Ім'я файлу: Самостійна робота №4.docx
Розширення: docx
Розмір: 33кб.
Дата: 07.04.2021

Самостійна робота №4

1. Охарактеризуйте навчальні посібники, що є предметом вивчення на уроці.

Серед навчальних посібників цієї групи можна виділити натуральні предмети (предмети природи) та ілюстративні – спеціально виготовлені.

Натуральні наочні посібники

Предмети природи становлять основну масу посібників на уроках природознавства, їх використання дає можливість створити в дітей уявлення і поняття на основі безпосереднього чуттєвого сприймання.

Кожний класовод разом з учнями повинен зібрати й заготовити необхідні натуральні посібники для демонстрації їх у класі, а також дрібні об'єкти для використання їх як роздаткового матеріалу (для кожного учня).

Об'єкти живої природи

У програмі з природознавства значна увага надається вивченню дикорослих, сільськогосподарських і кімнатних рослин.

Із рослин, які ростуть у даній місцевості, на уроках потрібно використовувати ранньоквітучі (мати-й-мачуха, проліски, медуниці тощо), культурні, лікарські (буркун, полин, конвалія, глід, звіробій, суниці тощо) рослини, бур'яни поля, городу (пирій повзучий, осот польовий, грицики, лобода, кульбаба).

Рослини, які не ростуть у даній місцевості, або не переносять холодну пору року, можна використовувати в засушеному вигляді (рослини поля, городу).

Гербарії – це засушені рослини або їх частини, які прикріплені до цупкого паперу. Для кращого зберігання гербарний зразок зверху накривають тонким папером. Гербарії можуть бути систематичними і, морфологічними.Систематичний гербарій містить різні види рослин, які об’єднані в одну групу за певною істотною ознакою. Рослини у таких гербаріях повинні засушуватися з усіма органами. У морфологічному гербарії представлені різні органи рослин їх видозміни у зв’язку з різними умовами існування особливості будови.

Колекції – це зібрання однорідних об’єктів, які мають спільні ознаки. Для колекції підбираються невеличкі за розмірами об’єкти, але в яких добре розрізняються всі частини. Колекції використовують як роздавальний матеріал з різними дидактичними цілями на всіх етапах уроку.

У законсервованому вигляді зберігаються соковиті рослини та їх частини – плоди (вишня, абрикоси, яблука, помідори, огірки), кореневища, бульби тощо.

Для забезпечення сільськогосподарських робіт на навчально-дослідній ділянці необхідно заздалегідь заготувати посадковий матеріал:

- гілки чорної смородини у березні місяці (для розмноження рослин живцями);

- коренеплоди буряка, моркви, редьки восени (для одержання насіння цих рослин).

- сухі плоди і насіння квасолі, гороху, сої, бобу, огірків, помідорів, моркви, буряків, а також квітів для занять на пришкільній ділянці.

Вивчення тварин здійснюється під час проведення екскурсій на ферму (формується поняття про свійських тварин); під час проведення уроків у класі (при вивченні гризунів – шкідників сільського господарства використовується спостереження дітей за способом життя мишей, хом'ячків та інших гризунів у кутку живої природи; при формуванні поняття про риб, птахів та інших тварин – мешканців кутка природи); під час виконання домашніх завдань (учні спостерігають за способом харчування та повадками птахів, які зустрічаються поблизу житла – голубів, ворон, граків, галок, горобців, кільчастих горлиць; деяких ссавців – кішок, собак; шкідливих комах – хрущів, білана жилкуватого, білана капустяного та ін.).

При вивченні природознавства бажано не використовувати препаровані тварини та комахи.

Об'єкта неживої прароди

У програмі з природознавства визначено ряд об'єктів неживої природи, що вивчаються на уроках. Це пісок, глина, граніт, вапняки, торф, кам'яне вугілля, нафта, ґрунт тощо.

Вивчення передбачених програмою властивостей предметів неживої природи вимагає не лише зорового сприймання, а й більш тісного контакту з ними: вивчення деяких властивостей на дотик (твердість предметів), випробовування оцтом (вапняки), встановлення їх відносної ваги та ін. Тому необхідно за допомогою учнів заготовити достатню кількість об'єктів неживої природи для використання їх на уроках, переважно предметних, на яких школярі оволодівають знаннями таких груп об'єктів неживої природи, як гірські породи; корисні копалини; ґрунти.

