Структура ключової компетентності вміння вчитися
Реалізація ключової компетентності уміння вчитися на уроках шляхом формування мотивації навчання і здатності:
організовувати свою працю для досягнення результату;
виконувати розумові операції й практичні дії;
володіти умінням навчати самоконтролю та самооцінки.
Умови успішного формування в молодших школярів самоконтролю:
ускладнення завдань в певній послідовності: копіювання, використання зразка в тих самих умовах, у змінених, у нових;
чітке розуміння учнів мети роботи й об’єкта перевірки;
передбачення труднощів, які можуть виникнути в процесі виконання самостійної роботи;
при формуванні складних умінь і навичок одночасне опрацювання прийомів і способів їх перевірки;
у виконанні тренувальних вправ передбачення спеціальних «бар’єрів», щоб запобігти зниженню гостроти уваги, утворенню штампа дій.
Основні методи та прийоми формування самоконтролю:
поопераційне пояснення способу дії, зіставлення зі зразком, оволодіння конкретними прийомами перевірки;
опора на пам’ятку, алгоритмічний припис;
взаємоконтроль;
диференційований підхід учителя до виправлення помилок;
матеріалізація навчальних дій під час контролю (підкреслення, доповнення, підставляння відповіді).
Розгорнута структура навчальної діяльності
Розвиток в учнів процесів сприймання.
Сприймання – це психічний процес відображення предметів і явищ, які безпосередньо впливають на органи чуття.
У навчальній діяльності найактивніше використовуються візуальні, аудіальні та кінестетичні види сприймання молодших школярів. Саме вони є базою для формування навичок читання, письма, розвитку просторових уявлень, музичного, образотворчого розвитку. Без розвинених процесів сприймання неможливі довільність і повнота пізнавальних процесів, які потрібні в навчальній діяльності.
Види вправ на інтеграцію процесів сприймання, мислення, уяви.
Загальнонавчальні вміння і навички
Запитання для самоконтролю
Чому вміння вчитися належить до ключових компетентностей?
Які компоненти охоплює ця компетентність? Чим відрізняється сучасне розуміння поняття вміння вчитися від визначень 1980 – 1990-х років?
Які вікові особливості молодших школярів виявляються в новій для них навчальній діяльності?
Які мотиви навчання є зовнішніми, а які – внутрішніми? Поясніть, чому навчання молодшого школяра полівмотивоване?
Назвіть складові діяльнісного компонента учіння. Розкрийте сутність і засоби формування навчально-організаційних умінь і навичок молодших школярів.