Використання інноваційних технологій
За методикою М.О.Зайцева
Актуальність інноваційних технологій
за методикою М.О.Зайцева
«Читання- це віконце,через яке діти бачать і
пізнають світ і самих себе»
(В.О.Сухомлинський)
В наш час в усіх сферах суспільного життя відбуваються інноваційні процеси. Ми стаємо свідками того, що освіта — це вже не тільки навчання, виховання та поширення знань, але й певний засіб інтеграції у світову культуру, засіб гуманізації людських відносин.
На зміну авторитарній педагогіці прийшли принципи демократичності, толерантності, індивідуалізації освіти, особистісного підходу до кожної дитини — дитиноцентризму. Саме на ці принципи спирається методика М.О.Зайцева.
Ця методика з’явилась у 1988 р. Її автором є відомий російський філолог М.О.Зайцев (м. Санкт-Петербург), праці якого широко відомі вРосії та за її межами (вУкраїні, Білорусі, Узбекистані, Молдові, СШАтощо). М.О.Зайцев використовує педагогічний досвід Л.М.Толстого, який називав спосіб навчання дітей читанню за складами (саме це і покладено в основу методики М.О.Зайцева) народним.
У навчанні дітей молодшого віку велику роль грає зміна діяльності, тому, спостерігаючи за реакцією дітей, я намагалася урізноманітнити форми і методи роботи. Зазвичай я поділяю заняття на чотири блоки. Близько десяти хвилин відводиться на роботу з кубиками. Приблизно стільки ж на роботу з таблицями. Музичний блок займає близько 15 хвилин, а час, що залишився миприсвячуємо роботі зі складовими картинками. Залежно від ступеня сприйняття інформації дітьми, якийсь блок займав більше часу роботи, якийсь менше. Тим не менш, один вид діяльності завжди плавно переходив у інший.
Початок занять - робота з кубиками, де на першому етапі дітям потрібно відрізнити великі кубики від маленьких, залізні від дерев'яних і золотих з подальшим їх проспівуванням.
Ставимо на полицю великою золотою кубик А - це головний лицар - господар замку. Потім будуємо замок (всі кубики з А в кілька поверхів) і читаємо імена лицарів, що оселилися на кожному поверсі замку. Ця гра незмінно подобається дітям.
Аналогічно будуємо будинок, готель, будиночки для тварин і птахів з великих і маленьких кубиків. Трохи пізніше проводимо гру братики-сестрички та інші. Додатково в ході гри я використовую предмети, що викликають у дітей інтерес і бажання: як приз за правильно виконане завдання потримати їх у руках (світиться брелок, блискуча указка - чарівна паличка і т.д.)
Ще, наприклад, гра «Допоможи конячці дістатися додому». До будинку конячки вибудовуємо доріжку з кубиків (всі кубики з У - БУ, ВУ, ЛУ і т.д). Конячка може переступити до наступного кубику тільки при правильному прочитанні складу. У цьому випадку загоряється вогник на брелку.
Уроботі з таблицями використовуємо мнемонічні прийоми. Оскільки дітям буває утомливо прочитувати або просто проспівувати склади, ми асоціюємо склади у великих квадратах зі старшими братиками, а в маленьких - з молодшими сестричками (ті ж братики-сестрички, тільки в таблицях), які вийшли кататися з гірки на санчатах (залізні склади) і на лижах (дерев'яні склади). Все це обігрується. Спочатку братики з'їжджають з гори (ЛУ, ЛО, ЛА, ЛЕ, ли, Л), потім сестрички (ЛЮ, ЛЕ, ЛЯ, ЛЕ, ЛІ, ЛЬ). На наступному занятті та ж гра, але їдуть парами (ЛЮЛЕ, ЛЯЛІ, ЛІЛЬ). Далі придумуємо нові ігри, деякі, особливо вподобані, повторюємо.
Діти не тільки люблять дізнаватися про все нове, а й люблять повторювати те, що їм вже знайоме, те, що хоч якось послужило джерелом радості.
Від роботи з таблицями переходимо до музичної частини заняття. Незважаючи на те, що музика, спів, рух супроводжують все заняття, цю частину заняття я називаю музичної. На неї відводиться 15-20 хвилин в залежності від настрою дітей та попереднього ходу заняття. Усі види діяльності в цій частині заняття також засновані на дії: співаємо пісню, крокуємо, ляскаємо метричні частки, показуємо мелодію пісні по драбинці (з кубиків). Виконуючи музичні рухи під музику, освоюємо різні поняття музичної грамоти: тривалості звуку, сильні і слабкі частки, музичні розміри. За допомогою руху відгадуємо музичні загадки (показати рухом що звучить у розмірі 2/4 - полька, 3/4 - вальс, 4/4 - марш), що надалі допомагає при виконанні в ритмі вальсу, польки, марша. Співаємо прості пісеньки-поспівки на одному, двох, трьох, чотирьох, п'яти звуках, показуючи їх по драбинці і ручними знаками. Потім розучуємо пісеньку і прописуємо імена героїв за таблицею або кубиками. Сподобалися пісні – обіграємоїх.
