УКРАЇНА
СЛАВУТИЦЬКА МІСЬКА РАДА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) № 5 «ДЖЕРЕЛЬЦЕ»
ВІРТУАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ЯК ДОПОМІЖНИЙ ЗАСІБ В МУЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ДОШКІЛЬНИКІВ
З досвіду роботи
Касмініної Ірини Михайлівни,
музичного керівника дошкільного
навчального закладу № 5 «Джерельце»
2018
ЗМІСТ
| Вступ | 3 |
| Розділ 1. Нові підходи в музичному виховання дошкільників з використанням інформаційних комп’ютерних технологій | |
| 1.1. З історії виникнення віртуальних музеїв в сучасному світі | 6 |
| 1.2. Використання в освітньому процесі віртуальних музеїв | 7 |
| Розділ 2. Використання віртуального музею «Музичні інструменти- велетні» в музичному вихованні в «Джерельці» | |
| 2.1. Створення віртуального музею «Музичні інструменти велетні» | 8 |
| 2.2. Система роботи щодо використання віртуального музею в музичному вихованні | 11 |
2.3. Методика роботи з експонатами віртуального музею | 15 |
| Висновки | 17 |
| Бібліографія | 18 |
| Додатки | 19 |
| Додаток 1. Конспект музичного заняття для дітей старшої групи з використанням сторінки віртуального музею «Музичні інструменти-велетні». «ОРГАН» | 20 |
| Додаток 2. Добірка презентацій до віртуального музею «Музичні інструменти-велетні» | 26 |
ВСТУП
Сучасний стан вітчизняної освітньої системи характеризується активним упровадженням інноваційних технологій у педагогічний процес.
Естетичне виховання дітей починається в дошкільному дитинстві, коли вони отримують перші уявлення про красу навколишнього світу. Саме в цей період важливо сформувати навколо дитини таке середовище, яке буде розвивати естетичне ставлення до нього, готувати дошкільника до емоційного сприйняття творів мистецтва.
Музика є одним з найбагатших і дієвих засобів естетичного виховання, вона володіє великою силою емоційного впливу, виховує почуття людини, формує смаки.
Одним із засобів естетичного виховання дітей дошкільного віку є музейна педагогіка, яка широко використовується в дошкільних закладах освіти.
Музейна педагогіка як наука визначається створенням нової музейної аудиторії, розширенням простору впливу музею на освітній потенціал дошкільнят.
Музей у сучасному світі є не лише місцем збереження, обліку та вивчення пам’яток культури. Сьогодні музей — це культурно-освітній заклад, який ставить перед собою, окрім специфічних професійних завдань, також широкі наукові, просвітницькі, науково-освітні, естетичні та виховні завдання.
Особлива роль музею в сучасному напруженому ритмі життя, інтенсивному потоці інформації полягає в тому, що музей мистецтв ніби занурює відвідувача в естетичне середовище, гармонійно вибудований візуальний простір експозиції, що дає можливість релаксації та розкриття внутрішніх творчих ресурсів.
Можна стверджувати, що сучасний музей - це своєрідний центр духовної культури майбутнього. Таке розуміння ролі і місця музею в останні десятиліття зробило актуальним сприйняття музею як цілісного соціального інституту з його численними функціями, напрямками, формами в їх органічній взаємодії.
Музейний простір, музейні експонати мають унікальну здатність впливати водночас на інтелектуальні, вольові та емоційні сторони особистості дитини. Кожна виставка, кожна експозиція є, власне, програмою передачі через експонати знань, навичок, суджень, оцінок, почуттів. Саме музей дає змогу донести до дітей надбання культури, сформувати у них стійку потребу отримувати естетичну насолоду від творів мистецтва, поповнювати свої знання про видатних людей, історичні події, предмети тощо.
Отож, музей і освітній заклад в меті своєї діяльності традиційно мають багато спільного: вони прагнуть виховувати почуття патріотизму, свідоме ставлення до надбань світової та вітчизняної науки і культури; розвивати мислення, творчі здібності та певні практичні навички, стимулювати творчу активність особистості тощо.
