Заняття 10. Складання кормового балансу пасіки.
Мета заняття: Навчитись складати кормовий баланс пасіки для визначення кількості бджолосімей, які необхідно розмістити на території.
Матеріальне забезпечення. копія плану землекористування навчального господарства, та робочі зошити.
Зміст теми та методика виконання завдань. Роботу зі складання кормового балансу пасіки проводять у наступному порядку: 1) ураховують видовий склад найголовніших медоносних рослин, що ростуть у районі корисного літа бджіл даної пасіки; 2) визначають площі, займані медоносами; 3) обчислюють медовий запас місцевості; 4) розраховують кількість родин, які можуть бути забезпечені медом на даній пасіці.
Закінчивши складання медового балансу й розрахувавши, яке число родин можна тримати на цьому точку, роблять аналіз отриманих даних: 1) групують медоноси за часом цвітіння, 2) обчислюють, скільки меду й у які строки може надійти на пасіку, 3) порівнюють отримані дані з показаннями контрольного вулика.
Кількісний облік медоносів. Попередньо знайомлять із планом землекористування господарства. На копію плану наносять місцезнаходження пасіки й із цієї крапки з дотриманням відповідного масштабу проводять коло радіусом 2 км. Місцевість у границях обкресленого кола є районом корисного льоту бджіл і підлягає оцінці. Потім складають докладний список угідь, що входять у коло, і відзначають займану ними площу.
Отримані дані записують у таблицю (табл. 1).
Установивши характер і площу угідь, приступають до кількісного обліку наявних на них медоносів. Культурні сільськогосподарські медоносні рослини (гречка, соняшник, рапс, бавовник, сіяні трави й ін.), а також плодово-ягідні насадження не вимагають спеціального обстеження, тому що звичайно займають суцільний масив. Виключення становлять посадки деяких культур як ущільнювачі (суниця, смородина, аґрус у міжряддях саду й ін.). У цьому випадку площу, зайняту під ущільнювачами, визначають і враховують окремо. Розмір ділянок, зайнятих під травосумішами, навпаки, трохи зменшується за рахунок виключення частини площі, зайнятий немедоносними компонентами (тимофіївка й інші злаки).
Значно складніше кількісний облік медоносів, що входять до складу лугів, лісів, боліт й інших угідь. Тут у кожному окремому випадку кількість медоносів і займану ними площу визначають шляхом спеціального обстеження.
Спочатку становлять маршрут обстеження, тобто намічають черговість відвідування тих або інших угідь. При цьому окремі угіддя, що займають більші площі й неоднорідні по рельєфу місцевості, видовому складу рослин у свою чергу підрозділяють на типові ділянки. Так, загальний масив лісу для зручності й більшої точності обстеження ділять на ділянки з перевагою ялини або заростями верби, сосни або липи й т.д. На луках у свою чергу виділяють площі з перевагою в травостої білої конюшини, буркуна, та ін. Відмічають приблизні межі кожної ділянки по наявним на карті й місцевості орієнтирам (будови, дороги, водні перешкоди, окремі дерева та ін.). Після цього приступають до кількісного обліку медоносів на кожній ділянці окремо.
Облік трав'янистої рослинності. Облік медоносних трав на луках проводять на облікових площадках по 0,25 м2. Для цієї мети використовують квадратну рамку зі сторонами 50 X 50 см, виготовлену з товстого дроту або дерев'яних планок. Рамку кладуть на ґрунт і підраховують кількість нормально розвинених стебел рослин, що ростуть на обліковій площадці. При цьому окремо враховують число стебел переважних сильних медоносів (білої або рожевої конюшини, кипрея, буркуну, еспарцету й ін.), інших медоносних рослин (шавлія лугова, волошка, герань лугова й ін.) і кількість стебел немедоносних рослин.
Таким же шляхом обстежать трав'янисту рослинність на лісових узліссях, галявинах, болотах, незручних землях й у соснових борах.
Облік дерев і чагарників. Попередньо ознайомлюються з породним складом дерев, що зустрічаються в даному лісі. Потім проходять в відведених ділянках в одному напрямку, підраховуючи (по породах) усі дерева, що ростуть на смузі 2 м праворуч і ліворуч. Закінчивши маршрут підраховують загальне число дерев, що зустрілися, і кожної з медоносних порід (липа, клен, верба, біла акація, гледичія, горобина) окремо. Подальші обчислення процентного співвідношення медоносів і займаної ними площі проводять по закінченні обстеження. Повертаючись до вихідного пункту, проводять облік медоносних чагарників (малина, жимолость, обліпиха, жовта акація, верес) .
