Тема 18. Референдум в Україні
План
1. Поняття та види референдумів.
2. Предмет референдуму.
3. Організація і порядок проведення референдуму. Електронне голосування.
4. Юридична сила рішень, прийнятих на референдумі.
Задачі
1. У Постанові Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про Декларацію про незалежність Автономної Республіки Крим і міста Севастополя» від 11 березня 2014 р. пунктом 1 Декларації було передбачено, що «у разі якщо в результаті прямого волевиявлення народів Криму, яке має відбутися 16 березня 2014 року, буде прийнято рішення про входження Криму, включаючи Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, до складу Росії, Крим після референдуму буде проголошено незалежною та суверенною державою з республіканською формою правління».
Які види референдумів прийнято виокремлювати? Чи можуть виноситись окреслені питання на місцевий референдум?Проаналізуйте Рішення КСУ у справі про проведення місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим від 14.03.2014р.
2. Ініціативна група звернулась до Центральної виборчої комісії з вимогою зареєструвати її для збору підписів на підтримку проведення всеукраїнського референдуму, на який запропоновано винести такі запитання:
1) Чи підтримуєте Ви обрання та відкликання суддів народом?
2) Чи підтримуєте Ви парламентську форму правління, за якої посада Президента України скасовується, Уряд України призначається і звільняється Верховною Радою України, а Прем'єр-міністр України є главою держави?
3) Чи підтримуєте Ви встановлення дієвого контролю за владою через надання конституційного статусу парламентській опозиції?
Які мають бути дії ЦВК? Чи є підстави для звернення до Конституційного Суду України для вирішення питання щодо відповідності Конституції України питань, які виносяться на всеукраїнський референдум за народною ініціативою? Чи може вона відмовити у реєстрації ініціативної групи та з яких підстав?
3. Президент України 15 січня 2000 р. видав Указ «Про проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою», яким передбачалося проведення референдуму 16 квітня 2000 р., на який було винесено 4 питання. Серед яких, зокрема, зменшення загальної кількости народних депутатів України з 450 до 300 осіб (схвалили 91.1 % громадян), формування двопалатного парляменту в Україні (визнали доцільним 82.9 % громадян).
Однак Верховна Рада відмовилася вносити відповідні зміни до Конституції, посилаючись на те, що був порушений порядок внесення змін і доповнень до Основного Закону.
Яку юридичну силу мають рішення, прийняті на всеукраїнському референдумі? Чи мав право Президент призначати референдум із наведених вище питань? Яка юридична сила рішень, прийнятих на референдумі 16 квітня 2000 р.? Наскільки правомірними були дії Верховної Ради?
4. Активісти організували збори громадян України у неділю у приміщенні дитячого садочку, де були присутні 305 виборців. Організатори зборів за 3 дні проінформували про їх проведення Центральну виборчу комісію, яка не направила свого представника. На зборах була сформована ініціативна група всеукраїнського референдуму у кількості 65 виборців, деякі з них не підписали персональну письмову згоду про свою участь, а взяли на себе зобов’язання підписати в спеціальному електронному додатку. Збір підписів громадян на проведення всеукраїнського референдуму з питання: «Чи висловлюєтеся Ви за недовіру Верховній Раді України ** скликання і внесення у зв’язку з цим доповнення до частини другої статті 90 Конституції України такого змісту: а також у разі висловлення недовіри Верховній Раді України на всеукраїнському референдумі, що дає підстави Президентові України для розпуску Верховної Ради України?».
Проаналізуйте ситуацію. Чи може бути вказане питання предметом всеукраїнського референдуму? Чи наявні і які саме порушення референдумної процедури?
5.На всеукраїнському референдумі, участь у якому взяли 49,8 % громадян України, було підтримано питання про запровадження народної законодавчої ініціативи. Через 10 днів після оприлюднення результатів Кабінет Міністрів України розробив та вніс до парламенту відповідний законопроєкт, що відображає волевиявлення на референдумі. Після чого розпочалась стандартна процедура розгляду законодавчої ініціативи парламентом.
Надайте правову оцінку ситуації. Чи дотримані законодавчі вимоги в цьому випадку? Яка юридична сила рішень, прийнятих на всеукраїнському референдумі?
С п и с о к н о р м а т и в н и х а к т і в
т а л і т е р а т у р и
Про всеукраїнський референдум: Закон України від 26.01.2021 № 1135-IX URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1135-20#Text
Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2000 від 27.03.2000 р. (справа про всеукраїнський референдум за народною ініціативою). Офіц. вісн. України. 2000. № 30. Ст. 1285.
Рішення Конституційного Суду України від 05 жовтня 2005 р. № 6-рп/2005 у справі за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 103 Конституції України в контексті положень її статей 5, 156 та за конституційним зверненням громадян Галайчука Вадима Сергійовича, Подгорної Вікторії Валентинівни, Кислої Тетяни Володимирівни про офіційне тлумачення положень частин другої, третьої, четвертої статті 5 Конституції України (справа про здійснення влади народом) // Офіційний вісник України. 2005. № 41. С. 31, ст. 2605. Код акту 34045/2005.
Рішення Конституційного Суду України у справі про прийняття Конституції та законів України на референдумі від 16 квітня 2008 року № 6-рп/2008. Конституційний Суд України. Рішення. Висновки. 2008. Кн. 8. С. 133.
Бакумов О. С. Конституційне право громадян України на участь у виборах і референдумах та проблеми його реалізації : монографія / О. С. Бакумов. Харків: Право, 2015. 248 с.
Басенко Р. М. Генеза інституційних форм прямої демократії в українській національній державно-правовій традиції / Р. Басенко, Г. Аванесян, В. Ільченко. Підприємництво, госп-во і право: наук.-практ. госп.-прав. журн. 2020. №11. С. 186-190.
Клименко О. Розвиток законотворчих ідей щодо конституційної моделі інституту всеукраїнського референдуму. Право України. 2020. №8. С. 105-120.
Ключковський Ю. Референдум у системі державного режиму представницької демократії. Право України. 2019. № 10. С. 95-112.
Куян І. Народовладдя через всеукраїнський референдум: сучасний стан і перспективи розвитку національної юридичної доктрини. Право України. 2020. №8. С. 14-17.
Куян І. Доктринальні питання конституційно-правових засад інституту всеукраїнського референдуму. Право України. 2020. №8. С. 53-71.
Любченко П.М. Проблемні аспекти адміністрування процесу всеукраїнського референдуму. Право України. 2020. №8. С. 121-137.
Мельниченко В. Правове регулювання всеукраїнського референдуму за народною ініціативою і розвиток народовладдя // Право України. 2019. № 10. С. 113-129.
Мережко О. Міжнародно-правові аспекти принципу народовладдя. Право України. 2019. № 11. С. 144-152.
Мисливий В.А. Узурпація влади як злочин проти народовладдя. Юридична Україна. 2020. №12. С. 96-99.
Погорілко В. Ф. Референдне право України / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко. Київ: Ліра К, 2006. 366 с.
Скрипнюк О. Чи стане всеукраїнський референдум дієвим механізмом демократичної легітимації в умовах сучасного конституціоналізму? Право України. 2020. №8. С. 83-104.
Федоренко В. Сутність, походження і формування конституційних основ референдумів та основних моделей референдної демократії. Право України. 2020. № 8. С. 18-52.
Чуб О. О. Загальна характеристика форм безпосередньої та представницької демократії в аспекті функціонування державної влади в Україні. Демократичні засади організації і функціонування вищих органів державної влади України: монографія / Ю. Г. Барабаш [та ін.]; за заг. ред. Ю. Г. Барабаша.