Як різновид музейної педагогіки — віртуальний музей. Організація віртуального музею дозволяє познайомити дошкільнят з візуальним рядом музичного мистецтва. Ресурси віртуального музею сприяють зануренню дітей в світ художніх цінностей, знайомству з культурною спадщиною України, виховують повагу до історичних та культурних надбань нашої країни.
Актуальність використання віртуального музею в дошкільному навчальному закладі пов'язана з цілим рядом обставин. Виділимо з них найбільш важливі:
розширення наявних освітніх ресурсів з метою отримання сучасних знань в різних сферах людської життєдіяльності;
формування загальної культури дошкільників, залучення їх до світових і вітчизняних цінностей;
активний розвиток високих технологій в епоху Інтернет, коли глобальна мережа стає важливою складовою освіти.
Головна мета досвіду полягає в тому, що використання віртуального музею в музичному вихованні є однією з основ успішної соціалізації та адаптації дошкільника до навколишнього світу.
Таким чином, обрана тема «Віртуальний музей як засіб естетичного виховання дошкільників» має практичну значущість. Адже на сьогодні ще залишається велика кількість відкритих запитань щодо комфортного, легкого здобуття нових знань, в процесі якого діти отримують задоволення від реалізації своїх здібностей, конкурують тільки з самим собою.
Розділ І. Нові підходи в музичному вихованні дошкільників з використанням інформаційних комп’ютерних технологій
З історії виникнення віртуальних музеїв в сучасному світі
Поняття «віртуальний музей» починає використовуватися в кінці минулого століття з середини 90-х років. На теперішній час в мережі Інтернет з допомогою пошукових систем можна знайти більше тисячі електронних музеїв.
Перші музеї у вигляді веб-сайтів стали з'являтися в Інтернеті в 1991 році. Спочатку віртуальні музеї були сайтами реальних музеїв, але незабаром поширилися в персональні веб-сайт-музеї. Перший такий персональний веб-сайт-музей з'явився в 1994 році. У цьому ж році французьким студентом Ніколя Пьошем був відкритий «онлайн-Лувр».
Поступово віртуальні музеї об'єднують багато реальних музеїв. Наприклад, віртуальний музей Канади об'єднує колекції більше двох з половиною тисяч музеїв країни. Європейський віртуальний музей є змістовно набагато біднішим і охоплює лише доісторичний період Європи.
У 2014 році Міністерство культури Росії опублікувало технічні рекомендації з створення віртуальних музеїв, де визначені критерії, що дозволяють віднести веб-сайт до категорії віртуальних музеїв і отримати державну підтримку. Також подані рекомендації з використання технологій для представлення предметів музейного фонду і нерухомих об'єктів культурної спадщини.
На теперішній час повна колекція віртуальних музеїв зібрана на порталі Культура Російської Федерації.
1.2. Використання в освітньому процесі віртуальних музеїв
Поява віртуальних музеїв та активне впровадження їх в систему освіти це значний крок в навчанні. Однак, використання в освітньому процесі віртуальних музеїв, на нашу думку, повинно відповідати кільком важливим критеріям:
по-перше, репрезентативність і змістовність віртуальної експозиції, яка виключає спотворення фактів;
по-друге, багатогранність представленої інформації, яка відповідає вікових особливостям;
інтуїтивно позитивний і дружній інтерфейс для дітей (тому, що не кожен набір фотографій має право називатися веб-сайт-музеєм).
Зараз в освітньому процесі активно використовується Інтернет, що дозволяє вирішити цілий ряд проблем, пов'язаних з розширенням освітнього простору, реалізуючи принцип наочності, незалежно від тимчасового і просторового розміщення дитини, педагога і предмета з яким знайомимо.
Слід констатувати, що сучасна освіта поки що не в повній мірі приділяє належну увагу використанню музейних ресурсів в практичній роботі.
Дошкільники, в основному, отримують обмежені знання про свою культуру, мистецтво з книг, фото тощо. Однак тенденція використання паперового носія з появою глобальної мережі Інтернет помітно знижується.
