01.04.2019 Літературне читання До уроку допущена____
Тема: Урок позакласного читання. Казки народів Європи.
Мета: Ознайомити з казками інших народів; Вчитись читати та аналізувати прозові твори. Розвивати навички читання, переказу, вміння спілкуватися. Розкрити важливість родинних відносин, уміння й прагнення бути собою, відповідати за свої слова й учинки; виховувати любов, повагу й турботу про ближніх, уміння цінувати своє життя, чесність, почуття добра та справедливості.
Обладнання: Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.
Тип уроку: Урок узагальнення та систематизації знань.
Хід уроку
1. Організаційний момент
Казок чимало є на світі
І веселих, і сумних.
Хіба ми, друзі, зможемо
Зовсім без них прожить?
Казко, казочко, завітай донас!
2. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда
--Які твори ви читали, готуючись до сьогоднішнього уроку?
--Хто їх автор?
--Яка основна думка творів?
--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.
--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.
3. Мотивація навчальної діяльності
--Як ми потрапляємо у казку? Коли її слухаємо або читаємо. Під шелест сторінок з’являємося ми у тридев’ятій казковій державі. І радіємо, і сумуємо з добрими казковими героями.
Сьогодні я запрошую вам до Казкової країни. Приготувалися?
Крібле, крабле, бумс!
4. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі
4.1. Робота над латиською народною казкою «Добрі брати»
— Прочитайте казку.
— Про кого йдеться у творі? (Про двох братів.)
— Як склалося життя кожного з братів? (Молодший був одружений, мав семеро дітей; старший був неодружений, жив самотньо.)
— Яку ситуацію змальовано у творі? (Брати скосили жито й поділили урожай навпіл.)
— Над чим замислилися брати після поділу врожаю? (Чи справедливо вони поділили снопи.)
— Як вони вчинили зі своїми частками? (Кожен із братів переніс частину своїх снопів до іншого.)
— Що викликало здивування братів? (Те, що їх копи не змінилися: не збільшилися, не зменшилися.)
— Як вони дізналися правду? (Вони постерегли свої копи й зустрілися.)
— Як можна схарактеризувати кожного з братів? (Вони любили, поважали, берегли один одного.)
— Що спричинило таке ставлення братів один до одного? (Вони весь вік прожили щасливо, не знаючи горя.)
— Як би склалося життя кожного з братів, якби вони не допомагали один одному?
— Як могли вчинити брати із врожаєм? (Кожен міг забрати собі більшу частину.)
— До чого це могло б призвести? (До сварки, відчуження, самотності.)
— Чого вчить ця казка? (Що щастя — в руках кожного з нас, у нашому ставленні до близьких, рідних людей і просто добрих знайомих.)
4.2. Робота над англійською народною казкою «Чаклун і мишка»
— Прочитайте казку.
— Про кого в ній ідеться? (Про чаклуна й мишку.)
— Що вмів робити чаклун? (Він умів обернути будь-кого на тварину, птаха, комаху.)
— За допомогою чого він робив перетворення? (За допомогою трав'яних настоянок, що містилися в пляшечках, кожна з яких мала етикетку з відповідною буквою.)
— Як були розміщені пляшечки? (Вони стояли абияк, впереміж.)
— Як почав розставляти чаклун свої настоянки? (За алфавітом.)
— Яка пляшечка трапилася йому під час прибирання? (Без етикетки.)
— Що відчував чаклун у цей час? (Розгубленість і роздратування.)
— Хто до нього завітав у цей момент? (Мишка.)
— Про що мишка попросила чаклуна? (Щоб він перетворив її на будь-кого, оскільки вона втомилася від того, що її ніхто не любить.)
— Яку пляшечку дав мишці чаклун? (Без етикетки.)
— Чи знав він, на кого перетвориться мишка? Чому? (Ні, бо пляшка була без етикетки.)
— Чому ж він не пожалів мишку? (Бо він був роздратований, що його відволікають від роботи.)
— Як він пояснив мишці, ким вона стане? (Він дав їй вибір, сказавши, «станеш, ким заманеться».)
— Про що задумалася мишка? Ким їй захотілося стати? (Метеликом, черепахою, пташкою, котом, слоном, рибкою, тигром.)
— Що вирішила мишка? (Вона вирішила не відкривати пляшку.)
— Чому мишка прийняла таке рішення? (Вона вирішила залишитися собою.)
— Чим вона пояснила свій вибір? (Тим, що в інших тварин у житті багато різних негараздів, які в неї самої. Але на цей момент вона почувалася щасливою.)
