Ім'я файлу: ks_14_93.ocr.docx
Розширення: docx
Розмір: 831кб.
Дата: 02.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
Вільні люди обирають.docx

сьогодні В номері:

АРМІЯ І ФЛОТ УНР

2-3 СТОР.

ЯК СОЦІОЛОГИ ДУРЯТЬ НАС

2. 
   стор.
   

ПОВЕРТАЮТЬСЯ ЗАБУТІ ІМЕНА

2. 
   стор.
   

ДЛЯ ВАШОЇ САДИБИ

4 стор.

Всеукрл/'НСАКЛ ГРОМАДСЬКО - політична і літературні* гдзетд

КРИЛІСЬКА

Видається у Сімферополі

№ 14 Субота, 10 квітня 1993 року

ЦІНА 5 КРБ.

ідутьЖ^^ в редакцію листи

НАРЕШТІ!

НАШІ ЗЕМЛЯКИ

МИР І СПОКІЙ У СВІЙ ДІМ

Ми, ініціативна група робіт­ників і службовців, ветерані» праці і Великої Вітчизняної війни, члени УРП і товариства «Просвіта» імені Т, Г. Шев­ченка, Всокрммськоі асоціації освітян «Крим з Україною», жителі Алушти, глибоко стри­вожені подіями, що відбува­ються в сусідній Росії.

Розуміємо, що нам, жи­телям незалежної України, а тим паче — Криму, котрі ладь стримують комуністичний ре­ваншизм і великодержавний шовінізм, не дозволяючи пе­ретворити нашу землю н« друге Придністров’я чи 'бха- зію, далеко не байдуже, якою стане сусідня держава. Глибо­ко переконані, що реформа­торські сили на чолі з Прези­дентом Росії Б. М. Єльциним переможуть. Багатовіковий російський експансіонізм, те­

риторіальні претензії до сусі­дів. втручання у внутрішні їх справи — исе це мас відійіи в минуле, як і великодержав­ний шовінізм- «старшого Сра- та» разом з комуністичною ідеологією.

Тільки за цих умов, йдучи таким шляхом, зможемо до­сягти торжества миру і спо­кою, свободи громадян і гро­мадського порядку в нашій незалежній державі.

Кримчани! Не дозволяйте розпалювати міжнаціональнії розтрат, як це роблять сьо­годні політикани л РДК, ^рПК — шувайиикови, лосі, мєшко- ви та круглови. НІ — їхньому войовничому сепаратизму!

В. ЛЕОНТОвИЧ. Д. ВОЛІН Н. ШПИК, усього 11 під­писів.

м. Алушта.

ГДЕ ИСКАТЬ ПРАВДУ?

Я —- мать - одиночка, али- меитьі получаю только на старшого сьіна, все проблемьі по содержанию детей лежат на моих плечах.

Тридцать лет проработала я совхозо заводе «Алушта» (двадцать из них на пздагоги- ческой работо). В коице 1990 года заболела и решила офор­мить трудовую пенсию по ви­слуга лет.

Соотвототвующее заявление на имя дирзктора 3. И. Дмит- риева подала еще 4 янавря 1991 года. 8 отделе кадров меня заварили, что все будет » порядке. Но только через год администрация познайоми­ла меня с совершонно меожи- данньїм документом: зто бьіл приказ, соггасно котерому меня увольняли с работьі по статьо без права на ожидао- мую лонсию. В качество при­чини виставлялось моє пре- бьівание на бюллотено богео четьірех мссяцсв подряд. Но

зто же неправда, и у меня єсть письменньїе медицинские подтверждения.

Куда бьі я ни обращалась, никто но хочет вьіслушать, ра зобраться, помочь. Может, со страниц вашой газетьі моя мольба прозвучит убедитель- нео, и нарсуд расемотриг/ н«- коиец, мов заявление, от ко- торого отмахиваотея ужо но- сколько лот?

Від редакції. На жаль, ми не маємо можливості, ретель­но вивчати та перевіряти чи­тацькі скарги. Та й призна­чення у нас трохи інше. Але ми вважаємо, що як но бу­ває диму без вогню, так I но лунос крик без болю, до якого мають бути небайдужі ті компетентні органи, котрі спроможні цей біль втамува­ти.

