Устаткування, яке використовує слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, за виробничим призначенням поділяють на загальновиробниче, профілактичне, ремонтне, підйомно-оглядове і складське.
Загальновиробниче устаткування призначене для забезпечення нормальної діяльності всього підприємства (вентиляційні установки, електрокари, кран-балки, візки, вогнегасники, насосні установки, столи, шафи, стільці, та ін.).
Профілактичне устаткування призначене для виконання ТО автомобілів.
Ремонтне устаткування використовують на робочих постах поточного ремонту автомобілів (постове устаткування) і в цехах (спеціальне цехове устаткування).
Підйомно-оглядове устаткування (канави, підйомники та ін.) застосовують при ТО і ремонті автомобілів, тому його доцільно виділити в самостійну групу.
Складське устаткування (цистерни, ємності, стелажі тощо) використовують в складських приміщеннях.
Устаткування робочих постів і потокових ліній складає значну частку профілактичного, ремонтного і підйомно-оглядового устаткування.
Робоче місце слюсаря організовується залежно від змісту виробничого завдання і типу виробництва (одиничне, серійне, масове). Проте більшість робочих місць обладнується, як правило, слюсарним верстаком, на якому встановлюють і закріплюють лещата. Слюсарні лещата представляють собою затискні пристрої для утримання оброблюваної деталі в потрібному положенні. В залежності від характеру роботи застосовують стулові, паралельні та ручні лещата.
Ручний інструмент. Типовий набір ручного інструменту ділиться:
1) на ріжучий інструмент – зубила, крейцмейселі, набір напилків, ножівки, спіральні свердла, циліндричні і конічні розгортки, круглі плашки, мітчики, абразивний інструмент (бруски і пасти) і ін.;
2) допоміжний інструмент – слюсарний і рихтувальний молотки, керн, чертилка (рисувалка), розмічальний циркуль, плашкотримач, вороток і т. п.;
3) слюсарно-складальний інструмент – викрутки, гайкові ключі, бородок, плоскогубці, ручні лещата і ін.;
4) вимірювальний і перевірочний інструмент – масштабна лінійка, рулетка, кронциркуль, нутромір, штангенциркуль, мікрометр, косинці і малки, кутоміри, перевірочні лінійки і т.п.
Обладнання, яке використовує автослюсар в своїй роботі, поділяють на такі основні групи: оглядові канави, естакади, гаражні підйомники і домкрати, підйомно-транспортні пристрої, конвеєри і мастильно-заправне устаткування.
Оглядові канави забезпечують доступ до автомобіля знизу.
Естакади застосовують для обладнання відкритих постів ЩО автомобілів, постів ТО і поточного ремонту на відкритих майданчиках в АТП і в польових умовах, а також при високому рівні ґрунтових вод в АТП.
Гаражні підйомники і домкрати призначені для піднімання автомобіля над рівнем підлоги на потрібну висоту (зручну для ТО і ремонту автомобілів).Гаражні підйомники мають низку переваг порівняно з оглядовими канавами й естакадами. Вони дають змогу регулювати висоту піднімання автомобіля, шо значно полегшує працю робітників, гарантує її безпеку. Недоліки неможливе одночасне виконання робіт зверху і знизу автомобіля та ін.
Для бокового нахилу автомобіля застосовують електромеханічні перекидачі, які дають змогу нахиляти автомобіль масою до 2 т на кут до 60° за 1.5 хв, а також перекидачі з ручним приводом (у невеликих АТП). Перекидачі застосовують при митті днища автомобіля перед ТО або поточним ремонтом, зварювальних роботах, нанесенні антикорозійних покриттів із боку днища та інших роботах.
Підйомно-транспортні пристрої призначені для піднімання і транспортування агрегатів. У зоні ТО і поточного ремонту автомобілів застосовують різні підйомно-транспортні пристрої: пересувні крани, вантажні візки, талі, електротельфери і кран-балки.
Мастильно-заправне устаткування призначене для виконання мастильних та інших робіт. Організовують пости мащення на потокових лініях (звичайно це передостанній пост) або в спеціальному приміщенні. Залежно від призначення пости мащення обладнують стаціонарним і пересувним устаткуванням, шо поділяється на устаткування для заправки автомобілів мастилами для двигунів, трансмісійними і пластичними мастильними матеріалами. Устаткування може мати пневматичний, електричний, пневмоелектричний, ручний, ножний приводи.
Для накачування шин і контролю тиску застосовують автоматичні повітророздавальні колонки.