МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ
КАФЕДРА АНАЛІЗУ ТА СТАТИСТИКИ
СТАРОДУБ Анна Миколаївна
ОБЛІК ТА АНАЛІЗ РОЗРАХУНКІВ З
ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ: ТЕОРІЯ ТА
ПРАКТИКА
Дипломна робота на здобуття освітнього ступеня «Магістр»
Галузь знань 07 «
Управління та адміністрування
»
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування»
Науковий керівник:
кандидат економічних наук,
доцент кафедри аналізу та статистики
Мулик Тетяна Олексіївна
ВІННИЦЯ – 2018
ЗМІСТ
ВСТУП
4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ
РОЗРАХУНКІВ
З
ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ
ТА
ПІДРЯДНИКАМИ
9 1.1.
Сутність, значення, форми розрахунків з постачальниками і підрядниками
9 1.2.
Оцінка та визнання зобов’язань з постачальниками і підрядниками
14 1.3.
Організаційно-методичні аспекти обліку розрахункових операцій підприємства
24 1.4
Нормативна база обліку та аналізу розрахунків з постачальниками та підрядниками
35
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ
ТА
МЕТОДИКА
ОБЛІКУ
РОЗРАХУНКІВ
З
ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ
ТА
ПІДРЯДНИКАМИ
40 2.1
Організація первинного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками
40 2.2
Організація синтетичного і аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками
48 2.3
Розробка облікової політики з питань обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками
53 2.4
Шляхи вдосконалення обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками
64
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ
ТА
МЕТОДИКА
АНАЛІЗУ
РОЗРАХУНКІВ
З
ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ
ТА
КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
78 3.1.
Методичні підходи до аналізу кредиторської заборгованості
78 3.2.
Оцінка організації роботи із постачальниками
81 3.3.
Аналітична оцінка кредиторської заборгованості
86
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
100
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
105
ДОДАТКИ
115
ВСТУП
Актуальність теми. У процесі господарської діяльності підприємства вступають у взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання щодо придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт чи послуг із метою забезпечення їх безперервного функціонування. Основними наслідками проведення господарських операцій є виникнення зобов’язань, що призводить до появи кредиторської заборгованості, у тому числі перед постачальниками та підрядниками.
Негативні явища у вітчизняній економіці (зокрема, її тінізація) значно погіршують розрахункову дисципліну суб’єктів господарювання та створюють проблеми платежів. Економісти вважають, що тінізація економіки
України набула тотального характеру й оцінюється окремими експертами та дослідниками в обсязі 60% ВВП. Більшість експертів вважає, що 25-50% обороту приватних підприємств не відображені в документах бухгалтерського обліку (тіньовий оборот). На їх думку, рівень тінізації залежить від того, що це за підприємство, ―хто за ним стоїть‖. У більшості малих підприємств ―тінь‖ сягає 80-90% [13].
У таких умовах господарювання на перший план підприємства висувають задоволення власних потреб і порушують виконання фінансових зобов’язань перед партнерами. Такі явища негативно відображаються на розвитку економіки України та потребують пошуку шляхів для їх усунення.
Аналіз досліджень і публікацій по темі роботи. Проблеми організації, аналізу, контролю та оптимізації обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками, а також їх правдивого відображення у фінансовій звітності висвітлено у працях багатьох науковців не тільки з облікової, а і з правової точок зору.
Серед вітчизняних вчених проблемні аспекти стосовно обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками досліджували Ф.Ф.
Бутинець, Ю.А. Верига, Г.В. Власюк, С.Ф. Голов, О.Є. Гудзь, В.М.
Добровський, М.Ф. Огійчук, О.М. Петрук, Л.К. Сук, П.Я. Хомин, Е.Ф. Югас ,
Н.Л. Правдюк, Л.В.Гуцаленко, О.А.Подолянчук, Н.Г. Здирко, І.М. Лепетан та
інші.
