Тема: Волого-теплова обробка швейного виробу.
Мета уроку: навчальна: вивчити прийоми виконання ВТО;
виховна: виховувати свідому дисципліну, акуратне відношення до праці;
розвиваюча: розвивати творчий підхід до роботи як засіб виховання стійкого професійного інтересу.
Волого-теплова обробка швейних виробів (далі - ВТО) - це обробка деталей або виробів вологою, теплом і тиском із використанням спеціального обладнання. ВТО здійснюють у процесі обробки виробів (внутрішньопроцесна) і під час обробки готової продукції (остаточна). Від неї значною мірою залежить якість і зовнішній вигляд швейних виробів. ВТО застосовують переважно для надання об'ємно-просторової форми деталям виробів, обробки різноманітних швів, остаточної обробки та з'єднування деталей клейовим методом.
Процес ВТО складається з трьох етапів:
• розм'якшення волокна вологою й теплом;
• надання необхідної форми деталям підтиском;
• закріплення отриманої форми видаленням вологи теплом і тиском.
Методи ВТО: прасування, пресування та відпарювання.
Режими ВТО: температура нагрівання праски, ступінь зволоження, тиск і час впливу.
Обладнання може мати електричний, електропаровий і паровий нагріви. Режими обробки тканин залежать від обладнання, яке застосовують. Якщо використовують пропрасовувач, температура нагрівання прасувальної поверхні праски може бути підвищена на 5-10 °С.
Волого-теплову обробку виконують із виворітного боку без пропрасовувана, а з лицьового боку - з пропрасовувачем. Здійснюючи ВТО виробів із тканин світлих тонів, столи для прасувальних робіт або подушки пресів також покривають тканиною світлих тонів.
Організація робочого місця для виконання ВТО
1. Спеціальний стіл, який обладнано гладкою робочою поверхнею, обтягнутою сукном або парусиною.
2. Світильник місцевого освітлення.
3. Кронштейн для підтримки шнура праски.
4. Вимикач електричної праски.
5. Пульверизатор.
6. Підставка для праски.
7. Гумовий килимок.
Обладнання та пристосування для виконання волого-теплових робіт
Пароповітряний манекен. Застосовують для припрасовування й відпарювання готових плечових швейних виробів. Виріб, одягнений на манекен, піддають послідовному впливу пари й гарячого повітря, у результаті чого всі нерівності тканини розправляються і виріб просушується.
Прасувальний консольний стіл. Є одним із найпоширеніших і найпростіших за конструкцією видів устаткування, яке застосовують на швейних підприємствах. Має базові конструкції та установку додаткового нагрівання прасувальної поверхні, може мати режим вакуум-відсмоктування. Робоча поверхня прасувального стола - це настільна консольна дошка, яку обтягнуто сукном, парусиною або полотном, оснащено підставкою для праски з правого боку й обприскувачем. На підлозі під ногами працівника обов'язково повинен бути гумовий килимок.
Праски. Бувають легкі, середні та важкі масою від 2,5 до 6 кг. Залежно від способу нагрівання розрізняють електричні, парові, електропарові та пароелектричні праски. Температура нагріву підошви праски 100-240 °С.
П
реси. Для ВТО виробів широко застосовуються преси. Преси покращують якість виробів і полегшують працю, значно підвищують її продуктивність. Робочими частинами пресів є верхні та нижні подушки різної форми і розмірів. Подушки пресів можуть бути з паровим або електричним нагріванням.
Прасувальні дошки. Застосовують для зручнішого виконання волого-теплової обробки деталей та самого виробу.
Колодки. Для поліпшення якості оброблюваних виробів, а також полегшення виконання ВТР застосовують різноманітні колодки.П
ропрасовувач - це шматок прямокутної або квадратної форми тонкої лляної або полотняної тканини. Він захищає оброблювані деталі від полисків і обпалювань.Термінологія волого-теплових робіт
Волого-теплова обробка - обробка деталей або виробів за допомогою спеціального обладнання з використанням вологи, тепла і тиску.Розпрасування - операція, яку застосовують для закріплення припусків швів і складок. Припуски або складки розкладають у різні боки й закріплюють їх у такому положенні за допомогою ВТО.