Вважаємо, що дану проблему, певною мірою можна вирішити, використовуючи Інтернет та зацікавленість педагога. Для цього достатньо ввести і регулярно використовувати в освітньому процесі роботу з віртуальним музеєм, колекції та експозиції якого дозволяють системно, наочно і послідовно освоювати культуру минулого і сьогодення без безпосереднього відвідування стаціонарного музею.
Безсумнівною перевагою віртуального музею є і той факт, що він дозволяє отримати необхідні знання, використовуючи інноваційні методи і Інтернет-технології.
Розділ 2. Використання віртуального музею «Музичні інструменти - велетні» в музичному вихованні в «Джерельці»
2.1. Створення віртуального музею «Музичні інструменти - велетні»
Естетичне виховання дозволяє вирішувати головне завдання розвитку дитини - формування її емоційної сфери, яка є провідною сферою психічного розвитку дошкільників.
Почали творчий пошук новітніх методів і форм, і відкрили, що музейна педагогіка може стати нашим помічником, а так як в музеї піти не завжди можемо, спробували створити віртуальний музей на прикладі існуючих віртуальних музеїв великих галерей. Так виникла ідея створення в дошкільному навчальному № 5 віртуального музею «Музичні інструменти велетні». Віртуальний музей представляє собою тематичне систематизоване зібрання електронних експозицій в формі презентацій.
Мета створення:
формувати у дошкільників уявлень про віртуальний музей;
познайомити дошкільників із габаритним музичним інструментом (візуалізувати (фото чи відео), дати короткі енциклопедичні знання, послухати його звучання тощо);
урізноманітнити навчальний виховний процес ІКТ та музейною педагогікою
створити умови для формування у дошкільників почуття емоційного задоволення від інструментального звучання.
Завдання:
розвивати інтелектуальну і емоційну сфери, мову і уяву дошкільників через ознайомлення з музичними інструментами (їх зовнішнім виглядом, пристроєм, тембром звучання, історією виникнення);
виховувати любов і інтерес до музики і музикування, дбайливе ставлення до музичних інструментів;
стимулювати самостійну пізнавальну діяльність дошкільників через відвідування з дорослими музеїв музичних інструментів та музичних іграшок.
Чому саме віртуальний музей? Бо у процесі споглядання та взаємодії з музейним предметом у свідомості дитини відбуваються певні зміни, її природа визначає та виявляє з глибин підсвідомості приховані до певного часу естетичні відчуття та поняття, що набувають для неї цілком нового значення та смислу. Відповідно виникає ефект причетності до експонату, «занурення» до певної історичної епохи та нове розуміння її значення, трансформація цього розуміння у дійсність. Такий перехід визначають нові умови, що оточують дитину (музейні предмети, урочиста атмосфера тощо). Такий ефект має найбільшу значущість у ранньому віці, коли в дитини розвинута вразливість, а сприймання емоційно забарвлене. Це сприятливий вік для формування почуття прекрасного, моральних норм та виховання смаку, пробудження патріотичних почуттів. Музейні експонати можуть слугувати для дитини об’єктом такого естетичного переживання, через що вона стане емоційно багатою, здатною глибоко, сильно і тонко відчувати і переживати.
Організація віртуального музею дозволяє познайомити дошкільнят з візуальним рядом габаритних музичних інструментів таких, як орган, рояль, контрабас-октобас, арфа, трембіта, арфа, ударна установка, ксилофон і литаври. Ресурси віртуального музею сприяють зануренню дітей в світ музичних цінностей, знайомству з культурною спадщиною світу, виховують причетність до історичних та культурних цінностей нашої країни.
Для кожного із дев’яти музичних інструментів велетнів було створено презентацію, яка мала чітку структуру:
фото музичного інструмента велетня;
короткі енциклопедичні знання про будову, матеріал, спосіб використання, найстаріший та наймолодший музичний інструмент, який може знаходитись в Україні тощо;
звучання музичного інструмента, як в сольному виконанні, так і в оркестрі.