Чагарники зустрічаються в лісі у вигляді окремих заростей, тому їх ураховують трохи інакше, ніж породний склад дерев. Пройдений шлях виміряють кроками, відмічаючи, на якій відстані зустрічались медоносні чагарники, скільки кроків тягнулись зарості і якого медоноса. Закінчив маршрут, переводять кроки в метри і визначають абсолютну площу ділянки. Потім рахують розмір і процент кожного медоносного чагарнику по відношенню до загальної дослідженої площі.
По закінченню досліджень усіх угідь на основі записів розраховуємо відсоток медоносів. Дані заносяться в таблицю.
Закінчив заповнення перших трьох колонок таблиці, приступаємо до розрахунку загального запасу меду на усій території.
Також враховуємо, що загальний запас меду бджоли не можуть використати повністю. У період цвітіння окремих медоносів нерідко бувають непогожі дні, коли бджоли не вилітають із вуликів або через несприятливі умови (вітер, висока температура й низька відносна вологість повітря) не можуть збирати нектар. Частину нектару використають інші комахи. Таким чином, на частку бджіл у різних зонах доводиться від 30 до 50% усього нектару, який виділяється рослинами. У зв'язку із цим відповідно зменшуємо отриману суму до 40% (в середньому).
Розрахунок кількості родин. Знаючи запас меду, неважко розрахувати, яку кількість бджолиних родин може бути забезпечено кормом на даному крапці. Відомо, що річна потреба однієї родини в меді становить приблизно 90 кг. З них 18—20 кг бджоляр залишає у вулику при підготовці гнізда на зиму, іншу кількість меду родина збирає й споживає протягом весняно-літнього сезону. Крім того, кожна родина повинна дати якась кількість товарного меду. Нехай у нашому прикладі він складе 30.кг. Отже, на кожну родину ми повинні запланувати не менш 120 кгмеду. Розділивши загальний запас меду на потребу однієї родини, ми довідаємося, яку кількість бджіл медові запаси місцевості дозволяють містити на даному точку.
Також треба враховувати, скільки бджолиних родин бджолярів-аматорів в розташовані поблизу, та можуть приймати участь в медозборі.
Завдання: За даними викладача заповнити таблицю 1, визначити загальний запас меду на пасіці та кількість вуликів, що можна там розмістити.
1. Загальний запас меду на території пасіки «Мрія»
| Медоноси | Під медоносами від загальної площі | Медопродуктивність 1 га, кг | Загальний запас меду, кг | |||
| % | га | |||||
| Парки та бульвари | | | | | ||
| Липа | 10,0 | 93 | | | ||
| Клен | 0,7 | | | | ||
| Верба | 0,6 | | | | ||
| Акація | 0.9 | | | | ||
| Рябина | 0,5 | | | | ||
| Разом | | | | | ||
| Сади | | | | | ||
| Яблуня | 4,8 | | | | ||
| Вишня | 0,3 | | | | ||
| Малина | 0,2 | | | | ||
| Смородина чорна | 0,7 | | | | ||
| Смородина красна | 0,4 | | | | ||
| Аґрус | 0,7 | | | | ||
| Фацелія | 0,6 | | | | ||
| Гірчиця біла | 0,9 | | | | ||
| Разом | | | | | ||
| Поля | | | | | ||
| Конюшина красна | 2,6 | | | | ||
| Буркун білий однолітній | 0,6 | | | | ||
| Віка з вівсом | 35 | | | | ||
| Разом | | | | | ||
| Луки | | | | | ||
| Верба | 3,5 | | | | ||
| Конюшина біла | 1,2 | | | | ||
| Конюшина рожева | 0,8 | | | | ||
| Суріпка | 1,6 | | | | ||
| Інші трави | 0.4 | | | | ||
| Разом | | | | | ||
| Овочева ділянка | | | | | ||
| Огірки | 3,1 | | | | ||
| Цибуля | 2,1 | | | | ||
| Капуста | 2,9 | | | | ||
| Разом | | | | | ||
| Всього | 100 | 930 | | | ||