Увесь роздатковий матеріал зберігається в ящиках, залізних і скляних банках, на яких мають бути етикетки з назвою кожного об'єкта.

Об'єкти, призначені для демонстрування в класі, а також для використання під час відповідей учнів, оформляються у вигляді колекцій. Можна виготовити такі колекції: «Тіла навколо нас», «Прості речовини», «Складні речовини», «Грунт та його складові».

Аналогічно можна монтувати колекції про чисті речовини і суміші – пісок, глину та інші корисні копалини. Так, при виготовленні колекції «Глини та вироби з неї» потрібно під час екскурсії зібрати зразки грудкової та порошкуватої глини різних кольорів, куски цегли, черепиці, черепки глиняного, порцелянового і фаянсового посуду.

Для оформлення матеріалу про пісок необхідно зібрати зразки крупнозернистого і дрібнозернистого піску різного кольору та скалки скла різного кольору.

Для вивчення матеріалу про вапняки треба підготувати зразки різних вапняків, що відрізняються зовнішнім виглядом, формою, кольором, щільністю (крейда, мармур, черепашник тощо).

При формуванні понять про такі корисні копалини, як торф, кам'яне вугілля, нафта, бажано мати різноманітні зразки викопного вугілля (бурого, щільного чорного й антрациту), як роздатковий матеріал – нафту, вазелін, парафін, гас, бензин, машинне масло тощо. На цьому матеріалі учні зможуть ознайомитись із зовнішнім виглядом речовин, з їх запахом та іншими характерними властивостями.

Ілюстративні наочні посібники

До цієї групи належать спеціально виготовлені для навчальних потреб посібники, що допомагають утворити у дітей чіткі та правильні уявлення про предмети, які недоступні для безпосереднього сприймання. Проте можна використати ці посібники одночасно з натуральними об'єктами, коли потрібно пов'язати їх із середовищем, в якому вони перебувають.

Ілюстративні наочні посібники можна поділити на дві основні групи:

1) площинні зображення;

2) об'ємні зображення.

Площинні зображення, у свою чергу, поділяються на статичні та динамічні посібники.

До статистичних площинних зображень належать таблиці, картини, атласи, діапозитиви, карти.

У процесі навчання природознавства застосовуються сюжетні картини, які спеціально створені до окремих тем ( Розділ 2. Всесвіт. Розділ 3. Земля-планета сонячної системи). Учитель повинен навчити дітей працювати з картиною: описувати об’єкти, які на ній зображені відповідно до поставлених цілей; порівнювати їх між собою та з власними спостереженнями; встановлювати зв’язки між об’єктами, складати тематичну розповідь за картиною.

Також використовують навчальні таблиці. Навчальні таблиці – це засоби наочності на яких інформація про цілісні об’єкти природи, або їх частини подається у певній логічній послідовності з допомогою фрагментальних малюнків, текстів цифрової інформації. Навчальні таблиці класифікують за різними ознаками.

За формою передачі інформації вони бувають: художнього оформлення, цифрові, графічні, текстові і комбіновані. За змістом і дидактичною метою вони поділяються на: порівняльні, інструктивні, запитальні, контрольні, довідкові.

Зміст таблиці показує їхнє головне призначення у процесі навчання. Одні з них використовуються для здобуття нових знань інші – як джерело додаткової інформації для уточнення розширення засвоєних знань, як основа встановлення зв’язків і залежностей, як матеріал для організації практичних робіт, виконання вправ. Крім таблиць на уроках природознавства використовуються листівки, фотографії, малюнки.

На відповідних уроках природознавства не обійтись без карт (півкулі, природні зони, фізична карта України, карта своєї області). У курсі природознавства використовуються такі види карт: фізична карта України, фізична карта області, карта природних зон України, фізична карта півкуль. Карти для п’ятого класу мають свої особливості. Вони відрізняються масштабом значно меншим навантаженням? тобто кількістю об’єктів, які на них зображуються.

З метою розвитку логічного мислення і свідомого сприймання природничого матеріалу варто на ватмані заготовити опорні схеми.

Доцільно мати в класі промовисті картки (на одному боці яких зображено об'єкт, а на зворотному – цікаві відомості про нього), підбірку цікавої інформації та папки з ребусами, чайнвордами, кросвордами. Картини, таблиці, промовисті картки повинні бути таких розмірів, щоб забезпечити організацію одночасної бесіди з усім класом.

До динамічних площинних ілюстративних зображень належать кінофільми, зокрема про Всесвіт та Землю як планету сонячної системи про будову людського тіла тощо.