Віртуальний музей містить музейні електронні експонати, цифрові фото-, аудіо- та відеоматеріали, анімацію тощо. У процесі перегляду слайдів чи фільмів дошкільнята знайомляться з габаритними музичними інструментами, які розміщені в різних куточках світу чи країни, відомих музеях різних міст.
Таким чином, залучаючи дітей до вітчизняних і світових музичних цінностей засобами віртуального музею, вибудовуючи освітній процес з дошкільниками на основі освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина», розширюємо її можливості і ефективно впроваджуємо інформаційні комп’ютерні технології.
2.2. Система роботи щодо використання віртуального музею
в музичному вихованні
Віртуальний музей «Музичні інструменти-велетні» став частиною предметно-розвивального середовища дошкільного навчального закладу № 5 і допомагає реалізовувати музично-естетичний напрям у вихованні дітей більш повно і цікаво.
Поступово створилася чітка система роботи. Роботу в цьому напрямі з дітьми розділили на :
підготовка дітей до відвідування віртуального музею (проводиться вихователем);
екскурсія сторінками віртуального музею (проводиться музичним керівником);
робота з дітьми із закріпленню музейних вражень (проводиться вихователем чи батьками).
Для знайомства із музеєм особливе значення має внутрішня готовність дитини до сприйняття музичних колекцій, його емоційний настрій. Тому перші заняття із залучення дітей до світу музею вихователь починає ще в групі із проведення заняття про правила поведінки в музеї та під час самостійної музичної діяльності дітей організованої вихователем (розглядання з дітьми різних музичних інструментів, слухання їхнього звучання тощо).
Якщо до цього багато дітей не знали, що таке музей, то вже після перших бесід, вихователі помітили, що виник інтерес: вони із задоволенням самостійно поза заняттями розглядають ілюстрації з музичними інструментами, цікавляться тим, хто їх виготовив, чому вони такі габаритні тощо.
Спираючись на знання, вміння та навички дітей отримані на заняттях з вихователями, музичний керівник розширювала їх віртуальними екскурсіями про габаритні музичні інструменти. Таким чином давали відповіді на раніше поставлені дитячі запитання до вихователя групи (хто їх виготовив? чому вони такі великі?). Бо саме запитання відіграють важливу роль в розвитку пізнавальної діяльності, естетичного смаку, музичного слуху тощо.
На останньому етапі проводимо заняття по закріпленню музейних вражень. Ця своєрідна рефлексія дитини. Практика роботи підтвердила її доцільність. Ці заняття проводимо або у віковій групи (вихователь) чи вдома (батьки). На цих заняттях діти розкривають свої творчі здібності: малюють, ліплять з глини, тіста свої враження від побаченого, вступають в діалог про побачене. За результатами знань можна визначати зміни в естетичному і пізнавальному розвитку дитини.
Таким чином, роботу з використання віртуального музею можна розподілити:
самостійна музична діяльність (1 раз на тиждень, як подача нових знань);
заняття з музичного виховання (1 раз на місяць, як проміжна перевірка отриманих знань);
музична розвага (1 раз в квартал, як узагальнення знань);
батьківські збори, міське методичне об’єднання (як презентація знань дітей)
Розроблена система міні-занять щодо використання віртуального музею для дітей вікових груп від 3-6 років. Вони проводяться 1 раз на тиждень тривалістю від 10 до15 хвилин як самостійна музична діяльність організована вихователем починаючи з другої молодшої групи, сплановані на весь навчальний рік (з вересня по травень місяці).
1 раз в квартал заняття з музичного виховання проводимо у формі віртуальних екскурсій. Найчастіше в ролі екскурсовода виступає дорослий, але іноді цю роль можуть взяти на себе діти старшої групи. При знайомстві з інструментом звертаємо увагу на його форму, матеріал, з якого зроблений, на що схожий, розповідаємо про історію виникнення, розглядаємо зображення музичного інструменту, показуємо як створюється звук, слухаємо звучання інструменту тощо.
