteristika

  3. А.Х. Саїдов. Порівняльне правознавство (основні правові системи со-тимчасовості) : Підручник, 2003 р.

  4. District court. Swedish National Courts Administration, 1 серпня 2014.

  5. Terrill, Richard J. (2009). World Criminal Justice Systems: A Survey (вид. 7). Elsevier. ISBN 978-1-59345-612-2.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас