Ім'я файлу: Тема 1 Загальні відомості про металорізальні верстати.doc Розширення: doc Розмір: 73кб. Дата: 08.02.2022 скачати Тема 1 Загальні відомості про металорізальні верстати 1. Класифікація МРВ по різним ознакам 2. Умовні позначення верстатів 3. Класифікація рухів в МРВ. Основні (робочі) рухи на верстатах, їх характеристика та розмірність. Допоміжні рухи. 1 Класифікація МРВ по різним ознакам Металорізальним верстатом називається технологічна машина, на котрій шляхом зняття стружки із заготівки отримують деталь із заданими розмірами, формою, точністю та шорсткістю поверхні. Стандартами встановлені для усіх типів верстатів основні характеризуючи розміри-параметри. Наприклад, для токарних верстатів: висота центрів і найбільший діаметр заготівки, що обробляється; для фрезерних верстатів: розміри робочої поверхні столу; для стругальних, довбальних, протягувальних верстатів: найбільший хід повзуна. Згідно цим розмірам верстати будують за розмірним рядом. Розмірним рядом називають групу однотипних верстатів, які подібні по конструкції, кінематичній схемі, призначенню, але мають різні розміри-параметри. Увесь верстатний парк класифікують по таким ознакам: а) по ступеню універсальності: - універсальні, котрі використовуються для використання різних операцій на заготовках широкої номенклатури; - спеціалізовані, котрі оброблюють однотипні заготівки, що схожі за конфігурацією, але мають різні розміри; - спеціальні, котрі використовуються для обробки заготівок одного типорозміру. Спеціалізовані та спеціальні верстати використовують у крупносерійному та масовому виробництві, а універсальні – в одиничному та малосерійному. б) по ступеню точності верстати є таких класів: - Н – нормальної точності; - П – підвищеної точності; - В – високої точності; - А – надвисокої точності; - С – надточні або майстер-верстати. Верстати класу П будують з підвищеними вимогами до точності виготовлення і збирання. Точність верстатів класів В, А, С досягається за рахунок особливостей конструкції, високої точності виготовлення і спеціальних умов складання та експлуатації у приміщеннях з нормальною температурою та вологістю. в) по масі верстати бувають: - легкі ( до 1 тони); - середні (до 10 тон); - важкі (більше 10 тон): крупні (від 10 до 30 тон); власне важкі (від 30 до 100 тон); надважкі (більше 100 тон). г) згідно класифікації ЕНІМСу усі верстати поділяються на 9 груп: 1 - токарні; 2 - свердлильні та розточувальні; 3 - шліфувальні та доводочні; 4 - комбіновані; 5 - зубо- та різьбооброблюючі; 6 - фрезерувальні; 7 - стругальні, довбальні, протягувальні; 8 - розрізні; 9 - різні. Кожна група верстатів ділиться на 9 типів. Кожен тип може підрозділятися на типорозмір згідно розмірного ряду.