Після кожної віртуальної екскурсії у дітей є можливість задати запитання педагогу, скласти казку про експонат, про те, як він потрапив в наш віртуальний музей. Вчимо дітей правильному і дбайливому зберіганню інструментів, щоб зберегти їх зовнішній вигляд і звучання якомога довше. Пояснюємо, що музичні інструменти не люблять, коли з ними грубо поводяться, і відповідають на сильний удар різким, неприємним, пронизливо - гучним звуком.
Заняття, що проводяться у віртуальному музеї, можуть бути інтегрованими і комплексними. На основі синтезу мистецтв дошкільники отримують і закріплюють знання про музичні інструменти.
Після музичного заняття дітям пропонується різноманітна діяльність: малювання, розфарбовування, робота з шаблонами, ігри та вправи: рухливі, дидактичні, конструктивні, сюжетно-рольові, а також театралізації та пісенна творчість тощо.
На основі загального інтересу до спільної діяльності в рамках віртуального музейного простору налагоджено активну взаємодію з батьками. З цією метою використовуються такі форми взаємодії, як бесіди з батьками, зустрічі, анкетування ( «Які ми батьки?», «Розвиваємо музичну творчість дітей в сім’ї», «Роль музею у вихованні естетичних почуттів»).
Здійснюючи педагогічну освіту батьків, збагачуємо спільну діяльність дітей і дорослих, сприяємо розвитку загальних пізнавальних і творчих інтересів, підтримуємо сімейні традиції в умовах музейного простору. З цією метою використовуються такі форми взаємодії: клуби цікавих зустрічей, відкриті заняття у віртуальному музеї для батьків, спільні з дітьми творчі ігри, буклети, фотогазети з художньо - естетичні виховання, творчі та дослідницькі проекти, творчі конкурси, сімейні концерти, маршрути вихідного дня, сімейні свята тощо.
Залучення батьків до участі в спільних музейних заходах художньо-естетичної спрямованості є показником ефективної співпраці педагогів з сім'ями, в рамках якого батьки від спостерігачів педагогічного процесу поступово переходять до позиції ініціаторів і активних учасників.
Таким чином, музейно-педагогічна робота в дитячому саду - це симбіоз творчої діяльності всіх учасників педагогічного процесу, що забезпечує умови для позитивного психо-емоційного розвитку дітей за допомогою накопичення у дошкільнят досвіду емоційної чутливості та знань про габаритні музичні інструментами.
2.3. Методика роботи з експонатами віртуального музею
Музичне заняття (Додаток 1) з використанням сторінок віртуального музею включає в себе:
бліц-опитування;
віртуальну екскурсію сторінками музею;
бесіда-діалог (спільні обговорення) за змістом переглянутого;
вправи на придбання досвіду емоційно-естетичного сприйняття;
ігрові прийоми («Що було б як би…», закінчених і незакінчених зображень, дидактичні і розвиваючі ігри тощо);
заключна бесіда.
Бліц опитування на початку заняття проводиться з метою актуалізації знань дошкільників про музичний інструмент, які вони отримали в ході організованої вихователем самостійної музичної діяльності. Наприклад. Ілюстрацію якого музичного інструменту ви розглядали? Що б ви хотіли дізнатися про цей габаритний інструмент? тощо.
Далі музичний керівник запрошує дітей зручно розміститися і відправитися у віртуальну подорож сторінками музею. Діти переглядають презентацію про габаритний музичний інструмент (Додаток 2).
Бесіда діалог є складовою заняття після перегляду презентації, бо у дітей виникає чимало запитань, а головне з них чому він такий великий? Ось під час такої бесіди діалогу музичний керівник дає всі відповіді на запитання та розповідає те, що цікаво дітям.
Старших дошкільників залучаємо до проведення екскурсії у такому музеї. Заздалегідь пропонуємо дитині, яка виявляє інтерес та бажання, «спробувати» себе у професії екскурсовода. Додатково готуємо.
Наступним кроком є вправи на придбання досвіду емоційно-естетичного сприйняття. До них відносимо уявну гру на музичному інструменті (під звучання аудіо записі), цілісне сприймання, осмислення загального настрою мелодії, впізнання серед інших музичних інструментів в оркестрі.