Під час перегляду кінофільму, телепередачі, прослуховування магнітофонного запису, платівки педагогічне керування сприйманням дітей ускладнюється, оскільки учитель не може постійно подавати коментар і пояснення. Тому він заздалегідь готує учнів до сприймання змісту аудіовізуальних засобів наочності. ,

Навчальний фільм має ряд переваг над іншими засобами наочності. За короткий проміжок він дає можливість сприйняти значну за обсягом інформацію про предмети. Цінність фільму полягає в тому, що весь матеріал подається в динаміці, в розвитку, в певній об’єктивно зумовленій послідовності. У навчальних фільмах чітко виділяються взаємозв’язки і залежності навколишнього світу, які досить важко або неможливо сприйняти безпосередньо в природі.

Навчальні діапозитиви – це набори кадрів за певною темою, які можуть застосовуватися в різній послідовності найбільш доцільний у конкретній навчальні ситуації. Насамперед відеофільми застосовуються, як джерело нових знань і для ілюстрації розповіді вчителя. На етапі засвоєння вони також можуть розширювати, поглиблювати сформовані елементи знань, конкретизувати їх.

Роль динамічних площинних зображень на уроках природознавства значна:

– відео-, кінофільм долає простір і переносить дії в конкретне середовище;

– показує об'єкти в русі (процес проростання насіння, процес розвитку метелика, процес добування кам'яного вугілля);

– допомагає сформувати у дітей більш конкретні уявлення, поняття, бо дає реальне уявлення про життя рослин, тварин.

Об'ємні ілюстративні наочні посібники поділяються на статичні (нерухомі) та динамічні. До статичних об'ємних ілюстративних посібників належать моделі, муляжі, макети. Наприклад, модель земної кулі (глобус), муляжі плодів, органів рослин; макети «Ліс», «Водойма» тощо.

Модель – це спрощений реальний об’єм, оскільки в ньому абстрагуються тільки ісуттєві ознаки. Існують різні класифікації навчальних моделей. За однією з них вони поділяються на два класи: а) матеріальні; б) ідеальні.

Матеріальні моделі – це тривимірне зображення об’єкта його частини чи групи об’єктів у зменшеному, або збільшеному вигляді. Вони бувають динамічні (діючі, розбірні) і статистичні (недіючі, нерозбірні). Діючі розбірні матеріальні моделі дозволяють вивчати як зовнішній так і внутрішній зміст об’єктів природи, їхні основні частини та принципи роботи. До матеріальних нерозбірних недіючих моделей належать рельєфні таблиці. Це кольорові зображення натуральних предметів. Рельєфні навчальні таблиці дають загальне уявлення про об’єкти природи та створюють у свідомості учнів просторові образи які деталізують плоскі зображення на малюнках, таблицях.

Також застосовують ідеальні навчальні моделі, які поділяються на при групи: а) образні – це моделі, що передають загальну структуру; б) знаково-символічні – це моделі, які відображають особливості та закономірності навколишнього світу за допомогою штучної знаково – символічної мови; в) розумові – це моделі предметів, процесів, що створюються в уяві дитини. Будь - яка модель є наочною тому, що вона сприймається чуттєво.

Наочність моделі має узагальнений зміст, тобто за нею створюється образ не просто конкретного об’єкта, а сукупність його властивостей.

Навчальні моделі є засобом наочності, а моделювання виступає дидактичним прийомом, який може входити в структуру різних методів навчання. Застосування моделей і моделювання сприяє переходу школярів від конкретно – образного до абстрактного мислення дозволяє підвищити науково – теоретичний рівень знань. Серед ідеальних моделей у процесі навчання природознавства найчастіше використовуються образні. Це схематичні малюнки об’єктів, схеми взаємозв’язків, плани місцевості, географічні карти, прості діаграми, графіки процесів і явищ.

Схематичний малюнок є найпростішим видом образних моделей.

Муляжі – це точна копія натурального об’єкта в якій відображається не тільки основні, але й другорядні незначні зовнішні ознаки. Муляжі використовуються як джерело знань, засіб ілюстрації основа для згадування і запам’ятовування матеріалу для виконання практичних завдань на різних етапах уроку. Вони також поєднуються з гербарними зразками, малюнками, з метою своєї деталізації та уточнення, створення у дітей просторового уявлення про окремі частини обє’кта чи обє’кт у цілому.