2 Умовні позначення верстатів Позначення моделі верстата, що виготовляється серійно, складається із сполучення трьох або чотирьох цифр, іноді з додаванням літер. Перша цифра означає номер групи за класифікаційною таблицею, друга цифра показує тип верстата. Третя, а інколи і четверта цифра характеризують основні параметри верстату, різні для верстатів різних груп. Так, для фрезерних верстатів – це типорозмір столу; для поперечно-стругальних та довбальних – максимальний хід повзуна… Літера, якщо вона знаходиться між цифрами показує на модернізацію базової моделі верстату. Літера після цифри означає модифікацію або клас точності верстата. Наприклад, вертикально-сверлильний верстат моделі 2Н150: де 2 – група сверлильних верстатів; Н – модернізація базової моделі верстата; 1 – тип вертикально-сверлильних верстатів; 50 – найбільший умовний діаметр сверління. У моделях верстатів з програмним керуванням для позначення ступеню автоматизації додається літера Ф з цифрою: Ф1 – верстати з цифровою індикацією та переднабором координат; Ф2 – верстати з позиційними та прямокутними системами числового програмного керування; Ф3 – верстати з контурними системами ЧПК; Ф4 – верстати з універсальною системою ЧПК для позиційної та контурної обробки. Наприклад, верстат 6Р11Ф3 – вертикально-фрезерний консольний з контурною системою ЧПК з першим типорозміром столу. Для верстатів з цикловими системами програмного керування введено індекс Ц, з оперативними системами – індекс Т (наприклад, 16К20Т1). 3 Класифікація рухів в МРВ. Основні (робочі) рухи на верстатах, їх характеристика та розмірність. Допоміжні рухи. Для отримання на МРВ деталі потрібної форми та розмірів робочим органам верстата необхідно здійснити комплекс узгоджених друг з другом рухів. Ці рухи можна розділити на основні (робочі) та допоміжні. До основних рухів відносять: головний рух різання та рух подачі. Головний рух різання (Dr) – це прямолінійний поступальний або обертальний рух заготівки або ріжучого інструменту, що йде з найбільшою швидкістю в процесі різання. Головний рух може входити в склад складного формоутворюючого руху (наприклад, при точінні різьби). Швидкість головного руху (V) – це швидкість переміщення крапки ріжучої кромки інструменту або заготівки, що приймають участь у головному русі. У верстатів токарної групи головним рухом є обертання заготівки; у фрезерних, шліфувальних та свердлильних – обертання інструменту; у довбальних, протягувальних, частини зубооброблюючих та деяких інших – зворотно-поступальний рух заготівки… Рух подачі (DS) – це прямолінійний поступальний або обертальний рух ріжучого інструменту або заготівки, швидкість котрого менше швидкості головного руху, що призначене для розповсюдження відділення слою матеріалу на всю поверхню, що оброблюється. Рух подачі може бути безперервним або перервним. Перервний рух подачі може входити до складу складного формоутворюючого руху, наприклад, при шліфуванні різьби. В залежності від напрямку розрізняють рухи подачі: поздовжній, поперечний… Швидкість руху подачі (VS) – це швидкість крапки ріжучої кромки в русі подачі. Подача (S) – це відношення відстані, яку пройде крапка ріжучої кромки або заготівки за траєкторією цієї крапки в русі подачі, до відповідного числа циклів або відповідних долей циклу другого руху за час різання або до числа відповідних долей циклу цього другого руху. Під циклом руху розуміють повний оберт, хід, або подвійний хід ріжучого інструменту або заготівки. Долею циклу є частина оберту, що відповідає кутовому кроку зубів ріжучого інструменту. Під ходом розуміють рух в одну сторону при зворотно-поступальному русі. У токарних, фрезерних, свердлильних та інших верстатах рух подачі є безперервним. Перервним воно буває, наприклад, у поздовжньо-стругальних верстатів. Прикладом складного руху подачі може бути рух подачі у зубофрезерному верстаті при нарізанні косозубого циліндричного колеса. У круглошліфувальних верстатів декілька рухів подачі: обертальний рух заготівки, поздовжнє осьове переміщення заготівки або шліфувального круга та поперечний рух шліфувального кругу. У протягувальних верстатах рух подачі відсутній. Допоміжні рухи необхідні для підготовки процесу різання, забезпечення послідовної обробки декількох поверхонь на одній заготовці або однакових поверхонь на різних заготівках. До допоміжних рухів відносять: а) рухи, для налагодження верстата на завдані режими різання; б) рухи, для налагодження верстата у відповідності до розмірів та конфігурації заготівки; в) рухи керування верстатом у процесі праці; г) рухи відповідних робочих органів для подачі та затиску прутка або штучних заготівок; д) рухи для закріплення і звільнення робочих органів верстата. Допоміжні рухи можна виконувати як автоматично, так і вручну. |