Далі пропонуємо такі ігрові прийоми («Що було б як би…», закінчених і незакінчених зображень) на розвиток творчої уяви та фантазії та закріплення знань про музичний інструмент. Як різновид ігор на закріплення пропонуємо музичні дидактичні ігри типу «Знайди місце музичному інструменту», «Що і як звучить?» тощо.
В заключній бесіді педагог може запитати, наприклад: чи сподобалось вам звучання інструмента? Як називається цей інструмент? До якого інструментального класу належить цей інструмент? З якого матеріалу зроблений музичний інструмент? Як утворюється звук? Які прийоми гри на цьому інструменту? Які образи, картинки ви собі уявляли, коли звучала музика? Чи звучали другі інструменти? Скільки? Де можна побачити, почути цей музичний інструмент? Який український композитор написав для нього твори? Що ви дізнались сьогодні? Тощо.
Отож, дотримання в роботі певної послідовності сформує у дошкільників чіткі знання про музичні інструменти-велетні.
ВИСНОВКИ
Музейно-педагогічна робота в дитячому саду - це симбіоз творчої діяльності всіх учасників педагогічного процесу, що забезпечує умови позитивного психо-емоційного розвитку дітей за допомогою накопичення у дошкільнят досвіду емоційної чутливості та знань про габаритні музичні інструментами.
Залучаючи дітей до вітчизняних і світових музичних цінностей засобами віртуального музею, вибудовуючи освітній процес з дошкільниками на основі освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина», розширюємо її можливості і ефективно впроваджуємо інформаційні комп’ютерні технології.
Безсумнівною перевагою віртуального музею є і той факт, що він дозволяють отримати необхідні знання, використовуючи інноваційні методи і Інтернет-технології.
Використання такої форми роботи в освітньому процесі пробуджує радісні почуття, піднімає настрій і життєвий тонус, а також у цікавій та захоплюючій формі викликає потребу в пізнанні нового, розширює кругозір.
БІБЛІОГРАФІЯ
1. rusmuseumvrm.ru/;
2. niros.ru/other/92888-samaya-bolshaya-kollekciya-virtualnyh-muzeev-rossii.html;3. ditsad.com.ua/konsultac/konsultac2857.html;
4. https://uk.wikipedia.org;
ДОДАТКИ
Додаток 1
Конспект музичного заняття для дітей старшої групи
з використанням сторінки віртуального музею
«Музичні інструменти-велетні»
«ОРГАН»
Мета:
познайомити дошкільників із музичним інструментом великого габариту, його звучанням;
дати короткі енциклопедичні знання про його будову, матеріал, спосіб використання, найстаріший та наймолодший музичний інструмент, який може знаходитись в Україні.
розвивати інтелектуальну і емоційну сфери, мову і уяву дошкільників через ознайомлення з музичними інструментами (їх зовнішнім виглядом, пристроєм, тембром звучання, історією виникнення).
виховувати любов і інтерес до музики і музикування, дбайливе ставлення до музичних інструментів.
Попередня робота з дітьми: розглядання ілюстрацій із зображенням музичних інструментів ( серед них є орган), слухання звучання музичних інструментів, відгадування загадок про музичні інструменти
Обладнання та матеріали: мультимедійне обладнання, музичний центр; мультимедійна презентація «Музичні інструменти-велетні». «Орган», три мольберта, музично-дидактична гра «Знайди місце музичному інструменту», аудіо запис музичного твору «Токата ре-мінор», музика Й.С.Баха, «Марш» з балету «Лускунчик», музика П.І.Чайковського
Хід заняття:
Діти заходять до зали
Музичний керівник: Доброго ранку, любі дітки!
Добрий день, добрий час,
Вже музика йде до нас.
Добрий день, добрий час,
Інструмент спішить до нас!
Діти: Добрий день, добрий час,
Раді ми вітати вас!