Заздолсгідь вдячні за ува­гу до проблем- нашої читач­ки.

На шпальтах вашої гвзс ти підняте питання про ство­рення українських шкіл в Криму, і, зокрема, в Сімфе­рополі. Нарешті!

Ми з дружиною українці, маємо двох діточок. Обоє во­лодіють рідною мовою, але в побуті розмовляють російсь­кою. Ми раді з того, що на­ші діти визнають російську, кримськотатарську (факульта­тивно), англійську мови, Все це но зайве.

Ало розбудовувати неза­лежну Україну, пишатись П успіхами вболівати за її до­лю можуть лише люди, для яких все, що в цій країні, в першу чергу мова, сприйма­ється як рідне.

Відчуття гордості за свій народ, спою батьківщину прищеплюють сім’я і школа. Знаменом сьогоднішніх шкіл в Криму є інтернаціоналізм на чолі зі «старшим братом». Такі школи ніяких громадян­ських якостей, крім своєї на­ціональної неповноцінності, прищепити на можуть,

вважаємо, що в Криму ба­гато шкіл мають бути україн­ськими, кримськотатарськими. Потрібно створити умови для гармонійного розвитку всіх народів, що населяють пів­острів.

Петро і Лідія ДОНЧЕНКИ.

м. Сімферополь.

О В СВІТІ явища, які важко пояснити з по­зицій матеріального розу­міння. Скажімо, як це пнхо- дить, що «Кримську світли­цю» читають люди не тіль­ки в Криму, а н у Кнєрі, Херсоні, Івано Фраиківську?.. А ось лист з Донецького краю від нашого читача Во* л одами ра Олександровича Липи. «З великим задоро- денням читаю вашу газету. Так тримати! Я люблю Крим. Інколи мені щастить побузатн п цьому благодат­ному краї. Надсилаю вам вірша, якого я написав у Криму. Хай на кримській

землі будуть мир 1 спокій».

Впльївает утро медленньїм расеветом.

Над домом растаорилась тмшииа, Береговое

погрузилось в лото И в запах моря, меда и вина.

Но в зтом пробужденьм одиноком Нсмой тосии невидимий прнбойг И на столе горюющим упроком Глядят цостьі,

забмтме тобойї

ЩОБ НЕ ПРОСПАТИ

Хочу порушити перед кримськими українцями та ї всіма добрими людьми, хто має совість і здоровий глузд, таке питання: як угамувати антиукраїнську істерію, яка панує в засобах масової ін­формації! Особливо це сто­сується виступів голови «Ро­сійської партії» С. Шувайнико- ва. Ось слухала по радіо вранці 23 березня, як він натхненне закликав до референдуму з подальшою метою з'єднан­ня Криму з Росією, переділу кордонів, і думала: «То хіба ж працівники радіо не розу­міють, що це шлях до крові війни, нещастя на довгі віки Невже комусь ще мало Кара­баху, Придністров'я, Таджики­стану, Чечні, Абхазії? Жахі

Ну, коли вже у когось так свербить, то с врешті-решт вихід: хай їдуть собі до Ро­сії, але не грабують чужої землі, вона ж насамперед та­тарська!

Дутко вас прошу: розпові­дайте людям правду, пишіть, що їм робити, бо ми ж ні­чого не знаємо, до ті партії, «Просвіти», об'єднання, що можуть забезпечити мир і спо­кій на нашому півострові. Розбуджуйте мас від сплячки, щоб ми не проспали свою батьківщину.

Галина МАКСИМОВИЧ.

м. Сімферополь.

до столу

Золотячим розливом довкола, скільки ся­гає око, хвилюється трепетне хлібне море. Цо зеніт дозрівання, апофеоз напруженої праці, пропахлої потом і мозолястими рука­ми селянина. Дуже нелегкий шлях запашно) паляниці від кинутої в масну землю зернини до гостинного столу. Всяка праця почесна, а хліборобська — встократ.

