Ім'я файлу: Семінар 5.2.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 09.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
хірка 1.docx

Соціально-психологічні вимоги до сучасного підприємця.

До властивостей підприємництва відносять мобільність і динамічність економічної діяльності, волю вибору і пошуку способів економічних дій , тактичні методи дій, їхню відносну короткочасність, постійний підприємницький пошук, високий рівень невизначеності, ризик, погрозу втрат, відповідальність. Усе це висуває специфічні психологічні вимоги до підприємця. Багато західноєвропейських і американських дослідників намагалися скласти психологічний портрет підприємця, абстрагуючи від специфічних рис і якостей, зв'язаних, наприклад, з формою підприємництва (виробниче, комерційне, фінансове), або його рівнем (великий, середній, малий бізнес), а також з тим, чи є підприємець інноватором чи ні і, нарешті, чи сполучає він у собі функції власника з функціями менеджера. Важливі для психологічного портрета підприємця якості об'єднаємо в три блоки. В інтелектуальний блок входять компетентність, комбінаційний дарунок, розвита уява, реальна фантазія, розвита інтуїція, перспективне мислення. У комунікативний блок – талант координатора зусиль співробітників, здатність і готовність йти проти плину. У мотиваційнно – вольовому блоці – це схильність до ризику, відповідальність, прагнення бороти і перемагати, потреба в самореалізації і суспільному визнанні, виразність мотиву досягнення успіху. З огляду на, що підприємець, образно говорячи, ще і сам себе експлуатує, йому необхідні гарне здоров'я, невичерпна енергія й оптимізм. Повний перелік наведених характеристик відноситься до портрета ідеального, а не типового підприємця. Але ж які необхідні сполучення якостей повинні обов'язково бути присутнім у портреті типового підприємця для забезпечення його успішної діяльності. Літературні дані то дослідження виконані О.С.Дейнекою доводять лише обов'язкову наявність компонентів мотиваційнно – вольового блоку, тому що підприємець насамперед фігура діюча, активна, шукаюча. Перевага мотива досягнення успіху над мотивом уникання невдачі, схильність до ризику, потреба й уміння брати на себе відповідальність залишаються необхідними в психологічному портреті підприємця незалежно від форми, рівня або інших специфічних рис підприємництва. Інші характеристики не завжди збігаються у різних дослідників. А.І Агєєв склав узагальнений особистісний портрет зарубіжних підприємців, який включає переважно інтелектуальні, комунікативні, вольові властивості і деякі ділові якості, необхідні для забезпечення успіху в підприємництві.

Основні властивості підприємництва.

Не всяку господарську діяльність можна вважати підприємницькою, а лише ту, яка пов'язана з ризиком, ініціативою, підприємливістю, самостійністю, активним пошуком. Всі вони, разом узяті, є ознаками підприємництва. Підприємницька діяльність неможлива в умовах жорсткої централізованої системи - підприємства в такій економіці займаються господарською діяльністю, а не підприємництвом. У підприємництві виділяють суб'єкти та об'єкти. Суб'єктами підприємництва можуть бути приватні особи, різного роду асоціації (акціонерні товариства, орендні колективи, кооперативи) і держава. Залежно від змісту і спрямованості підприємницької діяльності, об'єкта застосування капіталу і отримання конкретних результатів, зв'язку підприємницької діяльності з основними стадіями відтворювального процесу, розрізняють наступні види підприємництва:

виробниче;

Комерційно-торгове;

Фінансово-кредитне;

Посередницьке;

Страхове.

