Я сину розповім про війну
Як ми сиділи в окопах
Я розкажу про гібридну війну
Розкажу як було на фронті
Я розкажу йому про війну
Що застала суспільство зненацька
Я розкажу про лютий той час
Коли син міг втратити батька
Я розкажу про гібридну війну
І розкажу про лінію фронту
Ми стояли закраїну свою
До останнього променю сонця
Ми стояли до самого кінця
І про це розкажу я сину
Ми стояли до самого кінця
Ми стояли за свою Батьківщину
І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди.
Це звір огдиної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні ми, а завтра – ви.
Ліна Костенко