Дослідження проблематики обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками знаходить своє відображення і в працях зарубіжних вчених, таких як Л.А. Бернстайн, М.Ф. Ван Бред, Е.С. Хендріксен та інших. В них розглянуто наукові підходи до регулювання, підтримання оптимальної частки поточних зобов’язань за товари, роботи, послуги у фінансовій звітності, обґрунтовано
їх вплив на фінансову стійкість та платоспроможність підприємства.
Проблемам аналізу розрахунків присвячено праці багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Серед них В. В. Смачило, О.В. Олійник, Г.В.
Савицька, В.К. Савчук, М.І.Коваль, Т.О.Мулик та інші.
Проте і надалі залишаються питання, що потребують подальшого дослідження: визначення економічної сутності зобов’язань перед постачальниками та підрядниками, порядок їх відображення в обліку й звітності, яка, в свою чергу, повинна забезпечувати беззаперечну якість та прозорість даної інформації тощо. Багато теоретичних положень, які стосуються трактування розрахунків, заборгованості та зобов’язань є дискусійними, а їхня організація, оцінка та методика обліку потребують удосконалення.
Мета і завдання дослідження. Метоюроботи є науково-теоретичне обґрунтування та розробка рекомендацій з удосконалення обліку та аналізу процесу придбання майна підприємством, формування в бухгалтерському обліку інформації щодо невиконання договорів, виявленні розходження в супровідних документах з метою одержання якісного майна, недопущення втрат майна при транспортуванні, своєчасних розрахунків з постачальниками
і підрядниками.
Виходячи з поставленої мети, завданняминаписання роботи є:
– дослідити сутність, значення, форми розрахунків з постачальниками і
підрядниками;
– охарактеризувати оцінку та визнання зобов’язань з постачальниками і підрядниками;
– розглянути організаційно-методичні аспекти обліку розрахункових операцій підприємства;
– оцінити нормативну базу обліку та аналізу розрахунків з постачальниками та підрядниками;
– дослідити організацію первинного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками;
– розглянути організацію синтетичного і аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками;
– дослідити облікову політику з питань обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками;
– намітити шляхи вдосконалення обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками;
– оцінити методичні підходи до аналізу кредиторської заборгованості;
– окреслити напрями організації роботи із постачальниками;
– провести аналітичну оцінку кредиторської заборгованості.
Об’єктом дослідження є облікове відображення розрахунків з постачальниками і підрядниками, витрат на придбання майна та поетапний аналіз їх здійснення, наслідки відхилень від умов з виконання договорів у діяльності Ялтушківська ДСС ІБК і ЦБ Барського району Вінницької області.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних питань організації та методики бухгалтерського обліку і здійснення аналізу процесу придбання майна на різних стадіях створення та розвитку підприємства.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання. Для розкриття сутності та змісту категорій застосовувались методи теоретичного узагальнення – аналіз і синтез,
індукція і дедукція, системний підхід, порівняння, аналогія, абстрагування.
– охарактеризувати оцінку та визнання зобов’язань з постачальниками і підрядниками;
– розглянути організаційно-методичні аспекти обліку розрахункових операцій підприємства;
– оцінити нормативну базу обліку та аналізу розрахунків з постачальниками та підрядниками;
– дослідити організацію первинного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками;
– розглянути організацію синтетичного і аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками;
– дослідити облікову політику з питань обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками;
– намітити шляхи вдосконалення обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками;
– оцінити методичні підходи до аналізу кредиторської заборгованості;
– окреслити напрями організації роботи із постачальниками;
– провести аналітичну оцінку кредиторської заборгованості.
Об’єктом дослідження є облікове відображення розрахунків з постачальниками і підрядниками, витрат на придбання майна та поетапний аналіз їх здійснення, наслідки відхилень від умов з виконання договорів у діяльності Ялтушківська ДСС ІБК і ЦБ Барського району Вінницької області.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних питань організації та методики бухгалтерського обліку і здійснення аналізу процесу придбання майна на різних стадіях створення та розвитку підприємства.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання. Для розкриття сутності та змісту категорій застосовувались методи теоретичного узагальнення – аналіз і синтез,
індукція і дедукція, системний підхід, порівняння, аналогія, абстрагування.