Та не менш копітка праця й тих, хто з мі­ріад малесеньких сонечок вимелює духмя- мнете борошно, І тих, хто вже з нього ви­пікає оці румяні запашні паляниці, котрі —

мов сонячна усмішка дівчини, яку ви бачи­те на цьому фото. Цо пекар Алуштинського хлібокомбінату Тетяна Тммоіцук, молодий спеціаліст, яка минулого року закінчила Алуштииськс СПТУ-27.

До 20 тонн хлібобулочних виробів 1$ най­менувань виготовляє за добу Алуштииськин хлібокомбінат. На якість хліба люди не скаржаться. Недарма ■ народі кажуть: хліб — усьому голова.

Фото К. ДУДЧЕНКА.

ЗАЯВА

КРИМСЬКОЇ КРАЙОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКО! РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ПАРТІЇ З ПРИВОДУ ЗАБОРОНИ ВЛАДОЮ ПРОВЕДЕННЯ КОНГРЕСУ УКРАЇНЦІВ СЕВАСТОПОЛЯ

Кримське крайова організа­ція УРП висловлює стурбова­ність з приводу ситуації, що склалася в Севастополі після дискримінаційної заборони Севастопольською міською Радою зібрання громадян Ук­раїни під назвою «Конірес українців Севастополя»,

Конференція констатує, що введений севастопольською владою мораторій на різні по-' літичні заходи а місті грубо порушує Конституцію Укроми, обмежує право громадян Ук­раїни на мирні зібрання До того ж, як показав подальший розвиток подій в місті, влада виявилася нездатною забезпе­чити виконання свого рішення. Вже в неділю 28 березня, че­рез декілька днів після прий­няття 15-ю сесією міськради рішення про накладення мо­раторію. група людей, котрі самі себе звуть то «фронтом національного порятунку» то «російською общиною Сева­стополя», провела перше зіб­рання у порку біля театру ім. Луначврського, на якому перед ними виступили депу­тати О. Круглов та С. Шувай- ников. пісмя чого ці люди зор­

ганізували зборищо в Іншій частині Севастополя — біля кінотеатру _% «Москва». Воче­видь. і надалі сепаратистські організації російського спряму­вання при потуранні посадо­вих осіб будуть порушувати закони та правопорядок. То­му в умовах, коли закон діє тільки для законослухняних гро­мадян і не застосовується до правопорушників, втрачається весь сенс прийнятого Севасто­польською міською Радою рі­шення, яко до домі, опротесто­ване прокуратурою міста та мусить бути приведене міськ­радою у відповідність з чин­ним в Україні законодавством. У цих умовах конференція Кримської крайової організа­ції УРП заявляє про свою пов­ну підтримку реалізації пра­ва громадян України, що меш­кають у Севастополі, провес­ти свій форум, Кримська кра­йова організація УРП подасть всебічну допомогу приготу­ванню цього форуму, адже да­лі дискримінаційний стан ук­раїнців Севастополя терпіти неможливо.

А квітня 1993 року.

м. Сімферополь.

РЕЗОЛЮЦІЯ

КРИМСЬКОЇ КРАБОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ПАРТІЇ ЩОДО РОБОТИ 11-ї СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ КРИМУ

Як відомо, на розгляд 11-ї сесії ВР Криму вноситься за­конопроект «Про об’єднання громадян», окремі положення якого прямо суперечать Кон­ституції України та анало^ліч- ному закону нашої держави. Конференція Кримської кра­йової організації УРП зазна­чає: у випадку прийняття да­ного законопроекту в якості закону в Криму суттєво за­гостриться політична ситуа­ція. Ми звертаємо увагу на­родних депутатів Республіки Крим, корівників політичних партій та громадських органі­зацій на четверту статтю за­конопроекту, де йдеться про заборону утворення і діяль­ності на теренах Криму орга­нізацій всеукраїнського мас­штабу, що є нонсенс у полі­тичній системі нашої держа­ви. Окрім того, спроби Го­лови Верховної Ради Криму стати президентом Криму за допомогою протягнення ч-з- рез ВР Криму «свого» зако­ну про вибори президента вже викликали і викликають невдоволення різних ПОЛІТИЧ­НИХ сил не тільки в Криму, а й в державі • цілому, що