На прикінці заняття працюємо зі складовими картинками. Знаючи вже музичні терміни, читаємо ударні, виділені склади на форте - голосно, решта на піано - тихо. При цьому добре концентрується увага дітей. Через 5-6 занять найактивніші діти починають читати. Частина дітей входять в читання через 2-3 місяці.
Таблиця 1. Компетентнісний підхід на початковому етапі навчання читання
| № п/п | Складові компетентнісного підходу | Характеристика зазначених складових |
| 1 | Наукові визначення компетентності | Компетентність – сукупність знань і вмінь, необхідних дляефективної професійної діяльності, вміння аналізувати, передбачати наслідки діяльності, використовувати |
| 2 | Навчальна компетентність як складова ключових (життєвих) компетентностей | Процес оволодіння знаннями і вміння їх використовувати у змінюваних ситуаціях є основним критерієм навчальної компетентності. |
| 3 | Провідний фактор успішного навчання | Організаційні навички і вміння, які забезпечують швидке включення дітей у навчання: Здатність діяти цілеспрямовано Оріентування в часі Здатність обдумувати послідовність і способи виконання завдань |
| 4 | Початковий етап формування навчальної компетентності в період навчання читання (з використанням елементів методики Зайцева М.О.) | Особливості організації роботи Елементи підготовчої роботи вихователя добір раціональних шляхів знайомства дитини з новими об’єктами (теоретичними, практичними) формування вміння дитини організовувати: своє робоче місце; орієнтуватися в часі та берегти його; планувати свої дії; доводити свою роботу до кінця. Формування практичних навичок роботи: з таблицями; кубиками; абеткою; аудіоматеріалом, тощо… |
| 5 | Шляхи формування навчальної компетентності дошкільнят в процесі навчання читання | Запобігання можливим помилкам під час формування вмінь та навичок; ускладнення низки завдань у певній послідовності; створення умов для розуміння дітьми мети й об’єктів роботи; формування первинних навичок контролю та самоконтролю; пропедевтика труднощів у процесі виконання самостійної роботи; планування й впровадження спеціальних ускладнень у тренувальні вправи з метою підвищення гостроти уваги, уникненню штампа дій. |
| 6 | Елементи практичного застосування | Алгоритм порівняння: уважно розглянути проблеми; виявлення ознаки кожного предмета; зіставлення відповідних (знайти однакові, подібні, відмінні); узагальнення результатів порівняння. |
| 7 | Відповідність сучасним вимогам | Впровадження компетентністного підходу початкового етапу навчання є одним з ефективних інструментаріїв реалізації завдань національної доктрини розвитку освіти. |
На мою думку, впровадження методики М.О. Зайцева сприяє оптимізації процесу навчання читання дошкільників. Саме вона створює умови для розвитку й самореалізації особистості, збереження і поліпшення її психоемоційного стану у процесі навчання, бо побудована ця методика на корінних засадах «нервової організації» та часовому розташуванні психічних актів у свідомості, пояснюється розподіленням моментів сприяття на окремі ланцюжки шляхом рухомих реакцій.
Працюючи з дітьми, із задоволенням навчаю їх читання, а діти, в свою чергу, навчаються читати з великим захопленням. Хочу передати надбання, зібраного методичного досвіду колегам.
Таблиця 2. Теоретичні засади досвіду
| № п/п | Структурні елементи | Зміст |
| 1 | Національна доктрина розвитку освіти про пріоритетні напрямки розвитку освіти. | Вважаю, що впровадження елементів методики М.О. Зайцева сприяє формуванню загально – людських цінностей, підвищенню якості початкової освіти. Розробка і проведення занять українською мовою створює умови для розширення україномовного простору. |
| 2 | Концептуальні засади технологій раннього навчання М.Зайцева | Комплекс оригінальних методичних прийомів, технологій М.О. Зайцева базується на відкриттях і теоретичних узагальненнях про психічні особливості розвитку людини, російських учених – фізіологів Івана Сеченова (1829 – 1905); Івана Павлова (1849 – 1936); Олексія Ухтомського (1875 – 1942); неврополога, психіатра, психолога Володимира Бехтерєва (1857 – 1927); психолога Олексія Леонтьєва (1903 – 1979). |
| 3 | Принципові положення технології | Одночасний розвиток мовлення дітей з навчанням їх читання розглядається не як умова «прискореного розвитку», а як процес оволодіння новою мовною реальністю – письмовим мовленням. |
| 4 | Оздоровчі фактори. | Ритмізація діяльності, що виявляється під час навчання грамоти у ритмічних звукових подразненнях, у дозованих за певним правилом моторно – емоційних акцентах, у ритмічних рухах кисті дитини. Формування правильної постави Висока загальна рухова активність Робота над фіксацією погляду |
| 5 | Результативність. | Формування ключових компетентностей з читання. Діти навчаються читати правильно і з задоволенням. Психологічний комфорт дітей, готовність до подальшого навчання. |
Мотивація, методи та особливості технології
навчання читання дошкільного віку
Василь Сухомлинський писав, що «читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе».