Підприємництво називається виробничим, якщо сам підприємець безпосереднім чином, використовуючи в якості факторів знаряддя і предмети праці, виробляє продукцію, товари, послуги, роботи, інформацію, духовні цінності для подальшої реалізації (продажу) споживачам, покупцям, торговим організаціям. Виробниче підприємництво включає випуск промислової і сільськогосподарської продукції виробничо-технічного призначення, споживчих товарів, будівельних робіт, перевезення вантажів і пасажирів, послуги зв'язку, комунальні та побутові послуги, виробництво інформації, знань, випуск книг, журналів, газет. У широкому сенсі слова виробниче підприємництво є створення будь-якого корисного продукту, необхідного споживачам, що володіє здатністю бути проданим або виміняним на інші товари. У Росії виробниче підприємництво є найбільш ризиковим заняттям, так як структурна перебудова економіки не забезпечила необхідних умов для розвитку виробничого підприємництва. Існуючий ризик нереалізації виробленої продукції, хронічні неплатежі, численні податки, збори і мита є гальмом у розвитку виробничого підприємництва. Також розвиток виробничого бізнесу в Росії стримується важкодоступністю деяких ресурсів, відсутністю внутрішніх побудників і слабким рівнем кваліфікації бізнесменів-початківців, боязню складнощів, наявністю більш доступних і легких джерел доходу. Виробничий бізнес тісно пов'язаний з бізнесом у сфері обігу. Високими темпами розвивається комерційно-торговельне підприємництво, як основний другий вид російського підприємництва. Принцип організації торгового підприємництва дещо відрізняється від виробничого, так як підприємець виступає безпосередньо в ролі комерсанта, торговця, продаючи готові товари, придбані ним в інших осіб, споживачу (покупцю). Особливістю торгового підприємництва є безпосередні економічні зв'язки з оптовими і роздрібними споживачами товарів, робіт, послуг. Комерційне підприємництво охоплює всі види діяльності, які безпосереднім чином ставляться до обміну товару на гроші, грошей на товар або товар на товар. Хоча основу комерційного підприємництва складають товарно-грошові операції купівлі-продажу, в ньому виявляються задіяними практично ті ж фактори і ресурси, що і в виробничому підприємництві, але в менших масштабах. Комерційне підприємництво приваблює видимої можливістю продати товар за ціною набагато вищою, ніж він був куплений, і покласти тим самим у кишеню вагому прибуток. Така можливість дійсно існує, однак на практиці її реалізувати значно складніше, ніж здається. В умовах різниці внутрішніх і світових цін, а також цін в різних регіонах Росії при неповороткістю вмираючої державної торгівлі щасливим комерсантам, "човники" вдається "купити дешевше - продати дорожче". За цією видимою легкістю приховується не усіма видимий працю комерсантів-підприємців, витрачений для досягнення успіху. Сфера офіційного комерційного підприємництва - магазини, ринки, біржі, виставки-продажу, аукціони, торгові доми, торгові бази, ін. Установи торгівлі.

Готовність до ризики в підприємництві. Види підприємницьких ризиків.

Відповідно до Закону України «Про під­приємництво» ринкова економіка ґрунтуєть­ся на вільному підприємництві. У Законі зазначається, що підприємці мають право без обмежень ухвалювати рішення і здійс­нювати будь-яку діяльність, яка не супере­чить чинному законодавству. Підприємництву властиві такі принципи, як вільний вибір діяльності, самостійне фор­мування програм виробництва, вільне роз­порядження прибутком, що залишився після внесення платежів, установлених законо­давством, залучення до підприємницької ді­яльності на добровільних засадах майна і коштів юридичних і фізичних осіб. Підприємництво здійснюється в умовах значної невизначеності ситуації, на яку впливає внутрішнє і зовнішнє середовище фірми. Внутрішнє середовище характеризується організаційною і виробничою структурою підприємства, кількісним і якісним складом працівників, обсягом і структурою виробни­чих фондів, технологією виробництва проду­кції та іншими чинниками.

Зовнішнє середовище включає:

► середовище прямого впливу (постачаль­ники сировинних ресурсів, матеріалів і капі­талу, споживачі, конкуренти, державні ор­гани, профспілки);

► середовище непрямого впливу (стан економіки, міжнародні події, науково-техніч­ний прогрес, політичні, соціально-культурні чинники тощо).

Не слід вважати, що внутрішньому середовищу не властиві еле­менти невизначеності. Наприклад, не можна уникнути таких не­сприятливих для виробництва випадків, як хвороба працівника, нещасні випадки, передчасні поломки засобів праці тощо. Крім цього, внутрішнє середовище не є самоізольованим. Воно тіс­но залежить від зовнішнього середовища, яке значною мірою схиль­не до змін. У цих умовах будь-який результат виробничо-господарської діяль­ності очікується з певною ймовірністю. Він зумовлюється якістю прийнятих рішень і наявністю достатньої кількості інформаційного матеріалу, причому кількість можливих рішень і результатів від їх прийняття може бути різною. Це твердження переконливо доводить так звана «матриця рі­шень». У таблиці наведено символи, які означають таке: Sl, ..., Бт — можливі варіанти стану навколишнього середовища (дії конкурентів, споживачів, постачальників та ін.); Р\, ..., Рт — імові­рності можливого конкретного стану навколишнього середовища; аі,..., ап— можливі дії на підприємстві; Лі, ..., Лпт — можливі ре­зультати, одержані від дії а при стані навколишнього середовища Б.

