Ім'я файлу: Історія становлення та еволюція розвитку підприємництва.docx
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 30.01.2023
скачати
Пов'язані файли:
1477045312_4.doc
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 30.01.2023
скачати
Пов'язані файли:
1477045312_4.doc
Тема
Історія становлення та еволюція розвитку підприємництва
Ряд поглядів зарубіжних вчених-економістів про підприємництво у XVIII-XX ст. дає змогу свідчити про той факт, що в них закладено фундаментальні положення про підприємництво. Водночас можна зазначити широкий спектр поглядів на досліджувані питання. У своїх працях ці вчені дали науковопрактичне визначення сутності і ролі підприємців в економічній діяльності. Уже на початку XIX ст. у їхніх роботах виділяються економічні, організаційні та психологічні ознаки підприємництва, які пізніше трансформуються в його основні функції. Тоді ж, у XIX ст., вчені-економісти вказували на інноваційний характер підприємництва. Ця точка зору широко використовується в XX столітті, особливо в другій його половині.
Значний внесок у розвиток теорії підприємництва належить А. Сміт (1723-1790) Підприємець, за Смітом, - це власник капіталу, який заради реалізації якоїсь комерційної ідеї та отримання прибутку йде на економічний ризик. За його думкою, підприємець здебільшого є капіталістом. А. Сміт вважав приватну власність як матеріальну основу підприємництва, але у нього не було безмежної довіри до ініціативи приватних осіб.
За Смітом, щоб приватне підприємство було корисним суспільству, необхідне виконання двох важливих умов:
1) у підприємця повинна бути особиста вигода від підприємства;
2) конкуренція повинна тримати його в певних умовах господарювання.
На думку американських вчених Р. Хізріча і М. Пітерса, у XVIII в. підприємець - це особа, що уклала з державою контракт, вартість якого обумовлена заздалегідь. Така людина бере на себе фінансову відповідальність за виконання умов контракту, але якщо йому вдається вкластися в суму, меншу обумовленої, то різницю він привласнює. Вони вважають, що вченим-економістом, який розробив одну з перших концепцій підприємництва, є Річард Кантільйон (1680-1734), за визначенням якого підприємець - це людина, що діє в умовах ризику. Можна стверджувати, що Кантільйон є родоначальником тези про підприємця як про господарюючого суб’єкта, що бере на себе обов’язок несення різних ризиків через невизначеність результату економічної діяльності. Р. Кантільйон відрізняв функцію нагромадження капіталу від підприємницької функції
Значний внесок у становлення теорії підприємництва здійснив французький учений Жан Батист Сей (1767-1832), який, вивчивши фундаментальну працю А. Сміта «Багатство народів», виклав свою думку на сутність і функції підприємництва. У «Трактаті з політичної економії». Сей велику увагу приділяє такій персоні, як підприємець, «яка відтепер не зійде зі сторінок економічної теорії». Він розробив теорію трьох факторів виробництва (земля, праця, капітал), які є джерелом багатства суспільства. Відповідно до цієї теорії у створенні вартості продукту (товару) рівноправно беруть участь праця, земля і капітал (що ототожнюються із засобами виробництва), які, відповідно, і є джерелами багатства суспільства - заробітної плати, ренти і прибутку. Сей розглядав доходи як плату за продуктивні послуги, що надаються кожним з трьох факторів виробництва.
Якщо у А. Сміта на першому місці стояв підприємець-хлібороб, то у Сея - промисловий підприємець. На його думку, саме промисловці, а не капіталіст у власному розумінні слова чи не хлібороб або робочий, «майже завжди пасивний», ведуть виробництво і панують в області розподілу багатства. «Значний вплив на розподіл багатства, - пише Сей, - здійснює здатність індустріальних підприємців. В одній і тій же сфері промисловості підприємець - розумний, діяльний, людина знань і порядку - набуває багатства, тим часом як інший, не обдарований такими ж якостями або у разі зіткнення з несприятливими обставинами, розоряється»
На межі XIX-XX стст. відбулося якісне переміщення акценту в науковому трактуванні підприємництва з персональних, особливих та інтелектуальних якостей підприємців на аналіз підприємництва саме як найважливішої інституційної економічної складової. Такий підхід у вивченні інституційних основ підприємництва заклав англійський економіст А. Маршалл. (1842-1924) Він і його послідовники велику увагу приділяли організаторській функції підприємця і вважали, що не кожен бажаючий може бути підприємцем, виділяючи особливі підприємницькі здібності
А. Маршалл вперше розкриває поняття факторів виробництва і функції підприємництва у діалектичній єдності. Вперше, крім трьох класичних факторів виробництва: праці, землі і капіталу, він виокремив четвертий - організацію. Вчений ототожнював підприємництво з менеджментом. У своїй фундаментальній праці «Принципи економіки» (1890 р.) А. Маршалл особливо приділив увагу інноваційному компонентові та активній ролі самого підприємця в застосуванні нових машин і технологічних процесів.
Розглянемо точки зору на підприємництво таких видатних вчених-економістів, як Ф. Хайєк, И. Шумпетер і П. Друкер, які зробили великий внесок в економічну теорію. Відповідно до вчень Ф. Хайєка (1899- 1992) підприємець як господарюючий суб’єкт характеризується особливою поведінкою, прагненням виявити різні можливості отримання прибутку, ще не помічені іншими господарюючими суб’єктами. Він особливо підкреслює, що в сучасних умовах підприємці діють у рамках високої ринкової конкуренції і перемагає той з них, хто в цій конкуренції виживає.