Запрасування - укладення країв деталей, припусків швів або складок на один бік і закріплення їх у такому положенні за допомогою ВТО.
Спрасування - скорочення краю або окремих ділянок виробу за допомогою ВТО для отримання опуклих форм на суміжних ділянках (припоса-дження).
Відтягування - подовження розміру краю деталі для надання увігнутої форми на суміжній ділянці.
Припрасування - зменшення товщини шва, згину складок або краю деталі за допомогою ВТО.
Відпарювання - обробка виробу парою для видалення з деталей полиску, що утворюється внаслідок недотримання режиму прасування.
Пропарювання - насичення виробу парою.
Декатирування - обробка тканини парою і просушування для запобігання подальшій усадці. Цей вид обробки тканини зазвичай використовують перед розкроєм.
Дублювання - з'єднування деталей виробу з тер-моклейовими прокладковими матеріалами по всій поверхні, яке виконують за допомогою ВТО.
Технічні вимоги до виконання волого-теплових робіт
1. ВТО застосовують переважно для надання об'ємно-просторової форми деталям виробу, обробки різноманітних швів, остаточної обробки і з'єднування деталей клейовим методом.
2. Перед ВТО ступінь нагрівання праски та її дію на тканину виробу перевіряють на клаптику цієї тканини.
3. Деталі попередньо зволожують або пропарюють, а потім просушують, щоб волога повністю випарувалася.
4. Перед розпрасуванням шов потрібно спочатку припрасувати з обох боків, спрасовуючи посадку. Потім шов ретельно розпрасовують.
5. ВТО з виворітного боку роблять без пропрасовувана, а з лицьового - з про-прасовувачем.
6. ВТО виробів праскою виконують переважно з виворітного боку.
7. ВТО крайових частин деталей із тканин, на яких залишаються сліди вимету-вальних строчок після припрасування, рекомендовано виконувати у два прийоми. Спочатку припрасувати з незначним зволоженням, а потім, після видалення ниток тимчасового з'єднання, прасування повторюють зі зволоженням деталей.
8. Полиски, що утворюються в результаті недотримання режиму ВТО з лицьового боку деталей виробу, можна ліквідувати відпарюванням.
9. Під час ВТО виробів із тканин світлих тонів столи для прасувальних робіт покривають тканиною світлих тонів і користуються чистим білим пропрасовувачем.
10. Щоб запобігти проляганню швів, під припуски підкладають папір або пропра-совувач.
11. Після остаточної волого-теплової обробки швейні вироби треба добре просушити й охолодити у підвішеному стані упродовж 20-25 хв для шерстяних тканин і 10-15 хв для шовкових і бавовняних.
Особливості волого-теплової обробки різних видів тканини
Температурний режим прасування залежить від типу тканини. Починайте прасувати з мінімальних температур, збільшуючи за потреби до граничного значення.
Вироби з натуральної бавовни прасуйте зволоженими. Якщо в прасці немає функції зволоження, скористайтеся вінчиком або пульверизатором, бризкаючи гарячу воду - вона краще вбирається.
Речі з натурального, штучного шовку та вовни прасуйте із вивороту в сухому стані. Вовняні вироби можна прасувати з лицьового боку через вологе полотно. Щоб вони не втратили форми, необхідно прасувати доти, доки не стануть повністю сухими.
Режими прасування
| Тканини | Максимальна й мінімальна температура нагрівання підошви праски |
| Вовна | 180 °С-200 °С |
| Бавовняні тканини | 250 °С - 270 °С |
| Льняні тканини | 280 °С - 300 °С |
| Шовк ацетатний | 115 °С - 140 °С |
| натуральний | 140 °С - 160 °С |
| віскозний | 140 °С - 180 °С |
Шовкові трикотажні речі прасуйте через вологе полотно або з виворітного боку, але їх не обов'язково прасувати до повного висихання. Такі вироби можна взагалі не прасувати - для надання форми їх досить злегка зволоженими потягнути в потрібних напрямках.