Метод причинно-наслідкового зв’язку, абстрактно-логічний та метод групування використовувалися для виділення об’єктів і елементів договірної політики, облікової політики, удосконалення порядку розрахунку, обліку, оподаткування та відшкодування збитків в процесі придбання майна;
історичний і логічний методи – при дослідженні теоретичних аспектів категорій та виявлення факторів, що впливають на механізм придбання майна.
Інформаційною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених, нормативні документи України й інших країн світу з бухгалтерського обліку, аудиту, господарського та цивільного права, матеріали науково- практичних конференцій, довідково-інформаційні видання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних положень і розробці практичних рекомендацій з удосконалення бухгалтерського обліку та аналізу розрахунків з постачальниками та підрядниками.
Отримані в ході дослідження науково-практичні результати мають важливе значення для подальшого розвитку й удосконалення бухгалтерського обліку і аналізу розрахунків з постачальниками та підрядниками.
Практичне значення результатів дослідження. Одержані результати спрямовані на підвищення рівня організації та ведення обліку розрахунків з постачальниками
і підрядниками.
Впровадження запропонованих рекомендацій дасть необхідний імпульс і сприятиме зростанню якості облікової інформації. Результати магістерської роботи можуть бути використані при веденні обліку та аналізу підприємствами України.
Апробація результатів магістерської роботи. Результати дипломної роботи представлено автором у доповіді на науковому семінарі кафедри аналізу та статистики ВНАУ на тему: «Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства в сучасних умовах господарювання» (30 жлвтня.2018 р., м. Вінниця, Вінницький НАУ).
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ З
ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ
1.1. Сутність, значення, форми розрахунків з постачальниками і
підрядниками
Розрахунки з постачальниками та підрядниками виникають внаслідок договірних відносин, що опосередковують процес придбання, відповідно детального аналізу потребує цей процес. Поняття ―придбання‖ значно ширше понять ―заготівля‖, ―постачання‖, оскільки для створення запасів цінностей підприємство має їх придбати.
На підприємстві здійснюються операції з постачання, які забезпечують діяльність оборотними засобами, необхідними для досягнення основної мети створення підприємства – одержання прибутку. Досить часто під процесом постачання розуміють поставку та заготівлю цінностей [20].
Відповідно ―поставка‖ означає передачу одним суб’єктом економічних відносин іншому на певних умовах товарно-матеріальних цінностей.
Постачання розглядається як процес передачі товарів одним суб’єктом господарювання іншому [34].
Терміни ―поставка‖ та ―постачання‖ вживаються переважно як синоніми. Поняття ―процес постачання‖ доцільно вживати, коли йдеться про підприємство-постачальника, який організовує цей процес і задовольняє потреби споживача. Під постачанням слід розуміти динамічний процес руху цінностей від однієї сторони іншій, ―поставка‖ відображає статику і стосується моменту часу, у який відбувається передача цінностей [20].
Термін ―заготівля‖ можна розглядати як процес, що полягає в забезпеченні безперервності діяльності суб’єкта господарювання через акумулювання засобів виробництва на складах. Підприємство самостійно досліджує фактори зовнішнього середовища, наявні на ринку ресурси, знаходить постачальників. Для того, щоб здійснювати будь-яку діяльність,
суб’єкт господарювання, насамперед, має здійснити ряд активних дій щодо налагодження зв’язків із зовнішнім середовищем із приводу руху цінностей – як надходження, так і їх вибуття. Налагодження таких зв’язків та їх надійне функціонування забезпечують підприємству успішну та прибуткову діяльність
[34].
Оскільки процес заготівлі передбачає формування запасів на майбутнє, він пов’язаний із нагромадженням активів. Разом із цим щодо необоротних засобів вживання такого терміна є недоцільним, оскільки виробниче підприємство не утримує, наприклад, основні засоби на складах із метою їх експлуатації через декілька років. Відповідно поняття заготівлі стосується оборотних активів – запасів, наявність яких має забезпечувати безперервність виробничого процесу [20].
