Нійзамов А.С 305 група
Білет №17
1)Сутність управління та вимоги до нього.
Висока рухомість підрозділів, маневрений характер бойових дій, різкі зміни обстановки вимагають від командирів усіх ступенів організації підготовки бою в короткі терміни, стійкого і безперервного управління.
Управління в бою поділяється на управління підрозділами і управління вогнем.
Управління підрозділами – це процес, що являє собою стійке, безперервне, оперативне і приховане керівництво підрозділами з використанням для цього необхідних сил, засобів і способів, всебічне забезпечення їх цілеспрямованих дій.
Основою управління є рішення командира.
Сутність управління підрозділами полягає в цілеспрямованій роботі командира щодо підтримання бойової готовності підрозділу, підготовки його до бою і керівництва ним під час виконання поставлених завдань.
Невід'ємною умовою успішного управління підрозділами є отримання постійної інформації щодо ходу виконання поставлених завдань.
Управління вогнем – це сукупність заходів, що здійснюються командиром підрозділу при підготовці і в ході бою з метою набільш повного використання вогневих можливостей підрозділу і засобів посилення для ураження вогневих засобів і живої сили противника.
Сутність управління вогнем полягає в конкретно узгоджених і організованих діях усіх вогневих засобів підрозділу щодо знищення противника.
Управління повинно бути стійким, безперервним, оперативним і прихованим.
Стійкість управління означає, що воно повинно здійснюватися у будь-яких умовах впливу противника. При порушенні управління воно повинно бути негайно відновлене.
Оперативність управління полягає у своєчасному прийнятті і реалізації рішень щодо обстановки, яка складається у ході виконання бойових завдань.
Безперервність управління полягає у здатності командира постійно впливати на хід бою: вчасно ставити завдання підлеглим, отримувати від них інформацію про обстановку, яка складається. Вона досягається підтриманням роботоздатності засобів зв'язку, чіткою організацією чергування на засобах зв'язку, передачею команд сигнальними засобами зв'язку.
Прихованість управління полягає у збереженні в таємниці від противника відомостей щодо порядку управління підрозділами і місця командира в бойовому порядку. Вона досягається ретельним маскуванням пунктів управління, комплексним застосуванням радіо-, проводових, сигнальних та інших засобів зв'язку, дотриманням режиму обміну інформацією.
Управління підрозділами будується на централізації керівництва підрозділами з боку командира і широкому прояві ініціативи підлеглими при виконанні бойових завдань.
2)ACCS — програма система повітряного командування та керування НАТО, яка призначена для заміни повітряного командування та керування в Європі з 2009 року. На найвищому рівні вона включає в себе комбінований центр повітряних операцій (CAOC), з якого керують повітряними бойовими діями. Рівнем нижче Центру керування повітрям (ACC), Центра розпізнавання (RAP) Центр виробництва (RPC) та Sencor Fusion Post (SFP). Програма включає в себе статичні елементи та елементи, що розгортаються.
Наглядові функції виконує Рада директорів ACCS, представники країн, що беруть участь в програмі НАТО ACCS. Рада несе відповідальність перед Генеральним секретарем НАТО для виконання програми. NACMA несе відповідальність за поточне керування програмою за наукової підтримки з боку колишнього NC3A (зараз частина NCIA), технічної підтримки NPC, матеріально-технічної підтримки від колишнього NAMSA (зараз частина NCIA) та оперативної від SHAPE. Контракт на будівництво ACCS була наданий консорціуму Air Command Systems International (ACSI) у листопаді 1999. З 2000 ACSI є частиною ThalesRaytheonSystems (TRS).
Комплексна Система Підтримки системи ACCS, при створені буде підтримуватись NATO Maintenance and Supply Agency (NAMSA) за допомоги NPC.
3)Спосіб бойових дій – це порядок застосування сил і засобів винищувальної авіації при виконанні бойового завдання. При виконанні своїх бойових завдань підрозділи та частини ВА застосовують такі способи бойових дій:
а) при ураженні повітряних цілей:
одночасне введення в бій і ураження повітряного противника основними силами авіаційної частини з положення чергування на землі або в повітрі;
послідовне введення в бій і ураження повітряного противника підрозділами з положення чергування на землі або в повітрі;
введення в бій підрозділів (екіпажів) і ураження повітряного противника із засідок на землі й у повітрі;
самостійний пошук і ураження повітряного противника ланками (парами, екіпажами) у заданому районі (смузі);
"вільне полювання".
Крім того, при забороні атак винищувачів противника по літаках, підрозділам і частинам інших родів авіації, які прикриваються винищувачами, застосовуються:
розчищення повітряного простору;
патрульний супровід апч, які прикриваються, інших родів авіації;
блокування аеродромів базування винищувачів противника;
заслони в повітрі.