Креп і тканину з опуклим малюнком слід прасувати повністю сухими за середньої температури.
Вироби з капрону й ацетатного шовку прасування зазвичай не потребують, їх можна прасувати за низької температури.
Білу тканину краще прасувати з лицьового боку; якщо на тканині є вишивка, це місце прасують із вивороту.
Тканини, вишиті бісером, блискітками, або металізовані ніколи не відпарюйте -бісер і блискітки можуть потьмяніти, а прокладка з виворітного боку - скрутитися. Встановлюйте найнижчу температуру, бо під занадто гарячою праскою бісер і блискітки можуть розплавитися, а металізована тканина - стати крихкою.
Шви і краї обробляйте кінчиком праски або пальцями, надівши наперсток.
Прасування прямолінійних швів
Пропрасуйте лінію строчки з двох боків, щоб занурити стібки у тканину, усунути зборки і зморшки (І).
Розпрасуйте припуски. Для цього розкрийте припуски та проведіть по них кілька разів кінчиками пальців. Обробіть шов парою. Проведіть кінчиком праски по канавці шва (2).
У роботі з м'якими й делікатними тканинами, щоб уникнути відбиття припусків на лицьовому боці тканини, підкладайте під них смужки цупкого паперу або
дерев'яну лінійку. Цей прийом застосовують і в інших випадках: підкладають цупкий папір під виточки, під припуски на глибину складок, під припуск на підгин низу виробу тощо. Якщо відбиток усе ж з'явився, слід обережно провести праскою під зрізами (З,4).
Використовуйте дерев'яний прес, щоб закріпити дію пари на тканину, особливо товсту (5).
Припрасуйте шов із лицьового боку через про-прасовувач або запобіжну підошву. Прасуйте в одному напрямку, користуючись усією поверхнею праски й здійснюючи рухи вгору-вниз, а не ковзаючи по тканині.
Прасування криволінійних швів
Надсічіть припуски кутиком на зовнішніх кривих, щоб видалити надлишок тканини. Розташуйте надсічки близько одна до одної, зробіть їх досить глибокими, щоб згодом припуски лягли плоско.
Зробіть прямі надсічки на припусках уздовж внутрішніх кривих. Пропрасуйте лінію шва з обох боків.
Розташуйте шов на рельєфній поверхні прасувальної дошки та розпрасуйте. Припрасуйте шов із лицьового боку, як описано в правилах прасування для прямолінійних швів.
Прасування обшивних швів
Припрасуйте лінію строчки з двох боків. Підріжте припуски, зробіть надсічки прямо або кутиком. Розпрасуйте шов. Виверніть деталь. Злегка посуньте канавку шва в бік внутрішньої поверхні виробу. Щоб закріпити її в такому положенні, виметайте край шовковими нитками, припрасуйте його, дочекайтесь, поки деталь повністю просохне, видаліть намітку.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Яке обладнання використовують для волого-теплових робіт?
2. Розкажіть про організацію робочого місця під час виконання волого-теплових робіт.
3. Для чого потрібен пропрасовувач?
4. Яку операцію необхідно зробити перед розкроюванням виробу?
5. Дайте визначення терміна ВТО.
6. Що собою становить процес ВТО?
7. Які ви знаєте методи ВТО?
8. Чим відрізняються операції розпрасування та запрасування?
9. Які є режими ВТО?
10. Перелічіть пристосування для ВТО.
11. Перелічіть операції ВТО і вкажіть у яких випадках їх застосовують.
12. Яких технічних умов потрібно дотримуватися під час виконання прасувальних робіт?
13. Чим відрізняються операції відтягування та спрасування?