У світовій практиці читання вважається головною формою засвоєння найрізноманітнішої, змістової та емоційної інформації, особливим засобом розумового і духовного розвитку особливості. Читання активно впливає на мовний, естетичний розвиток дитини, залучає її до читання книжок. Уміти читати – означає оволодіти технікою читання, усвідомлено сприймати те, що читаєш, орієнтуватися в художній, науково пізнавальній і довідковій літературі. Уміння читати – це наявність інтересу до читання, до книг, як джерела пізнання.
Та навчитися по-справжньому добре читати непросто. Необхідно створити для дитини сприятливі умови, забезпечити кваліфіковане керівництво навчанням, основою якого є знання особливостей процесу читання, володіння ефективними методами й прийомами.
Таблиця 3. Концептуальні засади ефективних технологій читання з використанням кубиків М.О. Зайцева
| № п/п | Елементи технології | Характеристика елементів технології |
| 1 | Методи навчання | наочні (демонстрація); словесні; практичні (індивідуальні та групові ігри та вправи); репродуктивні; проблемні. |
| 2 | Роль педагога | Педагог починає навчання без словесних настанов, відразу залучаючи дітей до діяльності, пов’язаної з об’єктом, що вивчається. Внутрішньо він готовий до інтелектуальної і фізичної та напруженої праці, володіє необхідними для розвитку дитини методичними рішеннями, засновуючи її пізнавальну діяльність на грі. |
| Педагог відбудовує навчальний процес на засадах природо відповідного розвитку дитини, через відношення і діяльність,всебічно активізуючи пізнавальний потенціал дитячого мозку. | ||
| 3 | Особли-вості технології | максимальна наочність у навчанні;нескладні дидактичні посібники; звільнення дитини від регламентованої поведінки; ритмізація діяльності (ритмічні звукові подразнення, ритмічні рухи кисті дитини); навчальна діяльність дітей насичена цікавими ігровими ситуаціями з елементами змагання; одночасний розвиток мовлення дітей з навчанням їх читання; шлях до читання через письмо (від письма кубиками до читання); складовий принцип навчання читання, відмова від фонемного принципу; поєднання навчання зі співом (запам’ятовування складів у формі коротких складових пісеньок, які використовують як фонетичну розминку і супроводжують рухами); використання всіх видів пам’яті: звукової, моторної, зорової, кін естетичної (просторово-рухової); нормалізація та активізація всіх функціональних систем організму дитини завдяки стійким позитивним емоціям; навчання дистанцийоване від вербально-логічного спрямування; формування правильної постави, висока загальна рухова активність (не обов’язкове сидіння за столами). |
Спираючись на теоретико-практичний опис досвіду, пропоную наступний порядок дій під час навчання читання:
Алгоритм процесу навчання читання
Поетапність формування ключових компетентностей з читання
Курс навчання читання за методикою М.О. Зайцева, зміст і сутність яких пропоную розглянути у таблиці:
| № п\п | Етап | Об’єкт уваги | Примітка |
| 1. | Ознайом-лення з кубиками і таблицями, вивчення слайдів | Знайомство з кубиками. Показ наповнювачів. Проспівування складів і літер. Проспівування складів за таблицею. Ігри з кубиками. | Вживання термінології: «золоті» кубики – для голосних «залізні» й «дерев’яні» (великі й маленькі) – для приголосних та їх сполучень з голосними, з м’якими знаком та апострофом. |
| 2. | Читання окремих слів | Читання слів, що називають предмети. Читання імені дитини, імен родичів, назв частин тіла, елементів будинку, домашньої обстановки тощо. Введення слів, що називають дії. Наступна група слів містить дієслова. Введення слів, що називають ознаки предметів. Пізніше пропонують прикметники. | Перші 15 слів, які пропонують дитині для читання, повинні бути найзнайомішими і найприємнішими для неї. Кожне слово супроводжується дією, яке воно означає. Діти не тільки читають, а й «записують» слова за допомогою кубиків, складових таблиць. |
| 3. | Читання словосполучень, текстів | Читання словосполучень чергуємо з їх написанням. Вводимо правило «Перенос слів» Читання й «запис» простих речень. Читання й «запис» поширених речень. Читання й запис невеличких текстів. | Виконуємо тренінгові вправи. Вивчаємо елементи граматики («Перенос слів», «Велика літера» тощо) Доцільно працювати на матеріалі прислів’їв, скоромовок, загадок. За бажанням можна складати твори – мініатюри (3 -5 речень). |
Види вправ для кожного етапу формування ключових компетентностей з навчання читання
На кожному етапі навчання читання доцільно використовувати дидактичні ігри та вправи, виконання яких відповідатиме завданням і змісту певного періоду навчання. Ігри, ускладнюючись, «переходять» за попереднього етапу навчання до наступного, а деякі «залишаються» на попередньому етапі, «виконавши» своє дидактичне завдання. Добираючи ігри, педагог обов’язково враховує індивідуальні особливості окремої дитини ,або груп дітей. Вихователь обирає найбільш ефективний і доцільний матеріал .
