Віднайди сховану літеру та розмалюй її.
Гу́ска,-ки, ж. 1) Самка гуся, гусыня. Ном. № 4116. А щоб тебе гуска вбрикнула. Ном. 2) Соль въ столбикѣ, ступка соли. МУЕ. І. 98. Гуска соли. Шух. І. 101. 3) Родъ печенья. Попекли свахи гуски. О. 1862. IV. 34. (Нп). На тарілку кладе чарку горівки і гуску або колач. Грин. ІІІ. 506. 4) мн. Раст.: Nymphaea alba L, ЗЮЗО. І. 129. Cм. Латаття. Ум. Гу́сонька, гу́сочка. Нароблюють невеличких калачиків довгих (гусочки). О. 1862. IV. 13. ( За Б. Д. Гінченком)
Г
УСКА, и, ж.– великий водоплавний свійський і дикий птах з довгою шиєю; самка гусака. Раз нашу гуску яструб вбив під плотом (Іван Франко, XIII, 1954, 435); Не бачила вона, як з-під воріт .. дворища з гелганням вилізла стара гуска, а за нею викотились маленькі гусенята (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 80); * У порівняннях. Хлопці дивились і сміялись, а Карпо, як гуска, плавав (Панас Мирний, I, 1954, 249). ( За Академічним тлумачним словником української мови)Розфарбуй гуся!
Прочитай та запам’ятай народні прислів’я та приказки про гусей:
Гуси летять — зиму на хвості несуть.
Гуси, гуси! Нате вам на гніздечко, а нам на здоров'ячко (примовляють побачивши весною вперше диких гусей і кидаючи їм соломку або-що).
«Гуси, гуси, нате вам на гніздечко, а нам на здоров'ячко!»
Йому, як з гуся води.
Гілка, -ки, ж. 1) Вѣтка. 2) Палка для подбиванія мяча. КС. 1887. VI. 457. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. V. 457, 458. Ум. гілечка, гілочка ( За Б. Д. Гінченком).
Г
ІЛКА, и, жін. Невеликий боковий відросток, пагін дерева, чагарника або трав'янистої рослини. І не подумавши пімало, Нап'явсь [Еней], за гілочку смикнув, Аж дерево те затріщало, І зараз гілку одчахнув (Іван Котляревський, I, 1952, 124); Мріє стеля надо мною, Мов готичнеє склепіння, А гілки квіток сплелися На вікні, неначе грати (Леся Українка, I, 1951, 153); Латиш ішов просто на верш- ч ників і грався ліщиновою гілкою (Юрій Яновський, I, 1958, 113); * У порівняннях. Од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах (Нечуй-Левицький, II, 1956, 263), ( За Академічним тлумачним словником української мови).Розфарбуй малюнок та порахуй скільки гілочок на дереві.
Віднайди сховану літеру та розмалюй її.
Хата, -ти, ж. Домъ, изба, хижина. Моя хата з краю, я нічого не знаю. Васильк. у. Чи се тая удівонька, що на розі хата? Чуб. різана хата. Хата, сложенная изъ бревенъ, перерѣзанныхъ по длинѣ надвое. Шух. І. 89. хата без штані́в. Не имѣющая сѣней. Вас. 195. Въ Подоліи хатою называютъ иногда могилу, а домъ тогда куріне́м. Хати наші на цвинтарі, а вас просю до куріня. О. 1861. XI. Св. 52. Отсюда вѣроятно: тут тобі́ й хата! Тутъ тебѣ и смерть, тутъ тебѣ и конецъ. Ном. № 273. дядькова хата. Тюрьма. А шо ж мені буде, як ударю таку паню по вуху? То ще доведеться жити у «дядьковій хаті». Грин. І. 112. держатися хати. Cм. держатися. Ум. хатка, хатонька. Грин. ІІІ. 234. хаточка. Хатки біленькі виглядають. Шевч. 407. Хаточки поховались у біленькі садки. МВ. І. 106( За Б. Д. Гінченком).
ХАТА, и, жін. Сільський одноповерховий житловий будинок. Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки хата (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 261); Жваво, з юнацькою енергією заходився Семен ставити хату (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 125); Кругом садочки, біленькі хати, І соловейка в гаю чувати (Леся Українка, I, 1951, 29); — Вибачайте, кумонько, — мовить [Журавель], випорожнивши горнятко, — чим хата богата [багата], тим і рада (Іван Франко, IV, 1950, 57); Мої мости калинові, хати на помості, Прийшов, прийшов Василечок ба й до мене в гості (Коломийки, 1969, 139); — Пам'ятаєш приказку? Яка хата, такий тин, який батько, такий син... (Василь Кучер, Голод, 1961, 329); — В кожній хаті лампочки Ілліча горять. А у Марії там така хата, як дзвін. Колгосп збудував (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 435); * У порівняннях. Сам, каже [Демко], губернатор їде у колясці, що скрізь у вікнах, мов хата яка! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 481), ( За Академічним тлумачним словником української мови).
Розфарбуй хатинку.Прочитай та запам’ятай народні прислів’я та приказки про хати:
В своїй хаті своя правда, і сила і воля.
В гостях добре, а дома ліпше.
В чужій хаті і тріска б’є.
В своїй хаті й угли помагають.
Своя хата — своя правда.
Віднайди сховану літеру та розмалюй її.
К
ава, -ви, ж. 1) Кофе. Та готуй їй чай, та готуй їй каву. Левиц. І. 318. 2) Сивая ворона. Чорні кави, чорні врани круту гору вкрили. 3) м. Родъ пугала. Часом Галя жахнеться і пошептом питає: — «Що ж як кава прийде?!» — Не прийде, — одказують їй усі. — «А як вовк присуне?» МВ. ІІІ. 68. Пішла б вона гуляши того таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу, а що гірш — турбував її той кава навісний, що не знає вона навіть, де він і сидить у світі — чи у лісі, чи під горою на луці, чи у Дніпрі у нурті. МВ. ІІІ. 72. Ум. кавка, кавонька, кавочка. За дівчиною всі звони зазвонили, а за козаченьком всі, кавки закавчили. Гол. І. 106. Ой ви, павоньки, ой ви, голубоньки, піднесіться вгору. Н. п. Ой кавочки вороночки усе поле вкрили. Н. п. Не жаль мені на кавочку, як на тую на ворононьку. Чуб. V. 458 ( За Б. Д. Гінченком).К
АВА , и, жін. Розфарбуй малюнок:1. Тропічне дерево, з насіння якого виготовляють ароматний тонізуючий напій; кавове дерево. Тепер під нами тропічні ліси, велетенські плантації кави, лісисті пагорби, в'юнкі річки (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 46).
Творчий словничок