— Чому мишка почувалася щасливою? (Бо вона любила своїх родичів і друзів; їй подобалася власна хатина й усе навкруги.)
— Який висновок можна зробити про власне щастя? Коли ми будемо щасливі? (Коли кожен зрозуміє, що щастя навколо нас: у друзях, родичах, будинку, у нашому ставленні до оточення. Коли любимо ми, люблять і нас.)
— Чого вчить ця казка? (Учить уміти бути щасливими, цінувати своє оточення.)
— Поміркуйте, чим могла закінчитися казка, якби мишка відкрила пляшечку?
— Як би вчинили ви, коли б отримали пляшечку з чарівною настоянкою?
— На кого б ви побажали перетворитися, якби були чарівником? Чому?
— Поєднайте малюнки стрілочками в тій послідовності, в якій мишка розмірковувала, ким би їй стати.
Фізкультхвилинка.
*Фізпауза для оченят.
1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.
2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.
3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.
4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів.
4.3. Робота над португальською народною казкою «Загублений гаманець»
— Прочитайте казку.
— Про кого в ній ідеться? (Про купця.)
— Як купець заробляв гроші? (Він продав отару овець, заробивши чотириста ескудо.)
— Про що мріяв купець? (Про те, що знову купить овець, перепродасть їх і отримає в кілька разів більше грошей.)
— Що завадило планам купця? (Він загубив гаманця.)
— Що він зробив, щоб повернути свої заощадження? (Він звернувся до герцога з проханням оголосити про втрату гаманця.)
— Що пообіцяв купець у винагороду? (Сорок ескудо.)
— Чи знайшовся гаманець купця? (Так.)
— Хто його приніс? (Його принесла бідна жінка.)
— Чи віддав купець нагороду жінці? (Ні.)
— У чому він її звинуватив? (У тому, що жінка вкрала чотири золоті монети.)
— Чому купець так вчинив стосовно жінки? (Бо жадібність купця не дозволила йому розпрощатися з власними грошима.)
— Як покарав купця за його жадібність герцог? (Герцог віддав усі чотириста ескудо бідній жінці.)
— Як ви думаєте, чи дійсно жінка не брала золоті монети? Доведіть свою думку. (Так, жінка не брала чужі гроші, інакше вона взагалі не принесла б гаманець.)
— Якою за вдачею була жінка? (Доброю, чесною.)
— Яким був купець? (Жадібним, таким, що не виконує обіцянок.)
— Заповніть таблицю.
| Персонаж | Вчинки | Риси характеру |
| Купець | | |
| Жінка | | |
| Герцог | | |
— Як ви ставитеся до купця? до жінки?
— Що може змінити ваше ставлення до купця?
— Чого вчить казка? (Відповідати за свої слова й учинки, приборкувати свою жадібність.)
— Казки яких народів ви прочитали в цьому розділі?
— Які ще казки європейських країн ви знаєте? Розкрийте їх зміст.
5. Перевірка усвідомленого.
5.1.Дайте відповіді на питання:
--Казки яких народів ми сьогодні читали?
--Яка казка вам найбільше запам’яталась і чому?
5.2. Тест по темі «Казки народів Європи».
1. Яка подія зображена в казці «Добрі брати»?
а) Спільний обід братів;
б) святкування дня народження старшого брата;
в) збирання врожаю жита.
2. Чому братів названо добрими?
а) Тому що вони жаліли всіх хворих і немічних;
б) тому що частину врожаю вони віддавали один одному;
в) тому що вони піклувалися про бездомних тварин.
3. Чому чаклун віддав мишці пляшку з чарами без етикетки?
а) Тому що він був роздратований;
б) тому що так попросила мишка;
в) тому що в тій пляшці було найкраще зілля.
4. Яка основна думка казки «Чаклун і мишка»?
а) Будь-яку проблему допоможуть розв'язати чари;
б) треба залишатися самим собою;
в) усі тварини дають певну користь.
5. Скільки грошей загубив купець із португальської казки?
а) 40 ескудо; б) 14 ескудо; в) 400 ескудо.
6. Яка риса характеру засуджується в казці «Загублений гаманець»?
а) Доброта;б) жадібність;в) спостережливість.
6. Підсумок уроку
— Що нового ви дізналися на уроці?
— Яка назва теми?
— Який твори ми читали? Хто їх автори?
--- Який твір вам запам’ятався найбільше і чому?