також не буде сприяти ста­білізації політичної ситуації в рогіомі. Якщо і надалі де­структивні сили у ВР Криму з подібними намаганнями продовжуватимуть антиукраїн­ську, антидержавну кампанію в Криму та втягувати ВР Кри­му у конфлікт з Верховною Радою України, то конфе­ренція ККО УРП звертається до керівників кримських від­ділень українських політичних партій та громадських органі­зацій, виборців Криму роз­горнути потужну кампанію, спрямовану на переобрання ВР Криму, яка вже згідно з чинним в Україні • законодав­ством давно втратила свої пов­новаження.

Українська республікансько партія, як партія, що ви­росла з правозахисної орга­нізації, стверджує, що нама­гання сепаратистів Коиму будь-яким чином підірвати суверенітет та унітарність Ук­раїни суперечать національно­му законодавству, міжнарод­ним правовим нормам та нор­мам людської моралі.

4 квітня 1993 року.

м. Сімферополь.

ЗБЕРЕГТИ РІДНЕ СЛОВО

Неповне, вам, шановні чи- гв і, зустрічались люди, кої- рі н<Г" обминають нагоди по­хвалитися тим, що вони по­гано волод ють українською мовою. Це перетворилося а певних колах кримської гро­мадськості на своєрідну озна­ку імперської шляхетності та шовіністичної лояльності.

Але особливо сумно, що таке жолюгідне блюзнірство успадковують діти. Поки що немає захисту від нещастя, започаткованого кримським законом про гісвіту, який від­верто спрямований на викор­чування української мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах.

Культура і народна освіта, як відомо, фінансуються з по­датків населення незалежно в д національної ознаки, але витрачаються ці кошти пере­важно на розвиток потриб лише однієї нації — російсь­кої.

Отже, трударі неросійських національностей гнуть свої пле­чі для того, щоб позбавити своїх нащадків національних ознак та виховувати нових і нових «русскоязьічмьіх» пере­вертнів, котрі, як загальнові­домо, є найзапок пішими во­рогами народу, від якого по­ходять.

І весь Цей розбрат закла­дається саме у сфері народ­ної освіти, Заради об’єктив­ності нагадаємо, що закон

дозволяє збирати заяви бать­ків, які хочуть навчати дітей рідною (зауважимо — Дер­жавною!) мовою. Якщо набе­реться клас, то директор роз­гляне можливості...

Ало ж з цими -можливос­тями» завжди велика скрута. Та й неважко уявити, в яко­му оточенні був би той клас, аби він все-таки створив :я, хто б і як навчав дітей, осо­бливо з народознавства, зви­чаїв, культури та історії. На жаль, серед вчительства є багато недоброзичливих до України і шовіністично орієн­тованих людей.

Тому повинні бути не якісь там «класи за бажанням», а укра'нськомооні школи прин­ципово нової орінгації, до б працювали справжні націо­нальні педагоги-патріоти і ви­ховувались діти, віддані своїй батьківщині. Отже, перш за всо, постає проблема кадро­ва.

Як же дбають про все це, наприклад, в Ялті? За ' відо­мостями минулого року — дуже наполегливо. Був навіть ініційований збір батьківських заяв, в яких вони заздале­гідь відмовлялись навчати сво'х дітей в українських кла­сах. Та й цього року, хоч і оголошувався по радіо термі новий збір іаявок до таких класів, але це питання не забезпечене ні духовно, ні матеріально, ідея не виклика­ла особливої довіри. Бо за­

цікавленим людям відомо: школам м.ста бракує п’ятнад­цять викладачів з української мови те літоратури і замість пошуків кадрів енергійно ско­рочуються відповідні про­грами.

То чи знатимуть за таких умов нащадки майже сорока тисяч українців Ялти свою рідну мову? І чи варто забу­вати, що не асі ці діти змо­жуть навчатися у вузах або технікумах Криму чи одержу­вати освіту у закордонній Ро­сії? Багато які з них будут« приречені на розчарування, з яким зіткнулися колись їхні батьки, для яких ще недавно не вистачало україномовних вузів. Та й хіба ж не боляче слухати зубожілу мову біл»-2 шості українців, які втратили рідне слово, а з чужим так і лишилися на відстані.