Поетапний перелік ігор приведений на рисунку 1.
Умовні позначки.
Вправи, рекомендовані на етапі :
- ознайомлення з кубиками і таблицями, вивчення складів;- читання окремих слів;
- читання словосполучень, речень, текстів.Ми стали справжніми читайликами
Щодо структури занять, доцільно використовувати динамічний план, особливо на етапі читання окремих слів. Діти з задоволенням пригадують улюблені види вправ і пропонують виконати їх своїм товаришам. Таким чином, заняття не повторюються за своєю структурою і, водночас, є можливість формування навичок.
Пропоную розглянути орієнтовний план заняття з навчання читання, що схематично зображений на рисунку 2.
Діти також з превеликим задоволенням самостійно обиратимуть різні, вже знайомі, види роботи. Хочу звернути увагу, що таким чином, організовую роботу з дітьми різного рівня підготовки. Навчання дітей читання з використанням елементів методики М.О. Зайцева є особистісно орієнтованим.
Навчаннячитання
(види робіт)
Досвідроботиздітьми в попередні роки показав, що ті діти, які навчалися саме цією методикою легше сприймають навчання з усіх предметів, що викладаються у шкільній програмі, набагато краще адаптуються у розмаїтті нової інформації, яка щодня поступає до їх скарбнички знань. В дитині з’являється впевненість у своїй особистості, діти набагато легше будують свої стосунки з однокласниками та швидше розкривають свій потенціал.
Мій досвід, особисті спостереження та використання передового педагогічного досвіду допомагають мені досягати позитивних результатів та придають сили для продовження і вдосконалення даної системи навчання.
Отже,робимо висновки :
1. У дітей сформований стійкий інтерес до занять з кубиками. Спостерігається захопленість дітей процесом пізнання, висока творча активність.
2. Не виникає труднощів у дітей при злитті звуків. До кінця середньої групи, завдяки використанню цієї методики, половина дітей опанувала навички самостійного читання. Навчилися:
самостійно проспівувати склади - 81%
викладати слова за зразком - 87%
і самостійно - 67%
прописувати будь-які слова по таблиці - 74%
3. Не викликає труднощів звуковий аналіз слова. Діти легко виділяють звуки в словах, називають голосні і приголосні, визначають глухі і дзвінкі, тверді і м'які.
4. Легко ділять слова на склади і виділяють ударний склад.
5. Розставляють знаки пунктуації.
6. Постійно використовуючи на заняттях ігри, діти швидко і з легкістю навчилися:
визначати рід і число іменників;
підбирати множину, відповідне єдиного і навпаки;
підбирати до слова приставку і пояснювати нове значення;
визначати особу, час у дієслів, підбирати до них відповідні займенники.
Все це допомагає в побудові словосполучень, перетворення простих речень у складні, розвиває мову і мислення.
7. Використання Кубиків Зайцева у всіх видах діяльності дало можливість досягти хороших результатів з техніки читання: від 12до 30 слів за хвилину.
________________________________________________________________________________
Література.
Зайцев Н.А. Письмо. Чтение. Счет. – С.П.: «Лань», 1997 г.
Федин С.Н., Федина О.В. Как научить ребенка читать. – М.: «Рольф», 1999 г.
Пучина Н.Р., Шикова І.І. Навчаємо швидкого читання. Посібник. – Запоріжжя ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2007 р. - с.7-9,12-13,20-21,37
Біла Е.П. Навчаймо читання українською мовою за методикою М.Зайцева. – друге видання, Київ, 2008 р. - с.5-31, 54-61
Федієнко В.В. Ми готуємось до школи. – Харків: «Видавничий дім «Школа»
Едігей В.Б. Вчися читати, малюк! – Київ: «Гранд», 1993 р.
Макарова С. Щоб ротик був слухняний. Логопедичний практикум. Тернопіль: підручники і посібники, 2008 р.
Навчаємо читання українською мовою за методикою М.О.Зайцева : Підручник для батьків ,вихователів , учителів. – К.:ПП «СВЕНА»,2008. – 68с.
_______________________________________________________________________________