Підприємницький ризик — це ймовірність понесення фірмою у процесі здійснення господарських операцій втрат або одержання додаткового прибутку, зумовлених багатоваріантного прийняття можливих рішень чи невизначеністю вироб­ничих ситуацій. Із цього визначення сутності підприємницького ризику випли­вають три важливі його риси:

► ризик — це категорія ймовірнісна. Він або може бути, або ні. Ця характеристика підприємницького ризику є принциповою. Гос­подарські ситуації, заздалегідь визначені й кількісно оцінені, не вважаються на певний момент ризикованими. Інша справа, коли внаслідок впливу непередбачених чинників можуть бути відхилен­ня реальних результатів від очікуваних. Саме в цьому і виявляється ризик;

► ризик може спричинити як негативні, так і позитивні наслідки;

► ризик може бути лише в процесі здійснення господарських операцій.

Ризик як необхідність успіху в підприємницькій діяльності. Ри­зик тісно пов’язаний з ринком. Ринок нормально функціонуватиме як мінімум за двох умов:

► бажання іти на ризик;

► бути готовим до будь-яких можливостей, які надає ринок.

Бізнес-консультування підприємств.

Бізнес-консультування – це один з видів психологічної практики, де активно використовуються напрацювання наукової психології. Бізнес-консультування спрямоване на актуалізацію і усвідомлення суб'єктом бізнес-діяльності тих якостей особистості, які сформовані раніше і впливають на його розвиток і бізнес-успішність. Воно дає можливість адекватно оцінити себе як професіонала в бізнесі з позиції критеріїв психологічної науки і вимог реальної бізнес-ситуації. Бізнес-консультування дозволяє побачити нові напрями і шляхи досягнення своїх цілей і освоїти конкретну психологічну техніку і прийоми для розкриття і реалізації особистісного потенціалу. Актуальність визначення теоретичних і методологічних основ бізнес-консультування обумовлена тим, що в даний час цей вид психологічної підтримки затребуваний все більшим числом вітчизняних бізнесменів для цивілізованого вирішення проблем психологічної діагностики, корекції, професійної орієнтації, розвитку особистісного потенціалу, підвищення успішності особистості в бізнес-діяльності і ефективності бізнес-організації в цілому. В процесі розвитку креативності особистості в навчанні, як стверджує А.Маслоу [8] і в процесі бізнесконсультування, як показує консалтинговий досвід, у тому числі і наш, корисно створювати умови, щоб формувати у клієнтів готовність до несподіваних і нестандартних ситуацій, навчати їх імпровізувати в обстановці, що змінюється, тобто навчати їх креативності і креативній установці. Переваги даного методу в наступному: "там, де відкидаються суворі закони об'єктивного, там з'являються сприятливі умови для самопрояву, а отже . сприятливий грунт для зростання" [8, с. 113]. Успішне становлення професіонала, що забезпечує ефективність професійної діяльності, розглядається Є.О.Клімовим [5], як частина загального розвитку особистості. Загальнопсихологічна суть цієї проблеми зводиться вченим до положення про те, що особистість виявляється в професійній діяльності. Досліджуючи структуру професійної самосвідомості, він виділяє наступні компоненти: 1) усвідомлення своєї приналежності до певної професії; 2) уявлення про ступінь своєї відповідності професійним еталонам, про своє місце в системі професійних ролей, статусу; 3) знання своїх сильних і слабких боків, шляхів вдосконалення, стилів в роботі і проблемних зон і т. Учений розглядає професійну самосвідомість особистості як системоутворюючу підструктуру особистості фахівця і провідну умову його професійного розвитку. Професійну самосвідомість він визначає як складну особистісне утворення, що формується під впливом професійного середовища і активного перетворення себе як суб'єкта професійної діяльності [5]. Результати досліджень проблем особистісного і професійного розвитку в галузі професійної психології (Є.О. Клімов [5]) і екстремальної психології (В.І. Лебедев [6]) багато в чому є основоположними для бізнес-консультування, оскільки професійна бізнес-діяльність здійснюється і розвивається в умовах жорсткої конкурентної боротьби, недоліку часового і інформаційного ресурсу, при високих швидкостях змін бізнес-середовища.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас