Методологія наукового дослідження
Структура і класифікація науки
Логос – наука, знання. Наука – це система знань, здобутих протягом багатьох тисячоліть про оточуючу природу, суспільство та мислення. Класифікація наук:
Природничі – предметом є явища природи;
Суспільні – предметом є явища суспільного життя;
Технічні – вся техніка, якою користується суспільство (сільське господарство, виробництво, комп’ютерна техніка тощо).
Кожна наука має свою мову. Найбільш розвинені мови науки: математика, фізика, хімія та частково біологія. Досконалість науки – це можливість використання окремої науки у інших науках. Складність, багатогранність і міждисциплінарний статус будь-якої наукової проблеми приводять до необхідності її вивчення у системі координат, що задається різними рівнями методології науки. Будь-яка галузь повинна залучати науковців до вирішення проблем. Без цього наслідки прийнятих рішень, будуть просто не прогнозованими. Втрачений науковий результат неможливо відтворити.
Класифікація та характеристика загально-наукових методів
Метод – програма або шляхи досягнення певного результату. Загальнонаукові методи використовуються в теоретичних і емпіричних дослідженнях. До них належать:
аналіз і синтез;
індукція і дедукція;
аналогія і моделювання;
абстрагування і конкретизація;
системний аналіз та інші.
Вибір конкретних методів дослідження диктується характером фактичного матеріалу, умовами і метою конкретного дослідження. Методи є упорядкованою системою, в якій визначається їх місце відповідно до конкретного етапу дослідження, використання технічних прийомів і проведення операцій з теоретичним і фактичним матеріалом у заданій послідовності.
В одній і тій же науковій галузі може бути кілька методик (комплексів методів), які постійно вдосконалюються під час наукової роботи. Найскладнішою е методика експериментальних досліджень, як лабораторних, так і польових. У різних наукових галузях використовуються методи, що збігаються за назвою, наприклад, анкетування, тестування, шкалювання, однак цілі і методика їх реалізації різні.
Інколи методи поділяють на групи відповідно до їх функціональних можливостей: етапні, тобто пов'язані з певними етапами дослідження, й універсальні, які використовують на всіх етапах. До першої групи відносять спостереження, експеримент, а до другої - абстрагування, узагальнення, дедукцію та індукцію та ін.
Розрізняють методи теоретичних та емпіричних досліджень. Такий розподіл методів завжди умовний, оскільки з розвитком пізнання один науковий метод може переходити з однієї категорії в іншу.
Роль інформації у наукових дослідженнях
«Інформація» в перекладі з латинського означає роз´яснення. Роз´яснення – це відомості про довкілля, про процеси, які здійснюються в ньому, про події і стан, що сприймаються людьми, які керують машинами та системами. Це одне із загальних понять науки, що означає певні відомості, сукупність якихось даних, знань, детальна, систематизована подача певного відібраного матеріалу, але без будь-якого аналізу.
Наукова інформація – це логічна інформація, яка отримується в процесі пізнання, адекватно відображає закономірності об´єктивного світу і використовується в суспільно-історичній практиці. Основні ознаки наукової інформації:
вона отримується в процесі пізнання закономірностей об´єктивної дійсності, підґрунтям якої є практика, і подається у відповідній формі;
це документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки, виробництва, отримані в процесі науково-дослідної, дослідно-конструкторської, виробничої та громадської діяльності.
Основну базу науково-технічної інформації формують інформаційні ресурси – це систематизоване зібрання науково-технічної літератури і документації (книги, брошури, періодичні видання, патентна і конструкторська документація, промислові каталоги, депоновані рукописи, звіти з науково-дослідних робіт), зафіксовані на паперових та ін. носіях.
Основними видами інформаційної діяльності є одержання, використання, поширення та зберігання інформації.
До основних галузей інформації належать: політична, економічна, науково-технічна, соціальна, екологічна, духовна та міжнародна. Важливість максимально швидкого і повного ознайомлення з джерелами необхідної для дослідника інформації зумовлена її старінням внаслідок появи нових матеріалів або зниження потреби в ній. Інтенсивність старіння інформації за даними наукових джерел становить понад 10% на день для газет, 10% на місяць для журналів і понад 10% на рік для книг і монографій.
Велике значення для ефективного проведення наукового дослідження має пошук потрібної інформації, оскільки дослідник близько 50% часу витрачає на процес пошуку інформації. Тому одним із актуальних завдань, що стоять перед сучасними системами інформації, є максимально оперативне її отримання, узагальнення, поширення та ознайомлення з нею споживачів.