Ім'я файлу: Соціологія.docx
Розширення: docx
Розмір: 27кб.
Дата: 31.03.2021

Міністерство освіти і науки України

Прилуцький агротехнічний коледж

Повідомлення на тему:

“Соціологія як наука, предмет і значення курсу”

Підготував:

студент 4 курсу групи “А”

спеціалізації “ Монтаж, обслуговування та ремонт

електротехнічних установок в АПК ”

Селезень О.А

Перевірив:

Власенко Я.О

Прилуки 2021

План

1. Предмет і об’єкт соціології.

2. Структура соціології як науки.

3. Методи досягнення соціології.

1. Предмет і об’єкт соціології.

Соціоло́гія (від лат. Societas — «суспільство» та грец. Λογος — «вчення», «знання», «наука») — наука про умови та процеси у суспільстві, а також їхні дослідження. Соціологія постала з епохи Просвітництва як системно-критична наука соціального і зайняла проміжне місце між природничими та гуманітарними науками.

Термін «соціологія» запропонував 1839 року французький учений Оґюст Конт, ще до того як у другій половині XIX ст. Соціологія стала самостійною університетською дисципліною. Але ще до Оґюста Конта це поняття вживала перша у світі соціологиня — Гарієт Мартіно, а ще раніше, у 1780-х рр. —абат Сієс.

Складаючись із гуманітарних наук, соціологія витворює ядро соціальних наук. 

Об'єктом соціології є соціальна реальність у всій багатоманітності, але оскільки вона досить мінлива, то предмет соціології надзвичайно складно визначити, він не може бути постійним, статичним. Таким чином, соціологія вивчає всі сторони соціального співжиття людей в спільнотах і союзах, в той час, як інші соціальні дисципліни, такі як політологія чи економіка, встановлюють своїми предметами певні специфічні аспектні області соціального (політика — легітимне здійснення влади, економіка — дефіцит).

Соціологія звертається до розуміння і систематизації соціальної дії — теорії дій, оскільки згідно з ними поведінка регулюється цінностями і нормами. Її дослідницьким предметом є як суспільство в цілісності, так і його окремі частини: соціальні системи, інститути, організації, групи. При цьому, вона має справу з суспільною інтеграцією і дезінтеграцією, із соціальними конфліктами та соціальними змінами.

Також соціальні структури, праця, сім'я, соціальні мережі, засоби комунікації (мас-медіа), міграція, буденність, технологія, життєсвіт — теми, якими займається соціологія. Для багатьох з них встановлювались спеціальні, галузеві соціології, інші — як от питання щодо взаємодії дії та структур — стали загальною темою соціології. Соціологічна постанова питання часто перетинається з соціальною психологією, з іншими соціальними науками, зфілософією, рештою гуманітарних дисциплін, а також почастинно і суміжними природничими науками, наприклад, з нейробіологією.

Єдиного фахового визначення соціології не існує. Часто визнається дефініція Макса Вебера, який покладав акцент на соціальну дію.

«Соціологією називається така наука, яка розуміє соціальну дію проблемно і через це причинно пояснює її хід та результати.» (Макс Вебер, «Економіка та суспільство», 1921)

2. Структура соціології як науки.

  • Загальна соціологічна теорія розглядає: суспільство як цілісний організм, систему соціальних механізмів, місце і роль основних соціальних зв'язків, формулює принципи соціального пізнання, основні методологічні підходи до соціологічного аналізу (системний аналіз, стратифікаційно-класовий підхід, генетичний аналіз, комплексний конкретно-історичний підхід, аналіз соціальних явищ у їхній взаємодії з іншими), визначає місце людини як істоти соціальної.

  • Спеціальні соціологічні теорії, які вивчають суб'єктів суспільного життя (досліджують розвиток і відтворення людиною окремих соціальних спільнот, суть і основні характеристики людини соціальної).

  • Соціологія особистості

  • Соціологія сім'ї

  • Соціологія класу

  • Соціологія стану, прошарку

  • Соціологія етносу

  • Соціологія нації: тощо

  • Галузеві соціології, які вивчають життєдіяльність соціальних суб'єктів в окремих сферах (розкривають механізми життєдіяльності та функціонування соціальних спільнот у певних сферах суспільного життя та процеси соціалізації людини).

  • Соціологія культури

  • Соціологія релігії

  • Соціологія політики

  • Соціологія праці й управління

  • Соціологія дозвілля

  • Соціологія освіти

  • Соціологія виховання

  • Соціологія реклами: тощо

  • Емпіричні соціологічні дослідження, скеровані на з'ясування, аналіз і узагальнення соціальних фактів: дій, вчинків і мислення людей, конкретних продуктів людської діяльності, розвитку і взаємодії створених людьми соціальних спільнот.

3. Методи досягнення соціології.

Метод соціологічного дослідження -це спосіб отримання необхідної інформації про соціальні процеси. Розрізняють методи збору первинної інформації і методи її обробки.

Найчастіше застосовують наступні методи збору первинної інформації:

  • спостереження;

  • вивчення документів;

  • анкетування;

  • інтерв'ювання;

  • соціометричний метод;

  • соціальний експеримент.

У залежності від мети дослідження керівник відбирає ті методи збору первинної інформації, що надають можливість одержати досить представницькі дані при мінімальних витратах праці і часу.

Список використаної літератури

  • Історія соціологічної думки : навч. енциклопед. слов.-довід. / за наук. ред. В. М. Пічі ; Соціол. асоц. України, Львів. обл. від-ня САУ. — Львів : Новий Світ-2000 : Піча С. В., 2016. — 686 с. — (Вища освіта в Україні). — Бібліогр. в кінці ст. — Імен. покажч.: с. 666—676. — ISBN 978-966-418-286-4 (Новий Світ-2000). — ISBN 978-966-97585-0-7

  • Кондратик Л. Й. Історія соціології України в іменах: Навч. посібник / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки, Ін-т соціальних наук; Відп. ред. Г. О. Юхимчук. — Луцьк: Вид-во ВДУ, 1996. — 105 с.

  • Мартинов А. Ю. Історична соціологія // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 572. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.

  • Лапан Т. Д. Історія соціології. Ч. І. Навчальний посібник. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. — 236 с.

  • Шестопал А. В. Леворадикальная социология в Латинской Америке. Критика основных концепций. — Москва: «Мысль», 1981. — 207 с.(рос.)

  • Математико-статистичні методи в соціології: навч. посіб. для студентів ВНЗ / Г. І. Білущак, І. В. Когут; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Сорока Т. Б., 2016. — 111 c. 

  • Основи соціології : підручник / Є. Б. Тихомирова. – Рівне : Перспектива, 2007. – 333 с. – ISBN 966-7643-81-6.

  • Організація діяльності соціологічних служб : навч. посіб. для студентів ВНЗ / Л. В. Калашнікова ; Чорномор. держ. ун-т ім. Петра Могили. — Миколаїв : ЧДУ ім. П. Могили, 2016. — 191 с. : табл. — Бібліогр.: с. 143—150 (121 назва) та в тексті. — ISBN 978-966-336-353-0

  • Соціологія і журналістика: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І. М. Лубкович; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2002. — 159 c.

  • Соціологія : підручник / М. П. Козирєв ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. — Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2016. — 655 с. — Бібліогр.: с. 645—655 (202 назви). — ISBN 978-617-511-222-9

скачати

© Усі права захищені
написати до нас