![]() | Структура ключової компетентності вміння вчитися ![]() Реалізація ключової компетентності уміння вчитися на уроках шляхом формування мотивації навчання і здатності: організовувати свою працю для досягнення результату; виконувати розумові операції й практичні дії; володіти умінням навчати самоконтролю та самооцінки. Умови успішного формування в молодших школярів самоконтролю: ускладнення завдань в певній послідовності: копіювання, використання зразка в тих самих умовах, у змінених, у нових; чітке розуміння учнів мети роботи й об’єкта перевірки; передбачення труднощів, які можуть виникнути в процесі виконання самостійної роботи; при формуванні складних умінь і навичок одночасне опрацювання прийомів і способів їх перевірки; у виконанні тренувальних вправ передбачення спеціальних «бар’єрів», щоб запобігти зниженню гостроти уваги, утворенню штампа дій. Основні методи та прийоми формування самоконтролю: поопераційне пояснення способу дії, зіставлення зі зразком, оволодіння конкретними прийомами перевірки; опора на пам’ятку, алгоритмічний припис; взаємоконтроль; диференційований підхід учителя до виправлення помилок; матеріалізація навчальних дій під час контролю (підкреслення, доповнення, підставляння відповіді). Розгорнута структура навчальної діяльності ![]() Розвиток в учнів процесів сприймання. Сприймання – це психічний процес відображення предметів і явищ, які безпосередньо впливають на органи чуття. У навчальній діяльності найактивніше використовуються візуальні, аудіальні та кінестетичні види сприймання молодших школярів. Саме вони є базою для формування навичок читання, письма, розвитку просторових уявлень, музичного, образотворчого розвитку. Без розвинених процесів сприймання неможливі довільність і повнота пізнавальних процесів, які потрібні в навчальній діяльності. Види вправ на інтеграцію процесів сприймання, мислення, уяви. ![]() Загальнонавчальні вміння і навички ![]() Запитання для самоконтролю Чому вміння вчитися належить до ключових компетентностей? Які компоненти охоплює ця компетентність? Чим відрізняється сучасне розуміння поняття вміння вчитися від визначень 1980 – 1990-х років? Які вікові особливості молодших школярів виявляються в новій для них навчальній діяльності? Які мотиви навчання є зовнішніми, а які – внутрішніми? Поясніть, чому навчання молодшого школяра полівмотивоване? Назвіть складові діяльнісного компонента учіння. Розкрийте сутність і засоби формування навчально-організаційних умінь і навичок молодших школярів. |