1. Бліц опитування. (2-3 конкретні запитання по змісту теми заняття)
— Діти, ілюстрацію якого музичного інструменту ви розглядали у групі? (Відповідь дітей)
— Які незвичні прийоми гри на цьому інструменті? (Відповіді дітей)
— Що б ви хотіли дізнатися про цей габаритний інструмент? (Відповіді дітей)
2. Віртуальну екскурсію сторінками віртуального музею «Музичні інструменти-велетні» «Орган».
Звук в органі створюється завдяки нагнітанню повітря в труби різного діаметра, довжини, матеріалу (метал або деревина). (Картинка 1)
Гра на органі здійснюється за участю обох рук та ніг органіста, з допомогою (або без) асистента. (Картинка 2)
Найстаріший орган, що зберігся в Україні донині — це орган у трапезній залі Львівського музею історії релігії, якому налічується 350 років. (Картинка 3,4)
Зараз найбільшим органом в Україні є орган у спеціально побудованій для нього Органній залі Харківської обласної філармонії. Орган має 5 тисяч 300 труб. (Картинка 5)
3. Бесіда-діалог (спільні обговорення) за змістом переглянутого.
— Як створюється в органі звук? Завдяки чому? (Відповідь дітей)
— З якого матеріалу зроблені труби? (Відповідь дітей)
— Як здійснюється гра на органі? Ким? (Відповідь дітей)
— Коли і де були виготовлені перші органи? В якій країні? (Відповідь дітей)
— Де знаходиться найстаріший орган в Україні? (Відповідь дітей)
— Скільки має труб цей інструмент? (Відповідь дітей)
— Ви хочете почути, як він звучить? (Відповідь дітей)
Настає чарівний час: музика іде до нас,
Та спочатку прийде тиша, тож сідайте всі зручніше,
Вушка треба готувати - гарну музику чекати.
— А зараз ми послухаємо, як звучить цей музичний інструмент. А щоб ліпше сприйняти звук органу можна й ще заплющити очі.
Діти слухають Й.Баха «Токата ре-мінор»
— Чи сподобалось вам звучання органу? (Відповідь дітей). Що ви уявляли, коли слухали твір? (Відповідь дітей). А тепер, пропоную вам самим скласти казку чи історію про орган.
Діти разом з керівником складають казку, далі вчимо дітей правильному і дбайливому зберіганню інструмента, щоб зберегти їх зовнішній вигляд і звучання якомога довше. Обговорюємо, що музичний інструмент не любить, коли з ним грубо поводяться, і відповідає на сильний удар різким, неприємним, пронизливо - гучним звуком.
4. Вправи на придбання досвіду емоційно-естетичного сприйняття
4.1. Уявну гру на музичному інструменті (під звучання аудіо записі).
Пропоную дітям заграти на органі. А як це може бути? Це ми зробимо уявно.
Музичний керівник спочатку показує, як це робиться під музичний супровід органу, потім пропонує дітям. Вони слухають звучання органу, а потім
уявно «грають» - рухи пальцями рук; уявно натискають ногами на «педалі» та руками на «кнопки».
5. Ігрові прийоми:
«Що було б як би зникли декілька клавіш з органу?»
Пропоную дітям розподілитись на дві групки:
І групка: Діти, які виконують роль «клавіш», «педалей», «кнопок», що звучать в органі
ІІ групка. Діти, які грають роль «клавіш», «педалей», «кнопок» і не звучать в органі (вони не налагоджені).
І групка - імітує гру і «грає» уривок твору «Токата ре-мінор» музика Й.С.Баха.
ІІ групка - вони сидять, мовчать, сумують, страждають (вони не налагоджені).
Далі міняємо ролями. В кінці лагодимо інструмент і всі разом «граємо» уривок твору.
«Незакінчене зображення»
Музичний керівник роздає дітям картки із зображенням піраміди - основа «органу», чорні і білі картки - «клавіші»,коричневі картки - «педалі» і пропонується створити «великий орган»:
картки з зображенням піраміди - це основа «органу» стають першими;
чорні, білі квадратні картки - це «клавіші» – стати після основи «органу»;
коричневі картки - це «педалі» - присідають спереду «клавіш органу»;
червоні круглі картки – це «кнопки» - вони стоять з двох сторін від «клавіш».