До динамічних - діючі моделі. Наприклад, флюгер (за допомогою якого діти визначають напрямок вітру), телурій (прилад, за допомогою якого встановлюються причини відповідного клімату в даній місцевості). Можна виготовити для демонстрації на уроці схему колообігу води в природі.

2. Приведіть приклади використання наочних посібників в навчальних ситуаціях.

Успіх застосування наочних посібників залежить насамперед від їх обгрунтованого вибору у кожній конкретній ситуації. Вибір визначається:

а) змістом і обсягом елемента кожної логічно завершеної частини

змісту навчального предмета, зокрема необхідною для його формуванні

чуттєвою основою;

б) конкретними дидактичними задачами і підзадачами, які розв'язуються на кожному етапі процесу навчання;

в) рівнем опорних знань, умінь і навичок, чуттєвим досвідом дітей і

конкретній навчально-пізнавальній ситуації;

г) об'єктивними умовами (пора року, місцеві умови і т. ін.), в яких

реалізується процес навчання;

Отже, враховуючи вищезгадані фактори, учитель визначає за змістом теми конкретні реальні об'єкти, вибирає засоби наочності та способи діяльності (спостереження, досвід, практична робота) з ними.

Якщо об'єкти знайомі дітям, то засоби наочності використовують для актуалізації опорних знань.

Проілюструємо зазначені положення фрагментом уроку за темою «Мішані ліси» (4(3) клас).

Вивчається логічно завершена частина змісту теми: рослинний світ зони мішаних лісів.

Оскільки в зоні мішаних лісів гарні природні умови — багато тепла і вологи,— то на цій території багатий рослинний світ. Чи ж справді це так?

Пригадайте, скільки ярусів мас ліс. (Як основа для згадування використовується картина лісу чи схема ярусів лісу). Назвіть яруси лісу.

Які дерева, кущі, трав'янисті рослини ростуть у зоні мішаних лічи. (Негайна відповідь не вимагається).

Демонструються малюнки листяних дерев. Якщо діти знають ці дерева, то називають їх самостійно. Якщо дерева невідомі — їх називає учитель. На запитання про особливості конкретних видів дерев діти відповідають, пригадуючи відомі їм знання, на основі наочних посібників і використовуючи їх, як джерело нових знань. Невідомі факти також повідомляє вчитель, звертає увагу на красу природних об'єктів, їх значення, охорону. Наприклад, як називається дерево? (Береза). За якими ознаками ви її впізнали? Зверніть увагу на її стрункий стовбур, на гілки, що звисають донизу. Березу порівнюють із дівчиною, а на Україні — з матір'ю, яка стоїть у зажурі і чекає з походу сина — захисника рідної землі. (Розповідається коротка легенда про березу). Демонструються малюнок і гербарний зразок бука. Назва дерева повідомляється учителем.

  • Який за товщиною стовбур у цього дерева? Яку форму мас листя?Зверніть увагу на його плоди. (Учитель повідомляє, що це могутнє дерево. Воно має дуже міцну і красиву деревину, з якої виготовляють дуже гарні меблі).

Усі малюнки чи гербарні зразки показуються дітям, коли вивчається об’єкт. Після цього вони розташовуються на дошці і використовуються під час систематизації та узагальнення.

  • Назвіть листяні дерева, які ростуть у зоні мішаних лісів. (Вимагається повна відповідь на запитання, яке пропонується з метою узагальнення і закріплення).

  • Чи змінюються листяні дерева у різні пори року? Пригадайте свої спостереження, якими були дерева улітку, восени, взимку, навесні. (Як опора для пригадування можуть бути використані малюнки листяного дерева у різні пори року).

  • Яку природну зону ви вивчаєте? (Мішані ліси). Який ліс називається мішаним? Отже, крім листяних, у ньому ростуть і хвойні дерева. (Ця група дерев вивчається аналогічно попередній).

  • Який другий ярус лісу? Які рослини називаються кущами? Подивіться на малюнок, зверніть увагу на стебло.

  • Виберіть серед гербарних зразків названі у підручнику кущі. Які з них належать до лікарських? (Учитель доповнює відповіді учнів новими фактами про особливості і значення кущів, що називалися).

  • Які кущі ростуть у зоні мішаних лісів? (Запитання на узагальнення і укріплення. Відповіді повинні бути повними. Необхідно, щоб діти усвідомили належність цих рослин до зони мішаних лісів).

