Ім'я файлу: Винаходи що змінили світ.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 977кб.
Дата: 29.09.2022
скачати
Пов'язані файли:
жива і мертва вода.docx
Розширення: pptx
Розмір: 977кб.
Дата: 29.09.2022
скачати
Пов'язані файли:
жива і мертва вода.docx
Винаходи що змінили світ
Виконав студент групи
1-ІПЗ-21 Захаревич Дмитро
Першим комп'ютером в історії вважається машина для підрахунків Блеза Паскаля, винайдена 1642 року. Це був перший примітивний калькулятор, який допомагав складати та віднімати. Придуманий Паскалем "комп'ютер" назвали "Паскаліна".
Винахід Паскаля отримав вдосконалення 1671 року. Німецький математик Густав Лейбніц винайшов арифмометр, який виконував не дві, а чотири дії.
Епоху цих первісних і древніх комп'ютерів переривають перші ЕОМ, створення яких почалося з 30-х років. Це були громіздкі, незручні у використанні, але прогресивні для свого часу, комп'ютери.
Комп’ютер
В 60-х роках було винайдено транзистор — перший напівпровідник, що замінив електронну лампу. Тепер габарити комп'ютерів значно зменшилися, а їх пам'ять становила кілька десятків тисяч слів. Винахід транзистора посприяв сплеску в розвитку комп'ютерів.
У 70-ті роки комп'ютер, нарешті, став персональним і доступним. Це стало можливим, бо в 1972 році був створений 8-розрядний мікропроцесор, який використали в комп'ютерах.
З кінця 60-х і до кінця 70-х історія створення комп'ютера належить епосі інтегральних схем. Тоді комп'ютер наблизився до того ПК, який ми маємо сьогодні. У другій половині 70-х років створення комп'ютера, який був доступним кожному, перестало бути проблемою. Два студенти — Стівен Джобс і Стів Возняк, створили в гаражі "Клуб саморобних комп'ютерів", який пізніше перетвориться в корпорацію "Apple Computer". Це був перший комп'ютер, націлений на простих покупців. ПК не треба було збирати самому, він продавався готовим до використання. Ідея персонального комп'ютера стала дуже успішною, а товар популярним.
Телефон - унікальний винахід у завдання якого входить передача звуку на відстані. Історія телефону йде в давню давнину. Збереглися відомості що в 968 році один китайський винахідник створив апарат за назвою Сумсеін який передавав звук через труби. Ще в стародавності використовували так званий мотузковий телефон. Між двома діафрагмами простягали мотузку й можна було розмовляти на невеликих відстанях. У цьому випадку звук передавався з одного кінця на іншій за рахунок вібрацій мотузки.
Першим хто вжив слово телефон був Шарль Бурсель, в 1854 році він опублікував дисертацію в якій описав принцип дії телефону, але до практичного застосування справа не дійшла.
Перший пристрій який міг передавати музичні тони (не голос, лише тон) винайшов в 1861 році німецький фізик Йоганн Пилип Рейс. Даний пристрій він назвав Telephon.
Але це були примітивні телефони які передавали звук за допомогою коливань. Історія телефону який передає звук завдяки електриці починається із другої половини XIX століття.
Телефон
Перший у світі телефон призначений для передачі мовлення винайшов Олександр Белл. 14 лютого 1876 року він подав заявку в патентне бюро на свій винахід. У цей же день у Чикаго, тільки двома годинниками пізніше аналогічну заявку подав Э. Грій яки теж брав участь у конкурсі на рішення проблеми ущільнення телеграфних ланцюгів. Але тому що Олександр Белл подав заявку перший, він і одержав патент на свій винахід. Тому першою людиною хто винайшов і телефон є Олександр Белл.
У телефоні Олександр Белла було багато недоліків. Трубка служила як для передачі так і для прийому розмови, операції здійснювалися по черзі, у телефоні не було дзвінка, виклик відбувався через трубку за допомогою свистка, дальність зв'язку була не великою, дальність дії лінії не перевищувала 500 метрів.
Великий внесок у розвиток телефонного зв'язку вніс Томас Едісон, в 1877-78 роках він винайшов вугільний мікрофон з вугільним порошком. Його винахід проробив аж до 1980 року, а в деяких місцях зберігся й зараз. Але незважаючи на недоліки, цей телефон був революційним відкриттям і дав сильний поштовх розвитку телефонного зв'язку.
Перша телефонна станція була побудована в місті Нью-Хейвен (США) в 1978 році. Наступна телефонна станція з'явилася в Парижі (1879 рік), а в 1881 році у Москві, Петербурзі, Одесі, Берліні, Ризі й Варшаві. Завдяки цим станціям, перші провідні телефонні апарати змогли з'єднається з один одним і виконувати свою основну функцію - передавати людську розмову на досить великі відстані. Перші телефонні станції були ручні, для того щоб з'єднати два телефони на станції була телефоністка яка здійснювала з'єднання.
Але в 1879 році троє американських винахідників М. Д. Кеннеді , Т. Е. Кеннеді й Т. І. Мак-Тань винайшли автоматичний комутатор, що здійснював з'єднання телефонів за допомогою набору номера. Із цього моменту був даний поштовх розвитку номерних телефонів.
