використання та застосування нормативно-правових актів в україні, які гарантують статеву рівність. це стосується не тільки нашої держави, але й інших країн світу, не дивлячись на те, що вони більш просунулися у цьому питанні. Зневажливе ставлення до природних відмінностей між чолові- ком та жінкою руйнує людське життя. За своєю природою жінка створена для виконання соціальної ролі, яку ніхто крім неї, не може виконати, – ма- теринської. проте, виконання цієї ролі ніяк не повинно ущемляти її інші права, зокрема, права на лідерську роль у будь-якій сфері соціальної ді- яльності. проте не слід забувати про проблеми чоловіків». (кормич л.і. гендерний вимір державної соціальної політики в україні / л.і. кормич, е. а. гансова // актуальні проблеми політики : збірник наукових праць / гол. ред. с. в. ківалов; відп. за вип. л.і. кормич. – одеса : пп «Фенікс». – 2005. – № 25. – с. 15).
таким чином подальший економічний, політичний, соціальний та культурний розвиток україни, залежить від розуміння того, що гендер стає невід’ємною складовою сучасного суспільства.
руженко л. М.
Національнийуніверситет«Одеськаюридичнаакадемія»,аспіранткафедрисоціальнихтеорій
гроМаДська ДУМка як чинник розВиткУ ДерЖаВи
політичні процеси в україні зумовили необхідність структуриза- ції інститутів демократії. сучасна демократія функціонує переважно у формі представницької демократії, тому розвиток саме її інституцій є невід’ємною складовою політичного процесу в перехідних суспільствах. розбудова незалежної держави на початковому етапі становлення усклад- нювалася відсутністю відповідної законодавчої бази, перш за все неструк- турованістю інституту президентства, виборів та процедури формування законодавчого органу влади. Безумовно, виникнення нових інститутів влади та їх функціонування передбачає не лише легалізацію їх діяльності а й легітимізацію.
легітимізація діяльності владної еліти здійснюється через проце- дуру виборів. важливим фактором, що впливає на результат виборів є громадська думка, яка впливає на формування електоральних настроїв в суспільстві. тому актуальним у сучасній політичній науці є дослідження впливу громадської думки на процес прийняття політичного рішення та його реалізацію. (а. колодій «основи демократії»//навчальний посібник//.
– 2004 р. с.21-59)
громадська думка – це значущі в межах певної соціальної спільноти судження його представників, які, з одного боку, легітимізують політи- ко – владні практики в суспільстві, а з іншого – інтегрують цю волю, ви-
250
ступаючи нормативним чинником індивідуальної поведінки громадян. її можна розглядати як специфічний прояв суспільної свідомості, явне або латентне ставлення великих соціальних груп та спільнот до соціальної, політичної, економічної реальності. вона виражається в усних та письмо- вих оцінках та характеристиках актуальних проблем політики, відомих особистостей, державних діячів.
громадська думка, як публічно виражений стан суспільної свідомос- ті активно впливає на функціонування політичних інститутів, суспільства в цілому. можливість гласного, публічного висловлювання населення з актуальних проблем громадського та політичного життя і вплив цієї по- зиції на розвиток суспільно-політичних стосунків відбиває сутність гро- мадської думки та дозволяє розглядати її в якості особливого соціально- політичного інституту. у сучасному суспільстві сформувався та стабільно функціонує особливий механізм реагування на соціально значимі пробле- ми шляхом висловлювання громадської позиції. така реакція населення має не випадковий, спорадичний характер, а є постійно діючим фактором суспільного життя.
громадська думка – це такий стан суспільної свідомості, який вира- жається публічно і впливає на функціонування суспільства, його політич- ної системи. саме можливість голосно, і публічно висловитися, з приводу проблемних питань суспільного життя та вплив цієї висловленої думки на розвиток суспільно-політичних відносин відображає суть громадської думки як особливого соціального інституту.
структура громадської думки включає три компоненти: раціо- нальний, емоційний і вольовий. раціональний (пізнавальний, інтелек- туальний) компонент – це знання людей про події, явища, факти, які є об’єктом суспільної уваги. він багато в чому залежить від рівня освіче- ності, інформованості суб’єкта. емоційний компонент тісно пов’язаний з раціональним. це настрої, почуття, що утворюються з приводу об’єкта громадської думки. За співвідношенням раціонального та емоційного компонентів в громадській думці можна говорити про можливість ма- ніпуляції. переважання емоційної складової робить громадську думку більш доступною для психологічного тиску. результатом взаємодії цих двох компонентів (відносяться до духовної частини феномена) є соціальна оцінка. але громадська думка не тільки оцінка, а й практична діяльність по задоволенню потреб та інтересів. тому третьою складовою є вольовий компонент, тобто певні дії суб’єктів громадської думки. всі ці компоненти взаємопов’язані і доповнюють один одного, наділяючи громадську думку якістю специфічної духовно практичної цілісності.
ознаки громадянської думки можна охарактеризувати наступним чином:
251
це не сума окремих думок, своєрідне концентроване вираження колективного розуму суспільства, класу і т. д.;
це постійний прояв стійких інтересів;
це специфічне оціночне судження;
громадська думка не зводиться тільки до раціональних суджень або оцінок, а являє собою єдність раціонального, емоційного та чуттєвого чинників;
вона є соціальним інститутом, який виконує різноманітні функції (контролюючу, критичну, оціночну, нормотворчу, директивну та ін..)(по- пов Д. г. прогнозування поведінки людей шляхом впливу на громадську думку/ попов Д. г.//Юридична психологія. – 2009. – № 3. – с.29-33.) Для громадської думки характерний стан «плинності»; нестабільність є її го- ловною основоположною характеристикою. громадська думка перетвори- лася в ефективний інструмент досягнення цілі. За допомогою інформації, яка доводиться по засобам комунікації здійснюється вплив на свідомість і психіку людей. сучасні технології інформаційного впливу дозволяють дезорієнтувати людини в подіях, що відбуваються, управляти його пове- дінкою і вчинками непомітно для нього самого. вони дозволяють керувати не тільки окремими особистостями, але і соціальними групами (формаль- ними і неформальними), державними інститутами і цілими державами. використання Змі для політичного маніпулювання сьогодні становить найбільшу небезпеку для громадян і демократичного державного ладу. (Благовещенский н. Ю. структура громадськоїполітичної свідомості / Бла- говещенский н. Ю.// суспільні науки сучасність. – 2005. – № 2. – с.40-58)
отже, громадська думка виступає важливим чинником розвитку держави та її інститутів тому що визначається як стан суспільної сві- домості, вираженої в думках, рекомендаціях, вимогах щодо діяльнос- ті влади. громадська думка, як правило, є усвідомленням населенням соціально-економічних проблем життя які необхідно вирішувати. іно- ді вона виникає в результаті вислову думок з найгостріших соціальних або економічних проблемах. вона може підтримувати або засуджувати соціально-економічні заходи, що проводяться.
громадська думка формується не лише на підставі життєвого досві- ду, але може складатися під цілеспрямованою дією на населення різних організацій, установ, політичних партій. Значення громадської думки ви- значається соціальною структурою держави, рівнем розвитку економіки, політичної і загальної культури населення. громадська думка є ефектив- ним інструментом проведення соціальної політики. при формуванні гро- мадської думки необхідно враховувати інтереси як суспільства в цілому, так і інтереси окремих класів, соціальних, демографічних груп, трудових колективів і окремих осіб.