Тематика, проблематика, композиція збірки «Листя трави». Образ ліричного героя. Символи. Традиції й художнє новаторство В. Вітмена.
«Листя трави» В. Вітмена (1819—1892) — явище унікальне в американській літературі, яке називають ліричним романом у віршах, тому що збірка, як роман, відбиває розвиток самого поета, його світогляду, створює картину дійсності. Перше видання (1855) містило 12 віршів і поем. За життя поета вийшло 8 видань, і кожне автор доповнював новими віршами і поемами. Останнє, найбільш повне видання 1891 року містило понад 100 віршів і поем.
У ліричного героя поеми багато облич. Він і загнаний раб, і старий артилерист, і заплакана вдова, і солдат, що спить. «Ці люди — я. Я відчуваю їх, вони мої, — говорить поет. — У мене є один центральний образ — загальна людська особистість, типізована через мене самого. Але моя книга змушує кожного читача стати головною дійовою особою, яка переживає кожний рядок».
Ліричний герой поеми відчуває прагнення до гармонії навіть у найменший часточці живого. Герой розмірковує про те, що таке трава. Цей невибагливий витвір природи виступає у поемі як знак єдності світу, який можна відчути. Герой називає її «зеленим прапором надії», «хустинкою від Бога», волоссям матері-землі.
Особливості ліричного героя В. Вітмена виявилися у нових темах віршів, у нових ідеях і нових формах. Відчути ці особливості — значить відкрити для себе новий світ, світ неповторної особистості В. Вітмена, який і через стільки років після власної смерті допомагає наче вперше побачити світ, здивуватися його красі й єдності, прочитати пісню про світ і про себе.