Ніякою мірою не розв’язує питання й організація неділь­них шкіл для аматорського вивчення батьківської мови гурточком стомлених за тиж­день дітей, в той час, як міль­йонна українська громада де­націоналізується, фактично винищується.

Ось про це саме було б варто поміркувати Верховній Раді Криму та негайно пере­глянути дискримінаційний за­кон про освіту,

Микола ДОБРОДІЙ,

член товариства «Просві­те» м. Ялти.

РІЧНИЦЯ ВМС УКРАЇНИ

На першу річницю «творення ВМС України в гості до еій- сьиових моряків прибули артисти народного хору «Прикар­патські зорі» 1 танцювального ансамблю «Веселка» з рай­центру Долина Івано-Франківської області. Гості подарували українським морякам-чорноморцям кольоровий телевізор, 100 тисяч карбованців на будівництво житла для офіцері» і мічманів, а також унікальну Біблію від одного з чолооічих монастирів Прикарпаття.

«КРИМСЬКИЙ КУР’ЄР»

ПАРТІЯ КОНСОЛІДУЄ сили

Минулої неділі в Сімферо­полі відбулася звітно-вибор­ча конференція Кримського крайового відділення Українсь коі республіканської партії. Сьогодні ця партія відіграє значну роль о громадсько-по­літичному житті України, На рахунку активістів УРП Коиму чимало значних справ, пов'я­заних з державотворенням, побудовою Військово-Морсь­ких Сил України, духовним відродженням.

У звітній доповіді, з якою виступив голова відд'ленмя Ігор Банах, критично проана­лізовано роботу по розши­ренню чисельності партійних лав, підсиленню впливу рес­публіканців на всі ділянки нашого життя, підкреслювала­ся необхідність консол'дації зусиль у боротьбі з сепара­тизмом і відродженням ім­перського мислення, Особли­во плідними, на думку до­повідача І промовців, може бути співпраця УРП з таки­ми громадськими організація­

ми, як Всекримська «Просві­та», Спілка офіцерів, Това­риство вчених та освітян.

На конференції виступив голоса Української республі­канської партії, народний депутат України Михайло Го­ринь, який спинився на ак­туальних проблемах внутрі­партійного життя, розкрив де­які особливості політ 1-мОЇ мозаїки, націлив своїх одно­думців на конкретні справи.

Конференція обрала керів­ні органи. Головою Кримсь­кого відділення УРП одного­лосно обрано Ігоря Банахз.

Олесь ГОРІШНІЙ.

+ * *

На якім к у: голова

Української республіканської партії Михайло Горинь зна­йомиться зі свіжим ном* ром ♦ Кримської світлиці» перед початком роботи конферен­ції.

Фото Костянтина ДУДЧЕНКА.

КРИМСЬКУ НАФТУ
ДОБУВАТИМУТЬ АНГЛІЙЦІ

Минулої середи а Сімферополі гене­ральний директор ВО «Чорноморнаф- тогаз» Євген Максимов і президент англійської компанії «Джой Пі КеннІ Експлорскшн вид Продакшн Лтд» Джон КеииІ з участю Голови Верховної Ради Криму Миколи Багрова. Надзвичайного і Повноважного посла Великобританії І Північної Ірландії в Україні Саймоиа ХІмснса, представників українського та кримського уряд’в підписали угоду про створення СП «Кримська нафтова ком­панія». Голова Сімферопольської міськ­ради В ячеслав Юров вручив засновни­кам свідоцтво про реєстрацію підпри­ємства.

Родовища нафти І газу в Чорному та Азовському морях оцінюють як дужо перспектияні. ВО «Чориоморнафто- газ» розраховує до 2000 року довес­ти видобуток газу до 7 мільярдів ку­бометрів, а нафти—до 1 мільйона тонн -а рік. Це вирішить енергетичну про­блему не тільки Криму, але й півдня України.

Наш. кор.