Музичний керівник назначає «органіста» і пропонує йому запам`ятати, хто де стоїть («клавіша, «педаль» «кнопка»), потім закриває очі, повертається спиною до «органу». Поки звучить музичний твір, музичний керівник пропонує дітям ( окремим «клавішам», «педалям», «кнопкам») переміститись в основі «органу». Після звучання твору, «органіст» відкриває очі, ставить на свої місця дітей, яких не вистачає в «органі».
Музично дидактичні гра «Знайди місце музичному інструменту»
Мета: навчитись диференціювати звук за висотою, тривалістю і гучністю, отримати уявлення про музичний інструмент, злагоджено грати зі всіма дітьми,
розвивати музичні здібності: музичну і слухову чутливість, музичну пам`ять;
Ігрові правила: уважно слухати звучання музичних творів, визначити, що звучить рояль чи орган.
Ігрові дії: підійти до того мольберту, де відбувається звучання певного музичного інструменту; визначити висоту звуків (високий, середній, низький – картки з трьома кольорами); проплескати ритмічний малюнок (складний ритмічний малюнок – два-три малюнка, які містять сінкопи – плещуть ритмічний малюнок); визначити динамічні відтінки (голосно, тихо – картки з зображенням: голосно – барабан, тихо - флейта); порівнювати тембр різних інструментів ( картки: орган це - барабан, рояль це - флейта ).
Хід гри:
Музичний керівник пропонує дітям назвати зображенням на мольбертах одним словом, де може відбуватися дана сцена (театр, філармонія, костьол). Далі роздає дітям картки із зображенням двох музичних інструментів. Діти називають їх (рояль, орган)
Музичний керівник: Діти, зараз уважно послухайте звучання інструментів, і відгадайте, який інструмент звучав і де?
Музичний керівник включає аудіо запис звучання органа і рояля (уривок з «Токати ре-мінор», музика Й.С.Баха (для органу) та уривок із балету «Лускунчик», музика П.І.Чайковського (для роялю). Діти уважно слухають.
Музичний керівник: Діти, які впізнали свій інструмент, підійдіть до одного із мольбертів, де можливо звучав його інструмент (театр, філармонія, костьол). А тепер ми перевіримо, хто, як впоровся із завданням.
Гра проводиться 2-3 рази, діти міняються картками.
Музичний керівник: Пропоную розрізнити висоту звучання кожного інструмента, його ритмічний малюнок, динамічний відтінок і тембр звучання.
Звучить інструмент - уривок музичного твору, діти показують відповідну картку з зображенням кольору висоти звуку; виконують ритмічний малюнок – долонями; обговорюють його динамічні відтінки: голосно - показують картку з зображенням барабану, тихо - картка з зображенням флейти; порівнюють тембр звучання органу і рояля – картки з зображенням барабану і флейти.
6. Заключна бесіда.
Музичний керівник:
Чи сподобалась вам звучання інструменту? (Відповідь дітей).
Як називається цей інструмент? (Відповідь дітей).
З якого матеріалу виготовлений музичний інструмент? (Відповідь дітей).
Як утворюється звук? (Відповідь дітей).
Які прийоми гри на цьому інструменту? (Відповідь дітей).
Де можна побачити, почути цей музичний інструмент? (Відповідь дітей).
Який композитор написав для нього свої твори? (Відповідь дітей).
Чи сподобалась вам наша подорож сторінками віртуального музею «Музичні інструменти-велетні»? (Відповідь дітей). Наступного разу ми з вами відправимось у нову подорож, де на вас чекатимуть нові приємні зустрічі з іншими музичними інструментами велетнями. Я вам дякую за роботу. До нових зустрічей.
Музичний керівник: ( співає) До побачення!
Діти: ( співають) До побачення!
Діти разом з вихователем виходять із залу
Додаток 2
Добірка презентацій до віртуального музею
«Музичні інструменти-велетні»