Суб’єкт господарювання отримує необхідні засоби в результаті їх придбання чи обміну, що створює процес руху ресурсів. Звідси, придбання можна визначити як процес руху цінностей від підприємства-продавця до підприємства-покупця, що виконання договірних умов і задоволення потреб сторін економічних відносин [34].
Основне завдання процесу постачання полягає в забезпеченні потреб виробничого процесу в ресурсах – сировині, матеріалах, паливі, тарі, запасних частинах, малоцінних і швидкозношуваних предметах тощо. Таким чином, процес постачання предметів праці є важливою передумовою здійснення основної діяльності підприємства. Цей процес має відбуватися безперервно й рівномірно, оскільки надлишок або нестача цінностей негативно впливає на кінцевий результат господарської діяльності [4, с.408].
Процес постачання еволюціонував із точки зору зміни цільових показників та використання нових методів обслуговування покупців (табл.
1.1) [10, с.34].
Із даних табл. 1 простежується стрімкий розвиток процесу постачання та перетворення його з функції поставки, орієнтованої на виконання замовлень, на функцію здійснення стратегічної взаємодії у сфері постачання, що істотно
[34].
Оскільки процес заготівлі передбачає формування запасів на майбутнє, він пов’язаний із нагромадженням активів. Разом із цим щодо необоротних засобів вживання такого терміна є недоцільним, оскільки виробниче підприємство не утримує, наприклад, основні засоби на складах із метою їх експлуатації через декілька років. Відповідно поняття заготівлі стосується оборотних активів – запасів, наявність яких має забезпечувати безперервність виробничого процесу [20].
Суб’єкт господарювання отримує необхідні засоби в результаті їх придбання чи обміну, що створює процес руху ресурсів. Звідси, придбання можна визначити як процес руху цінностей від підприємства-продавця до підприємства-покупця, що виконання договірних умов і задоволення потреб сторін економічних відносин [34].
Основне завдання процесу постачання полягає в забезпеченні потреб виробничого процесу в ресурсах – сировині, матеріалах, паливі, тарі, запасних частинах, малоцінних і швидкозношуваних предметах тощо. Таким чином, процес постачання предметів праці є важливою передумовою здійснення основної діяльності підприємства. Цей процес має відбуватися безперервно й рівномірно, оскільки надлишок або нестача цінностей негативно впливає на кінцевий результат господарської діяльності [4, с.408].
Процес постачання еволюціонував із точки зору зміни цільових показників та використання нових методів обслуговування покупців (табл.
1.1) [10, с.34].
Із даних табл. 1 простежується стрімкий розвиток процесу постачання та перетворення його з функції поставки, орієнтованої на виконання замовлень, на функцію здійснення стратегічної взаємодії у сфері постачання, що істотно
впливає на успіх підприємницької діяльності й потребує використання відповідного інструментарію управління.
Таблиця 1.1
Етапи розвитку процесу постачання
Етапи
Цільові показники
Методи і концепції,
які використовуються
До 1975 р. – постачання, орієнтоване на виконання замовлень кількість і ціна дослідження ринку постачання; розміщення замовлень на матеріали
1975-1985 рр. –
інтегроване матеріально-технічне постачання витрати і якість маркетинг постачання; аналіз вартості і стандартизація;
―пошук глобальних джерел‖
1985-1995 рр. – управління постачанням загальні витрати на володіння вартістю; термін виведення продукту на ринок; гнучкість аутсорсинг і рішення ―виробляти або купувати‖; передчасне визначення обсягів закупівель у постачальників; ―точно у строк‖; логістика постачання
1995 р. – теперішній час – зовнішнє управління ресурсами вартість підприємства і спроможність до змін управління мережами і кооперативними об’єднаннями; створення команд, що діють спільно; управління постачальниками; електронне постачання
Постачання може здійснюватись із певними особливостями, що розкриваються у видах постачання (табл. 2) [5, с. 153].
У свою чергу, можна виділити фактори, що впливають на вибір постачальника:
1) умови платежу;
2) цінова конкурентоспроможність;
3) гарантійні строки;
4) географічне місце розташування;
5) ремонт і післяпродажне обслуговування;
6) відповідність продукції постачальника стандартам якості;
7) виробнича потужність та обсяги випуску продукції за останні роки;
8) можливість закупівель безпосередньо у виробників або оптовиків
[20].
Таблиця 1.1
Етапи розвитку процесу постачання
Етапи
Цільові показники
Методи і концепції,
які використовуються
До 1975 р. – постачання, орієнтоване на виконання замовлень кількість і ціна дослідження ринку постачання; розміщення замовлень на матеріали
1975-1985 рр. –
інтегроване матеріально-технічне постачання витрати і якість маркетинг постачання; аналіз вартості і стандартизація;
―пошук глобальних джерел‖
1985-1995 рр. – управління постачанням загальні витрати на володіння вартістю; термін виведення продукту на ринок; гнучкість аутсорсинг і рішення ―виробляти або купувати‖; передчасне визначення обсягів закупівель у постачальників; ―точно у строк‖; логістика постачання
1995 р. – теперішній час – зовнішнє управління ресурсами вартість підприємства і спроможність до змін управління мережами і кооперативними об’єднаннями; створення команд, що діють спільно; управління постачальниками; електронне постачання
Постачання може здійснюватись із певними особливостями, що розкриваються у видах постачання (табл. 2) [5, с. 153].
У свою чергу, можна виділити фактори, що впливають на вибір постачальника:
1) умови платежу;
2) цінова конкурентоспроможність;
3) гарантійні строки;
4) географічне місце розташування;
5) ремонт і післяпродажне обслуговування;
6) відповідність продукції постачальника стандартам якості;
7) виробнича потужність та обсяги випуску продукції за останні роки;
8) можливість закупівель безпосередньо у виробників або оптовиків
[20].
Таблиця 1.2
Види постачання
Види
Характеристика
Поставка
Особливий вид купівлі-продажу: оплачувана передача товарів продавцем (постачальником) покупцеві (замовникові)
Поставка відфактурована
Поставка, що є наслідком реально здійсненої угоди, за якою виписано та подано покупцеві товарний документ (рахунок із переліком, відправленого товару чи наданих послуг із зазначенням
їх вартості, дати виписування, назви й адреси продавця і покупця,
іншими даними)
Поставка негайна
Умова угоди купівлі-продажу, за якою куплений товар передають покупцеві безпосередньо після укладання угоди
Поставка невідфакту- рована
Надходження матеріальних цінностей на підприємство (до організації, установи) без рахунків постачальників,
їх оприбутковують за актами приймання. Після надходження документів постачальників записи сторнують і показують фактичну вартість поставки
Постачання складське
Форма матеріально-технічного постачання, за якої надходження продукції від підприємства-виробника до підприємства-споживача здійснюється через бази та склади постачально-збутових організацій. Складське постачання зумовлює для підприємства- споживача додаткові витрати, пов’язані з переробкою та зберіганням товарів на складах
Постачання транзитне
Форма матеріально-технічного постачання, за якої підприємство- виробник здійснює поставки безпосередньо підприємству- споживачеві, не використовуючи баз та складів постачально- збутових організацій.
Рішення з постачання приймаються в умовах, коли змінюються як зовнішні фактори господарювання (економічні, політичні, соціальні, культурні, технічні, законодавчі, юридичні, ринок, кон’юнктура, пропозиція), так і внутрішні (план постачання і завдання, зв’язки підприємства, відділами, зміна асортименту), що породжує наявність проблеми й обмеження.
Узагальнена схема
інструментів взаємодії підприємства
і постачальника наведена на рис. 1.1 [86, с. 277-278].
До складу основних інструментів взаємодії постачальників та підприємств входять:
політика зі складання програми постачання: розподіл об’єктів постачання за видами, властивостями та якостями;
створення стратегії пошуку джерел: використовуючи такі змінні
показники, як: постачальник (безконкурентний, або монопольний, єдиний, два постачальники, декілька постачальників); строк поставок (зі складу відповідно до попиту, ―точно у строк‖); суб’єкт постачання (один, декілька) і масштаб постачання (локальне, глобальне), відділ постачання розробляє власну стратегію пошуку джерел;
1
Політика зі складання програми постачання
2
Створення стратегії пошуку джерел постачання
3
Цінова політика і політика у сфері договірних відносин
4
Політика у сфері комунікацій
5
Організаційна структура відділу постачання
6
Структура управління відносинами з постачальниками
Об’єкт
постачання
(що
купувати?)
Ринок
постачання (де
купувати?)
Постачальник
(у кого
купувати?)
Рис. 1.1. Інструменти взаємодії підприємств у сфері постачання
цінова політика та політика у сфері договірних відносин: готовність постачальників та клієнтів обмінюватися товарами визначається ціною, кількістю, якістю й договірними умовами. Відділ постачання створює між суб’єктами господарських відносин такі взаємозв’язки, які дозволяють оптимально використовувати можливості, надані ринком;
політика у сфері комунікацій: відділ постачання має забезпечувати отримання інформації й передавати її далі. Отже, відділ постачання володіє зовнішньою та внутрішньою інформацією, стежить за контактами із
1
Політика зі складання програми постачання
2
Створення стратегії пошуку джерел постачання
3
Цінова політика і політика у сфері договірних відносин
4
Політика у сфері комунікацій
5
Організаційна структура відділу постачання
6
Структура управління відносинами з постачальниками
Об’єкт
постачання
(що
купувати?)
Ринок
постачання (де
купувати?)
Постачальник
(у кого
купувати?)
Рис. 1.1. Інструменти взаємодії підприємств у сфері постачання
цінова політика та політика у сфері договірних відносин: готовність постачальників та клієнтів обмінюватися товарами визначається ціною, кількістю, якістю й договірними умовами. Відділ постачання створює між суб’єктами господарських відносин такі взаємозв’язки, які дозволяють оптимально використовувати можливості, надані ринком;
політика у сфері комунікацій: відділ постачання має забезпечувати отримання інформації й передавати її далі. Отже, відділ постачання володіє зовнішньою та внутрішньою інформацією, стежить за контактами із
клієнтами, створенням іміджу й постачальницькою рекламою. Він бере активну участь у дослідженні ринку постачання;
організаційна структура відділу постачання, що безпосередньо впливає на: якість інформаційних потоків між підприємством і ринком постачання;
управління внутрішніми взаємовідносинами відділу постачання з такими підрозділами підприємства, як відділ науково-дослідних і конструкторських розробок, виробничими підрозділами, відділом маркетингу;
можливість реагувати на обсяги попиту; реалізацію переваг консолідації;
структура управління відносинами з постачальниками: зі зростанням значення і стратегічних завдань постачання на перший план висуваються постачальники й управління відносин із ними. Організація та управління відносинами з постачальниками ґрунтуються на цілому ряді стратегічних дій
(розробці політики відносин із постачальниками, маркетинг зі зворотним зв’язком, концепції впливу на постачальників, маркетинг партнерських відносин із постачальниками).
організаційна структура відділу постачання, що безпосередньо впливає на: якість інформаційних потоків між підприємством і ринком постачання;
управління внутрішніми взаємовідносинами відділу постачання з такими підрозділами підприємства, як відділ науково-дослідних і конструкторських розробок, виробничими підрозділами, відділом маркетингу;
можливість реагувати на обсяги попиту; реалізацію переваг консолідації;
структура управління відносинами з постачальниками: зі зростанням значення і стратегічних завдань постачання на перший план висуваються постачальники й управління відносин із ними. Організація та управління відносинами з постачальниками ґрунтуються на цілому ряді стратегічних дій
(розробці політики відносин із постачальниками, маркетинг зі зворотним зв’язком, концепції впливу на постачальників, маркетинг партнерських відносин із постачальниками).
1 2 3 4 5 6 7 8 9