Наприкінці XIX і початку XX в усьому світі почався телефонний бум, йшло велике будівництво телефонних станцій і міжміських ліній. На початок 1910 року в усьому світі було більше ніж 10 000 телефонних станцій які обслуговували більше 10 мільйонів телефонів. На сьогоднішній день розвиток телефонного зв'язку досяг своїх висот. Практично кожна людина у світі має телефон. Телефони забезпечують зв'язок по всьому світу, дозволяють людям говорити на відстані. А ще 150 років тому телефонний зв'язок був мрією багатьох винахідників і ентузіастів.
Інтернет - невід'ємна частина існування людства. Напевно, не знайдеться жодної людини, котра б не знала, що це таке. Інтернет є глобальною мережею, яка об'єднує величезну кількість комп'ютерів, сполучених для спільного використання ресурсів і обміну інформацією. Він складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.
Інтернет
Мережа Інтернет виникла близько 30 років тому для допомоги дослідникам і викладачам, щоб надати їм швидші і ефективніші засоби обміну даними. Проте у міру розвитку цієї мережі з'явилися і інші аспекти вживання Інтернету. В даний час первинна мета вже не є основною.
У 1957 році був запущений штучний супутник Землі СРСР. Після цієї події США задумалося про необхідність створення якісної системи трансляції інформації. Початок створення Інтернету відноситься до 1969 року, коли Міністерство оборони США створило Бюро Передових Досліджень. Це бюро розробило комунікаційну мережу, яка не страждала б в результаті військових дій, тобто можна було б отримувати повідомлення навіть в разі руйнування частини мережіТака мережа була створена і названа ARPANET.
Перший сервер ARPANET було встановлено 1 вересня 1969 року у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі. Комп'ютер "Honeywell 516" мав 12 кілобайт оперативної пам'яті.
До 1971 року була розроблена перша програма для відправки електронної пошти мережею, котра відразу стала дуже популярною.
У 1973 році до мережі через трансатлантичний кабель були підключені перші іноземні організації з Великої Британії та Норвегії — мережа стала міжнародною.
У 1970-х роках мережа загалом використовувалась для пересилки електронної пошти, тоді ж з'явилися перші списки поштових розсилок, групи новин та дошки оголошень. Але в ті часи мережа ще не могла легко взаємодіяти з іншими мережами, котрі були побудовані на інших технічних стандартах.
До кінця 1970-х років почали активно розвиватись протоколи передачі даних, що були стандартизовані у 1982–1983 роках.
У 1972 році у Вашингтонові пройшла перша Міжнародна конференція комп'ютерних комунікацій. У конференції брали участь вчені з 10 країн. Учасникам конференції вперше в історії продемонстрували мережу ARPANET, вона перестала бути секретною розробкою.
У 1983 році мережа ARPANET була розділена на дві різні системи, названі ARPANET і MILNET. Мережа MILNET була призначена для виконання військових завдань, а ARPANET - цивільних. Об'єднання цих двох мереж стали називати Інтернет. Одночасно почали створюватися і інші глобальні мережі: BITNET, CSNET і тому подібне Первинно це були абсолютно незалежні і незв'язані мережі, але через деякий час їх підключили до Інтернету в цілях полегшення обміну інформацією.
Так як популярність мережі росла, багато хто зрозумів, що даний проект буде дуже прибутковим. Тому у ARPANET в 1984 з’явився конкурент — мережа NSFNet. Національний науковий фонд США створив дану мережу, яка володіла більш високою пропускною здатністю. Більш того, вона включала відомі в ті часи менш значні за розміром мережі (Bitnet, Usenet). Популярність конкурентної мережі почала зростати з величезною швидкістю. До неї почали підключатися все більше і більше людей.
І вже 1990 року мережа ARPANET припинила своє існування, програвши конкуренцію NSFNet. Тоді ж було зафіксовано перше підключення до Інтернету телефонною лінією.
Так як мережа ARPANET перестала існувати, на її місці виник Інтернет. Він уможливив вільний обмін інформацією, незважаючи на відстані і державні межі. Проте, спочатку його ресурси були доступні лише за допомогою програмного забезпечення, орієнтованого виключно на пересилку файлів і неформатованого тексту.
Саме тому фізики Тім Бернерс-Лі і Роберт Кайо із Женевського ЦЕРНа вирішили розробити інфраструктуру, що дозволить обмінюватися результатами досліджень через Інтернет у вигляді звичного відформатованого й ілюстрованого тексту, що включає посилання на інші публікації. Так було започатковано World Wide Web (WWW) - Всесвітню інформаційну павутину, яка на сучасному етапі охопила своїми мережами практично весь комп'ютерний світ і зробила Інтернет доступним і привабливим для мільйонів користувачів.
Тімоті Бернерс-Лі, першовідкривач Всесвітньої павутини, основоположник мови HTML, народився 1955 року в Лондоні в сім'ї математиків, які свого часу працювали над одним із перших повністю електронних комп'ютерів "Manchester Mark I". Це визначило його подальші інтереси - по закінченні Оксфорда Тім працював програмістом у кількох компаніях, а в 1979 році став консультантом з програмного забезпечення в Європейській лабораторії з ядерних досліджень. У кінці 1997 року мережа Інтернет об'єднала 160 тисяч глобальних мереж із 235 країн світу. Кількість Інтернет-серверів досягла 19,5 мільйонів, з них 1,27 мільйона WEB-серверів; кількість клієнтських комп'ютерів, що підключаються до Інтернет через телефонні лінії взагалі не піддається підрахунку. У 1998 році Папа Римський Іоанн Павло II заснував Міжнародний день інтернету, який щорічно святкується 4 квітня, в Україні з 2001 року "День Інтернету" відмічається щорічно 14 грудня.