Ім'я файлу: Сценарій. День Соборності України.docx
Розширення: docx
Розмір: 53кб.
Дата: 29.01.2024
скачати


Ведучий. Ой лишенько, біда то яка, горе мені горе. Що ж тепер буде? Це ж треба було так проспати. Не фартить мені цей місяць взагалі. Перший раз в своєму житті пропустив лінійку, і тепер нічого не знаю про День Соборності в Україні. Ще й як на зло на п’ятницю задали написати твір на цю тему. На горизонті видніється двійка. (пауза) Стоп, у мене є ще 4 дні. Все ще можна виправити. І я знаю хто мені в цьому допоможе.
Зустріч ведучого з істориком

Ведучий. Доброго дня! Можна увійти.

Історик. Заходьте будь-ласка.

Ведучий. (Ім’я історика), мені Вас порекомендували як кваліфікованого фахівця, що спеціалізується на вивченні історії України початку ХХ ст.

Історик. Все вірно, а що саме Вас цікавить?

Ведучий. Мене цікавить День Соборності України.

Історик. Маєте ручку та листок (той киває) тоді слухайте (розповідь історика). Думаю для початку цього вистачить.

Ведучий. Велике Вам спасибі.

Історик. Радий був допомогти. Раджу Вам ще зустрітися з учасником акції «Живий ланцюг» 1990 р.
Зустріч ведучого з учасником акції

Ведучий. Добрий день! Це Ви (імя)?

Учасник. Так це я. А що Вам потрібно?

Ведучий. Я хочу дізнатися про події 1990 р., в яких Ви брали участь.

Учасник. Я зрозумів, про що ви ведете мову. Живий ланцюг — це символічна акція, яку проводять великі гурти людей, узявшись за руки. В Україні найбільша така подія, як зараз пам’ятаю, відбулася у неділю 21 січня 1990 року, коли близько трьох мільйонів людей взялися за руки, з'єднавши Львів і Київ у день 71-річчя Злуки УНР і ЗУНР. Цей живий ланцюг був одним з наймасштабніших у світовій історії та став ще одним кроком до здобуття незалежності України. Та що я розповідаю, в моєму сімейному архіві збережено навіть відеозапис подій того. (перегляд відео фрагмента).

Ведучий. Це щось неймовірне.

Учасник. Саме так. Згадую, в той день лунало багато прекрасних віршів. Я можу дати Вам адресу одного з поетів, що був очевидцем тих подій.

Ведучий. Це було б прекрасно.

Учасник. Тоді тримайте.
Зустріч ведучого з поетом

Поет. Заходьте, заходьте. Не стійте під дверима.

Ведучий. Доброго дня (ім’я)!

Поет. Доброго, доброго. Хочете послухати мій новий вірш…. (жмакає папір). Це не те.

Ведучий. Мене більше цікавлять Ваші вірші присвячені Дню Соборності України.

Поет. Зараз пошукаю. Десь вони в мене були. Одну хвилинку (шукає). Ось він, знайшов. Це один з моїх улюблених (зачитує вірш). Ну як Вам (ведучий задумався), ви що заснули.

Ведучий. Вибачте, я трішки задумався. А могли б ви мені його дати, мені потрібно для однієї справи.

Поет. Так звичайно беріть. Підійдіть ще до ось цієї людини, вона також може Вам допомогти.
Зустріч із режисером

Ведучий. Доброго дня (ім’я)

Режисер. Доброго дня.

Ведучий. А Ви хто?

Режисер. Хто я? А ви що мене не впізнаєте. Я відомий український режисер.

Ведучий. Режисер? Так он воно що. А ви не знімали випадково фільм про День Соборності України?

Режисер. Є в моєму доробку і така картина.

Ведучий. А ви могли б мені її продемонструвати.

Режисер. Без проблем. Сідайте зручніше (перегляд відео)

Ведучий. Ви мені дуже допомогли. Ой мені треба поспішати. До побачення!
Заключне слово

Тепер я зрозумів, якщо ми на державному рівні відзначаємо День Соборності, то, безумовно, під поняттям "соборність України" маємо розуміти передусім духовну єдність українців, які проживають на території нинішньої Української держави, а також на історичних українських етнічних землях. Без такого розуміння поняття "соборність" не буде мати властивого йому змісту.

Леся Храплива-Щур

ДІДУСЬ І РОМЧИК

Ой, морозно! І глибокий
На дорозі сніг.
А до діда кароокий
Ромчик-внук прибіг.

По дорозі аж до хати
Черевичків слід.
Казку став оповідати
Про минуле дід.

Показав в книжках картини:
В Києві майдан,
Де читали: — "Україна
Вільна, без кайдан!"

Де почули всі у січні
У бурхливий час: —
По неволі довговічній
Воля йде до нас! —

В дідуня в очах вже сльози,
Впала книжка з рук.
Про майбутнє казку може
Розказати внук:

Як нові заграють дзвони
І настане час —
Принесуть борців загони
Волю знов до нас!

Прочитають на майдані,
Де Софії храм,
Що Держава знов повстане
І цвістиме нам!

Попрощався Ромчик жваво,
До друзів побіг,
До науки, до забави,
Крізь глибокий сніг.

Голову схилив на руки,
Щось міркує дід...
Він благословляє внука
У майбутнє слід.



скачати

© Усі права захищені
написати до нас