Досить цікава думка Хайєка про деякі умови розвитку підприємництва. На його думку, «частка приватних осіб, готових апробувати нові можливості (якщо це, як вони вважають, обіцяє поліпшення їхнього економічного становища і якщо їм не заважає тиск з боку соратників), скрізь приблизно однакова. Викликаючи стільки нарікань відсутність духу підприємництва в багатьох «молодих» країнах є не природженою властивістю їхніх жителів, а наслідком обмежень, що накладаються існуючими звичаями й інститутами». Ця думка має пряме відношення до діяльності українських підприємців. Отже, для розвитку підприємництва необхідно змінити менталітет суспільства, сформувати в країні відповідну підприємницьку інфраструктуру. Ф. Хайек стверджував, що бізнес як сума стихійних процесів значно ширше підприємництва, рівнозначного, на його думку, будь-якій іншій ринковій професії.
Водночас, як вважає відомий американський вчений австрійського походження И. Шумпетер (1883-1950) «підприємництво не є професією і в подібному стані не можна перебувати тривалий час... Підприємці утворюють особливий клас тільки в тому сенсі, що дослідник може за класифікації вичленувати їх в окрему групу, - підприємці є господарюючими суб’єктами особливого і не завжди притаманного одним і тим же індивідуумам виду, - але аж ніяк не в сенсі того соціального явища, яке мають на увазі, коли свідчать про сформовані класи і «класову боротьбу» тощо». Унікальне значення для економічної думки XX ст. має Иозеф Шумпетер, якого вважають ідеологом сучасного підприємництва. Він вперше в економічній науці виклав теорію підприємництва як структуроване системо-утворювальне явище. Підприємницьку функцію він ототожнював із функцією економічного лідерства і новаторства.
И. Шумпетер постійно підкреслював, що інновація є дитям підприємництва, а підприємець - творець інновацій.
Економічне новаторство - функція індивідів, яких Шумпетер називає підприємцями. Підприємець - господарюючий суб’єкт, функцією якого є безпосередньо здійснення нових комбінацій, і є активним елементом цього процесу. Економічна функція підприємця не є постійною, а виконується лише доти, доки комбінація не стане рутинною. Підприємництво не є професією. Новаторську функцію підприємця Шумпетер відокремлює від функції капіталіста, оскільки підприємець не обов’язково має право на майно. Ризикує капіталіст, який надає необхідні кошти. Також підприємець не є винахідником. Він лише реалізує результати їхньої роботи.
Концепція підприємництва И. Шумпетера ґрунтується на основних засадах:
- по-перше, функція підприємництва полягає основним чином у революціонізації та реформуванні виробництва шляхом використання різноманітних можливостей для випуску нових або старих товарів новими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків, реорганізації виробництва;
- по-друге, підприємництво є унікальною загальноекономічною функцією будь-якої економічної системи та поєднується з виконанням інших видів діяльності (управління, науковими розробками, маркетингом та ін.) і тому «розсіюється» серед багатьох спеціалістів.
Значний внесок у розвиток теорії підприємництва здійснив відомий американський вчений П. Друкер.(1909-2005)
На думку Друкера, підприємець - це людина, яка відкриває свій власний новий невеликий (малий) бізнес, але при цьому не будь-який дрібний бізнес є підприємницьким, а тільки той, який створює новий ринок, формує нових покупців. Однак він вважає, що принципи підприємництва використовуються також великими і навіть старими підприємствами. Щоб мале підприємство функціонувало як підприємницьке, воно повинно володіти особливими властивостями на додачу до того, що воно невелике і нове.
Підприємницьким є підприємство не тому, що воно нове невелике, хоча і швидко розвивається, а тому, що в основі його діяльності, згідно з думками Друкера, полягає усвідомлення того факту, що вироби, які випускаються, мають індивідуальні характеристики, попит на них зріс до такого ступеня, що утворився ринковий сегмент, а нова техніка робить можливим перетворення складних операцій у науковий процес.
П. Друкер вважає, що підприємництво не можна віднести ні до науки, ні до мистецтва. Це конкретна діяльність, практика. Звичайно ж, підприємництво має свою базу знань, а знання в підприємництві є засобом для досягнення мети. Однак багато фахівців сьогодні розглядають підприємництво як щось, що має відтінок таємничості, як дар, талант, натхнення або навіть «осяяння». Але водночас сам Друкер вважає, що підприємництву потрібно вчитися. Не випадково в США створена розгалужена мережа підготовки підприємців, у тому числі в університетах
На думку американських вчених, підприємництво - це вид діяльності, спрямований на здійснення сміливих, важливих і важких проектів. Підприємництво - це ризикована справа, що добровільно здійснюється громадянами (їхніми об’єднаннями) на свій ризик і під свою відповідальність. Підприємництво асоціюється з прагненням зробити щось нове або поліпшити вже існуюче. Воно нерозривно пов’язане з такими поняттями, як динамізм, ініціатива, сміливість, і вивільняє в суспільстві той потенціал, який багато цікавих ідей перетворює в реальність.
Завдання
Як змінювалось визначення поняття «підприємець» в контексті історичної еволюції? Побудуйте хронологічну схему історичного розвитку поняття «підприємство». Здійсніть систематизацію поглядів трактування поняття «підприємець» у таблиці та наведіть власне сучасне визначення підприємця.
| Науковець | Трактування поняття «підприємця» | Ключові риси підприємця |
| Річард Кантільйон (1680-1734) | | |
| | | |
| | | |
| | | |
З інтернет ресурсів знайти короткий відеофільм про успішних підприємців. Дати відповідь на питання:
Які риси роблять підприємця успішним