  • Який третій ярус лісу? Які рослини називаються трав'янистими? У чому їхня відмінність від дерев і кущів? (Самостійне порівняння за малюнками).

Малюнки або гербарні зразки трав'янистих рослин учитель розташовує на дошці двома групами: ранньоквітучі та пізньоквітучі.

-Назвіть рослини першого ряду. (Підсніжник, проліска, ряст, анемона і т. ін.). Де вони ростуть у лісі: на галявинах чи під деревами? (Щоб дати відповідь на запитання, пригадайте весняну екскурсію до лісу).— Коли ці рослини зацвітають? Чи не заважають їм дерева? (Ці рослини ростуть у лісі. Вони виростають і зацвітають дуже рано. У цей час на листяних деревах і кущах ще немає листя або воно невеличке й тому не затіняє їх від світла).

- Які з цих рослин є лікарськими? Які з ранньоквітучих рослин вам найбільше подобаються? Чому? Які з цих рослин занесені до Червоної книги? Як необхідно охороняти ранньоквітучі рослини? (Відповіді дітей доповнюються вчителем, а на деякі запитання він сам дає повну відповідь).

- Пізніше зацвітають... (Учні називають рослини за малюнками другої групи).

- У яку пору зацвітають ці рослини? У цей період дерева і кущі стоять зеленими. Сонячні промені майже не проникають крізь листя, у лісі мало світла й прохолодно. Тому рослини ростуть на галявинах).

- Пригадайте умови життя рослин. (Без світла й тепла рослини не ростуть і не розвиваються). Назвіть трав'янисті рослини мішаного лісу.

- Отже, які три групи рослин ростуть у мішаному лісі? (Ви переконалися, що рослинний світ зони мішаних лісів багатий. У ній ростуть різноманітні хвойні та листяні дерева, кущі, трав'янисті рослини). Чому у зоні мішаних лісів багатий рослинний світ?

Це запитання спонукає школярів до осмислення залежності між живою і неживою природою (температура повітря у різні пори року, кількість опадів) і різноманітністю рослинного світу.

Учитель повинен пам'ятати про інші, не менш важливі, загальні вимоги до використання засобів наочності. Серед них:

  • зміст засобу наочності повинен відповідати освітній, розвивальній та виховній цілям. В засобах наочності не повинно бути нічого зайвого, що відволікало б увагу дітей від необхідного;

  • усі засоби наочності демонструються під час уроку тільки в момент необхідності, а не раніше. Після цього вони можуть залишатися на видних місцях, але у тій послідовності, у якій вивчалися. Надалі вони використовуватимуться для розв'язання інших дидактичних задач і підзадач: усвідомлення, осмислення, систематизація, узагальнення, запам'ятовування, закріплення і т. ін.;

  • якщо засіб наочності не відповідає поставленим цілям і задачам, то на уроці краще ним не користуватися.


3. Розробіть перелік обладнання для практичних занять та дослідницького практикуму (за вибором студента).
До допоміжного належить устаткування, що не є предметом вивчення на уроці. Його можна поділити на такі групи:

- для постановки дослідів;

- екскурсійне;

- для демонстрування наочних посібників;

- для роботи в кутку живої природи;

- для роботи на навчально-дослідній ділянці;

- для роботи на географічному майданчику.

Для постановки дослідів потрібно мати відповідні прилади, посуд: терези аптекарські з важками, штативи, триніжок, спиртівку,, азбестову сітку (використовують при нагріванні скляного посуду), сухе пальне, пробіркотримач, пробірки, колби, лійки, склянки, скляні палички і трубки, гумові корки, фільтрувальний папір, термометри (для проведення метеорологічних спостережень), мензурки (для вимірювання об'єму рідини). Слід виділити посуд для демонстраційних дослідів (більших розмірів і в невеликій кількості) і посуд для дослідницького практикуму (невеликих розмірів, відповідно до кількості учнів у класі). Щоб формувати набори приладів, посуду та різних матеріалів для проведення дослідів учнями на предметних уроках, необхідно мати підноси в кількості, яка б забезпечила роботу в парах.

Обладнання для демонстрування наочних посібників – технічні засоби навчання, які допомагають створювати у школярів конкретні й повні уявлення про явища природи, що відсутні в даній місцевості.

Останнім часом все частіше на уроках використовують відеофільми.

Обладнання для роботи в кутку живої природи, на навчально-дослідній ділянці, на географічному майданчику готується відповідно до програмових завдань.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас